Російські силовики продають житло та залишають анексований Крим після серії вибухів на військових об'єктах Кримського півострова, стверджують в українській розвідці. Тим часом, у кримських та російських публічних базах справді помітно збільшилася кількість оголошень про продаж нерухомості й землі у Криму. Крим.Реалії вдалося знайти підтвердження того, що російські силовики залишають своє кримське житло під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Підконтрольна Москві влада Криму та окупованих регіонів півдня України «терміново переселяє свої сім'ї на територію Росії», заявляє у Головному управлінні розвідки Міноборони України.
Співробітники ФСБ та командири деяких військових частин таємно від підлеглих намагаються продати своє житлоГУР
«Незважаючи на запевнення населення в безпеці перебування на півострові, представники окупаційної адміністрації Криму, співробітники ФСБ та командири деяких військових частин таємно від підлеглих намагаються продати своє житло і терміново вивезти родичів з півострова. Водночас окупанти заборонили укладання угод з купівлі-продажу житла, встановили обмеження на пересування кримським (Керченським – КР) мостом і всіляко намагаються закрити доступ до інформації про контрнаступальні дії захисників України», – стверджують у ГУР.
Про масовий виїзд із Криму сімей російських військових і чиновників говорить також член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.
Вибухи на військових об'єктах у Криму дуже впливають на свідомість росіян, і ми бачимо, як почалися процеси їх від'їзду з КримуЕскендер Барієв
«Вибухи на військових об'єктах у Криму дуже впливають на свідомість росіян, і ми бачимо, як почалися процеси їх від'їзду з Криму. Ми не маємо повної статистики, але нам надають інформацію, що з будинків, у яких жили сім'ї російських військовослужбовців чи російських чиновників, починають виїжджати люди. У Криму зараз пропозиції щодо продажу нерухомості зростають, а попит на неї падає», – зазначає він.
«Банальним фейком» і «продуктом української пропаганди» називає інформацію про масовий продажі нерухомості на півострові радник російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов) Олег Крючков. Він стверджує, що попит на нерухомість у Криму серед росіян, навпаки, залишається підвищеним.
Крим.Реалії з'ясували, що насправді відбувається на ринку нерухомості в Криму після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Десятки тисяч квартир, будинків і ділянок
Дані російських публічних баз показують збільшення кількості пропозицій щодо продажу нерухомості та землі в Криму порівняно з початком року.
Лише за останній місяць (з середини серпня до середини вересня) російська база нерухомості «Світ квартир» («Мир квартир») видає понад 30 тисяч пропозицій про продаж кримських квартир і 26 тисяч виставлених на продаж будинків. Більшість пропозицій – на вторинному ринку.
Цьогоріч навесні російське видання lenta.ru нарахувало у цій же базі лише 19 тисяч оголошень про продаж житла у Криму.
Тенденцію збільшення кількості пропозицій продажу житла можна побачити і на російському ресурсі «Авіто». На цій платформі у вересні намагаються продати 15,5 тисячі квартир у Криму. У квітні таких оголошень було 10 тисяч.
Понад 15 тисяч пропозицій про продаж квартир у Криму за останній місяць з'явилися у російській базі даних про продаж та оренду нерухомості «Циан».
Ще майже дев'ять тисяч пропозицій у цій базі, із середини серпня до середини вересня, пов'язані з продажем будинків у Криму, понад 11 тисяч пропозицій стосуються продажу земельних ділянок на півострові.
Винувата «геополітична нестабільність»
Зростання пропозицій на ринку нерухомості півострова Крим.Реалії підтвердив власник місцевого агентства нерухомості «Майоров та партнери» («Майоров и партнеры») Дмитро Майоров.
Пропозиції на ринку нерухомості Криму справді зрослиДмитро Майоров
«Пропозиції на ринку нерухомості Криму справді зросли, їх реально побільшало, але не можу сказати, що в рази. Ми не спостерігаємо панічного вкидання лотів у ринок, який би сильно відбивався на ситуації. Але на ціну це впливає, вона регулюється вниз (ціна на нерухомість зменшується – КР)», – пояснив він Крим.Реалії.
Дмитро Майоров не заперечує, що нинішня ситуація на ринку нерухомості пов'язана, зокрема, і з вибухами, що фіксують на півострові з липня: «Будь-яка нестабільна ситуація впливає на те, як люди продають і купують нерухомість. Наразі є нестабільність. Що приховувати?».
Консультант із кримської нерухомості Ксенія Шварц також визнає: на ринок нерухомості впливають військові дії Росії в Україні, оскільки 24 лютого «всі прокинулися зовсім в іншій реальності».
Починаючи з березня кількість операцій на ринку нерухомості в Криму скоротилася в 2,5 рази порівняно з березнем 2021 року, продаж на первинному ринку (у новобудовах) впав на 70% порівняно з минулим роком, зазначає вона.
Люди бояться вкладати свої гроші у КримКсенія Шварц
«Я вважаю, що спецоперація (так у Росії називають повномасштабне вторгнення Росії в Україну – КР) на це вплинула. Нестабільна геополітична ситуація, і від цього теж нікуди не дінешся. Люди бояться вкладати свої гроші у Крим. І погана транспортна доступність, тому що аеропорт Сімферополя з 24 лютого у нас не працює, поїзди переповнені і потік людей, які приїжджають до Криму, скоротився у багато разів», – пояснює Ксенія Шварц.
Пропозиція від ФСБ
У загальному потоці оголошень про продаж нерухомості, на перший погляд, складно підтвердити чи спростувати заяви, що російські силовики масово розпродують житло у Криму.
Ми вирішили шукати такі пропозиції серед об'єктів у новобудовах. Оскільки російські державні програми доступного житла, які реалізували у Криму з 2014 року, в основному були розраховані на військових та інших росіян, які масово переїжджали та облаштовувалися на півострові.
У прокуратурі АРК це кваліфікують як штучне заміщення українського населення Криму російським і порушення міжнародного права.
Російська влада ці звинувачення відкидає.
Крим.Реалії зв'язалися з кількома відомими кримськими ріелторськими компаніями, щоб з'ясувати, чи надходять пропозиції щодо продажу житла від російських військових та їхніх сімей. Але вони з нами спілкуватися відмовилися, пояснивши, що «немає бажання» або зовсім не назвавши причин.
Оскільки тенденції на ринку нерухомості Криму несприятливі для продажу житла, Крим.Реалії вирішили перевірити оголошення про оренду. Нашу увагу привернуло повідомлення про термінову здачу квартири на вулиці Освіти, 1-а в Армянську. Будинок на цю адресу, як повідомляли раніше Крим.Реалії, був збудований у 2017 році для співробітників Прикордонної служби ФСБ Росії.
Оголошення про термінову оренду квартири «на тривалий термін» у цьому відомчому будинку нове – опубліковане 15 вересня. Крим.Реалії зв'язалися з ріелторською компанією, що надає послуги зі здачі цієї квартири. Нам підтвердили, що вона «належить російському силовику». В агентстві розповіли, що раніше власник сам мешкав у цій квартирі, а тепер шукає орендарів, оскільки «збирається їхати».
В агентстві стверджують, що мають інші актуальні пропозиції про оренду квартир від представників силових структур Росії.
Розпродаж у Козачій бухті
У серпні на сайтах нерухомості з'явилося кілька оголошень про оренду та продаж квартир у Козачій бухті Севастополя. Її територію Міноборони Росії облаштувало для проживання своїх військових із сім'ями.
У 2014 році коштом російського Оборонбуду в Козачій бухті на 13,5 гектарах було збудовано цілий мікрорайон на 50 багатоповерхівок. У них понад дві тисячі квартир з інфраструктурою та краєвидом на море. Туди заселяли військовослужбовців Чорноморського флоту Росії, зокрема й колишніх українських військових, які перейшли на службу Росії в 2014 році.
Тепер квартири у цьому районі продають через сайти нерухомості. Судячи з фасаду будинків і позначеної в оголошеннях геолокації, об'єкти розташовані саме в цьому житловому масиві, побудованому для військових і презентованому на російському телебаченні в 2014 році.
Ріелтор Катерина Пояркова, яка надає послуги з продажу квартир у цьому житловому масиві, підтвердила, що вони належать російським військовим.
Козача бухта сама по собі розрахована на військових. Там усе було збудовано для військовихКатерина Пояркова
«Козача бухта сама по собі розрахована на військових. Там усе було збудовано для військових. Бо там морська піхота, полігон поряд. Там є службове житло, а є житло, яке людям дали як військовослужбовцям у власність. Відповідно, ті, хто має у власності, можуть жити, а можуть продавати», – заявила вона.
Ми знайшли кілька пропозицій про продаж квартир у цьому житловому масиві по вулиці Козачій, опублікованих у серпні та вересні.
У пропонованих квартирах новим мешканцям обіцяють залишити техніку та меблі.
Судити про масштаби розпродажу житла представниками російського силового блоку в Криму лише за цими оголошеннями складно. Їх, мабуть, може бути більше, якщо дослідити всі відомчі будинки для російських силовиків. Але очевидно: оголошення про продаж їхньої нерухомості з'являлися після ударів ЗСУ по російських військових об'єктах у Криму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
