Доступність посилання

ТОП новини

В наступному році маємо опрацювати систему переходу з військового життя у цивільне – Лапутіна


Юлія Лапутіна на засіданні колегії в Одеській обласній державній адміністрації
Юлія Лапутіна на засіданні колегії в Одеській обласній державній адміністрації

В 2022 році міністерство у справах ветеранів хоче підготувати нормативно-правову баз для створення комплексної системи переходу військових до цивільного життя та гарантувати її фінансування, а також максимально ефективно використати гроші на житло – 5,5 мільярдів гривень. Про це в інтерв’ю Радіо Донбас.Реалії розповіла міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна. Наприкінці року вона їздила по сходу, а потім по півдню України – зустрічалась із активістами та вела переговори із місцевою владою щодо виконання житлової програми. В інтерв’ю міністр підбила підсумки 2021 року в роботі міністерства – розповіла про єдиний реєстр ветеранів, специфіку психологічної реабілітації в рамках комплексної реформи та співпрацю із міжнародними партнерами.

– Які плани з запровадження системи психологічної реабілітації для учасників бойових дій на наступний рік?

– По-перше, в нас нажаль системи психологічної реабілітації в країні немає. Є закон про реабілітацію, він не так давно прийнятий, але про систему психологічної реабілітації в ньому не йдеться. Питання в тому, щоб зараз на науковому, експертному, фаховому підґрунті розробити стандарт, що таке психологічна реабілітація. Хто має бути надавачем цих послуг? Якими фаховими характеристиками має володіти психолог, який може працювати із ветеранами. Ми над цим зараз плідно працюємо, комунікуємо із експертним середовищем і сподіваємось, що наступного року це буде вибудувана модель. Адже указом президента в цьому році передбачено, що в 2023 році будуть будуватися реабілітаційні центри. Тож нормативна база і модель мають бути готовими до цього часу.

– Чи буде система базуватись на психологічній службі Збройних сил України, або це буде окрема служба?

– Я думаю, що це буде окрема система, тому що загалом це більш комплексне питання. Воно стосується переходу з військової кар’єри до цивільної. Це інституційна реформа, яка мала б бути запроваджена в армії ще багато років тому, але нажаль це не було зроблено. І її елементом є зокрема розуміння, що перехід розпочинається з того моменту, як курсант військового училища йде на військову службу.

Підготовка до переходу ветерана з військового життя у цивільне починається, коли він поступає на службу

З ними працюють, в тому числі, і психологи, він проходить етапи кар’єрного зростання і фахової спеціалізації. Потім офіцер розуміє, що в нього контракт закінчується і він готовий до переходу на цивільну службу. І психологи, які з ними працювали протягом військової служби, мають передати його тим психологам, як його «підхоплять» вже як ветерана.

Ми маємо розуміти, якого ветерана ми отримуємо, які в нього психологічні проблеми, і чи є вони взагалі. Якщо ми говоримо про учасників бойових дій, то звичайно ми говоримо про травматизацію або можливість травматизації. Тоді реабілітаційний центр має працювати на нього, щоб той отримав нормальну якість життя, рівень нормального психічного здоров’я і міг працювати далі у суспільстві.

– У вас були зустрічі з мешканцями прифронтових територій, ви нещодавно їздили на Донбас. Як проходить співпраця із ними, в чому вона полягає і які є результати?

– Є дуже ефективний проєкт громадських активістів «На лінії зіткнення», який певним чином підтримується грантово. Вони аналізують, як має розвиватись громада в таких умовах, і як допомогти людям, щоб ті мали повноцінне життя, навіть якщо живуть на територіях, куди досі прилітають ворожі снаряди. Як поводитись із безпекою, як поводитись з інфраструктурою. Активісти напрацьовують пропозиції, наприклад, по тій же Карлівці, де багато років немає води або опалення, і спільно з міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій ми разом реалізуємо ті пропозиції у нормативно-правову базу.

– Ви маєте на увазі проблеми з водою і опаленням у Красногорівці?

– Так, Красногорівку. В Карлівці були проблеми із водою, а в Красногорівці ще з опаленням. Ми також працюємо із тими ветеранами, що повернулись до мирного життя, та живуть на прифронтових територіях. Було показовим, що на форумі в Краматорську, ми побачили багато ініціативних людей, які мало того, що є переселенцями й ветеранами, то ще розвивають регіон, куди вони переїхали.

Наприклад, у Костянтинівському районі є ветеран, який створив харчове підприємство, де він вирощує тварин, виробляє свою продукцію, розвивається. Він почав з молока для себе – купив корову, будучи містянином, ніколи постійно не жив у селі. Але був вимушений виживати, спочатку купили корову, почали робити сири, в них це почало виходити. Вони пішли на конкурсну програму «Донецький куркуль», і в них тепер є ферма, де вони виробляють і ковбаси, і м’ясну продукцію, і сирну, і молочну. Такі ініціативи ми маємо підтримувати як міністерство у справах ветеранів.

– З вашої точки зору, наскільки ветерани на підконтрольній частині Донбасі сьогодні впливають на громадське життя в регіоні?

Хотілось би, щоб більше ветеранів і волонтерів на Донбасі впливали на громадське життя регіону

– Принаймні, ми побачили на власні очі дуже багато активних людей. Звичайно хотілось б більше, але вони впливають на громадське життя. Це не тільки ветерани, але й ті, хто були волонтерами, вони формують трошки інший смисловий ландшафт громади і роблять внесок в її розвиток. Я їм же сказала, що таких як вони має бути більше. І тоді, по-перше, і ворог буде бачити, що Донбас – це дійсно Україна, і, по-друге, що Україна тут розвиває не тільки свою громадську ідентичність, що вкрай важливо, а і економіку піднімають, сплачуються податки.

І люди, які приїжджають з тимчасово окупованих територій будуть бачити, що завдяки нашим захисникам ми не тільки відвоювали частину своєї території, але й розвиваємо економіку, збагачуємо наші громади.

– Ви декілька разів під час останніх виступів на Одещині згадували Єдиний реєстр ветеранів – це важливий напрямок роботи міністерства. В чому буде полягати унікальність підходу, чи будуть в ньому члени добровольчих формувань?

– Унікальність в тому, що це можливо один з небагатьох реєстрів, який має бути пов’язаний із 16-ма іншими базами даних. З точки зору програмування та узгодження нормативно-правової бази між різними відомствами і міністерства це дуже потужний проєкт. Якщо ми його повністю реалізуємо він буде і гарним показником ефективності менеджменту та рівня наших спеціалістів, і гарним інструментарієм.

Захист персональних даних – це найголовніше питання. Без комплексної системи захисту інформації, цей реєстр неможливо запустити. Це один з головних елементів його створення і одна зі складових, яка є дуже витратної з точки зору зусиль та практичної роботи. Тому ми вважаємо, що персональні данні наших захисників будуть там захищені.

– Чи будуть в реєстрі члени добровольчих формувань?

– Переважна кількість добровольців увійшли до складу підрозділів Збройних сил України. І звичайно ті, хто мають статус учасника бойових дій, туди потраплять.

– Як проходить співпраця із родичами загиблих та зниклих безвісти? Наскільки я пам’ятаю, це був складний процес формування міжурядової комісії, потім спеціальної групи. На якому це зараз етапі?

– В нас є Рада родин загиблих, з якими ми спілкуємось постійно. Зараз також в офісі президента затверджено інституцію радника-уповноваженого з питань захисту прав ветеранів і членів сімей загиблих. Це збільшить спроможності їх захисту та пошуку шляхів вирішення проблем.

Це ветеранський омбудсмен, про якого ми говорили ще минулого року – потреба в ньому дійсно існує. Більше того, завдяки ініціативі уповноваженої Альони Вербицької ми пропрацьовали положення та проєкт постанови кабінету міністрів, що буде ухвалений найближчим часом. Заплановано створення в трьох регіонах України, зокрема на Одещині, інституцій з прав ветеранів. Вони будуть працювати як пілотний проєкт, і, якщо буде доведена їх ефективність, то ініціатива буде масштабована на всю Україну. Питаннями зниклих безвісти ми займаємось, якщо це учасники бойових дій. Запуск комісії ще не відбувся, як я розумію, тому що немає необхідних змін на законодавчому рівні.

– Ви проводите багато зустрічей із міжнародними партнерами. В чому полягає співпраця із ними, які основні напрямки?

– Перше, це електронний реєстр, він повністю зроблений коштом іноземних партнерів. Це і USAID, і ООН, і ПРООН, і Міжнародна організація з міграції, і проєкт «Україна-Норвегія», і ОБСЄ, і багато інших. Також ми працюємо безпосередньо із посольствами, пропонуємо їм підтримку проєктів. Ми зробили «Український ветеранський фонд» як державну установу, він фактично запрацює вже в наступному році. Але вже був проведений конкурс на директора, зараз триває перевірка.

Ми розглядали цей фонд саме і як інструмент використання додаткових бюджетних спроможностей, і для того, щоб під державні гарантії залучати міжнародну технічну та донорську допомогу. І збільшувати таким чином можливості реалізації ветеранської політики.

Наприклад, та ж підтримка ветеранського бізнесу: буде створена спеціальна процедура по долученню наших ветеранів до конкурсів. Можна буде отримати значну, сподіваюсь, підтримку – багато іноземних партнерів зацікавились розвитком ветеранського підприємництва. Завдяки цьому є ветерани можливо зможуть представляти свою продукцію за кордоном.

– Це було трохи про підсумки цього року. Які плани на наступний рік, яких цілей ви хочете досягнути у 2022-му?

– По-перше, в нас є гарний «аванс» – був проголосований і затверджений держбюджет-2022, де закладено 5,5 мільярдів гривень на житло для ветеранів. Це великі кошти, нам потрібна комунікація з облдержадміністраціями та місцевими органами соціального захисту, щоб їх реалізувати, ці гроші. Ми будемо контролювати процес – там буде багато бюрократії, через відповідні розпорядженні кабінету міністрів, державного казначейства, перерахування субвенції. І ми хочемо, щоб області також швидко працювали, щоб інформували людей про такі можливості, щоб ці відкривали банківські рахунки. Ще певний час буде потрібний на вибір житла, на підписання договору купівлі-продажу і таке інше.

За наступний рік хочемо також опрацювати всю систему медично-психологічної реабілітації, запустити ветеранський фонд на повну і розпочати інституційну реформу по переходу з військової кар’єри на цивільну. Туди буде залучено міністерство оборони, як основний «постачальник» ветеранів до нашого суспільства, і яке мало б ще багато років тому за допомогою НАТО таку систему створити. Але нажаль вона не була зроблена. Ми розуміємо, що війна триває, що Міноборони і генштаб наразі зайняті обороною, тому готові допомогти і бути в авангарді, але без них це не можливо. Хочу, щоб модель переходу була започаткована в 2022 році і закладена держбюджеті на 2023 рік.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

XS
SM
MD
LG