Військово-морські сили України: ексклюзивне інтерв’ю з командувачем ВМС Ігорем Воронченком

За майже 26 років існування в Україні Військово-морських сил дату професійного свята військових моряків змінювали кілька разів – із політичних міркувань (щоправда, завжди цей день святкувався влітку). Із 2015-го День флоту відзначається в першу неділю липня. В Одесі, яка через анексію Криму перетворилася на флотську столицю України, кореспондентка Радіо Свобода поспілкувалась із командувачем Військово-морських сил Ігорем Воронченком. Напередодні свята віце-адмірал розповів про те, чим зараз живуть ВМС – такі собі «міні-Збройні сили», бо ж складаються з морської, сухопутної, повітряної компонент.

– У День Військово-морських сил України – це перша неділя в липні – урочистості пройдуть в Одесі, Ізмаїлі, Южному, Миколаєві, Херсоні, Очакові. Зокрема, анонсовано церемонію включення до складу флоту нових малих броньованих артилерійських катерів. Скільки їх тепер буде?

– Акти про прийняття МБАКів «Лубни», «Вишгород», «Кременчук», «Нікополь» до складу Військово-морських сил я вже підписав. Державні випробування з метою перевірки ходових якостей, роботи систем і механізмів, живучості, надійності бронекатерів тривали з півроку.

Таким чином, станом на 1 липня кількість малих броньованих артилерійських катерів проекту 58155 (тип «Гюрза-М») дорівнюватиме шести (U174 «Аккерман» та U175 «Бердянськ» включено до складу флоту в 2016 році – ред.).

​– Але цього замало, щоб говорити про наявність в Україні «москітного флоту»?

– Так, недостатньо. МБАКи ефективні в прибережній зоні, залучаються до охорони комунікацій, інфраструктури портів, гаваней, гирл річок, лиманів тощо.

Ну і для Азовського моря вони – придатний варіант, бо мають малу осадку.

Поки без подробиць, але виробникові бронекатерів я запропонував дещо стосовно додаткового оснащення. На противника очікує несподіванка (посміхається).

Також на підході десантно-штурмові катери типу «Кентавр». Були певні проблеми з обладнанням, але вони вирішені – агрегати, яких не вистачало, вже на суднобудівному заводі «Кузня на Рибальському». Незабаром два «Кентаври» будуть спущені на воду. Вдалі, вважаю, катери, їхні окремі характеристики перевищують аналогічні «Раптори», якими озброєний російський ВМФ.

Скажімо, наші «Кентаври» більш маневрені та швидкісні, мають більшу десантомісткість – до 31 особи, тобто вміщатимуть взвод морської піхоти.

​– Якщо вже зайшла розмова про Азовське море… При погіршенні ситуації чи достатній ресурс для гідної відсічі противникові мають ВМС України?

– Можу запевнити, що обстановку в Азовському морі ми аналізуємо, контролюємо, відповідні контрзаходи відпрацювали. Сили для відбиття ймовірного нападу маємо. ВМС напоготові.

Повернувся нещодавно з Бердянська та Маріуполя. Є домовленість (щоправда, поки що усна) про створення Азовської бази ВМС. Керівництво морських торговельних портів добре розуміє, що обмеження заходу до портів суден призведе до скорочення робочих місць на підприємствах. Це спровокує соціальну напругу, не можна цього допустити.

За 17 днів у червні російські прикордонники, підпорядковані ФСБ Росії, затримали 49 іноземних суден, які прямували до Маріуполя і Бердянська. За годину простою судновласники втрачають суми від 5 до 15 тисяч доларів, простій триває від трьох до восьми годин. Отже, порахуйте скільки грошей гублять судновласники через нахабство Росії, яка чомусь вирішила, що має підстави безроздільно господарювати в Азовському морі. Ніхто не може порушувати морське міжнародне право. Я маю зробити все, що залежить від Військово-морських сил України, задля безпеки наших рибалок і проходу без перешкод торговельних суден під іноземними прапорами.

– Хіба це не зона відповідальності Державної прикордонної служби?

– Але в завданнях ВМС теж прописаний захист шляхів судноплавства. Порушників будемо конвоювати.

– Коли остаточно завершиться формування українського «москітного флоту»?

– Створення «москітного флоту», здатного у ближній морській зоні відбити можливий напад противника, передбачається до 2020 року. Такий термін закладений у Стратегії розвитку Військово-морських сил України до 2035 року. Стратегічний документ розробляємо у співпраці з фахівцями Великої Британії, Норвегії, Польщі, США, Туреччини, Швеції.

Для нашого ударного потенціалу, адекватних дій при загрозі у виключній (морській) економічній зоні концепцією «москітних сил» передбачено будівництво ракетних катерів типу «Лань». Сподіваюсь, наприкінці літа проведемо закладку першого корпусу.

Катери шифру «Лань» заплановано озброїти вітчизняними крилатими ракетами «Нептун», здатними уражати наземні й морські цілі. На початку цього року пройшло випробування: перевірялись льотні характеристики та робота систем ракети. Пуски будуть ще – і незабаром.

А те, що окремі «фахівці» кажуть, що для «Нептуна» у нас нібито немає головок самонаведення, – гаразд, нехай вони собі так думають.

І нарешті, третій етап, який прописано в Стратегії розвитку до 2035 року, – оснащення Військово-морських сил такою бойовою одиницею, як корвет.

Зазначу, що корветам, які здатні виконувати одразу кілька завдань – боротися з підводними човнами, літаками, надводними і наземними цілями тощо, – в чорноморському регіоні приділяють увагу всі країни. Скажімо, в Румунії проходить тендер на будівництво корвета. В Туреччині питання вирішили в короткий термін, при тому, що будівництво корабля такого типу там коштує 300–400 мільйонів доларів: дві одиниці перебувають на ходових випробуваннях, ще два корвети включено в склад ВМС Турецької Республіки (нещодавно один із них, найсучасніший військовий корабель Туреччини TCG Büyükada, заходив у порт Одеси – ред.).

Український корвет коштує приблизно 250 мільйонів доларів. 680 мільйонів гривень на нього вже витрачено, зокрема, проплачена частина грошей за артилерійське озброєння, засоби протиповітряної оборони, дизель-генератори тощо, до того ж практично готовий корпус. Тому, вважаю, треба добудувати корвет, незважаючи ані на що. Ми повинні це зробити, щоб нащадки не вказували на нас пальцями так, як ми вказуємо на деяких воєначальників, які «попиляли» в Севастополі три українські фрегати…

– Проте коштів на добудову поки що немає.

– На папері вони передбачені. Продовження фінансування державної цільової оборонної програми з будівництва українського корвета закріплено постановою Кабінету міністрів. Згідно з документом, на цей рік планувалося виділити 1,361 мільярда гривень. Але з’ясувалося, що підтримати постанову фінансовим ресурсом неможливо – принаймні, поки що. Про те, що «кошти не передбачені», йдеться у листі, який я нещодавно отримав від заступника міністра фінансів. Зараз є кілька варіантів, де знайти гроші, і ці варіанти, як мене запевнили, опрацьовуються. Отже, маємо надію і зважаємо на те, що будівництво корвета – це понад 9 тисяч робочих місць на підприємствах Миколаєва, Харкова, Черкас, Дніпра, Києва.

Особисто я хочу без сорому дивитися в очі курсантам, які мріють служити на сучасних українських кораблях. Корвет – це передусім питання престижу країни, яка під час війни спустила на воду такий корабель. А ще, на мою думку, тільки з корветом ми зможемо відвоювати Крим.

Росіяни, до речі, посилено будують кораблі, зокрема, багатоцільові ракетно-артилерійські з серії «Каракурт». У тимчасово окупованому Криму вони розмістили 9 своїх кораблів: три – в Феодосії, решту в Керчі.

​– Як повідомили Радіо Свобода в Міноборони України, довгоочікувані американські патрульні катери «Айленд» (Island) доправлять в Україну до кінця 2019 року. Чи готові українські екіпажі для них?

– Наразі підготовка двох екіпажів, тестування за фаховими напрямками проводиться в Одесі. В листопаді-грудні українські команди для двох американських патрульних катерів розпочнуть підготовку за окремою програмою у Сполучених Штатах Америки.

ДРУГА ЧАСТИНА ІНТЕРВ'Ю:

Військово-морські сили України: ексклюзивне інтерв’ю з командувачем ВМС Ігорем Воронченком​