Білорус, який живе за кордоном, придумав мобільний застосунок «Крама». Він допомагає визначити, чи пов’язана компанія-виробник того чи іншого товару з Олександром Лукашенком або з державними компаніями, які чинять тиск на співробітників через участь у протестах. За перший тиждень його завантажили понад 60 тисяч користувачів iOS і Android.
Журналісти телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», поговорили з автором програми Сергієм Костромою про те, навіщо він його створив, які компанії вніс в «чорний список» і якого ефекту очікує.
Як з’явилася і як працює «Крама»
«Десь чотири тижні тому в моїй фейсбук-стрічці почали гуляти списки товарів або виробників, хто перебуває в ближньому колі з нинішнім режимом в Білорусі, або якісь державні підприємства, де чиниться тиск на працівників. Я почав думати, що, напевно, дуже складно запам’ятовувати всі назви виробників, стежити за цим списком», – так Сергій Кострома розповідає про народження його ідеї.
Втілити її він вирішив у вигляді мобільного застосунку, який би перевіряв виробника за штрихкодом: «Тим більше, що штрихкод не займає багато місця в телефоні, і застосунок може працювати без інтернету. Я зв’язався зі своїм другом-програмістом, описав йому технічне завдання, він сказав, що це дуже нескладно, головне – знайти ці штрих-коди. Це виявилося трішки важкувато, але зрештою з відкритих джерел я знайшов ті штрих-коди, які потрібні. Зрозумів, що нам не потрібно знати все про кожен товар, нам потрібно знати тільки виробників, а зі штрихкоду це легко вичитати. Я створив базу, а мій друг-програміст зробив застосунок».
Застосунок виклали для скачування на початку вересня, 13-го його схвалили для своїх платформ Apple і Google. 14 вересня Сергій написав в фейсбуці про новий інструмент: «Ви приходите в магазин – скануєте штрихкод (або вводите перші 7 цифр) – і «Крама» вам каже: «Бери сміливо» або «Подумай».
«Із 15-го числа, я помітив, пішли установки, – розповідає Кострома. – Активних установок на Android десь 45 з чимось тисяч, на Apple активно встановлено десь близько 20 тисяч. Поки великого відтоку ми не помітили в процентному співвідношенні – це десь 2% плюс-мінус. І ми поки не займалися розкручуванням».
У команді розробників-ентузіастів – три людини: автор ідеї Сергій (юрист за освітою) і двоє його знайомих – той самий програміст і дизайнер: «З’явилася людина, яка допоможе з тим, щоб наш застосунок виглядав трішки сучасніше». Над «Крамою» всі троє працюють у вільний від основної роботи час і монетизувати застосунок поки ніяк не планують.
«Без Андрея». Чеський застосунок, який надихнув білорусів
Сергій Кострома давно живе в Празі і, звичайно, створюючи додаток для протестно налаштованих білорусів, знав про застосунок «Без Андрея» (Bez Andreje), який існує в Чехії Його розробили противники чинного прем'єр-міністра країни і доларового мільярдера Андрея Бабіша.
Політик, лідер партії ANO і голова Кабінету міністрів Чехії Бабіш володіє медіахолдингом AGF Media і великим агрохолдингом Agrofert. У 2017 році він оголосив, що передав управління компаніями синам, але розслідування Єврокомісії показало, що саме Андрей Бабіш залишається кінцевим бенефіціаром підприємств.
Претензії опонентів до Бабіша полягають не тільки в тому, що він продовжує володіти великими компаніями. Його підозрювали у фінансових махінаціях з дотаціями Євросоюзу, і поліція готова була навіть пред’явити Бабішу звинувачення – але справу закрили після зміни міністра юстиції. Проти прем'єр-міністра в столиці Чехії Празі проходили кілька рекордно великих мітингів, в кожному з яких брали участь не менш як 200 тисяч людей. Нові вибори в країні відбудуться у жовтні 2020 року.
Поки ж противники Бабіша використовують застосунок «Без Андрея», якщо хочуть висловити свою незгоду ще й економічно – не купувати продукти, які вироблені компаніями його агрохолдингу. Для цього достатньо відсканувати штрихкод на упаковці товару в магазині. За даними на 2019 рік, застосунок завантажили понад 230 тисяч осіб (населення Чехії – 10,5 мільйонів людей).
Які компанії потрапляють в білоруський «чорний список»
Якщо в Чехії в базу штрихкодів «Без Андрея» потрапляє продукція компаній Agrofert, то в білоруському застосунку йдеться про ті товари, які виробляють компанії, «що належать особам, афільованим з ближнім колом Олександра Лукашенка», розповідає Сергій Кострома. Він підкреслює, що формує цей «чорний список» не сам: учасники протестів, об’єднуючись, викладають в групи в соцмережах інформацію про те, як той чи інший бізнесмен або компанія пов’язані з Лукашенком, ґрунтуючись на журналістських розслідуваннях або відкритих джерелах.
«До «чорного списку» білоруси вносять компанії наближених до сім’ї Лукашенка великих бізнесменів. Такі, наприклад, як Мошенський або Олексин», – говорить Кострома.
Згаданий ним Олександр Мошенський володіє групою компаній «Санта-Бремор», яка об’єднує понад двадцять продуктових брендів (наприклад, «Російське море», «Матіас», «Савушкін продукт»), а також компаніями-рітейлерами, готелями і ресторанами, девелоперськими компаніями. Мошенський очолює рейтинг найвпливовіших бізнесменів Білорусі.
Олексій Олексин – в минулому білоруський держслужбовець, а зараз бізнесмен, який володіє компаніями, що займаються гуртовою торгівлею нафтопродуктами. Найвідоміший і скандальний актив Олексина пов’язаний з виробництвом і продажем тютюну: бізнесменові належить тютюнова фабрика в Гродно, його компанія має ліцензію на імпорт тютюну (єдина, крім держкомпанії «Беларусьторг»), і його ж компанія встановлює мережу торгових точок «Табакерка» на території всієї країни – що викликало обурення жителів, петиції проти окремо розташованих тютюнових кіосків і безуспішні спроби звернення до МОЗу.
«Друге – це товари, створені або перероблені на державних підприємствах, де будь-яким чином змушували працівників до дострокового голосування або працівники звільнялися за висловлення своєї думки, – продовжує автор застосунку «Крама». – Ми виходимо з того, що можна знайти у відкритих джерелах – це офіційні сайти цих підприємств, повідомлення в білоруських та інших шанованих медіа про те, як себе поводить керівництво цих підприємств зі співробітниками».
Крім того, в базу даних він вносить штрих-коди тих підприємств, які після 9 серпня 2020 року рекламують свої товари на державному телебаченні: «Оскільки був заклик не рекламуватися після 9 серпня на державному телебаченні в зв’язку з відомими подіями».
«Четверте – це товари, які створені на підприємствах Головного господарського управління при президенті. П’яте – це цигарки, шосте – це алкоголь, тому що зараз курити і пити дуже шкідливо не тільки для свого здоров’я, а й для здоров’я оточуючих», – говорить Сергій.
Головне господарське управління при президенті Республіки Білорусь, про який він згадує, веде різноманітну комерційну діяльність: здає в оренду нерухомість, надає послуги населенню (інтернет-провайдери, ательє тощо), а також володіє, серед іншого, сільськогосподарськими підприємствами.
«Наприклад, мінеральна вода «Борова» – про неї дуже багато говорять. Вона робиться компанією, підконтрольною Головному господарському управлінню при президенті Республіки Білорусь – компанією «Беларусьторг». Це всі знають. Коли ми не внесли цю воду – нам відразу ж почали писати: «Чому її немає?». Або чому немає товарів, які виробляються найбільшим оператором рітейлерів в Білорусі? Оскільки цим оператором порушувалися права працівників і працівникам надходили погрози, що якщо вони будуть брати участь в мирних акціях, то їх будуть звільняти. Ми відразу ж виправили цю ситуацію, і зараз ця компанія є в списках, і користувачі можуть її перевірити», – розповідає Кострома.
Якщо користувач не згоден або хоче докладніше дізнатися, чому та чи інша компанія потрапила в список, розробники програми пропонують написати на вказану поштову адресу.
Етика і економіка: чого хочуть домогтися автори програми
Сергій розповідає, що користувачі активно користуються можливістю зворотного зв’язку: переважно запитують, чому той чи інший товар – ще не в «чорному списку». Є й ті, хто пропонує поміняти інтерфейс або дизайн. «Багато хто просто дякує, що нарешті з’явився інструмент, який дозволяє швидко зрозуміти, що все-таки не варто купувати, а що варто купувати, щоб совість була чиста і ти не фінансував насильство і тортури», – говорить Кострома.
«Ми виходимо з того, що бойкот влаштовують люди. Якби не було такого інструменту, вони все одно б влаштовували. Ми просто допомагаємо тим людям, які мають намір брати участь у бойкоті, зробити його з найменшою шкодою для себе, [меншими] тимчасовими втратами, втратами якогось настрою – у багатьох погіршується настрій, коли вони не можуть довго зробити вибір в магазині».
Сергій додає, що хоче розвивати застосунок, створивши навколо нього ком’юніті, учасники якого не тільки бойкотуватимуть якісь товари, а й ділитимуться інформацією про етичних приватних виробників, які не порушують ніяких правових чи інших норм.
«Ми розуміємо, що довести до банкрутства ці компанії неможливо цим застосунком. Ця кампанія дозволяє надіслати сигнал власникам цих компаній. Якщо це стане дуже масовим і в усій Білорусі всі будуть використовувати такий спосіб мирного протесту, то, звичайно ж, можна досягти якогось економічного ефекту. Але ми виходимо з того, що 100% населення не буде використовувати наш застосунок – ми реалісти».
Кострома впевнений, що навіть в разі шаленої популярності «Крами» економічний бойкот зашкодить тільки власникам підприємств, а не людям, які на них працюють: «Коли надсилається такий сигнал працівникам, що їхню продукцію не хочуть купувати громадяни Білорусі – абсолютна більшість, – тоді вони задумаються, хто володіє їхньою компанією. Ми впевнені, що в цьому випадку працівники звернуться до свого керівництва або власника і поставлять йому запитання: чому він має таку громадянську позицію, а не іншу, коли абсолютна більшість громадян Білорусі хоче змін? Чому власники не висловляться відкрито, що вони теж хочуть змін і хочуть жити у вільній і щасливій Білорусі? Ми впевнені, що таким чином ми не нашкодимо працівникам ніяким чином. Ми можемо нашкодити тільки моральному вигляду власників цієї компанії».
Оригінал – на сайті телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»
