Більшість провідних демократій світу не визнавали легітимність президента Венесуели Ніколаса Мадуро, якого звинувачують у фальсифікаціях на виборах 2024 року та порушеннях прав людини. Нині вінУсунутий лідер Венесуели Ніколас Мадуро та його дружина Сілія Флорес постали перед судом у Нью-Йорку, повідомляють американські медіа.
Їх доставили до будівлі суду на Мангеттені під посиленою охороною.Мадуро не визнав себе винним за звинуваченнями у торгівлі наркотиками та зброєю, розкритикувавши військову операцію США, яка призвела до його захоплення. за «наркотероризм».
Коментуючи спецоперацію США у Венесуелі, західні лідери погоджуються, що ніхто не сумуватиме за Мадуро, якого вважають диктатором. Але водночас вказують на небезпеку прецеденту.
«Рада Європи знає з власного досвіду роботи в Україні, наскільки крихким стає міжнародне право, коли застосування сили стає нормою… Світ, в якому панують винятки, подвійні стандарти чи конкуруючі сфери впливу, є більш небезпечним», – пояснює ризики, зокрема, генсекретар Ради Європи Ален Берсе.
Гренландія наступна?
Не встигли охолонути пристрасті та дискусії довкола правомірності дій США у Венесуелі, як президент Дональд Трамп підкинув Європі інший привід для хвилювань: нагадав про свої претензії на острів, який належить американському союзнику по НАТО Данії.
Гренландія оточена російськими та китайськими кораблямиДональд Трамп
«Нам потрібна Гренландія. Зараз це стратегічно дуже важливо. Гренландія оточена російськими та китайськими кораблями. Нам потрібна Гренландія з точки зору національної безпеки, а Данія не зможе цього зробити», – заявив журналістам 4 січня президент США, додавши, що безпеку острова Копенгаген недавно посилив «однією собачою упряжкою».
Претензії Трампа на Гренландію – не нові для світу. Ще під час своєї першої каденції в Білому Домі він говорив про готовність купити найбільший на планеті острів у Данії, пропонуючи їй 600 мільйонів доларів щороку.
Перед своєю наступною інавгурацією 2025-го обраний президент США дав зрозуміти, що не забув про Гренландію – і не виключив навіть застосування військової сили для контролю над островом. У Єврсоюзі відповідали заявами про неприпустимість атаки на свої суверенні кордони.
«Ви не можете анексувати іншу країну, навіть з аргументом про безпеку», – звернулася англійською мовою до Трампа з Гренландії прем’єрка Данії Метте Фредеріксен. Острів є автономною територію Королівства Данія з власним урядом і парламентом.
Дискусії розпалив і пост в Х дружини радника президента США з внутрішньої безпеки Стівена Міллера. 3 січня Кеті Міллер опублікувала зображення карти Гренландії, пофарбованої в кольори американського прапора. Допис супроводжувався одним-єдиним словом: «Скоро».
Резонансний допис підхопив посол Данії у США Єспер Меллер Серенсен, принагідно нагадуючи, що Данія й США - близькі союзники.
Рішуче закликаю США припинити погрози історично близькому союзникуМетте Фредеріксен
«Безпека США – це також безпека Гренландії та Данії. Гренландія вже є частиною НАТО. Королівство Данія і Сполучені Штати працюють разом для забезпечення безпеки в Арктиці. І так, ми очікуємо повної поваги до територіальної цілісності Королівства Данія», – написав дипломат у соцмережі Х.
4 січня на свіжі претензії знову відреагувала й прем’єрка Данії. Цього разу - рідною мовою, але суть відповіді – та сама: анексія неприпустима.
«Королівство Данія, а отже, і Гренландія, є частиною НАТО і тому підпадає під гарантії безпеки альянсу… Я рішуче закликаю США припинити погрози історично близькому союзнику та іншій країні й народу, які дуже чітко заявили, що вони не продаються», – підкреслила Метте Фредеріксен у Facebook.
Прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен сказав, що зв’язок між діями США у Венесуелі й «потребою» у Гренландії – «це дуже нешанобливо».
«Погрози, тиск і розмови про анексію не мають місця між друзями. Так не розмовляють з народом, який знову і знову демонстрував відповідальність, стабільність і лояльність. Досить», – наголосив у Facebook Нільсен.
Усунення й затримання лідера Венесуели Ніколаса Мадуро та його дружини було «хірургічною операцією із забезпечення правопорядку за підтримки військових США», заявив представник Сполучених Штатів при ООН Майкл Волц. Про це він сказав під час засідання Ради безпеки ООН, присвяченого подіям у Венесуелі. «Мадуро відповідальний за атаки на громадян США, дестабілізацію Західної півкулі та нелегітимних репресій проти народу Венесуели. Як заявляв держсекретар Рубіо, немає війни проти Венесуели чи її народу. Ми не окуповуємо країну. Це була операція із забезпечення правопорядку для реалізації обвинувального акту, який існував десятиліттями», – наголосив американський дипломат.
ЄС у незручному становищі?
Солідарність із Данією та Гренландією на тлі нових заяв Трампа висловили лідери Швеції та Фінляндії.
«Швеція повністю підтримує сусідню країну», – наголосив 4 січня очільник шведського уряду Ульф Крістерссон.
«Ніхто не вирішує щодо Гренландії та Данії, окрім них самих Гренландії та Данії. Наш скандинавський друг Данія та її прем’єрка мають нашу повну підтримку», – запевнив 4 січня президент Фінляндії Александр Стубб, відомий своїми дружніми стосунками з Дональдом Трампом.
Спосіб висловлювання, коли кажуть, що «потрібна Гренландія», наводить на думку, що США планують захопити ГренландіюЙонас Гар Стьоре
Прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре висловив рішучу підтримку Данії й Гренландії, паралельно вказавши на невідповідність дій США у Венесуелі міжнародному праву.
«Спосіб висловлювання, коли кажуть, що «потрібна Гренландія», наводить на думку, що США планують захопити Гренландію… Гренландія є частиною Королівства Данія. Це питання вирішують данці та гренландці», – наголосив Стьоре.
Більш обережні заяви публікували балтійські країни, наголошуючи на необхідності ухвалювати рішення щодо Данії й Гренландії за участі них самих.
«Розуміючи законні потреби США у галузі безпеки, вважаю, що їх можна вирішити в межах прямого діалогу між Данією та США, а також – колективної оборони», – підкреслив, наприклад, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, дипломатично не стаючи на бік жодного з союзників по НАТО.
Привертає увагу і той факт, що Гренландія не згадана у спільній заяві держав ЄС, оприлюдненій увечері 4 січня. В ній ідеться виключно про Венесуелу й необхідність там мирного переходу до демократії з повагою до суверенітету країни.
У заяві ЄС, підтриманій 26-ма країнами без Угорщини, йдеться про підтримку боротьби зі злочинністю та наркотрафіком, але «за будь-яких обставин принципи міжнародного права та Статуту ООН повинні дотримуватися».
Видання Politico наголошує на зрозумілості причин для обережності й небажанні Євросоюзу сердити Трампа.
«ЄС повністю зосереджений на Україні та досягненні справедливого врегулювання війни Росії, що триває. Будь-яка заява про рішучу підтримку Гренландії ризикує розлютити Трампа в той час, коли лідери ЄС прагнуть заручитися підтримкою Америки у наданні гарантій безпеки Україні», – наголошують журналісти.
Будь-яка заява про рішучу підтримку Гренландії ризикує розлютити Трампа в той час, коли лідери ЄС прагнуть заручитися підтримкою АмерикиPolitico
6 січня лідери держав із так званої «Коаліції охочих», що працює над післявоєнними гарантіями безпеки Україні, продовжать цю роботу в Парижі.
Експерти, що спілкувалися з Politico, наголошують на ризиках розколу в ЄС і НАТО через Гренландію. Директор з питань Європи аналітичного центру Eurasia Group Муджтаба Рахман вважає, що США можуть спробувати отримати контроль над Гренландією найближчими місяцями.
«Американці мають різні інструменти для досягнення цього», – сказав експерт, окремо згадавши «зусилля з купівлі місцевих політиків». Рахман також наголосив у розмові з Politico, що «Копенгаген навряд чи отримає таку ж повну підтримку, як Україна».
Голова Німецького фонду Маршалла у Брюсселі Ян Лессер у розмові з Радіо Свобода оціним як низьку ймовірність застосування Сполученими Штатами сили у Гренландії:
«США вже домінують у галузі безпеки Гренландії ще з часів Другої світової війни, і це не зміниться. Тож ця частина американських інтересів добре захищена. Менш зрозуміло, наскільки далеко адміністрація готова піти в просуванні комерційних та економічних інтересів у Гренландії. І тут тиск може бути значним»
Дональд Трамп висловив упевненість, що ЄС зацікавлений, щоб США отримали контроль над Гренландією.
«Європейському Союзу потрібно, щоб ми її (Гренландію) мали, і вони це знають», – наголосив президент США.
5 січня в Єврокомісії, реагуючи на цю заяву Трампа, нагадали про автономію Гренландії.
«Кожна країна може бути дуже цікавою в багатьох аспектах, але це не повинно викликати жодного інтересу, окрім можливого, наприклад, бізнес-інтересу, інвестицій тощо, – нічого, що виходить за межі», – підкреслила представниця Єврокомісії Паула Піньо.
ЄС продовжуватиме підтримувати територіальну цілісність, непорушність кордонів і Статут ООНАніта Гіппер
«Ми чітко висловили свою позицію, і я ще раз її повторю: ЄС продовжуватиме підтримувати територіальну цілісність, непорушність кордонів і Статут ООН. Це універсальні принципи, які надалі поширюватимуться», - заявила своєю чергою представниця Єврокомісії Аніта Гіппер, коментуючи слова Трампа про «потрібність» Гренландії Сполученим Штатам.
Очільник МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль нагадав, що Гренландія є частиною НАТО, а отже, зауваження щодо її оборонного потенціалу доречно обговорювати всередині Альянсу.
«Оскільки Данія є членом НАТО, Гренландію в принципі також доведеться захищати НАТО. І якщо виникнуть подальші вимоги щодо посилення оборонних зусиль щодо Гренландії, то нам доведеться обговорити це разом у межах Альянсу», – підкреслив німецький топдипломат.
Україна між двох вогнів?
Українські топпосадовці не коментували свіжу заяву президента США про Гренландію. Можна припустити, що в такий спосіб Київ намагається не зіпсувати відносини з Данією, яка серед ключових донорів України. І водночас – не вбивати клин у свої взаємини з Вашингтоном, що відіграє провідну роль у мирному процесі.
Підстави вважати так, зокрема, дає заява МЗС України про події у Венесуелі. Андрій Сибіга розкритикував режим Мадуро, сказав про шанс венесуельського народу на процвітання і виступив за «подальший розвиток подій згідно з принципами міжнародного права», уникнувши, на відміну від партнерів, оцінок дій Сполучених Штатів.
Нам, українцям, не вдасться «пропетляти» в дусі венесуельської заявиГеннадій Курочка
«Якщо так станеться (а я вже нічому не здивуюсь) – нам, українцям, не вдасться «пропетляти» в дусі венесуельської заяви – Сполучені Штати Америки знають, що робити далі з диктаторами…
Нам доведеться без жодного натяку на двозначність на 100% підтримати нашого союзника – Данію, так наче це напряму стосується нашої власної національної безпеки», – вважає, наприклад, громадський діяч і співзасновник Українського кризового медіацентру Геннадій Курочка.
Блогерка Олена Кудренко теж вказує на небезпеку прецеденту щодо Гренландії.
«Це відкрита скринька Пандори, коли віджимати можна буде навіть ті території, де немає диктатури. Просто тому, що вони комусь потрібні», – зауважує Кудренко.
Форум