Наприкінці березня низка ЗМІ поширили прогноз щодо орієнтовної кількості інфікованих коронавірусом людей в Україні, яка могла сягнути 22 мільйонів осіб. Відтоді українські науковці зробили ще один аналіз даних і надіслали його до Міністерства охорони здоров’я, але оновлений прогноз із врахуванням ефекту від карантинних заходів не був оприлюднений. «Схеми» чекають на нього у відповідь на відправлений запит на публічну інформацію.
А тим часом журналісти звернулися за роз’ясненням до Національної академії медичних наук України і поспілкувалися з однією із учасниць групи, що і здійснює такий аналіз, – із Вікторією Задорожною, директоркою Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Громашевського АМНУ.
Наприкінці березня, з посиланням на протокол Постійної комісії із питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації (КМДА), в ЗМІ був поширений орієнтовний прогноз щодо кількості інфікованих коронавірусом в Україні. Зокрема, повідомлялося, що цей прогноз зробили в Національній академії наук України.
Утім, як з’ясували «Схеми», в протоколі була помилка. Цей прогноз зробила інша установа – Національна медична академія наук України.
Лист від Академії медичних наук України надійшов на ім’я заступника міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка 20 березня 2020 року. Там для МОЗ надавалися рекомендації здійснення суворих оперативних профілактичних і протиепідемічних заходів для затримання стрімкого поширення вірусу.
На той час, за їхнім орієнтовним прогнозом, при низькому рівні протиепідемічних і профілактичних заходів госпіталізації могли потребувати 4 мільйони 440 тисяч людей, а апаратів штучного дихання – понад мільйон людей та кількість летальних випадків могла б сягнути 888 тисяч.
Про те, як формувався цей прогноз та наскільки змінилися дані з того часу, «Схеми» розпитали Вікторію Задорожну, директорку Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Громашевського Національної Академії медичних наук України.
– За чиєю ініціативою ваша установа склала орієнтовний прогноз щодо можливості кількості захворювань на коронавірус в Україні?
– Це було усне прохання головного державного санітарного лікаря України – Віктора Ляшка. Оскільки нас просили, то ми такий прогноз дали.
– Коли ви робили цей прогноз?
– Це було на початку березня. Зараз є вже зовсім інший прогноз. Ми тоді (під час складання першого прогнозу, який широко цитували ЗМІ – ред.) виходили з того, як вірус поширюється, і якщо не зробити всіх заходів, які необхідні, протиепідемічних, то така ситуація могла статися.
Це орієнтовний прогноз. Ніхто точного прогнозу дати не може і не міг тоді.
Це був орієнтовний прогноз для ситуації, якщо б протиепідемічні та карантинні заходи не застосовувалися
Прогноз ми робили на підставі того, як вірус розповсюджується, тих заяв, які робили інші країни, і на підставі тих епідеміологічних даних, які мали. А саме, що що це абсолютно новий вірус, до нього сприятливим було все населення планети початково. Для того ж, щоб якось можна було керувати епідеміологічним процесом, то це потрібно було, щоб 60%-80% населення мали імунітет до цього вірусу.
Але ситуація змінилася. Карантинні заходи, до яких вдалася інші країни, і Україна, вони дуже вплинули на розповсюдження вірусу.
– Тобто вже можна стверджувати, що ваш перший прогноз – не справджується на сьогоднішній день?
– Це був орієнтовний прогноз для ситуації, якщо б протиепідемічні та профілактичні заходи не застосовувалися. Вони, на щастя, застосовані вчасно у нашій країні. І зараз ми бачимо, що інтенсивність епідемічного процесу у нас набагато нижча, аніж у тих країнах, де карантинні заходи не застосували своєчасно: Італія, Іспанія, Сполучені Штати Америки і так далі.
– Хто залучений до моделювання подальшої ситуації в Україні та розробки оновленого прогнозу? Коли він буде готовий?
– Тепер у президії Національної академії наук створена робоча група, куди входить і Національна академія медичних наук, із моделювання епідеміологічного процесу.
15 квітня ця група з Міністерством охорони здоров’я надала прогноз
15 квітня ця група з Міністерством охорони здоров’я надала прогноз, який могли зробити на підставі доступних даних. Бо, як ви розумієте, чим менше даних, тим менш достовірний прогноз.
Ми попросили у Міністерства охорони здоров’я нові дані – необхідні для того, щоб змоделювати більш точний прогноз, але ще не отримали цих даних.
– Ми детально ознайомились із вашим першим прогнозом, отримавши його у відповідь на запит (документ – ред.). Там зазначено, що при низькому рівні протиепідемічних і профілактичних заходів, інфікованими в Україні можуть стати 22 мільйони, госпіталізації будуть потребувати 4 мільйони 440 тисяч, апаратів штучного дихання треба буде 1 мільйон 100 тисяч, і кількість летальних випадків може скласти 888 тисяч. Що змінилося? Цифри, які ви надали днями, вони суттєво відрізняються?
– Так. В оновленому прогнозі вже йдеться не про ці цифри, а про кількість інфікованих в день, про пік захворюваності та пік летальності.
– І який орієнтовно цей прогноз? Можете розказати про нього?
– Ну, я не знаю, для чого розказувати це, це службові дані.
– Тому що в Україні проживають десятки мільйонів людей. Їм важливо мати правдиву інформацію. Пригадуєте, як у часи Чорнобиля замовчувалась суспільно важлива інформація і які наслідки це мало?
– Тепер у розрахунках там немає конкретного числа, скільки буде людей (інфіковано – ред.), бо це порахувати неможливо. Ви розумієте, що той перший прогноз був порахований по епідеміологічним даним, виходячи із закономірності розповсюдження інфекції. Так би воно було, якби ніхто нічого не робив.
Мова йде про пік захворюваності, і про пік летальності
А, оскільки вже введено карантин, то мова йде про пік захворюваності, і про пік летальності. Але, це знов таки, орієнтовні дані. Бо ми запросили більш точні дані, які необхідні, для більш точного прогнозу.
Якщо буде зберігатися така ситуація, як зараз, заходи карантину будуть дотримуватися, і при цьому Великдень і травневі свята не вплинуть на порушення карантину, то пік захворюваності припаде на 2-5 травня.
– А пік летальності?
– А пік летальності на 3-8 травня.
– І який очікується пік летальності?
– Ну, на щастя, ці цифри невеликі, до 20.
– 20 людей в день? Під час піку летальності, правильно?
– Це під час піку, але я кажу знову, що це орієнтовні дані, бо ми не могли використати більш точні дані.
Ви розумієте, що наша статистика – це не точні цифри. Це залежить від того, чи всіх діагностували, чи всіх обстежили, чи всіх виявили, а насправді, ми не знаємо наскільки всіх виявили.
– І не знають навіть в офіційних установах?
Це не точні цифри. Ніхто не знає точних
– Ніхто не знає. Це цифра, яку зараз неможливо оцінити. Це вже буде оцінюватись пізніше, коли у нас буде більше доступності, більше методик і більше можливості обстежити населення, і подивитися навіть ретроспективно, хто перехворів, хто не перехворів. І тоді вже з цими більш достовірними даними, цей прогноз буде вже змінюватися на більш точний.
– А скільки людей працювала над цим останнім вже орієнтовним прогнозом? І як довго?
– Працювали, мабуть, два тижні, а може більше, а може три тижні. Це великі розрахунки, це формули математичні. І той документ, він суто професійний, люди в ньому нічого не зрозуміють, а тільки заплутаються.
– А скажіть, будь ласка, чи продовжуєте ви працювати над черговим наступним орієнтовним прогнозом?
– Так, але чекаємо на ті дані, які запросили в МОЗ.
– Коли на вашу думку він може з’явитися?
– Коли будуть дані, то треба буде їх ще опрацювати, це дуже багато цифр, це десь днів 10.
За інформацією ІПММС НАН України
Розпорядженням Президії НАН України від 3 квітня 2020 р. №198 було створено робочу групу з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні. До складу групи входять провідні фахівці та установи Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Базовою установою робочої групи є Інститут проблем математичних машин і систем (ІПММС) НАН України, а її координатором – заступник директора ІПММС НАН України доктор фізико-математичних наук І.О. Бровченко.
Використовуючи світовий досвід, аналіз відкритих даних та в консультації з фахівцями щодо базових медичних параметрів, члени робочої групи розробили власну математичну модель. Математична модель належить до класу детермінованих SEIR-моделей та дає змогу враховувати наявність безсимптомних хворих, має три рівні складності перебігу хвороби для хворих із симптомами, дозволяє обчислювати кількість пацієнтів, які перебувають на госпіталізації.
Попередні результати прогнозу було оприлюднено 13 квітня 2020 року. Результати прогнозування надіслано до Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України та Ради національної безпеки і оборони України.
Читайте ще:
Коронавірус: чи відбудеться велике повернення до наукової правди?
Фіточай і вітамін С проти коронавірусу. Розповідь семінариста про карантин у Києво-Печерській Лаврі
Пристрасті обсервації: що пішло не так у Ворзелі
