Як висихав Крим у 2020 році?

2020-й став для Криму одним із найпосушливіших років за останні півтора сторіччя. І найбільш вододефіцитним від початку окупації півострова. Ще на початку року підконтрольні Росії чиновники півострова заперечували масштаб проблеми. Але вже навесні цього неможливо було приховати. Тому визнали публічно, що дефіцит води у Криму – проблема номер один для півострова. Як Крим пережив дефіцит води на сьомий рік окупації?

Сховища висихають, водної стратегії немає?

Нестачу води Крим відчув вже на початку 2020 року. Зима була посушливою, не було ні снігу, ні дощів. Як наслідок водосховища почали міліти. У лютому сімферопольські чиновники пояснили, що обмеження подачі води буде лише у разі крайньої необхідності. І якщо опадів не буде, то питної води для Сімферополя вистачить лише на 100 днів.

«Ми перебуваємо на піці маловодного року. І це найгостріша проблема на сьогоднішній день. Нам головне – опади. Сподіваємося, що буде сніг, будуть дощі і на божу допомогу», – сказала у лютому 2020 року Олена Проценко, голова підконтрольної Росії адміністрації Сімферополя.

Ще восени 2019 року голова бюджетного комітету Верховної Ради України Юрій Арістов пропонував Кабміну та адміністрації президента поповнити бюджет України кількома проєктами. Зокрема – продавати воду в Крим.

«Питання води – це проблемне питання. Є позиція президента, є позиція суспільства. Коли ми шукаємо джерела, ми як політики шукаємо рішення, яке буде економічним перш за все. Потім його аналізує суспільство, політики і приймають рішення. Ми як економісти шукаємо можливості. Все. Це був пошук можливостей без якихось прив’язок до конкретних дій», – пояснював Юрій Арістов, голова комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Пізніше Арістов запевнив Крим.Реалії, що продаж води в Крим – це лише ідея, без конкретних розробок і перемов. А депутатка від «Слуги народу» Єлизавета Богуцька повідомила, що таку пропозицію ні у фракції, ні у партії не обговорювали.

Навесні опадів, на які так сподівалися чиновники, так і не було. Підконтрольна Кремлю влада Криму не бачить причин для запровадження лімітів на постачання води. Кримчан тільки закликали економити воду. Деякі кримчани кажуть, що чекають від влади більш ефективних дій. І наводять досвід Греції та Ізраїлю.

«Були на острові Санторіні, де води взагалі немає, а люди живуть і щасливо. Вирощують виноград, вирощують помідори і все на опрісненні. Треба міняти всю систему меліорації. Всі канали відкриті, вода біжить. Припустимо в Ізраїлі там давно вже йде крапельний режим, хоча там теж пустеля», – розповіли кримчани журналістам телеканалу «ИТВ».

Посуха не мала б стати для чиновників несподіванкою: ще 2 роки тому підприємство «Вода Криму» повідомило російську Раду Федерації, що семирічний повноводний цикл на півострові завершився, він входить у посушливий період.

Кримчани помітили, що пересихають не тільки водосховища. Води немає і в горах. Кримський спелеолог Анатолій Пряшніков побував у печерах на Ай-Петрі. Там раніше вирувала вода, тепер – сухо.

«Ми були в печері Насонова, вона розташована на висоті 333 метрів. Я взагалі її не впізнав. Такою печеру я навіть у серпні не бачив. Там без гідрокостюму можна було пройти практично до середини», – розповідає про побачене спелеолог Анатолій Пряшніков.

Наприкінці весни гідрометцентр Криму вже назвав ситуацію з водою «стабільно напруженою». За оцінками фахівців, водосховища заповнені на 30-40 відсотків. Підконтрольна Кремлю голова адміністрації Сімферополя Олена Проценко заявляє, що проблему вже не приховати.

«Звичайно, ситуація дуже складна, та й приховати неможливо те, що водосховища міліють і ця проблема сьогодні існує», – зазначає вона.

«Ввічливі водопровідники» та можливий наступ?

Літні зливи не змогли вирішити проблему наповнення водосховищ. Стратегія водозабезпечення півострова так і не з’явилася. Тому на півострові бурять нові й нові свердловини, їх вже у Криму 3200.

У середині літа в хід таки йдуть військові. Вони кладуть тимчасовий водогін для перекидання води з Тайганського водосховища в Сімферополь. Труби до Криму привозили залізницею через Керченський міст. Усе це знімали кількома камерами і з повітря. Залучили солдатів трубопровідних батальйонів Південного і Західного військових округів Росії.

«Новий трубопровід дозволить перекидати до 50 тисяч кубометрів води, для подачі будуть використовувати пересувні насосні станції. Це допоможе вирішити проблему дефициту води в Сімферополі», – сказав глядачам журналіст у сюжеті телеканалу «Россия 24».

Але вже через кілька днів новий водогін починає рватися. Одна з причин прориву – такі труби, зазвичай, у водному господарстві не використовують, пояснює гідролог.

«Використовуються у військових цілях для подачі рідин різних, як правило, паливно-мастильних матеріалів. В даному випадку, враховуючи що побудувати водогін надзвичайно дорого, ці технології військові використовуються таким чином, щоб вирішити певні локальні проблеми. Це, скоріше за все, піар-крок, що влада здійснює заходи пошуку», – вважає виконувач обов’язків заступника директора Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.

Критична нестача води може спровокувати новий наступ Росії проти України Таку пересторогу влітку висловлювали декілька аналітиків зі США та Європи.

«На півночі Криму, в Херсонській області зростає небезпека. Усе через водну кризу, що викликана посухою та відсутністю води у Північно-Кримському каналі», – казав екскомандувач Збройних сил США в Європі, генерал-лейтенант Бен Годжес.

«Думаю, росіяни спокусяться спробувати. Тому нам треба слідкувати за цим, слідкувати за Херсонщиною і північними частинами Чорного моря», – висловився президент фонду «Джеймстаун» (США) Ґлен Говард.

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков називає заяви про наступ дурницями та штучним нагнітанням антиросійської істерії. Серед українських військових єдиної позиції щодо того, чи є загроза вторгнення,– немає.

«Ми готуємося до повномасштабної військової конфронтації, із розумінням того, що якщо така станеться, то, на жаль, буде чимало втрат – і наших воїнів, і цивільного населення», – казав командувач ВМС України, контр-адмірал Олексій Неїжпапа.

«Відомості, якими ми володіємо стосовно збройних сил РФ, на даний час не підтверджують безпосередньої загрози», – заявляв командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Сергій Наєв.

Наприкінці серпня у Сімферополі, Сімферопольському та Бахчисарайському районах гарячої води вже не було, тиск у кранах впав. А вже у вересні – вода за графіком або ж взагалі привозна. Кримчани у соцмережах масово скаржилися на якість води.

Чи допоможе материкова Україна Криму водою?

Материкова Україна може допомогти Криму, але лише тоді, коли в Криму буде гуманітарна катастрофа, заявив український прем'єр-міністр.

«Якщо гуманітарна катастрофа, Україна будь-де, в Криму чи в будь-якому іншому місці буде забезпечувати водою і всім необхідним», – сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Чи ведуть перемови про подачу води до Криму Крим.Реалії запитали президента України Володимира Зеленського.

«Ми не мусуємо це питання. Ми зараз подачу води до Криму. Я не знаю, хто піднімає це питання. Крим повернеться, все буде», – відповів президент України.

Наталія Поклонська, в минулому кримська прокурорка, а тепер депутат Держдуми Росії, заявила про своє «співробітництво» з ООН щодо відновлення подачі води у Крим. В ООН Поклонській відповіли, що хотіли б отримати більше інформації щодо водної проблеми в Криму і нагадали, що статус Криму лишається незмінним – це частина України. Постійний представник України при ООН вважає заяву Поклонської маячнею.

«Коротше кажучи, не майте жодного сумніву, ніхто з чиновників секретаріату ООН не вважає Поклонську офіційним представником Криму. Після ухвалення резолюції по Криму була розіслана інструкція усім агентствам і структурам секретаріату ООН, у якій написано, що Крим – це окупована територія України. Тому не один притомний чиновник ООН, який хоче залишатися чиновником ООН, ніколи не скаже, що Поклонська є представником Криму. Тому, це все «бредні», метушня», – прокоментував постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

Де взяти воду для Криму?

Нова ознака сімферопольських вулиць тепер – сині діжки. Їх вже розібрали на меми. У дитсадках та лікарнях комунальники їх наповнюють, а от у житлових кварталах ближче до кінця тижня чимало ємностей порожні. Сімферопольці масово скаржаться на брудну воду з кранів та порушення графіків подачі води.

У селах району ситуація скрутніша. Мешканці села Мирного розповідають, що багато їхніх колодязів пересохли. Їм радять робити нові свердловини, але для них це дуже дорого.

У кримських чиновників – нова ідея порятунку: штучні дощі для центральних районів півострова. До Сімферополя перегнали чи не єдиний на всю Росію літак-лабораторію. Хмари планували розстрілювати піропатронами з йодидом срібла. Екологи радили не зловживати штучними опадами.

«Якийсь район обов’язково недоотримає вологи. Це однозначно. Взагалі грубе втручання в планетарні процеси – це дуже небезпечно», – коментував експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру України Георгій Веремійчик.

Але ця ідея взагалі провалилася. Російські фахівці, які прибули до Криму разом із літаком, заявили – погода для такої роботи несприятлива. Хмар, з яких можна отримати штучні дощі, дуже мало. І кардинально проблему з посухою їм не вирішити.

Ще одна ідея кримських чиновників: примусово викуповувати свердловини та колодязі. Як кримчани сприйняли таку ідею, дивіться у матеріалі Крим.Реалії.

На подолання кризи з бюджету Росії виділяють майже 50 мільярдів рублів. Із них три мільярди підуть на буріння нових свердловин.

Але в середині осені чиновники Криму вже заговорили про те, що пріоритет – це опріснення. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов чи не вперше відкрито сказав, що викачування підземних вод небезпечне.

«Використання в таких обсягах підземних вод загрожує наслідками. Ніхто не знає, чим все це може закінчитися. Тому, на наш погляд, ну, і тут все питання відпрацьовані, єдиний вихід – це опріснення. Всі розмови про те, що повно води, там, під землею, колеги, все закінчується рано чи пізно. Якщо ця вода буде коли-небудь морською витіснена, потім будемо мати такі наслідки, що залишимося без сільського господарства, взагалі без нічого», – заявив Сергій Аксьонов.

Будівництво опріснювальних установок внесли до урядового плану Росії з водопостачання Криму, на це передбачили 8 мільярдів рублів на 2021–2022 роки. Але відмашки для будівництва так і не було. До Криму прибув російський віцепрем’єр Марат Хуснуллін і заявив, що опріснення – це на крайній випадок.

«В країні такого обсягу опріснювальних установок поки не працює. І завжди, звичайно, коли щось нове, завжди викликає певні ризики. Ну, не хочеться ризикувати на чомусь новому. Це раз. Друге – вона має досить високу вартість», – заявив віцепрем'єр уряду Росії Марат Хуснуллін.

Ізраїльські та українські фахівці вважають таке будівництво для Криму реальним. І технологічно, і з точки зору енергозатрат.

«Ціна не така вже велика, врешті-решт, бо питання у тому, що ми втратимо, якщо не будемо цього робити. Так, для цього потрібна енергія. Але витрати енергії у нашому випадку – це менше 3,5 кіловат-годин на кубометр. Оскільки підприємцю це коштує дешевше, то ми вчимося виробляти 65-70% води уночі, дешевою електроенергією. Загальне споживання енергії на опріснення в Ізраїлі становить менше ніж 1,3 відсотка від національного споживання енергії», – розповідає професор, голова хімічної інженерної програми Ізраїльського технологічного інституту Рафаель Семіат.

«Останнім часом і мембрани стають дешевшими, і технологія стає досконалішою. Ми розробили свою технологію по попередньому пом’якшенню води перед зворотньоосмотичним процесом. І це все дозволяє отримати високоякісну воду. І на початку собівартість кубічного метру була приблизно 90 центів, 80 центів. Нам вдалось знизити собівартість води практично до 50 центів», – каже професор, завідувач кафедри екології та технології рослинних полімерів КПІ імені Ігоря Сікорського Микола Гомеля.

Наприкінці листопада Сергій Аксьонов заявив, що опріснювальні установки в Криму будуть, але компанії, які цим займатимуться, не назвав: послався на санкційний режим. За його розрахунками, навесні в Сімферополь дадуть воду з нових свердловин, і це дозволить протриматися до моменту, коли будуть введені в експлуатацію опріснювальні установки.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Росія має відчувати небезпеку в Чорному морі» – генерал Бен Годжес