Місцеві вибори – це той випадок, коли необхідно уважно придивитися насамперед до кандидатів, а не лише до партійних прапорів, під якими вони виступають. Бо саме ці люди змінюватимуть на краще не так всю країну, як ваш під‘їзд, вулицю, місто чи село.
Зараз, коли на завершення передвиборної кампанії партійні ватажки та активісти закликають підтримати свої політичні сили, потрібно мати на увазі: на місцевих виборах йдеться не про велику політику, а про комуналку, не про зовнішньополітичний вектор, а про лампочку в під’їзді й ліхтар на вулиці.
Від ефективності роботи місцевої влади у значній мірі залежить якість і доступність медицини й освіти, комунальні та соціальні послуги, якість доріг та доглянутість вулиць
Децентралізація стала однією з найвдаліших реформ, реалізованих в Україні останнім часом. Об’єднані територіальні громади (ОТГ) отримали ті самі повноваження і джерела ресурсів, що й обласні центри. Відтак від ефективності роботи місцевої влади у значній мірі залежить якість і доступність медицини й освіти, комунальні та соціальні послуги, якість доріг та доглянутість вулиць… У місцевих рад з’явилися повноваження і кошти, щоб не лише вирішувати поточні проблеми, а й дбати про розвиток громади. Словом, вибори до місцевих рад стали не менш важливими, ніж парламентські. А ліквідація більшості районних рад відчутно посилила конкуренцію.
Партійна специфіка – погляд із села
Утім, на місцевому рівні все виглядає не так оптимістично – помітнішими стають ризики. Днями зустрів приятеля – колегу-журналіста, який уже давно переселився до селища міського типу під Києвом і доволі добре орієнтується в тамтешніх реаліях.
Хоч би яким був результат волевиявлення, а в нього вже наперед сформувалися украй песимістичні очікування. Бо, за його словами, під усіма партійними вивісками до місцевої ради йдуть «дерибанщики», які поклали око на ліквідні місцеві активи (під Києвом це насамперед земля). Найнахабніші обіцяють збудувати в селищі сучасну поліклініку «зі стаціонаром». Звісно, пенсіонери – найбільш дисципліновані виборці – у захваті від такої пропозиції й чути нічого не хочуть про те, що бюджет всієї громади такі витрати не потягне – там нема грошей на нову сучасну поліклініку. Зрештою, в складі ОТГ декілька населених пунктів.
Розповів також, що в попередньому скликанні в місцевій раді був один депутат, який, справді, чесно працював над вирішенням проблем їхнього селища. Показово, що саме для нього не знайшлося місця у виборчих списках жодної з політичних сил. Мовляв, значних коштів у нього нема, а з «дерибанщиками» він навряд чи зможе порозумітися – відтак опинився за бортом місцевого самоврядування.
Особливості персонального вибору
Цілком можливо, що мій приятель завеликий песиміст. Проте зараз також треба розуміти, що в абсолютній своїй більшості українські партії не ведуть системної роботи з кадрами, а надто із тими, хто балотується на місцевих виборах до рад низового рівня. Зрештою, в наш час партії часто дуже швидко втрачають популярність і сходять зі сцени. Натомість досвідчені політики, аби залишатися під парламентським куполом, змінили по декілька політичних проєктів. На місцевих виборах партійну прописку змінюють так само часто.
Якщо ваш обранець у місцевій раді раптом почне «косячити», малоймовірно, що партійний очільник приїде з Києва, аби присоромити і поставити того на місце
Звісно, хочеться підтримати «своїх». Авжеж, політичний лідер, якого ви підтримали на парламентських, може бути безмежно симпатичним і видаватися безальтернативним. Проте він може навіть не знати того кандидата, який під його прапором йде місцевої ради на рівні ОТГ. Навіть у Верховній Раді не завжди можуть впоратися із бунтівниками в складі фракцій. Тож, якщо ваш обранець у місцевій раді раптом почне «косячити», малоймовірно, що партійний очільник приїде з Києва, аби присоромити і поставити того на місце.
Поміркуйте над цим – трохи часу ще лишилося. Принаймні, обравши певну політичну силу, не нехтуйте можливістю віддати пріоритет тому кандидатові, про якось бодай щось хороше знаєте.
Дмитро Шурхало – журналіст, автор програми «Історична Свобода»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
