Сполучені Штати готові де-юре визнати український Крим російським в рамках мирного врегулювання, про це від минулого тижня повідомляють авторитетні західні ЗМІ з посиланням на різні джерела. Агентство Reuters 25 квітня опублікувало текст «остаточної пропозиції» США Києву і Москві, як стверджується, представленого спецпредставником президента США Стівом Віткоффом членам делегацій європейських країн на зустрічі в Парижі 17 квітня, присвяченій мирному врегулюванню в Україні. В ньому також є пункт про те, що Вашингтон де-юре визнає російський контроль над окупованим Кримом. Сам Віткофф в день публікації зустрічався з лідером РФ Володимиром Путіним – вже вчетверте з лютого.
Український президент Володимир Зеленський 22 квітня вчергове наголосив , що Україна не погодиться визнати юридично окупацію Криму, і що це суперечило б Конституції України. Президент США Дональд Трамп назвав цю заяву «дуже шкідливою для мирних переговорів із Росією».
Що говорить про можливість такого визнання законодавство України, США та міжнародного права – розбирався телеканал « Настоящее время », створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
Українське законодавство: без варіантів
Президент України взагалі не може самостійно ухвалити рішення про відчуження будь-якої території України, оскільки це стосується змін до Конституції. А це означає, що за таке рішення мають проголосувати щонайменше дві третини депутатів Верховної Ради, до того ж на двох пленарних сесіях.
Підтвердити це має народ України – на всеукраїнському референдумі. Крім того, необхідне відповідне рішення Конституційного суду.
Водночас зміни до Конституції України (згідно зі статтею 157 Конституції) не можуть ухвалюватися під час війни. Понад те – зміни не можуть передбачати порушення територіальної цілісності України (це також забороняє та сама 157-ма стаття).
Законодавство США: багато «ні»
Сполучені Штати Америки також не можуть просто так визнати Крим російським. У 2017 році в США був ухвалений «Закон про протидію противникам Америки шляхом санкцій», який прямо забороняє це робити.
У розділі 257 цього закону зазначено, що Сполучені Штати в рамках своєї політики:
- підтримують уряд України у відновленні її суверенітету та територіальної цілісності;
- засуджують і протидіють усім дестабілізувальним діям з боку уряду Російської Федерації на території України, вчиненим з порушенням її зобов’язань та міжнародних угод;
- ніколи не визнають незаконну анексію Криму урядом Російської Федерації, а також відділення будь-якої частини території України із застосуванням військової сили.
Крім того, у США існує доктрина Стімсона. Цим документом Сполучені Штати ще у 1932 році проголосили, що не визнаватимуть держави, створені внаслідок агресивних воєн, і на цій підставі, наприклад, відмовлялися визнавати Естонію, Латвію та Литву радянськими територіями.
А у 2018 році адміністрація президента Трампа під час його першого терміну ухвалила Кримську декларацію, яку нещодавно цитував президент України Володимир Зеленський.
«Сполучені Штати знову підтверджують свою політику невизнання претензій Кремля на суверенітет над територією, захопленою силою з порушенням міжнародного права. Разом із союзниками, партнерами та міжнародною спільнотою Сполучені Штати відкидають спробу Росії анексувати Крим і зобов'язуються дотримуватися цієї політики до відновлення територіальної цілісності України», – йдеться у цьому документі.
Міжнародне право: «Ні, не дозволяє»
Чи дозволяє міжнародне право визнати Крим російським, юрист-міжнародник, дослідника Кельнського університету Гліб Богуш відповідає однозначно – ні.
«Ні, не дозволяє. Ба більше, воно забороняє це державам. Держави несуть абсолютне зобов’язання – абсолютне в тому сенсі, що всі держави, а не лише учасники конфлікту, зобов’язані не визнавати територіальні зміни, зокрема анексію території внаслідок актів агресії».
Одностороннє визнання змін території шляхом агресії (під тиском або за рішенням однієї країни) також неможливе, зазначає Богуш.
«Юридично – наголошу, саме юридично – зробити Крим російським неможливо. Навіть гіпотетична можливість цього була закрита самим Путіним та тією агресією, що почалася у 2014 році. Навіть якщо, умовно кажучи, Україна перед неминучою загрозою знищення самої державності української буде змушена це визнати – це буде у міжнародно-правовому сенсі нікчемним, – наголошує юрист. – І якщо якісь держави, навіть Сполучені Штати Америки, односторонньо визнають цей факт – він у даному випадку не матиме жодного міжнародного правового значення. Крим – це не держава, і саме по собі міжнародне правове визнання належності певної території іншій державі не має самостійного такого значення. Це просто буде порушення міжнародного права».
Як пояснює Богуш, той факт, що захоплення Криму та подальші дії агресії на сході України у 2014 році здійснювалися тими самими людьми за схожим сценарієм, лише підкреслює: у Криму немає якогось особливого статусу, і його «входження» до складу Росії не було добровільним чи законним – це анексія внаслідок агресії.
«Саме ця агресія в 2014 році дозволила продовжувати її далі. Як відомо, саме Крим було перетворено на одну з основних баз, за допомогою яких, власне, у 2022 році розгорнулося вже повномасштабне збройне вторгнення в Україну. Крім того, саме у Криму відпрацьовувалися всі ці технології анексії територій. Потім за цією ж моделлю Росія анексувала чотири регіони України, – продовжує співрозмовник. – Так, у багатьох людей є таке враження, що Крим – це якась окрема історія, не пов'язана з іншими ситуаціями та з тією війною, яка почалася у 2022 році. Але це не так насправді».
Лідер РФ Володимир Путін завершив формальний процес анексії частини регіонів України. 4 жовтня він підписав закони про так зване «входження до складу Росії» чотирьох частково окупованих областей України: Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. Україна та Захід засудили цю спробу анексії.
При цьому юрист нагадує, що існують прецеденти визнання територій Сполученими Штатами – зокрема, йдеться про кейс Ізраїлю та Голанських висот. Однак ці прецеденти не відповідають нормам міжнародного права.
«Уже під час першого президентства [Дональда] Трамп визнав незаконну агресію Ізраїлем Голанських висот. Тобто не треба забувати, що, на жаль, від тієї ж адміністрації надходила не лише Кримська декларація, а й дії, що також суперечили міжнародному праву. Про це потрібно нагадувати. І думаю, що якщо цей крок буде зроблений, за ним черги інших охочих не з'явиться», – вважає Гліб Богуш.
Він також зазначає, що сам факт тривалої окупації не робить законною анексію території внаслідок агресії: «Минулого року Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй, головний судовий орган ООН, у своєму консультативному висновку щодо правових наслідків ізраїльської окупації палестинських територій якраз зачепив це питання. І суд наголосив, що абсолютно заборонено як формальну, так і фактичну анексію окупованих територій. Окупація за визначенням є тимчасовим станом, вона не може перетворитися на якусь законну ситуацію просто через те, що минув певний час або змінився настрій тих чи інших лідерів держав. Тому, як я вже сказав, міжнародне право тут однозначне – це неможливо».
