«Москіти» для України: скільки і чого потрібно?

Патрульні катери американського виробництва класу «Іsland» – офіційно у складі Військово-морських сил України під іменами «Старобільськ» і «Слов’янськ». Чотири із шести малих броньованих артилерійських катерів (МБАКи «Лубни», «Вишгород», «Аккерман», «Кременчук») несуть службу. Інші два, «Нікополь» і «Бердянськ», разом із буксиром «Яни Капу» захоплені у листопаді торік у Керченській протоці, Росія досі не повернула Україні. Для українських десантно-штурмових катерів проєкту «Кентавр» із іменами «Малин» і «Станіслав» тривають державні випробування. Скільки і чого конкретно потрібно Україні для створення її «москітного флоту», як називають сукупність швидкохідних, маневрених, невеликих за розміром бойових кораблів?

У програмному документі щодо розвитку ВМС під назвою «Стратегія Військово-морських сил України-2035», над яким працювали українські й іноземні експерти і який було ухвалено на початку 2019 року, про «москітний флот» зазначається:

Це рішення [про катери «москітного флоту»] є найбільш реалістичним з точки зору балансу ефективності-вартості. Завдяки своїй швидкості, маневреності і озброєнню такі катери здатні виконувати практично весь спектр завдань, які притаманні класичним надводним кораблям, але мають меншу морехідність та радіус дій від узбережжя. Їхньою перевагою над більшими кораблями є стрімкість та раптовість дії, можливість передислокації по суходолу та здатність діяти на річках.

На наступному етапі, зазначається в «Стратегії ВМС України-2035», до складу Військово-морських сил мають бути введені кораблі класу «корвет», які спроможні виконувати завдання й поза межами Чорного моря.

«Москіти» потрібні національному флоту

На думку експерта з питань оборони і безпеки адмірала Ігоря Кабаненка, катери «Старобільськ» і «Слов’янськ» (клас «Іsland») «фактично є першими реальними представниками «москітного флоту» у складі ВМС Збройних сил України, бо вони відповідають характеристикам, притаманним «москітним силам».

«Це, наприклад, швидкість, достатня для того, щоб відриватися від переслідування. Звісно, «москітні сили» мають бути представлені не двома або чотирма одиницями – їх має бути значно більше. В межах Чорного й Азовського морів є певні райони, де бажано їх тримати. Проте конкретніше про операційні аспекти використання, наприклад, патрульних «Айлендів» говорити не буду – це у компетенції керівництва Військово-морських сил», – зазначив адмірал Кабаненко в розмові з Радіо Свобода.

Також експерт вважає, що про належність до «москітів» десантно-штурмових «Кентаврів» говорити поки що передчасно – потрібно, каже він, подивитись на їхні спроможності за результатами державних випробувань.

Доозброєння патрульних катерів «Старобільськ» і «Слов’янськ» буде проведено у найближчі місяці, повідомив інформаційному агентству АрміяІnform Міноборони України начальник управління кораблебудування Командування ВМС ЗС України капітан 1-го рангу Василь Радчук.

«До кінця поточного року на катерах буде встановлено кулемет великого калібру 12,7 мм. В наступному році оснастимо їх автоматичними гарматами з дистанційним керуванням та комплексами радіотехнічного озброєння. Загалом ми розглядаємо три можливі варіанти дооснащення катерів. Будемо обирати найоптимальніший», – сказав офіцер.

«Невеликі за розміром «москіти» складніше виявити, ніж великі кораблі. Вони більш швидкі й маневрені, у разі завдання удару із повітря можуть скоріше відхилитися від удару. Щоправда, існують певні труднощі із можливістю встановлення на «москітах» засобів протиповітряної оборони, але варіанти вирішення цієї задачі також існують», – додав в розмові з Радіо Свобода заступник начальника штабу ВМС із євроатлантичної інтеграції капітан 1-го рангу Андрій Риженко.

Розробляти самостійно чи скористатися готовим проєктом?

У статті «Розвиток для перемоги. Погляди Командування ВМС до відновлення українського флоту» визнається: «Там [у ближній морській зоні] основним інструментом захисту національних інтересів України є ракетна зброя та її носії – ракетні катери, берегові ракетні комплекси».

Швидкохідні ракетні катери типу «Лань» – іще один тип надводних кораблів, які за розмірами і певними характеристиками також використовувати в ролі «москітних сил».

«Якщо водотоннажність «Гюрзи» (проєкт малих броньованих артилерійських катерів (МБАК) – ред.) чи «Кентавра» близько 50–60 тонн, то тут – 600 тонн. Майже в 10 разів. Оцей макет, оцей корабель, який тут представлений, – ми можемо побудувати. На нього є вже технічний проєкт. Терміни будівництва – 24 місяці. Це нормальний термін будівництва», – каже головний конструктор ЗАО «Кузня на Рибальському» Сергій Білозубенко.

У свою чергу, Андрій Риженко пояснив Радіо Свобода, що модель «Веспа», яку було представлено на нещодавній київській виставці «Зброя та безпека», є дещо збільшеним варіантом «Лані». «Чим важчий корабель, тим він дорожчий, він потребує встановлення двигунів більшої потужності», – зазначив офіцер.

Також капітан 1-го рангу Риженко зауважив: «Враховуючи, що район у північно-західній частині Чорного моря, який нам потрібно захищати, має геометрію приблизно 200 на 150 миль, нам потрібен катер водотоннажністю 350–400 тонн. Такі платформи існують. Тому, на мою думку, оптимальним для України було би взяти за кордоном готовий проєкт, будувати там же силами закордонних і вітчизняних технічних спеціалістів, і вже потім перевезти до нас».

«Така практика взагалі є розповсюдженою. Наприклад, ті ж американські «Айленди», які ми отримали, свого часу були збудовані за британським проєктом. Незважаючи на те, що США є потужною індустріальною країною, вони не цураються брати готові проєкти у партнерів. Це і дешевше, й швидше», – каже чільний представник штабу ВМС.

Під час ІІІ міжнародної конференції з морської безпеки, яка відбулась в Одесі 14 листопада 2019 року – наступного дня після прийняття до складу ВМС України американських патрульних «Айлендів», – експерти оприлюднили дані про значне, починаючи з 2014 року, підвищення Росією бойового потенціалу її Чорноморського флоту:

Росія сконцентрувала в Чорному морі нові кораблі (було 34, нині – 49) та підводні човни (був один, нині – сім), які несуть ударну ракетну зброю типу крилатих ракет «Калібр» дальньої дії. Сумарний залп цих ракет становить нині 72 одиниці (…) Система протиповітряної оборони навколо Криму посилена новими установками С-400, які дають змогу знищувати цілі на відстані до 240 км.