Олександра Єфименко
Колегія підконтрольного Росії Верховного суду Криму засудила кримськотатарського політика, журналіста, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, Нарімана Джеляла (за документами – Джелялова) і кримськотатарських активістів братів Асана та Азіза Ахтемових до реальних термінів у колонії суворого режиму у «справі про підрив газопроводу». Вирок Наріману Джелялову склав 17 років позбавлення волі зі штрафом 700 тисяч рублів та обмеженням волі 1,5 року; Асану Ахтемову – 15 років позбавлення волі зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі 1 рік; Азізу Ахтемову – 13 років з аналогічним штрафом та обмеженням волі 1 рік. Вирок ухвалили судді: головуючий Віктор Зіньков, Олексій Козирев і Сергій Погребняк. У перебігу судових засідань дружини трьох засуджених кримськотатарських активістів були постійно поряд як громадські захисники, разом із професійними адвокатами.
Нарімана Джеляла і братів Асана та Азіза Ахтемових російські силовики затримали за звинуваченням у диверсії на газопроводі» в селі Перевальному в Криму. Затримані стверджують, що давали свідчення під тортурами, справу сфальсифіковано, а обвинувачення мають політичний характер.
Друге засідання попереднього слухання у справі Нарімана Джелялова та братів Ахтемових відбулося 21 лютого 2022 року й отримало досить несподіваний поворот. Левізу Джелялову, Репіку Ахтемову й Аділе Ахтемову колегія суддів допустила до участі в суді як громадських захисників. Відповідні клопотання жінки написали перед судовим засіданням. Вихователька дитячого садка, архітекторка та кухар-кондитер були змушені перетворитися на юристів і розбиратися з 10 томами кримінальної справи. Вони мали сім місяців судових процесів, семеро неповнолітніх дітей на трьох, передачі у СІЗО, хворих родичів і величезне бажання спробувати допомогти своїм чоловікам.
«Поясніть мені, будь ласка, з чим ви нас все вітаєте?» – Репіка Ахтемова
Після того, як дружин покликали назад до будівлі суду, Репіка щиро не розуміла, що відбувається: «Це зараз я можу говорити юридичними термінами і читати матеріали, а того дня я просто списала текст клопотання у Левізи Джелял і здала, не особливо розуміючи навіщо. Потім нас по черзі запрошували до зали суду та опитували. А я стою, знаєте, біля цієї трибуни і маю лише одне запитання: що я тут роблю?».
Суд задовольнив клопотання про допуск Репіки як громадського захисника до процесу її чоловіка Асана Ахтемова. Після попереднього засідання, коли адвокати вийшли на вулицю та почали вітати дружин, Репіка не витримала: «Поясніть мені, будь ласка, з чим ви нас все вітаєте?».
Роль громадського захисника в судовому процесі, згідно з частиною 2, статті 49ф КПК РФ, передбачає функції помічника адвоката: громадські захисники мають право приходити у слідчі ізолятори до своїх підзахисних, беруть участь у судових засіданнях разом з адвокатами і не мають права виступати як свідки в процесі.
Репіка Ахтемова розповідає, що під час тридцяти п'яти засідань було кілька допитів, які її вразили. Один із перших – допит слідчого ФСБ Владислава Страдецького.
Асан відповів, що дійсно бачив Страдецького в будівлі ФСБ, але жодного опитування він з ним не проводивРепіка Ахтемова
«Він так довго і докладно розповідав, як опитував Асана, ледь не де він сидів, у чому був одягнений. І наприкінці допиту в суді адвокат Рефат Юнусов запитав Асана: чи проводив той опитування з ним. Асан відповів, що дійсно бачив Страдецького в будівлі ФСБ, але жодного опитування він з ним не проводив», – згадує Репіка.
У матеріалах справи, на початку 10 томів, справді є письмові свідчення Владислава Страдецького. Але самого допиту з Асаном Ахтемовим у матеріалах немає. Первинний допит проводив інший слідчий ФСБ – Павло Казанцев. Казанцева не викликали до суду, натомість свідчив Страдецький, і колегія суддів вважала цей доказ допустимим.
Наступний допит, який запам’ятала Репіка – одного із засекречених свідків з боку обвинувачення. Тоді допитували людину під псевдонімом Байдачний. За версією обвинувачення, саме ця людина була першим перевізником, до якого нібито звернувся Наріман Джелялов, щоб нібито перевезти вибухівку через адміністративний пункт пропуску з Херсонською областю.
Як з’ясувалося, людина з семирічним досвідом роботи в перевезеннях не змогла назвати жодного місця і жодної вулиці, куди вона регулярно возить людейРепіка Ахтемова
«По-перше, сам процес допиту цього свідка був дуже незвичним для мене. Людина сиділа в іншій кімнаті, її голос змінили до невпізнаваності. Я навіть Аділе (дружина Азіза Ахтемова – ред.) сказала: такий голос уночі насниться – злякаєшся. Так ось, цей свідок усе чудово і доладно розповідав рівно до питань адвокатів. Як з’ясувалося, людина з семирічним досвідом роботи в перевезеннях не змогла назвати жодного місця і жодної вулиці, куди вона регулярно возить людей. І всім усе стало очевидним», – каже Репіка.
На сім місяців Репіка, як вона описує, перейшла в «нічний режим». Вона згадує, як одного разу заснула за комп'ютерним столом під час підготовки до дебатів: «Дебати – це така штука, ти їх пишеш і не можеш зупинитися, бо хочеться і це, і те додати. Коли я дописувала дебати, подивилася у вікно і довго не могла збагнути, хто світить у вікна ліхтариком. А виявилося, це вже світало», – каже вона і додає, що на всіх зустрічах із чоловіком просила його берегти своє здоров'я – «все інше ми разом пройдемо».
«Не може людина стільки не пам’ятати, якщо має голову» – Аділе Ахтемова
Судове засідання 21 лютого було першим засіданням, на яке потрапила Аділе Ахтемова. Вона згадує, що коли її запросили до зали суду – вона пройшла повз суддів і сіла на місце слухачів, не розуміючи, що зараз буде її коротке опитування як майбутнього громадського захисника чоловіка Азіза. Аділе розповідає, що найважливішим для неї було те, що вона нарівні з адвокатами може відвідувати чоловіка у СІЗО. Каже, що іноді, щоб потрапити в ізолятор, доводилося ночувати під будівлею.
Усвідомлення того, що після такого довгого часу ми могли просто поговорити з Азізом, це було неймовірноАділе Ахтемова
«Вперше я заходила у СІЗО без адвоката: в нашого адвоката не виходило, і я пішла сама. Чесно кажучи, спочатку здавалося, що там цілий лабіринт: Левіза Джелял (дружина Нарімана Джелялова – ред.) записала мені з десяток голосових повідомлень, щоб я не заблукала всередині будівлі і пройшла туди, куди потрібно. Я буквально йшла за її підказками. Усвідомлення того, що після такого довгого часу ми могли просто поговорити з Азізом, це було неймовірно», – описує свій перший похід у СІЗО Аділе.
Аділе розповідає, що найбільше їй запам'ятався допит понятого Михайла Єжикова в суді: «Він практично на всі запитання говорив: «Не пам’ятаю», і це було так дивно. Ну не може людина стільки не пам’ятати, якщо має голову».
Єжиков був присутній під час обшуку в будинку Асана Ахтемова. Згідно зі сказаним у суді, Михайло Єжиков повідомив, що наразі є оперативним співробітником ФСБ, де працює з січня 2022 року. А документи на працевлаштування до відомства ФСБ він відправив у «січні-лютому 2021 року», за 9 місяців до того, як Нарімана Джелялова та братів Ахтемових заарештували.
Згідно з російським законодавством, люди, які мають стосунок до правоохоронних органів, не можуть виступати в ролі понятих. Наступного дня під час допиту Михайла Єжикова він різко змінив свої свідчення: «Ось учора, бо колегія адвокатів мені надто багато запитань поставила, я трошки не зорієнтувався. Документи я почав подавати, це був чи жовтень, чи листопад 2021 року, я вам точно дату не скажу. А в січні-лютому 2021 року я тільки цікавився, до яких підрозділів можна влаштуватися, документи не подавав».
Адвокат Рефат Юнусов поцікавився, чи має свідок доступ до інформації з підвищеним рівнем секретності, і коли Єжиков відповів ствердно, адвокат повідомив, що вважає свідчення неправдивими. Згідно з його інформацією, для того щоб потрапити на роботу до подібних структур, перевірка кандидата триває близько року, а чотирьох місяців для цього недостатньо.
Незважаючи на заперечення сторони захисту, показання свідка суд не виключив із матеріалів справи. І під час другого допиту Єжикова поряд з ним стояв слідчий Віталій Власов, який також відповідав на запитання.
Це не перехресний допит, а порушенняМикола Полозов
Адвокат Микола Полозов зазначає, що подібна історія в суді трапилася у його практиці вперше.
«Це не перехресний допит, а порушення. Воно полягає в тому, що, згідно із законом, свідків допитують окремо один від одного, а їх допитували разом, вони могли чути відповіді один одного та обирати потрібну їм версію», – повідомив Полозов проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Аділе Ахтемова, переказуючи історію допиту Єжикова, називає все сказане «белькотінням і брехнею». За словами Ахтемової, Азіз не має жодних надій на виправдувальний вирок: «Нас просто привезуть, дадуть термін і відвезуть. А далі воно якось буде», – передає слова чоловіка Аділе.
«Поспала більше чотирьох годин» – Левіза Джелялова
За підрахунками адвокатів, за 35 засідань під час розгляду справи «про підрив газопроводу» суд відхилив понад 100 клопотань. Левіза Джелялова була впевнена, що клопотання про допуск її як громадського захисника буде теж відхилене.
Мені здається, ми – дружини мали бути ключовими свідками з боку захистуЛевіза Джелялова
«Ми, звісно, дуже хвилювалися. Я пам'ятаю, як рознервувався Наріман, коли я зайшла до зали суду і мене почали опитувати біля трибуни», – згадує Джелялова. І розмірковує про те, що основною причиною, на її думку, чому дружин підсудних допустили у процес, стало те, що вони автоматично не могли бути свідками з боку захисту: «Мені здається, ми – дружини мали бути ключовими свідками з боку захисту тих слідчих заходів, що відбувалися в наших домівках».
Левіза пояснює, що якщо коротко описувати процес, єдиний доказ, через який прокурор Роман Лобов вимагав для чоловіка 15 років позбавлення волі – те, що в телефонній книзі телефону Нарімана Джеляла було записано номер Різи – людини, яка, за версією сторони обвинувачення, курирувала підрив газової труби в Перевальному.
«Нам не надали роздруківки білінгових дзвінків, навіть цього не було зроблено», – каже Левіза.
Вона додає, що була вражена поведінкою деяких свідків у судовому процесі: «Дехто приходив, з такою нахабністю і зневагою дивився у бік захисту, особливо коли ми намагалися ставити запитання. Я пам'ятаю блок свідків, місцевих жителів із Перевального, і там прямо видно, що це – прості люди, вони жваво реагують, спокійно відповідають, вони навіть якщо щось забули – ти їм віриш».
Серед найскладніших допитів Левіза наголосила на таких: свідків Михайла Єжикова, слідчого Антона Паніна та адвоката за призначенням Олега Глушка, який схиляв до співпраці Асана Ахтемова і «не помітив» факту тортур над Ахтемовим, про що той заявив у суді.
Я читала й вивчала все ночамиЛевіза Джелялова
Левіза розповідає, що найскладнішим було надовго залишати дітей: «Я така мама-клуша, яка за кожним пчихом і пуком бігла одразу щось лікувати. І тут я більш ніж на пів року «випадаю» з дому фактично, і присутня там лише фізично. Мені, звісно, родичі дуже допомагали, і старші діти стежили за молодшими. Я читала й вивчала все ночами. Пам'ятаю, як поспала вперше за багато днів поспіль трохи більше чотирьох годин. Це було так чудово! Щось із минулого життя», – сміється Левіза.
Одразу після засідання команда адвокатів заявила, що має намір подавати апеляційну скаргу на винесений вирок. Громадські захисниці підтримали це рішення.
Раніше лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв повідомив в інтерв'ю Крим.Реалії, що має намір обговорити з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом питання звільнення Джеляла з російського ув'язнення.
23 серпня учасники другого міжнародного саміту «Кримська платформа» закликали Росію негайно звільнити Нарімана Джеляла та всіх кримських політв'язнів.
У вересні 27 членів Парламентської асамблеї Ради Європи із семи країн-членів РЄ підтримали декларацію Верховної Ради України про «Тривалі політичні переслідування кримських татар на окупованих територіях України», серед них – Естонія, Латвія, Німеччина, Данія, Азербайджан і Польща. Документ присвячений винесенню вироку Наріману Джелялу та братам Ахтемовим.
