Зима «на мінімалках»: опалювальний сезон почався, проте енергетика не готова – експерти

Українським тепловим електростанціям бракує вугілля: через аварійні зупинки енергоблоків Україна навіть просила допомоги в сусідніх Білорусі та Словаччині. АЕС готуються працювати на повну потужність, однак цього може бути недостатньо для стабільного проходження опалювального сезону, наголошують експерти. Так виглядає енергетична криза, яка стає дедалі більш виразною в Україні на початку холодів, додають вони.

Чому це сталося, чого чекати взимку та які є можливості мінімізувати ризики для української енергетики й простих українців, з'ясовувало Радіо Свобода.

Запаси вугілля на складах українських теплоелектростанцій трохи більші за 500 тисяч тонн, або вчетверо менші, ніж планував уряд на цей період. Загалом 19 блоків українських ТЕС та ТЕЦ вже не працюють через відсутність палива, свідчать оперативні дані українського енергетичного оператора – НЕК «Укренерго».

Як наслідок, українській енергосистемі періодично бракує потужності. Так, 2 листопада Україна запросила аварійну допомогу з енергосистеми Білорусі, потужністю 500 мегават, а в Бурштинський енергоострів, синхронізований з енергосистемою ЄС, – аварійну допомогу зі Словаччини, потужністю 100 мегават. Це тривало в період денного піку споживання електроенергії. В підсумку Україна отримала за добу з Білорусі електроенергію обсягом 3500 мегават-годин, а зі Словаччини – 800.

«Укренерго» пропонує перевірити ДТЕК через підвищену аварійність ТЕС

В «Укренерго» пояснили таку «аварійну допомогу» дефіцитом потужності, який викликала підвищена аварійність теплової генерації під час сезонного зростання споживання.

«При цьому 2 листопада спостерігався значний перевиробіток електроенергії на ГЕС та зниження генерації ВДЕ (відновлюваних джерел енергії – ред.)», – наголошують у НЕК «Укренерго».

І згадують про те, що п'ять енергоблоків на теплових електростанціях, які входять до компанії ДТЕК Ріната Ахметова, не були вчасно запущені або зупинилися на аварійний ремонт.

«Зокрема, на «ДТЕК Курахівська ТЕС» затримано вихід з планового ремонту блоку №8, який наразі переведено в аварійний ремонт до кінця доби 5 листопада. Також у першій половині дня 2 листопада було виведено в ремонт корпус 1А «ДТЕК Криворізької ТЕС». Зранку 2 листопада виведено в аварійний ремонт енергоблок №11 «ДТЕК Бурштинської ТЕС», що унеможливило перефіксацію енергоблока №8 цієї електростанції на роботу в ОЕС України, що могло би зменшити в цій зоні дефіцит потужності», – вказують у державній компанії.

У зв’язку зі «стрімким підвищенням рівня аварійності генеруючого обладнання на ТЕС компанії ДТЕК» «Укренерго» звернулося до Державної інспекції енергетичного нагляду України, щоб перевірити електростанції, на яких трапилися аварійні зупинки.

Місяць тому міністр енергетики Герман Галущенко заявив у Верховній Раді, що теплові електростанції зривають графік накопичення вугілля на зиму. Відтоді ситуація лише погіршувалася.

ДТЕК звинувачує «Укренерго» в політичному тиску

У компанії ДТЕК Ріната Ахметова відреагували на повідомлення про підвищену аварійність та перевірки електростанцій, звинувативши компанію «Укренерго» в політичному тиску. Також в ДТЕК вимагають спростувати «звинувачення на адресу компанії щодо причин зриву балансування енергосистеми і запиту аварійної допомоги з Білорусі».

«ТЕС «ДТЕК Енерго» останні три місяці працює понад план, компенсуючи простій державних ТЕС та ТЕЦ. Саме завдяки надзусиллям енергетиків та шахтарів «ДТЕК Енерго» енергосистема продовжує функціонувати в умовах штучно створеної кризи у державній генерації», – йдеться в заяві від 2 листопада.

Ще один аргумент приватного представника теплової генерації – в тому, що ДТЕК дбає про імпорт дефіцитного нині вугілля, на відміну від державної «Центренерго».

«ДТЕК Енерго» імпортувала в Україну понад 300 тисяч тонн вугілля, «надавши безоплатну підтримку державним ТЕС», а найближчим часом очікує ще чотири партії вугілля зі США, «у той час як держгенерація – 0», йдеться у заяві компанії ДТЕК.

Втім, аварійні зупинки вугільних енергоблоків приватних ТЕС і простій блоків державних ТЕС – лише надводна частина айсберга. Ознаки комплексної енергетичної кризи були помітні й раніше: думки експертів про це вже наводило Радіо Свобода.

Причини кризи: «низькі ціни» на енергоринку, «газові» ігри Росії, «вугільні» апетити Китаю

• Ціни на природний газ на європейському ринку цього року б’ють рекорди: вони в рази вищі, ніж торік. Голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко зауважує, що цю ситуацію спричинив російський «Газпром», який певний час «тримає Європу на голодному пайку», щоб підштовхнути її скоріше сертифікувати новий російський газогін – «Північний потік-2».
• Втім, як наслідок, зросли ціни на інші види палива, зокрема і на вугілля.
• Але це відбувалося на тлі низьких цін на електроенергію на «внутрішньодобовому» оптовому ринку та на «ринку на добу наперед». Це тривало, доки в серпні Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) не підвищила верхні граничні значення цін, і саме це завадило енергетикам, кажуть вони, закупити достатньо вугілля.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що адміністративне обмеження цін завдало шкоди енергетиці.

«Правила на ринку були прописані так, що НКРЕКП мало змогу регулювати ціни на електроенергію адміністративним шляхом, а не через ринкові механізми», – уточнює експерт.

Зі свого боку голова парламентського комітету з енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус зауважує, що приватна теплова генерація, зокрема компанія ДТЕК, мала кошти для накопичення вугілля на зиму, однак не зробила цього.

«Низькі ціни на електроенергію тут не можуть бути ніяким виправданням: по-перше, працює ринок і держава не встановлювала якісь нібито низькі ціни на електроенергію, а по-друге, з серпня вони були очевидно високими. Якщо низькі ціни (або якісь інші причини) не дозволяли формувати склади вугілля, то енергетичні компанії мали б одразу повідомити уряду, що не можуть цього зробити. Якби вони сказали про це у серпні, то держава ухвалювала б інші рішення, розуміючи, що на теплову генерацію покладатися не можна», – наголосив депутат.

Натомість, за його словами, представники теплової генерації запевнили, що «все буде зроблено», за умови, що піднімуть прайс-кепи (верхні граничні обмеження ціни на ринку). Але, попри їхнє підняття, вугільні запаси не сформовані, визнає Андрій Герус.

Що ж до занижених цін на ринку в липні, коли електроенергія часто продавалася нижче за собівартість, то, за словами Геруса, «це були дії певної генерації», яка демонструвала можливості свого впливу на ринок.

• Андрій Герус пояснює, що коли в липні «штучно обвалювали ціни», від цього постраждало, зокрема, і «Центренерго». Яке, до того ж, стверджує депутат, має проблеми з менеджментом та з ефективністю управління. Натомість ДТЕК, на думку депутата, мав змогу забезпечити себе вугіллям.

«Компанія ДТЕК має своє вугілля з найнижчою в Україні собівартістю. Вони купують його на своїх українських шахтах або на власній російській шахті. Тому їхній бізнес є найбільш маржинальним. До того ж, вони здійснюють експорт електроенергії у Європу, а це теж високомаржинальний бізнес. Зрештою всі мають дотримуватися гарантованих запасів вугілля – це є однозначне і обов’язкове правило, відповідно до ліцензійних умов», – наголошує керівник профільного комітету Верховної Ради.

• Найбільше вугільна криза вдарила саме по державній тепловій генерації: компанія «Центренерго» виявилася найменш готовою до зими через проблеми з управлінням, наводить свої аргументи колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Зеленський віддав «Центренерго» в управління олігарху Ігорю Коломойському, що той публічно підтверджував, кажучи, що там працює «зрозумілий для нього менеджмент». Менеджмент змінювався, але ситуація погіршувалася. Підсумок – маємо там хронічні збитки та неплатежі, а шахтарі державних шахт, які працюють для потреб «Центренерго», не отримують вчасно зарплату».

Раніше журналісти програми «Схеми» (проєкту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») довели у своєму розслідуванні, що «Центренерго» допомагає заробляти структурам Ігоря Коломойського.

За словами Омеляна, саме спроба попереднього уряду змінити «проколомойський» менеджмент призвела до відставки тодішнього прем’єра Олексія Гончарука, і відтоді стан компанії лише погіршився.

В жовтні тодішній очільник «Центренерго» Юрій Власенко запевняв, що компанія готова до зими, оскільки замовила достатню кількість палива. Тоді як частина енергоблоків стояла без палива, а вугілля на складах було в кілька разів менше за норму. Невдовзі після цієї заяви Юрія Власенка звільнили з посади.

Новий керівник «Центренерго» Віталій Довгаль визнає потребу в додатковому вугіллі, але запевняє, що технічно його більшість енергоблоків готові до роботи. Після аварійних зупинок блоків ТЕС компанії ДТЕК він запропонував перенаправити вугілля українського видобутку на свої електростанції.

«Наше обладнання знаходиться у задовільному технічному стані, і ми готові виконувати державні завдання по балансуванню енергосистеми у повному обсязі з урахуванням наявних запасів палива. ПАТ «Центренерго» готове купувати вугілля приватного українського видобутку за ринковою ціною протягом складного періоду в ОЕС України», – заявив очільник «Центренерго» Віталій Довгаль.

Така схема вже мала місце в середині жовтня, коли вугільні запаси «Центренерго» були на мінімальному рівні (70 тисяч тонн). Тоді відбулися екстрені поставки цього палива, передовсім від видобувних компаній ДТЕК, і це збільшило кількість вугілля на складах більш ніж на третину.

Наразі 7 енергоблоків «Центренерго» не працюють через відсутність вугілля на їхніх складах, 4 – продовжують роботу.

• Через популізм влади ціни на електроенергію для споживачів залишаються низькими на тлі подорожчання енергоресурсів: вони вже є в рази нижчими за собівартість. Тому теплогенерація не мала обігових коштів на закупівлю вугілля влітку, поки воно було дешевим, наголошує Володимир Омелян.

«В нас немає ні часу, ні потужностей, щоб законтрактувати необхідні обсяги, ні грошей, – пояснює експосадовець. – Улюблена теза влади – що підготовка до опалювального сезону зірвана через ігри олігархів. Я не відкидаю, що олігархи можуть цим бавитися. Але якби склади державної «Центренерго» були заповнені до неба, енергоблоки працювали, як годинник, а в приватних виробників були би проблеми – тоді ми мали підстави говорити, що це саботаж та ігри олігархів, які намагаються зняти вершки на ринку».

• Ще одним чинником, який посилює енергетичну кризу, експерти та енергетики вважають економічне відновлення після карантинних обмежень в Україні та світі. Так, в «Укренерго» повідомляють, що з початку 2021 року споживання електроенергії в Україні зросло на 7%. Ще потужніше ця тенденція виявляється за кордоном.
• Зокрема, Китай викуповує на світових ринках додаткові обсяги скрапленого газу та вугілля, а Європейський союз в умовах дефіциту газу також згадує про вугільну генерацію.

Голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко пояснив Радіо Свобода, як сформувалася така ситуація.

«Влітку, після суперечок з Австралією, Китай оголосив мораторій на постачання австралійського вугілля та намагався покрити цей дефіцит. Зокрема, за рахунок скрапленого газу. Тому він весь пішов до Південно-Східної Азії, через що виник його дефіцит у Європі. На це наклалися природні катаклізми: затоплення шахт в Китаї змусило його поновити закупівлі вугілля. Тим часом у Європі намагалися компенсувати дефіцит газу вугільними станціями і теж спричинили підвищений попит на вугілля», – пояснює Дяченко. За його словами, цією ситуацію скористалася і Росія для тиску на Європу, штучно зменшуючи постачання газу до ЄС.

Між тим, Володимир Омельченко, визнаючи вплив всіх цих чинників, вважає, що нинішня енергетична криза в Україні виглядає як штучно створена, її метою він вважає поновлення енергетичної залежності від Росії, а також від Білорусі, яка нині теж «є залежною від країни-агресора».

«В мене складається враження, що енергетичний блок уряду, Верховної Ради, НКРЕКП, а можливо, і за участі «Укренерго» спеціально створили такі умови, за яких Україні буде нікуди діватися, і вона буде змушена імпортувати електроенергію з Білорусі та Росії. Це зробили свідомо, інакше я пояснити не можу. Оскільки всі вони знали, як іде накопичення вугілля та газу, якими є темпи ремонту. Але протягом кількох місяців нічого не робили, щоб цього не допустити», – стверджує експерт.

В чому причини нинішньої енергетичної кризи і чого чекати взимку? З цими та іншими запитаннями Радіо Свобода звернулося до НЕК «Укренерго», до компанії ДТЕК та до інших учасників ринку.

В «Укренерго» зауважили, що наразі не мають чого додати до своїх останніх заяв, однак пообіцяли дати своє бачення ситуації впродовж найближчих тижнів.

В ДТЕК відповіли Радіо Свобода, що її ТЕС працювали у 2021 році інтенсивніше, ніж планувалося, та витрачали більше вугілля:

«Через нестабільну роботу іншої генерації підприємства «ДТЕК Енерго» були змушені нести підвищене навантаження та компенсувати дефіцит електроенергії в системі». Також у компанії додають, що накопичувати вугілля на зиму заважали низькі ціни на ринку електроенергії «на добу наперед», доки їх не підвищили у серпні, а паралельно – подорожчання енергоресурсів у світі.

«Ціни на вугілля в Європі перевищили $300 за тонну на тлі зростання цін на газ»,– пояснили у компанії.

На уточнювальні запитання Радіо Свобода ДТЕК наразі не відповіла.

Раніше генеральний директор компанії ДТЕК Максим Тімченко у розмові з кореспондентом Радіо Свобода у Вашингтоні Тоддом Прінсом зауважив, що стратегічно його компанія планує збільшувати частку відновлювальних джерел енергії (сподіваючись на врегулювання непорозумінь щодо «зеленого тарифу») та зменшувати вугільну генерацію та видобуток вугілля. До 2030 року компанія планує знизити обсяг видобутку до 12 мільйонів тонн, анонсував Максим Тімченко.

Що далі, або «зима з перешкодами»

Яким буде цьогорічний опалювальний сезон? Часу і ресурсів для того, щоб повністю уникнути кризи, вже практично не лишилося, проте зважені дії уряду та учасників ринку можуть зменшити її масштаб, наголошує більшість експертів, з якими говорило Радіо Свобода.

Вони говорять про кілька моментів, які, ймовірно, матимуть місце в холодний сезон 2021-22.

• Віялові відключення населених пунктів (про цей сценарій згадують всі опитані експерти).
• «Балансування промисловістю»: обмеження електропостачання великих енергоємних підприємств у пікові години та її максимальне енергоспоживання вночі.

«В першу чергу вимикатимуть промислові підприємства, і економіка України зупинятиметься. А це означає нуль податків», – попереджає Володимир Омелян.

Про можливі відмикання говорить і Сергій Дяченко.

• Аварійна допомога, а також комерційний імпорт електроенергії з Білорусі або, менш імовірно, з Росії (вважають ексочільниця Міненерго Ольга Буславець, Володимир Омельченко, Сергій Дяченко).
• Додаткові витрати на імпорт дорогих вугілля та газу, робота ТЕС «з коліс» (Сергій Дяченко, а також інвестиційний банкір Сергій Фурса).
• Економія на опаленні, що може спричинити певне зниження температури в домівках українців (Володимир Омельченко, Сергій Фурса).
• Тепла зима – чи не єдиний сценарій, за якого можна уникнути глибокої енергетичної кризи (так вважають Сергій Дяченко, Володимир Омельченко, Володимир Омелян, Сергій Фурса).

«Аномально тепла зима – це те, на що моляться, зокрема, у «Нафтогазі». Якщо ж середньодобова температура в Україні впаде нижче 10 градусів на більш ніж два тижні – матимемо колапс», – попереджає Володимир Омелян.

Більшість фахівців у розмові з Радіо Свобода одностайні: підготовка до зими мала б починатися одразу після завершення опалювального сезону. Ідеться і про ремонти та реконструкції, і про контрактування та накопичення палива.

Що можна зробити зараз, коли опалювальний сезон вже розпочався?

Є кілька кроків, про які говорять як недержавні фахівці, так і уряд та компанії електрогенерації.

• Максимальна увага уряду до проблеми – про це говорить більшість експертів. Вони закликають налагодити постійну роботу «енергетичного штабу» за участі посадовців та представників генерації, які подбають про логістику енергоресурсів та сформулюють покроковий план виходу з кризи.
• Максимальне використання атомної енергетики.

Україна скоригувала літні планові ремонти енергоблоків так, що українські АЕС здатні працювати 14-ма з 15 наявних енергоблоків, а 15-й тримати в резерві на випадок екстремальних ситуацій. Такі плани озвучили Міненерго та НАЕК «Енергоатом», який є найбільшим виробником електроенергії в Україні: в окремі періоди його частка в енергобалансі країни перевищувала 60%.

Минулої зими, через затримки з ремонтами, атомні електростанції працювали меншою кількість енергоблоків, ніж планувалося. І це стало однією з причин енергетичної кризи, про яку тоді писало Радіо Свобода.

Попри низку проблем, до цієї зими «Енергоатом» готовий значно краще, ніж до минулої, визнає експертка з атомної енергетики Ольга Кошарна. Втім, за її словами, робота 14 енергоблоків АЕС взимку – це буде рекордний рівень, але головним питанням при цьому буде балансування всієї цієї потужності. Оскільки атомні енергоблоки працюють на одному «базовому» рівні й не здатні підвищувати та знижувати потужність під час добових перепадів споживання.

• Додатковий імпорт енергетичного вугілля.

На це орієнтуються і Міненерго, і представники генерації. Так, лідер теплової генерації, компанія ДТЕК законтрактувала понад 565 тисяч тонн енергетичного вугілля з Польщі та США, а також почала імпорт з Казахстану.

Державна «Центренерго» також звітує, що законтрактувала на зиму достатньо «чорного золота» в Україні та за кордоном.

Водночас вугілля у світі дорожчає на тлі посиленого попиту Китаю на нього та використання вугільних ТЕС у ЄС для заміни дорогого газу. Отже, купити і доставити вугілля буде проблемою, навіть якщо покупець буде згоден переплачувати, пояснює Володимир Омельченко.

«Україна втратила стільки часу, що навіть завдяки логістиці не можна ліквідувати негативні наслідки, хіба що – зменшити їх. Але час вже втрачено. Так, можна імпортувати дорогий газ (додаткові 2-3 мільярди кубометрів), дороге вугілля. На цьому треба зосередити зусилля. Але світовий попит на енергоносії та дефіцит є настільки великими, що ви можете їх не закупити, навіть маючи гроші», – попереджає експерт.

Володимир Омелян попереджає, що одномоментні поставки великих обсягів вугілля неможливі: судна з вугільними партіями йтимуть кілька тижнів, а пропускна здатність портів та залізниці має певні обмеження.

Зі свого боку Сергій Дяченко констатує, що залучити додатковий обсяг вугілля нині буде простіше, ніж купити додатковий газ: постачання цього ресурсу не обмежене мережею газогонів, на нього менше впливає російський чинник, тож вугілля можна контрактувати в різних куточках світу: від Польщі та Казахстану до ПАР та Австралії. Розглядати поновлення імпорту російського вугілля не варто, уточнює експерт.

• Використання газу як резервного палива на ТЕС.

Це різко підвищить собівартість виробництва електроенергії, однак такий сценарій набагато кращий, ніж енергетичний колапс узимку, попереджає Сергій Дяченко.

Зрештою, будь-яке рішення в умовах енергетичної кризи буде «дорогим», зокрема і закупівля вугілля та газу за світовими цінами, зауважує у своєму подкасті на НВ Сергій Фурса. Він закликає виділити для цього бюджетні кошти, щоб врятувати ситуацію.

Скільки газу Україна накопичила до опалювального сезону? На відміну від вугілля, запаси газу в підземних сховищах (ПСГ) перевищують плани уряду та навіть є дещо більшими за середньорічні, хоча і меншими, ніж у рекордний 2020 рік. На зиму їх має вистачити, заявив Радіо Свобода очільник АТ «Укртрансгаз» Сергій Перелома.

«Ми ще у серпні виконали завдання уряду накопичити у ПСГ 17 млрд кубічних метрів газу. До сезону відбору входимо із запасами на рівні 18,7 млрд кубометрів, – відповів Радіо Свобода посадовець. – Отже, за умови збереження інших показників, що впливають на енергобаланс України, та відсутності критичних форс-мажорів на енергоринку, нинішніх запасів газу у ПСГ вистачить для безперебійного проходження опалювального сезону».

Газ в українських сховищах зберігає низка українських та західних компаній, останнім належить трохи більше за 3 мільярди кубометрів. Втім, практика минулих зим показує, що майже все це блакитне паливо реалізується та використовується в Україні, зауважують в «Укртрансгазі».

• Економія та енергозбереження.

На тлі подорожчання газу та вугілля у світі та синхронно збільшення собівартості української електроенергії – тариф на електроенергію для українців не зростає: для домогосподарств він залишається на рівні 1,68 гривні за кіловат-годину. Втім, днями набуло чинності рішення уряду про зниження тарифу до 1,44 гривні – для тих українців, хто споживає менше за 250 кіловат-годин на місяць.

Попри це, економія енергоресурсів цієї зими є необхідністю, наголошують всі енергетичні експерти.

Зі свого боку колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян стверджує, що однією з головних причин енергетичної кризи є популізм. Ціни мають бути ринковими для заможних споживачів, для решти – субсидії, закликає експосадовець.

«Людина, яка заробляє умовні п'ять-десять тисяч гривень на місяць, повинна отримувати електроенергію за низьким тарифом. Більш заможні мають платити ринкову ціну. Бо в нас виходить, що платять однакову ціну умовні Ахметов, Коломойський, Зеленський і та бабця, яка не має за що ліки купити», – пояснює експосадовець.

• Імпорт електроенергії в разі дефіциту потужностей в Україні.

Про можливість цього сценарію говорить Андрій Герус.

«В моєму розумінні, передовсім українці повинні мати світло і тепло, все решта – вторинне. Так ми і чинили минулої зими: дозволяли імпорт електроенергії заради стабільності, а навесні забороняли його».

Колишня очільниця Міненерго Ольга Буславець, між тим, стверджує, що на можливість імпорту електроенергії з Білорусі та Росії наразі сподіваються українські топ-посадовці. Вона ж, зі свого боку, закликає не розраховувати на постачання з Росії, яка нині заблокувала постачання до України вугілля та штучно обмежує транзит газу через Україну до ЄС.

Як Росія, так і Білорусь не можуть розглядатися як стабільне джерело надходження електроенергії, про це говорять Володимир Омельченко, Сергій Дяченко та Володимир Омелян. Між тим, проти такого імпорту виступає і компанія ДТЕК. Вона оскаржує порядок імпорту електроенергії в судах.

25 жовтня Окружний адмінсуд Києва за позовом компанії заблокував останню редакцію порядку проведення аукціонів на використання міждержавних перетинів.

Андрій Герус, зі свого боку, вбачає в цьому конкурентну боротьбу. «Це суто лобістська ідея: саме ті, хто імпортує вугілля з Росії, виступають категорично проти імпорту електроенергії з Білорусі. Де логіка? З ким у нас війна, а з ким – просто погані відносини?» – наголошує Герус. За його словами, окремі гравці навмисне політизують питання імпорту електроенергії.

«Вугільні» цифри: скільки має Україна та скільки їй треба?

Загальний видобуток вугілля в Україні – 28,8 млн тонн на рік, і цей показник поступово скорочується, такі дані наводить Укрстат.

Енергетичного вугілля газової групи видобувають 21,8 млн тонн на рік.

Доступу до власного вугілля антрацитової групи Україна не має: всі шахти і родовища – на окупованій частині Донбасу. Відтак Україна імпортує антрацит. Журналістські розслідування виявили, що частина вугілля з окупованих районів Донбасу надходило з Росії, під виглядом іноземного, за сприяння співголови ОПЗЖ Віктора Медведчука. Це наразі є одним з епізодів кримінальних проваджень проти нього.

Українським ТЕС в листопаді-березні потрібно близько 17 млн тонн вугілля.

Можна видобути в Україні за цей період – 11 млн тонн.

Є контракти на імпорт вугілля в листопаді-березні, загальним обсягом 4,5 млн тонн, повідомляє Міненерго.

У відомстві вважають, що таким чином потрібен додатковий імпорт обсягом 1- 1,65 млн тонн.

За 5 місяців 2021 року ТЕС і ТЕЦ України спалили 1,3 млн тонн антрациту та 7,3 млн тонн вугілля газової групи.

Таким чином українська енергетика останнім часом споживає 15% антрациту і 85% газового вугілля. Такі розрахунки наводить керівник «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко.

Між тим, за даними ДТЕК, наразі українська теплова генерація потребує лише близько 6% антрациту в загальному обсязі вугілля.