У грудні 2021 року в окупованому Криму завершилася осіння призовна кампанія до російської армії, що стала 14-ю за рахунком. За її підсумками, на службу призвали близько трьох тисяч кримчан. За даними Прокуратури АРК і Севастополя, що на материковій частині України, з 2015 року на службу до російської армії відправили близько 34 тисяч жителів Криму.
Призовна кампанія у Криму – як вона проходила? Як переслідують кримських «уклоністів»? Як Україна розслідує подібні випадки та що загрожує фігурантам розслідувань? Ці та інші питання в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин обговорював із членом Кримської правозахисної групи Олександром Сєдовим, експертом Українського регіонального центру з прав людини Романом Мартиновським і начальником відділу Прокуратури АРК та Севастополя Єгором Ребровим.
Українська влада та міжнародні організації називають призов до армії Росії в окупованому Криму незаконним. Європейський парламент у лютому 2021 року засудив порушення прав людини в Криму, в резолюції Європарламенту, зокрема, йдеться про «примусовий призов кримчан до російської армії».
Російська влада наполягає на законності своїх дій, вказуючи, що Крим із 2014 року «включено до складу Російської Федерації».
Лише торік у листопаді Кримська правозахисна група (КПГ) зафіксувала чотири нові кримінальні справи стосовно жителів Криму за ст. 328 Кримінального кодексу Росії (Ухилення від служби у Збройних силах Росії) та сім нових вироків, винесених за ст. 328 Кримінального кодексу України.
Загалом за весь період з початку російської анексії Криму КПГ зафіксувала 281 кримінальну справу за ухилення від служби у Збройних силах Росії, які були передані до підконтрольних Росії кримських судів, розповідає Олександр Сєдов. За його словами, стосовно 269 із них було винесено вироки, ще дев'ять перебувають на стадії розгляду.
– За трьома справами зупинилися, бо не можуть знайти людей, яких звинувачують. Можливо, люди виїхали, але фактично вони перебувають у Росії в розшуку за дії, що не є злочином, – каже Сєдов. – Найчастіші вироки – це штрафи. Суми різні – від 5 до 120 тисяч рублів. Декілька вироків були пов'язані з примусовими роботами, і один вирок – 8 місяців умовного позбавлення волі.
Крим.Реалії намагалися зв'язатися з представниками підконтрольного Росії військового комісаріату Криму, проте на дзвінки у комісаріаті не відповіли. Російський військком Криму Юрій Лимар в інтерв'ю «Вести Крым» у жовтні минулого року розповів, що основна частина новобранців із Криму осіннього призову 2021 року проходитиме термінову службу на півострові.
«Звичайно, вони служитимуть у всіх видах збройних сил. А також у силових міністерствах і відомствах, в яких є військова служба за призовом», – сказав він. Лимар наголосив, що рішення про те, щоб кримчани переважно проходили службу в Криму, було ухвалено президентом Росії Володимиром Путіним.
У свою чергу, Олександр Сєдов зазначає, що в доковідний період кількість призовників, яких вивозили з Криму до сусідньої Росії, досягала 80%.
Роман Мартиновський згадує, що ще влітку 2014 року експерти Українського регіонального центру з прав людини та Гельсінської групи з прав людини говорили про те, що політика, спрямована на примусове нав'язування російського громадянства в Криму, врешті-решт призведе до того, що почнуть призивати до Збройних сил Росії громадян України, які залишилися жити в Криму. «Так воно й сталося. 2014 року вони не призивали, а з весни 2015-го – почали», – каже він.
Експерт наголошує, що кримчанина, якого призивають до російської армії, з погляду законів України слід розглядати насамперед як жертву воєнного злочину.
«У цих людей відсутні засоби захисту. Для того щоб уникнути незаконного призову, в людей вибір: або залишити окуповану територію, що не всі собі можуть дозволити, або залишатися на цій території та ухилятися, а значить, наражати себе на небезпеку бути притягнутим до кримінальної відповідальності», – зазначає Мартиновський.
Торік Прокуратура АР Крим і Севастополя оголосила про підозри у скоєнні воєнних злочинів 14 представникам російської влади Криму.
«Стосовно двох військових комісарів, причетних до примусу кримчан служити у Збройних силах Росії, обвинувальні акти передано до суду», – повідомив начальник відділу Прокуратури АРК і Севастополя Єгор Ребров.
Також він говорить про те, що робота проводиться і на міжнародному рівні шляхом спрямування відповідних звернень до Міжнародного кримінального суду (МКС). Таким чином, сподівається Ребров, надалі можливе притягнення осіб, винних у такій діяльності, на рівні МКС.
Правозахисники нагадують, що призов жителів Криму до лав російської армії країни, а також пропаганда у Криму служби в армії Росії порушують ст. 51 Конвенції про захист цивільного населення під час війни (Четверта Женевська Конвенція). Крім того, переміщення громадян України на службу до регіонів Росії порушує ще й ст. 49 цієї Конвенції.
