Посадовці з понад 30 західних країн так званої ««Коаліція охочих» – міжнародна ініціатива, офіційно оголошена прем’єром Британії Кіром Стармером на початку березня 2025 року. Її мета – синхронізувати довгострокову підтримку України в боротьбі проти російської агресії та забезпечити її гарантіями безпеки, необхідними для довготривалого миру.Однією з можливих гарантій може стати міжнародний миротворчий контингент на території України, що моніторитиме припинення вогню. «Коаліція охочих» погоджує умови його присутності та взаємодію між державами, що можуть направити свої війська.» зустрічаються із президентом України Володимиром Зеленським у столиці Франції, щоб доопрацювати план завершення найбільшої і найкривавішої війни в Європі з часів Другої світової війни. Радіо Свобода зібрало інформацію перед зустріччю, розмовляючи із тими, хто долучений до переговорного процесу.
На зустрічі 6 січня також будуть присутні представники США – у французькій столиці очікують головних переговорників президента Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера.
Державний секретар Марко Рубіо, попри сподівання в деяких європейських столицях, найімовірніше, не прибуде.
Європейські посадовці повідомили Радіо Свобода, що після зустрічі радників з національної безпеки на вихідних та зібрання військових планувальників 5 січня з’явилося «нове відчуття нагальності».
Вони сподіваються, що зустріч у Парижі сприятиме синхронізації позицій Сполучених Штатів, України та інших європейських країн.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що є надія представити «конкретні зобов’язання» щодо безпеки України після переговорів.
Ідея полягає в тому, щоб у разі припинення вогню була чіткість щодо складу та розгортання миротворчих сил.
Деякі посадовці кажуть, що в різних європейських столицях лунають різні цифри щодо чисельності контингенту. Коливаються вони від 15 до 20 тисяч, хоча дехто сподівається, що це буде ближче до 30 тисяч миротворців, які подбають про безпеку моря, неба і суходолу.
Жодних військових планів оприлюднено не було, однак основну частину військ мають надати Франція та Велика Британія, що відповідатимуть за наземний і повітряний компоненти. Туреччина дала зрозуміти, що візьме на себе відповідальність за безпеку транспортних шляхів у Чорному морі.
Утім, наразі немає ясності, наскільки близько потенційні сили «Коаліції охочих» перебуватимуть до лінії зіткнення.
Більшість європейських посадовців, з якими спілкувалося Радіо Свобода, вважають, що їх розгорнуть на заході України для підтримки та навчання українських військ.
Невирішені питання
Попри те, що обриси західної присутності в Україні поступово вимальовуються, залишається кілька невирішених питань. Зокрема, правила застосування сили та гарантії безпеки з боку США.
Один європейський дипломат визнав, що одним із питань, яке досі потребує відповіді, є реакція на можливу атаку Росії.
«Ми, по суті, досі обговорюємо, чи будемо відкривати вогонь у відповідь, чи тікати», – сказав він.
Що стосується гарантій безпеки з боку США, то і в Брюсселі, і в Києві дедалі більше оптимізму, що Вашингтон забезпечить «надійний запобіжник», хоча досі незрозуміло, якої саме форми це набуде.
Європейські посадовці повідомили Радіо Свобода на умовах анонімності, що американські військові можуть бути присутніми «на землі» в небойовій ролі, спостерігаючи за дотриманням режиму припинення вогню.
Але коаліція також сподівається, що Вашингтон і надалі забезпечуватиме «невидиму» підтримку – зокрема в галузі логістики та розвідки.
У листопаді 2025 року Трамп тиснув на Зеленського, аби той погодився на 28-пунктний мирний план, який багато хто вважав вигідним насамперед Росії.
Україна та її європейські союзники – на чолі з Великою Британією, Францією та Німеччиною – поспіхом взялися за розробку контрпропозиції і зрештою представили 20-пунктний план, який значно більше враховував інтереси Києва, насамперед у питаннях гарантій безпеки та територіальної цілісності.
Під час зустрічей із європейськими лідерами Зеленський, імовірно, наполягатиме на необхідності гарантій безпеки – як з боку Європи, так і у поєднанні з бажаними, чіткими та надійними запевненнями з боку Сполучених Штатів.
У чернетці декларації саміту «Коаліції охочих», що відбувається у Парижі 6 січня за участю США та лідерів майже 30 країн, йдеться про те, що США мають взяти на себе зобов’язання підтримати європейські сили «Коаліції охочих» у разі нападу. Документ є у розпорядженні Радіо Свобода.
Болісні питання
Головний переговорник України Рустем Умєров нещодавно заявив, що «більшість позицій – 90 відсотків мирного плану – уже погоджено, триває робота над деталями».
Серед цих деталей, які, як очікується, обговорюватимуть у Парижі, – складне питання територіальних поступок: Україна наполягає або на заморожуванні лінії зіткнення, або на перетворенні всього регіону Донбасу на демілітаризовану зону.
Читайте також: Росія вимагає віддати Донбас без бою. Що на це відповідають на передовій?
Ще одним питанням є приналежність Запорізької атомної електростанції: Київ відкидає ідею спільного управління станцією Україною та Росією, натомість надаючи перевагу варіанту, за якого Сполучені Штати втрутяться і продаватимуть вироблену на ЗАЕС електроенергію Москві.
Утім, у Брюсселі небагато хто вважає, що Росія погодиться на будь-який із цих пунктів. Кремль, зауважують, і досі думає, що перемагає на полі бою.
Президент Росії Володимир Путін упродовж останніх тижнів неодноразово заявляв, що Москва досягне цілей так званої «спеціальної військової операції» або шляхом домовленостей, або силою.
З огляду на це Європейський Союз окремо готує новий пакет санкцій – уже двадцятий від початку повномасштабного вторгнення. Очікується, що його винесуть на затвердження державам-членам наприкінці січня.
Форум