Міністри закордонних справ Європейського союзу ухвалили рішення в принципі про нові санкції проти Білорусі та її керівництва і доручили робочим групам розробити списки тих, хто підпаде під санкції за насильство проти білоруських протестувальників. А кілька лідерів країн ЄС закликали до проведення нових, демократичних виборів в Білорусі під наглядом міжнародних спостерігачів.
За повідомленням кореспондента Радіо Свобода Рікарда Юзвяка, після майже тригодинної наради в режимі онлайн, що її провели міністри закордонних справ 27 країн ЄС, вони погодились дати «зелене світло» санкціям проти Білорусі. За словами журналіста, тепер робочі групи ЄС складуть списки тих, хто потрапить під нові санкції Євросоюзу.
Таке «зелене світло» для санкцій вважають першим кроком на шляху їхнього остаточного запровадження.
«Я б сказав, що ми мали гарний обмін думками. І можу вам сказати, що ми мали кілька конкретних пропозицій... Я запропонував націлені індивідуальні санкції проти тих, хто вдався до виборчої фальсифікації і тих, хто вдався до перебільшеного застосування сили – керівництва Міністерства внутрішніх справ та командувачів ОМОНу. Я б сказав, що більшість (міністрів ЄС) підтримала це і Єврокомісія почне тепер технічний процес», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.
Раніше повідомляли, що принаймні дев’ять європейських країн, а також президент Єврокомісії закликали до нових санкцій проти Білорусі після проведення в тій країні сумнівних виборів і застосування насильства проти протестувальників.
Коли чекати на остаточне рішення?
Отже тепер робочі групи ЄС почнуть складати списки людей, яким заборонять поїздки да ЄС, а їхні активи на території ЄС будуть заморожені, кажуть європейські дипломати.
Остаточне рішення щодо списків, ймовірно, може бути ухвалене в наступні кілька тижнів. Можливо, 27-28 серпня під час зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Берліні. За мірками ЄС, це досить швидко, кажуть європейські оглядачі.
Або рішення може бути під час віртуального саміту ЄС, тобто на зустрічі глав держав, в другій половині серпня – якщо вона відбудеться, як пропонують прем’єр-міністри Чехії та Польщі.
Країни, які активно закликали до нових «обмежувальних заходів» проти влади Білорусі – Німеччина, Швеція, Польща, Чеська республіка, Естонія, Латвія, Литва, Австрія та Данія.
«Ми вважаємо, що ЄС має прийняти роль посередника якнайшвидше», – йдеться в листі шести країн з «просанкційної дев’ятки», зміст якого став відомий раніше.
А міністр закордонних справ Німеччини Гейко Маас сказав напередодні наради зі своїми європейськими колегами: «Брутальність і затримання мирних протестувальників та журналістів в Білорусі неприйнятні в Європі 21-го століття».
Як кажуть міжнародним агенціям європейські джерела, головним скептиком була Угорщина. Її прем’єр Віктор Орбан був з візитом у Мінську у червні цього року і тоді закликав скасувати навіть ті «обмежувальні заходи», які існують на цей час.
В четвер міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто закликав до діалогу з Білоруссю.
Які санкції були і є?
Вперше санкції проти Білорусі були запроваджені в 2004 році, а посилені в 2011 через порушення прав людини та демократичних стандартів.
В 2016 році санкції проти Білорусі були пом’якшені через прогрес з правами людини в тій країні.
На цей момент «обмежувальні заходи включають заборону на експорт зброї до Білорусі та заборону на експорт обладнання, яке може бути використано для репресій і придушенням виступів людей.
Також є санкції проти чотирьох білоруських колишніх посадовців, яких звинувачують у зникненні опозиційних політиків.
Зараз ЄС був невдоволений і перебігом проведення білоруських президентських виборів, що відбулися дев’ятого серпня, і застосуванням сили проти демонстрантів і затриманням 6,700 протестувальників.
Раніше президентка Єврокомісії Урзула фон дер Ляєн написала у твітері: «Ми потребуємо додаткових санкцій проти тих, хто порушив демократичні цінності чи права людини в Білорусі. Я переконана, що сьогоднішня… дискусія продемонструє нашу сильну підтримку правам народу в Білорусі та основоположним свободам та демократії».
А зранку у п’ятницю чеський прем’єр-міністр Андрей Бабіш написав у твітері: «Я твердо вірю, що це є останні години диктаторського режиму, і що громадяни переможуть. Білоруси потребують нашої швидкої допомоги. Вибори в Білорусі мають відбутись ще раз, прозорі і за присутності іноземних спостерігачів».
Глава МЗС Литви Лінас Лінкявічус сказав Радіо Свобода, що питання нових виборів глави дипломатій країн ЄС не обговорювали, але, на його думку, «це було б логічно, бо якщо ми не визнаємо ці вибори, мають бути нові вибори, проведені в нормальний спосіб згідно з усіма вимогами».
«Ось так логіка», – додав він.
Як правило, рішення про санкції в ЄС ухвалюється консенсусом усіх 27 країн-членів. Також санкції координується і в трансатлантичному вимірі – з США та Канадою. Також, як правило, санкції підтримують і країни Європи, які не є членами ЄС, – наприклад, Велика Британія чи Норвегія.
