Наприкінці червня президент України Володимир Зеленський заявив, що низка європейських компаній продовжує, за даними української влади, продавати Росії товари подвійного призначення, порушуючи санкції. Зокрема, Зеленський сказав, що в Чехії йдеться про вісім компаній, перелік яких передадуть чеській владі.
Служба безпеки та інформації Чехії пообіцяла, що проведе внутрішнє розслідування. Не тільки компанії, що займаються виробництвом товарів подвійного призначення і, можливо, порушують санкції, можуть сприяти продовженню Росією війни. Деякі європейські фірми продовжують продавати свою продукцію на окупованих територіях і тим самим легітимізують вторгнення Росії в Україну, вважають експерти.
Чеські журналісти-розслідувачі з'ясували, що велика компанія – виробник канцтоварів Koh-i-Noor Hardtmuth – за посередництвом російського торговельного представника (ТОВ KOH-I-NOOR HARDTMUTH RUS) продає свою продукцію на окупованих територіях – в анексованому Росією Криму та на контрольованій Росією частині Донбасу, зокрема, у Ялті та Донецьку. Один із журналістів видання pagenotfound.cz звернувся в російську філію компанії з проханням допомогти йому відкрити магазин в окупованому Криму, на що отримав розгорнуту інформацію, поради та пропозицію про допомогу з розкручуванням такого магазину. При цьому формально чеська компанія Koh-i-Noor не має філій на окупованих українських територіях, а постачає свою продукцію тільки п'яти російським компаніям, розташованим у Воронежі, Москві, Рязані та Санкт-Петербурзі.
Мережа дистриб'юторів компанії в Росії налічує десятки – на сайті фірми опубліковано мапу, на якій вказано магазини, в яких можна знайти продукцію Koh-i-noor. На цій карті немає жодної торговельної точки на окупованих територіях, проте в реальності журналістам вдалося виявити торговельні точки з чеськими канцтоварами в Донецьку і Ялті. У компанії заперечують, що йдеться про фірмові магазини, проте не пояснюють, як продукція Koh-i-Noor потрапляє на окуповані території.
Хоча канцтовари формально не є товаром, забороненим для експорту в Росію, і не підлягають санкційному режиму, багато західних компаній, які торгують непідсанкційною продукцією, залишили російський ринок після 24 лютого 2022 року або з моральних міркувань, або відгукнувшись на заклики активістів не підтримувати російську економіку під час війни, хай навіть ідеться про товари для звичайних споживачів, а не для військових заводів.
На думку Павла Гавлічека, співробітника чеської Асоціації з міжнародних питань, після анексії Криму 2014 року західні країни систематично прагнуть до ізоляції окупованих Росією територій України. Будь-яка присутність європейської компанії підвищує легітимність російської адміністрації та підриває ефективність міжнародних санкцій, каже він. Крім того, Гавлічек звертає увагу на те, що нове європейське законодавство запроваджує пряму кримінальну відповідальність за обхід санкцій.
У липні цього року Київська школа економіки вкотре оприлюднила статистику відходу міжнародних компаній з російського ринку. Наразі йдеться про 503 фірми, які продали або ліквідували свій бізнес у Росії. Однак це число являє собою поки що меншу частину (близько 45 відсотків міжнародних фірм, які вели свій бізнес у Росії на момент початку вторгнення в Україну). Майже 55%, або 2322 міжнародні компанії поки не пішли з російського ринку.
При цьому якщо говорити про остаточний відхід з російського ринку, то останнім часом це роблять і великі гравці, які відмовилися підтримувати економіку країни, що веде агресивну війну проти сусідньої держави. Серед них шведський ритейлер модного одягу H&M, японський електротехнічний конгломерат Toshiba та австрійський сталеливарний і технологічний концерн Voestalpine – усі ці фірми ліквідували свої російські юридичні особи в травні або червні цього року. Крім цього, в останні місяці свій російський бізнес продали п'ять великих компаній: британський постачальник тимчасового електропостачання Aggreko, німецький бренд фарб і покриттів Caparol, канадська готельна мережа Four Seasons Hotels, німецька компанія Muehlhan, що спеціалізується на захисті промислових поверхонь, і фінська Purmo Group - виробник систем клімат-контролю для приміщень.
У цьому списку немає чеської компанії Koh-i-Noor, хоча один із членів ради директорів цієї компанії Властислав Бржиза, син власника фірми, часто виступає у ЗМІ як безпековий аналітик і висловлюється на підтримку України, яка протистоїть російській агресії. Його батько, якого також звуть Владислав, 2015 року після анексії Криму заявляв у ЗМІ про те, що російська агресія в Україні негативно впливатиме на його бізнес, тому він має намір поступово обмежувати продажі в Росії. Проте повністю піти з російського ринку чеська компанія не збиралася: «Уявіть, що ви раптом втрачаєте весь російський ринок, на якому у вас був стабільний бізнес. Така подія повністю перекроює всю вашу економіку», – заявляв Властислав Бржиза в інтерв'ю чеському виданню Reportér після початку бойових дій на Донбасі понад десять років тому. Бржиза тоді говорив, що п'ята частина продукції Koh-i-Noor продається в Росії. Після Німеччини та США це був третій за величиною ринок збуту. Відтоді, за словами представника компанії Яна Кубата, «виробничу частину бізнесу було скорочено, а комерційна скоротилася до одного суб'єкта. Те, що залишилося, продовжує працювати в обмеженому режимі, згідно з усіма чинними законами і санкціями».
Розпливчасті коментарі отримали чеські журналісти і в компанії Metro AG, контрольний пакет акцій якої придбав нещодавно ще один чеський підприємець Даніел Кржетинський. Компанія володіє мережею супермаркетів Metro, зокрема в Росії. За останні два роки, згідно з доступними даними, компанія інвестувала в РФ понад 25 мільйонів доларів. Це значно менше, ніж в інших регіонах (наприклад, у Німеччині інвестиції у філії були майже вп'ятеро більшими), але при цьому свідчить про те, що Metro AG продовжує розвивати свій російський бізнес, незважаючи на війну РФ проти України.
Два роки тому, коли пакет Кржетинського був міноритарним, а війна в Україні вже почалася, представники його компанії заявляли, що не можуть вплинути на рішення про відхід з російського ринку. Зараз, коли пакет чеського мільярдера в компанії сягнув 64 відсотки, його представники знову не відповідають прямо на запитання про роботу в Росії. За минулий рік корпорація заробила близько 34 мільярдів євро, і втрата російського ринку для неї не є значною проблемою.
Metro AG – не єдина корпорація, яка після початку війни продовжила свою діяльність у Росії. Серед великих компаній можна згадати, наприклад, торговельну мережу Globus, банк Raiffeisenbank або мережі з продажу одягу New Yorker. У Росії залишаються і деякі чеські фірми. Їхня продукція потрапляє на російський ринок за допомогою дочірніх компаній. При цьому навіть через три роки після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну деякі міжнародні бренди продовжують залишати Росію. Якщо компанія не пішла відразу, реагуючи на початок великої війни, це не означає, що вона залишиться в Росії назавжди.
Санкції не зупинять танки, але створюють Росії проблемиКарел Свобода
Карел Свобода, співробітник Інституту міжнародних досліджень Карлового університету, в інтерв'ю виданню České Noviny каже, що в кожній європейській країні є фірми, які прагнуть обійти санкції, запроваджені після початку війни. «Якщо ми подивимося на такі країни, як Туреччина або, наприклад, Киргизстан, інші країни цього регіону, то після 2022 року їхній рівень імпорту «дивовижним чином» злетів. Нинішня статистика радикально відрізняється від ситуації, яка була раніше».
Свобода звертає увагу на те, що «між Росією і Казахстаном існує єдиний економічний простір, в якому переміщення товарів здійснюється за спрощеною процедурою. Казахстан стверджує, що з їхньої країни в Росію нічого не йде, що вони стежать за цим тощо, але реальність, звичайно, інша. Вони ж не будуть свідомо ліквідовувати власні компанії. Необхідно розуміти, що якщо ви перебуваєте в Центральній Азії, то у вас є два основні партнери: Китай і Росія, відносини з якими ви намагаєтеся врівноважувати». На думку експерта, Росія згодна платити за обхід санкцій, і це перетворює будь-який підсанкційний товар на значно дорожчий: «Санкції не зупинять танки, але створюють Росії проблеми, тому що вона повинна шукати способи імпортувати техніку з інших країн».
За його словами, відстежити канали, які використовуються для обходу санкцій, цілком можливо, але це вимагає великого чиновницького апарату. Про нестачу кадрів для відстеження порушення санкцій заявляють і в Службі безпеки та інформації Чехії. Представник служби Павел Штіха каже, що не вистачає ні коштів, ні людей, необхідних для боротьби з експортом заборонених товарів:
«Ця сфера потребує дедалі більшої кількості фінансових коштів і кадрових ресурсів. Нині не вистачає ні того, ні іншого. Проти сотень компаній, які намагаються експортувати свої товари в Росію, на боці держави виступають лише кілька десятків експертів». При цьому Штіха заявив, що прямий експорт продукції подвійного призначення з Чеської Республіки в Росію в обхід санкцій неможливий, оскільки компанії зобов'язані отримувати ліцензію, без якої такі товари не могли б перетнути кордон. Інакше кажучи, у випадку чеських компаній, про які заявляв Зеленський, може йтися про реекспорт або ж про товари, які постачалися до 2022 року і потрапили в Росію після цієї дати з інших країн.
Серед товарів подвійного призначення найчастіше називають обробні верстати, які Росія до початку агресії в Україні закуповувала і в Чехії, хімічні речовини, а також програмне забезпечення з вбудованим штучним інтелектом.
Форум