Доступність посилання

ТОП новини

«Вбита комуністами»: Мілада Горакова – єдина жінка, яку 70 років тому в Чехословаччині засудили на смерть


Студентка тримає плакат з портретом Мілади Горакової, Прага, 25 червня 2020 року
Студентка тримає плакат з портретом Мілади Горакової, Прага, 25 червня 2020 року

Щороку 27 червня чехи відзначають День пам’яті жертв комуністичного режиму. Цей день обрали не випадково. 70 років тому, після сфабрикованого комуністичним режимом політичного судового процесу, в празькій тюрмі на Панкраці були страчені вахмістр Служби національної безпеки Ян Бухал (37 років), правник Олдржіх Пецл (46 років), історик, театральний критик і журналіст Завіш Каландра (47 років) і єдина серед них жінка, юристка і політик Мілада Горакова (48 років). ​Це був перший і водночас єдиний процес в комуністичній Чехословаччині, жертвою якого стала жінка.

Мілада Горакова все своє життя займала активну громадську і політичну позицію, була членом Чеської народно-соціальної партії, відстоювала права жінок. Під час окупації Чехословаччини приєдналась до антинацистського руху опору, за що в 1940 році була ув’язнена, перші два роки провела в тюрмі на Панкраці в Празі, потім її перевели до Терезіна, далі до Лейпцига і Дрездена, врешті до тюрми в баварському місті Айхах, звідки у квітні 1945 році її звільнила американська армія.

Мілада Горакова негативно поставилась до комуністичного перевороту в Чехословаччині в лютому 1948 року, про що не побоялась заявити на судовому процесі.

Політичний судовий процес над Гораковою, звинуваченою у змові і зраді батьківщини, тривав недовго – від 31 травня до 8 червня 1950 року, 8 червня оголосили вирок: кара смерті через повішення.

По всій Чехії цими днями згадують Міладу Горакову, скрізь виставляють її портрети. Рудолфінум, Прага, 2020 рік
По всій Чехії цими днями згадують Міладу Горакову, скрізь виставляють її портрети. Рудолфінум, Прага, 2020 рік

Помилування Мілада Горакова не просила, хоча багато відомих у світі осіб, зокрема, Альберт Ейнштейн, Вінстон Черчилль, Елеонора Рузвельт чи Жан-Поль Сартр звертались до комуністичної влади Чехословаччини з проханням про помилування. В камері смерті празької в’язниці на Панкраці свій останній час вона віддала листуванню: писала листи до близьких – так за три години до смерті вона просила рідних згадувати про неї по-доброму: «Життя – це дар від Бога, і людина має його як найкраще використати».

Один із останніх листів Мілади Горакової переклала і опублікувала на своїй фейсбук-сторінці Ольга Перебийніс.

Вранці 27 червня Міладу Горакову вивели з камери. Коли її вели на страту, згадувала сусідка по камері Марія Халупова, «ми всі стали на коліна і молились – це було страшно». Міладу Горакову повісили о 5 годині 35 хвилин на тюремному подвір’ї, 15 хвилин вона помирала в муках, потім останки кремували, їхня доля невідома. На Виноградському цвинтарі в Празі є лише її символічна могила.

Ще за життя Мілада Горакова стала для багатьох людей, і не тільки в Чехословаччині, символом безкомпромісної боротьби за правду і свободу. Портрети Мілади Горакової по всій Чехії прикрашають нині вулиці, площі, парки, школи, театри, вітрини. А в одному з найвідоміших музеїв Праги Museum Kampa відкрилась виставка «Не забудьте про мене». Спеціальні програми, присвячені Міладі Гораковій, підготувало чеське телебачення.

Перед головним корпусом історичного факультету Карлового університету в Празі вивісили велетенський плакат «Вбита комуністами».

Самі комуністи – Празький крайовий комітет Комуністичної партії Чехії і Моравії – виступили з рішучим протестом «проти спотворення і переписування історичної правди і проти розпалювання антикомуністичної ненависті, яку викликають у столиці».

Комуністична партія, яка ніколи так і не засудила ані самої своєї ідеології, ані злочинів, які чинилися в її ім’я, заявляє, що її опоненти використовують історію для «нападу державних установ на одну з демократичних парламентських партій» – маючи на увазі під цим себе.

Вони додають: «Ми, комуністи, боремося за гідне життя без війни, бід, голоду й експлуатації з самого початку роботи Комуністичної партії, чиє 100-річчя ми відзначаємо наступного року».

Ректорат Карлового університету, Прага, 2020 рік
Ректорат Карлового університету, Прага, 2020 рік

26 червня по Празі, включно з метро, лунали автентичні записи судового процесу над Міладою Гораковою.

Чехи несуть квіти до пам’ятників Міладі Гораковій, встановлених по всіх країні, найбільше на місце, де вона була страчена. У багатьох місцях у Празі цими днями також читають листи Мілади Горакової з в’язниці, а чеська громадська ініціатива «Без комуністів» роздавала стрічки-символи, які складаються зі шматка шнурка і триколора в барвах чеського прапора.

  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG