Прага – 12 вересня у столиці Чехії обговорять долю пам’ятника радянському маршалові Івану Конєву у Празі. Це, мабуть, єдиний пам’ятник, який досі викликає у чехів великі емоції й на який вони мають різні погляди. Одні вимагають його усунути, інші відстоюють думку, що пам’ятник потрібно залишити, адже це частина історії. Керівництво міського району Праги-6, на терені якого встановлений пам’ятник маршалові, збирає 12 вересня спеціальне засідання і буде стрімити його перебіг, настільки великий інтерес до цієї теми.
А історія пам’ятника розпочалась 9 травня 1980 року, коли з нагоди 35-ї річниці звільнення Чехословаччини від нацизму у Празі на площі Інтербригади був урочисто відкритий пам’ятник радянському маршалові, двічі Героєві Радянського Союзу (1944 р., 1945 р.) і Героєві Чехословацької Соціалістичної Республіки (1970 р.) Іванові Конєву (автори – чеські скульптори Зденєк Крібус і Вратіслав Ружічка).
Цим кроком соціалістична Чехословаччина прагнула виявити вдячність радянському воєначальникові за успіх у командуванні так званою празькою операцією, внаслідок якої була звільнена Прага. Але при цьому тодішній режим Чехословаччини вирішив забути інші «звершення» маршала, і про ці свідомо приховані факти з його біографії чехи заговорили лише після демократичної Оксамитової революції 1989 року, особливий інтерес до них виявляє молодь.
Адже у 1956 році маршал-«визволитель» Іван Конєв як головнокомандувач об’єднаних збройних сил країн Варшавського пакту керував придушенням Угорського повстання. А в 1961–1962 роках під час так званої Берлінської кризи як командувач Групи радянських військ у Німеччині допомагав встановити Берлінський мур, який на довгі десятиліття розділив країну та ще й приніс не одну людську жертву.
Маршал Конєв має також стосунок до окупації Чехословаччини в серпні 1968 року військами «дружніх» країн Варшавського пакту. Зокрема, ще навесні 1968 року він прибув до Праги, щоб зустрітись із новообраним президентом Чехословаччини Людвіком Свободою, в той час як його колеги з делегації картографували терени країни для майбутньої окупації.
Про ці факти з біографії маршала Конєва нині можна дізнатись із спеціальних інформаційних таблиць, встановлених навколо пам’ятника, хоча й проти їх встановлення виступила Росія, яку підтримали Білорусь, Вірменія й Азербайджан.
Пам’ятник Конєву викликає розбрат і чвари
Але і таблиці не допомогли приховати розбрат і чвари, увага до пам’ятника Конєву у Празі не спадала, нові її хвилі чи не щороку викликають акції вандалізму, коли пам’ятник маршалові обливають червоною, а то й рожевою фарбою, як це сталось у травні минулого року.
Востаннє наразі вандали розмалювали пам’ятник 22 серпня цього року. Та ще й на постаменті пам’ятника червоною фарбою написали дати – роки: 1945, 1956, 1961, 1968 – і напис «Ні кривавому маршалові! Не забудемо».
Ентузіасти швидко відмили пам’ятник, але проблема навколо нього вибухнула з новою силою: що далі робити з пам’ятником, який розділяє суспільство? Пражани, особливо жителі Праги-6, вимагають вирішити долю пам’ятника – зокрема, одні просять охорону для пам’ятника, інші бачать вихід із ситуації в його демонтажі і встановленні в іншому місці.
А Ондржей Коларж – староста Праги-6 – запропонував перенести його на територію посольства Росії в Празі, мотивуючи це тим, що щорічно з бюджету району витрачаються великі кошти на очищення скульптури. У Росії відкинули таку можливість.
Пам’ятник хочуть зберегти Росія, Земан і комуністи
На пропозицію старости Праги-6 одразу відреагувало посольство Росії в Чехії: воно, зокрема, у своєму коментарі наголосило, що «меморіальний об’єкт є під захистом Договору про дружні відносини і співпрацю між Російською Федерацією і Чеською Республікою», який обидві сторони підписали ще 1993 року.
Не залишився осторонь і президент Чехії Мілош Земан, який заступився за пам’ятник Конєву у Празі. «Ті, хто воює проти пам’ятників, є боягузами, тому що скульптура не може захищатися. Я б радив залишити її й не ставити себе в незручне становище через незнання історії», – заявив чеський президент.
Так само проти усунення пам’ятника виступила Комуністична партія Чехії і Моравії. На думку комуністів, дії старости Праги-6 Ондржея Коларжа і деяких інших політиків є «безглуздою образою тих, хто поклав своє життя за мир, за те, щоб ми могли жити».
Іще одну хвилю емоцій викликав наступний крок керівництва Праги-6, коли з метою охорони пам’ятника від вандалів його спочатку огородили риштуванням, а потім прикрили рядном.
Своє негативне ставлення до цього кроку висловив речник президента Їржі Овчачек, який прийшов вклонитись маршалові, хоча й його скульптура вже була у риштуванні й прикрита рядном. «Ми своїй країні несемо ганьбу. Засліплена й ненависна пиха, яка плює на тисячі жертв предків і на історичну пам’ять, плодить тільки дальше і дальше зло», – написав у своєму твітері Їржі Овчачек.
У Росії чеських посадовців порівнюють із нацистами
Рядно з пам’ятника Конєву зняли, але гострі суперечки і взаємні образи продовжуються. Оливи в огонь підлив міністр культури Росії Володимир Мединський, який обізвав старосту Праги-6 Ондржея Коларжа «гауляйтером» (так у нацистській Німеччині називали керівників великих регіональних підрозділів нацистської партії НСДАП – ред.).
Із вимогою вибачитись за таку образу виступила низка чеських політиків і державних діячів.
Зокрема, міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек назвав слова російського міністра недоречними і вказав на те, що вибачення російської сторони «могло б заспокоїти ситуацію». Цю пропозицію Томаша Петршічека підтримав і віце-прем’єр уряду Чехії Ян Гамачек, наголосивши, що вибачення російської сторони було б доречним.
Пам’ятник Конєву його дочка хоче перевезти до Москви. А вулицю?
Наразі жодна зі сторін не поступилась, вибачень не було, зате до перемов вступила дочка Івана Конєва Наталія, яка заявила, що хотіла б перевезти пам’ятник батька з Праги до Москви. «Іван Конєв чехам нічого не зробив, але немає жодної гарантії, що вандали залишать пам’ятник у спокої. Я буду просити його перевезти», – заявила дочка маршала. На її думку, пам’ятник можна було б встановити на вулиці російської столиці, яка має його ім’я.
Пізніше надійшло повідомлення, що дочка Конєва змінила свою думку у відповідності до офіційної точки зору Москви і сказала, щоб долю пам’ятника вирішував «чеський народ».
Зараз усі з нетерпінням чекають на рішення засідання ради Праги-6, на якому будуть обговорювати подальшу долю пам’ятника маршалові Івану Конєву.
А тим часом в іншому празькому районі, Празі-3, наразі без таких скандалів готуються до публічних дебатів про перейменування тамтешньої великої вулиці, яка нині має ім’я Конєва.
