Від 17 липня 2024 року української мови має стати більше у теле- та радіопросторі. Набули чинності положення статті 40 Закону України «Про медіа», згідно з яким недержавною мовою зможуть висловлюватися у програмах лише її учасники, виступ чи коментар яких не буде переважати 10% тривалості всієї передачі.
Що очікувати тепер українським медіа? Чи дія закону вплине на соціальні мережі, ютуб-канали?
Один ведучий говорить українською, інший – російською, або ж учасники дискусії розмовляють українською і російською. Така двомовність, коли російська мова не перекладається, присутня в українському теле та радіопросторі всі роки незалежності України.
Ба більше, це ще й стало політикою окремих медіа, мовляв, показуємо «різну» Україну. А фактично таким підходом медіа пробували нормалізувати двомовність, приєднуючи Україну до російського культурного простору.
З 17 липня ця двомовність має бути припинена, наголошує Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Від сьогодні є чинним пункт 6 частини 8 статті 40 Закону України «Про медіа»: «У програмі, у тому числі фільмі, виконаних державною мовою, допускається використання інших мов без дублювання або озвучення у таких випадках: у вжитих учасниками програм сталих виразах, коротких фразах чи окремих словах іншими мовами». Виступи, коментарі, інтерв'ю, пояснення, репліки, сказані недержавною мовою, повинні перекладатись, дублюватись, озвучуватись українською мовою, зокрема у прямому етері, якщо вони перевищують 10% тривалості всієї передачі. Ведучі програм повинні розмовляти державною мовою.
За словами мовного омбудсмена Тараса Креміня, двомовність в етерах, за визначенням Конституційного Суду України, не відповідає конституційному статусові української мови як єдиної державної та є порушенням права громадян на отримання інформації і послуг державною мовою.
Нині не вистачає культурного україномовного продукту, який би могли поширювати серед маленьких українцівТарас Кремінь
«Щодо теле і радіопередач, то від початку повномасштабної війни квоти, які передбачені законом, перевиконуються. І все менше запрошених гостей, які дозволяють собі спілкуватися недержавною мовою. Я вірю, що і ця норма, передбачена законом, буде перевиконуватися, і побачимо це буквально за декілька днів. Але мусимо бути пильними, тому що не можемо не звертати увагу і органів влади на те, що для збільшення присутності української, в тому числі в інтернеті, повинні бути застосовані всі механізми. Виховання в українській мові і питання цінностей закладаються з дитинства. Нині не вистачає культурного україномовного продукту, який би могли поширювати серед маленьких українців», – каже Радіо Свобода Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Війна вплинула на мову в медіа
В Інституті масової інформації (ІМІ) зміни, передбачені в чинному законі «Про медіа», називають незначними. Адже вимоги щодо використання української мови в медіа пройшли довгий перехідний процес: почались п'ять років тому, ще до ухвалення закону «Про медіа», коли почав діяти мовний закон в 2019 році.
Ми взагалі не чули нарікань від медіа на якісь мовні аспекти протягом останніх двох роківОксана Романюк
«Не можу сказати, що від 17 липня якісь різкі зміни, що вони особливо на щось вплинуть. По-перше, тому що перехідний період справді дуже тривалий і вже всі встигли адаптуватися. Ми взагалі не чули нарікань від медіа на якісь мовні аспекти протягом останніх двох років. По друге, після повномасштабного вторгнення Росії у багатьох змінилося просто емоційне ставлення до російської мови. До лютого 2022 року, у 2021-му, були розмови, спроби щось змінити в законодавстві щодо серіалів, кінопродукції. Мова йшла про кінопродукцію з Росії. Виробляли ж її українські виробники, але зараз інші реалії. Тому я не думаю, що ці зміни насправді на щось сильно вплинуть чи що їх буде важко дотримуватися. Їх вже дотримуються», ‒ каже виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.
Тобто якщо у програмі, ток-шоу, новинах гість говорить іншою мовою, недержавною, і тривалість його виступу перевищує 10% від часу всієї програми в прямому етері, його промову треба дублювати, озвучувати чи давати субтитри. Але якщо програма транслюється у записі, то має бути дубльовано чи озвучено все державною мовою, пояснюють в ІМІ. Але репортери працюють у прямому етері, під час якого можуть підійти до людини, яка говоритиме, для прикладу, недержавною мовою. Як і хто вимірюватиме тривалість?
«Згідно з законом «Про медіа», це обов'язок Нацради з питань телебачення і радіомовлення. І вони це вже роблять. До російського вторгнення були штрафи для радіостанцій, які порушували квоти і транслювали там більшу частину пісень російською мовою. Зараз майже нема такого», ‒ говорить Оксана Романюк.
Українська мова повинна зберігати свою позицію в соціальних мережахТарас Кремінь
Для теле і радіоетерів законодавчо виписані норми щодо використання української мови, а ось із соціальними мережами ситуація ‒ інша. Тарас Кремінь наголошує, що це компетенція Нацради з питань телебачення і радіомовлення.
«Українська мова повинна зберігати свою позицію в соціальних мережах. Незважаючи на засилля різного роду інформації в соціальних мережах, телеграм-каналах, ми розуміємо, що війна триває і на інформаційному фронті, коли ворог пробує розколоти суспільство, подати брехливу інформацію, використати безінформаційні мотиви для того, щоб виграти чи спробувати виграти час», – говорить мовний омбудсмен.
Жодного впливу зміни у законі не матимуть на ютуб-канали. Оксана Романюк говорить про те, що відсутнє українське законодавство, яке б зобов'язало незареєстровані соціальні мережі до відповідальності. Але навіть якби й було, то соціальні мережі просто б це ігнорували.
Європа стала першою юрисдикцією у світі, де онлайн-платформи більше не користуються «безкоштовним пропуском» і встановлюють власні правила. Вони вже такі ж регульовані особи, як фінансові установи.
Діють два документи ‒ The Digital Services Act (мета створити безпечний цифровий простір, де будуть захищені основні права усіх користувачів цифрових послуг) і The Digital Markets Act (мета врегулювати поведінку великих компаній в рамках європейського ринку та за його межами). Тобто мають дотримуватись прозорих правил гри, бути відповідальними, а ще важливо очистити інформпростір ЄС від дезінформації.
Єдине, що ми можемо зробити, це закликати соціальні мережі до прозоростіОксана Романюк
«Наприклад, ми оштрафували ютуб на мільйон доларів. Але йому байдуже, і він продовжує собі виконувати свої функції. Насправді це велика проблема. Зараз пробують вести переговори про те, щоб Україну приєднали до The Digital Services Act. Це європейське законодавство передбачає відповідальність для соцмереж, які юридично зареєстровані на території ЄС. В Україні цього немає. І домогтися цього непросто, і це буде тривалий процес. Тому зараз єдине, що ми можемо зробити, це закликати соціальні мережі до прозорості, дотримуватись все ж таки етичних стандартів українського законодавства, реєструватись як медіа, отримувати офіційний статус медіа і дотримуватись, відповідно, всіх правил, за якими функціонує медіаринок. Тобто маркувати рекламу, не вживати мову ворожнечі, не поширювати фейки, дезінформацію, дотримуватись прав дитини, інших норм законодавства. В Україні зараз це просто дике поле. Вони можуть реєструватись. Нацрада вже зареєструвала як онлайн-медіа понад сотню різних блогерів. Тобто вони засвітили свою власність, дотримуються правил. Не може бути ютуб-блогер, який щось так говорить, має вплив, а не зареєстрований, невідомо, як платить податки», ‒ пояснює Оксана Романюк.
Львівський підприємець, волонтер Святослав Літинський дванадцять років через судові позови відстоює українську мову, якщо порушується чинне законодавство. Він був першим українцем, який отримав внутрішній паспорт без російськомовної сторінки, домігся від іноземних компаній маркування побутової та електронної техніки українською. За його словами, мовний закон плавно вступає в силу і це позитивно. І ситуація з українською мовою у час війни поліпшилась, зокрема в медіа. Є більше україномовного контенту.
Держава для свого захисту має контролювати пропагування і поширення російської мови, російської пропагандиСвятослав Літинський
«На жаль, не всі експерти говорять українською. В ютубі їх запрошують ніби на україномовні канали, але транслюють без перекладу. Фактично державне регулювання завжди більше розповсюджується на ті медіа, які ніби контролюються державою. А в ютубі немає ніяких ліцензованих обмежень. І тому в законах часто про це забувається. Хоча реалії сьогодення такі, що держава для свого захисту має контролювати пропагування і поширення російської мови, російської пропаганди в медіа, соціальних мережах, на сайтах, відеосайтах, як ютуб. Я вважаю, що так держава би мала це контролювати», ‒ наголосив Святослав Літинський.
Тому в ситуації безвідповідальної поведінки в соцмережах важливо запроваджувати медіаграмотність у школах, щоб діти вчилися розрізняти правду від неправди, медіа та медіаповідомлення.
16 липня стали чинними нові вимоги і для друкованих медіа в Україні, передбачені статтею 25 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Якщо видано недержавною мовою продукцію, то у той же ж день має бути видано і версію українською мовою, з однаковою назвою, змістом, обсягом, способом друку, має бути і та ж сама нумерація порядкових номерів. Поширення за передплатою друкованих медіа, виданих недержавною мовою, допускається за умови забезпечення можливості передплати в Україні такого ж видання державною мовою.
Не менше 50% назв друкованих медіа державною мовою мають містити газетні розкладки в метро, на вокзалах, у супермаркетах, на заправних станціях. Водночас низка законодавчих вимог не поширюється на друковані ЗМІ, що видаються кримськотатарською мовою або іншими мовами корінних народів України.
1989-2019 роки – майже 30 літ затятої боротьби незчисленної кількості активних громадян України за утвердження державності української мови і забезпечення її конституційного статусу.
28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав так званий «закон Колесніченка-Ківалова» неконституційним. Це рішення оголосили обов'язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.
25 квітня 2019 Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон підтримали 278 депутатів. Перед тим на пленарному засіданні парламент закінчив розгляд поправок до цього законопроекту.
15 травня президент України Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної.
Форум