Дуже стисло – про все важливе в регіоні за тиждень від команди Радіо Донбас.Реалії
США та Німеччина остаточно затвердили та оприлюднили текст угоди про добудову газогону «Північний потік-2» з обіцянками гарантій для України. Серед них – можливість застосування санкцій проти Росії, якщо вона «використовуватиме енергію як зброю», повне виконання Берліном Третього енергетичного пакету, продовження транспортування газу через Україну іще на 10 років після 2024-го року (коли скінчиться чинна угода) – та розвиток «зеленої енергетики» в країні коштом США та ЄС. Попри такий щедрий перелік гарантій, більшість західних аналітиків були шоковані рішенням Байдена, а МЗС Польщі та України виступили зі спільною заявою проти запуску газогону. Розкритикували таку угоду за спиною України і опозиційні політики в самих Німеччині та США. Після її схвалення Байденом Ангела Меркель зателефонувала Володимирові Путіну, а очільник «Газпрому» Олексій Міллєр заявив про готовність продовжити транзит газу через Україну після 2024-го року «на ринкових умовах». Чому Україна не вірить обіцянкам Москви та Берліна, що чекає на економіку країни після запуску «потоку» та чи варто сподіватись на обіцяні інвестиції Заходу в її «зелену трансформацію»? Обговорюємо в ефірі:
Трохи пролив світло на мотиви Джо Байдена укласти із Німеччиною тривожну для України угоду радник Держдепу США Дерек Шолле, який відвідав Київ та Варшаву перед оприлюдненням домовленостей. Якщо коротко – нова адміністрація побоювалась, що Київ лишиться сам-на-сам із новим газогоном без жодних гарантій безпеки. А про те, що ж буде далі із американсько-українськими відносинами, хто від США побуває на Кримській платформі 23-го серпня та про що говоритимуть Байден та Зеленський на своїй першій особистій зустрічі – розповів в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода тимчасовий повірений у справах США в Україні Джордж Кент.
Тим часом Росія вирішила, як змусить голосувати жителів окупованої частини Донбасу на майбутніх думських виборах 17-го вересня: через інтернет. Для цього Кремль просто зараз бомбує мізки жителів ОРДЛО обіцянками російських соцвиплат – і спонукає оформлювати СНІЛС (російський страховий номер, потрібний для реєстрації на сайті держпослуг). Утім, навіть після отримання СНІЛС жителі Донецька та Луганська не зможуть отримати російських пенсій (для цього потрібно мати прописку на території РФ), але зможуть проголосувати. На думку українських правозахисників, наразі розгортається друга «російська весна» в Україні, в ході якої Кремль прагнутиме роздати якомога більше своїх паспортів – і потім за нагоди прийти «на захист співвітчизників».
На юридичному фронті, який виявився інформаційно-пропагандистським, Росія застосувала проти України неочікувану зброю: подала до Європейського суду з прав людини – рішень якого не визнає на своїй території – міждержавний позов проти України за... водну блокаду анексованого нею Криму, «дискримінацію російськомовних», «заохочування націоналістів», «позбавлення жителів південного сходу України можливості брати участі у виборах». Кремль дійшов навіть до того, що звинуватив Київ у катастрофі літака МН17. І хоча суд очікувано відхилив прохання Кремля застосувати проміжні заходи про України, есперти наголошують, що абсурдний позов матиме сильні наслідки в інформаційному просторі (мовляв, Росію в Європі утискають). Тим часом сама Росія, як виявилось, сама порушує права людей на окупованій частині Луганської області, обмеживши для них постачання звичайної води.
Наостанок – справжня історія успіху та боротьби зі школи у Костянтинівці Донецької області, що неподалік лінії фронту: її директор почав справжнє полювання за західними грантами, завдяки чому побудував кілька нових класів та створив новий простір для дітей та дорослих місцевих.
Дякуємо, що залишаєтесь із нами. Усі ефіри Радіо Донбас.Реалії. Наш сайт. І фейсбук. Пошта: Donbas_Radio@rferl.org. Автовідповідач: 0800300403.