«Червона зона»: про що свідчить «карантинне» протистояння Луцька, Тернополя і центральної влади

Міська влада двох українських міст, Луцька і Тернополя, які включили до «червоної зони» через поширення коронавірусу, відмовилася виконувати вимогу уряду про додаткові карантинні обмеження. У МВС погрожують місцевим посадовцям відповідальністю за кожну смерть від COVID-19, а «Укрзалізниця» призупиняє залізничне сполучення з обома містами. Водночас Київ та деякі інші великі міста, де частка хворих є високою і далі зростає, до «червоної зони» не потрапили. Включення конкретних міст до «небезпечних зон» продиктоване не стільки епідеміологічними, скільки політичними причинами, так само, як і демарші деяких муніципалітетів, стверджують експерти, опитані Радіо Свобода. Очільник МОЗ Максим Степанов же заявив, що рішення щодо продовження в Україні адаптивного карантину за новими правилами і розподілення регіонів на зони не має жодного політичного підтексту.

З першого серпня обласні центри Луцьк і Тернопіль, а також Кіцманський район Чернівецької області включили до «червоної зони» за ступенем епідемічної небезпеки через поширення коронавірусу. Таке рішення напередодні ухвалила Центральна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, створена урядом для управління карантинними обмеженнями.

Окрім того, посадовці визначили «помаранчеві зони», де ризик є дещо меншим. Туди потрапили Луцький та Любешівський райони Волинської області, місто Івано-Франківськ та Тисменицький район Івано-Франківської області, Львів та Миколаївський, Пустомитівський і Перемишлянський райони Львівської області, місто Бережани та Бучацький район Тернопільської області, повідомляє міністр охорони здоров'я Максим Степанов (у повідомленні міністра ідеться про стару систему районів, до зменшення їхньої кількості рішенням Верховної Ради – ред.).

Комісія, що регулює карантинний режим, засідає щоп'ятниці, тож наприкінці тижня вона може змінити епідемічне «зонування».

Як посилили карантин у регіонах

У «помаранчевих зонах»:

• припиняється робота турбаз, хостелів та інших місць розміщення мандрівників – за винятком готелів;
• забороняється робота ресторанів та кафе в нічний час;
• відтерміновується планова госпіталізація в лікарнях;
• закриваються спортивні, оздоровчі та культурні заклади, не приймаються нові зміни до дитячих таборів;
• обмежуються масові заходи (не більше ніж 100 людей, за умови дотримання дистанції).

У «червоних зонах» діють всі обмеження для «помаранчевої зони». Але на додачу до них:

• зупиняється внутрішній громадський транспорт та сполучення з іншими регіонами;
• забороняється нерегулярне автомобільне сполучення – для автівок, які мають понад 5 місць;
• закриваються торговельно-розважальні центри, кафе, готелі та майже всі громадські заклади;
• припиняють роботу заклади освіти;
• транзитні потяги не зупиняються в «червоних зонах».

Якщо в райцентрі Кіцмань, який потрапив до зони найбільшого епідемічного ризику, місцева влада поставилася до посилення карантину спокійно, то в Луцьку та в Тернополі його просто відмовилися виконувати, оголосивши посилення карантину незрозумілим та непов'язаним із реальною епідемічною ситуацією.

Міський голова Тернополя Сергій Надал зауважив, що з Луцьком і Тернополем поводяться наче «з непокірними обласними центрами».

«Так, Тернопіль не в кінці списку, але точно не в числі перших міст. Що це може для нас означати? Вони хочуть знову зупинити транспорт? Закрити торговельно-розважальні центри? Закрити заклади громадського харчування? То у Києві люди далі продовжать жити звичайним життям, користуватися транспортом, ходити на роботу, а тернополян уряд хоче знову закрити вдома? Я не згодний з цим. Ситуація в Україні складна. Наша держава – в «червоному» списку загалом. Виявляється, що є ще «червоніші» плями, які визначаються адміністративно. Кому це вигідно? Чи не тому, що тернополяни збирають підписи на захист української мови, а в Луцьку зірвалась «антитерористична операція»? Чи не тому, що відстоювали національну позицію під стінами Верховної Ради у Києві? Що виступили проти дистанційного навчання? Це так поступають з «непокірними» обласними центрами?» – обурюється міський голова. І закликає уряд переглянути своє рішення.

Він наводить статистику з динамікою захворюваності по регіонах, з якої випливає, що в Тернополі ситуація поліпшується, на відміну від низки міст, які уряд не включив до «червоної зони».

Радник луцького міського голови Ігор Поліщук наголошує: підприємці міста написали звернення з вимогою скасувати нові карантинні обмеження, які вони вважають необґрунтованими. А міськрада, зі свого боку, пропонує юридичну та фінансову допомогу підприємцям, яких можуть карати за порушення карантину.

Поліщук звинуватив уряд у незаконному рішенні щодо посилення карантину у Луцьку.

«Вважаємо протокол Державної комісії ТЕБ та НС незаконним, адже у відповідності до статті 32 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря. Досить знущатися над Луцьком й забирати в тисяч мешканців нашого міста останній хліб», – написав радник міського голови у соцмережах.

Зрештою, 3 серпня Луцька міська рада скликала позачергове засідання, на якому вирішила не запроваджувати жорсткий карантин. У рішенні йдеться про те, що у Луцьку й далі працюватимуть комунальні підприємства, заклади дошкільної освіти і транспорт та що нинішніх карантинних заходів цілком достатньо. Також у своєму рішенні місцеві депутати рекомендували поліції утриматися від переслідування підприємців та інших суб'єктів господарювання, які продовжують роботу. І звертаються до уряду з вимогою скасувати нові карантинні обмеження.

Схоже рішення ухвалила позачергова сесія Тернопільської міськради.

Депутати зобов'язали підприємства і транспорт дотримуватися тих карантинних обмежень, які діяли у липні, а виконавчу владу – забезпечити роботу транспорту, дошкільної освіти та «життєзабезпечення територіальної громади». Міська рада оголосила, що виконує рішення місцевої, а не центральної комісії ТЕБ та НС. Також міськрада рекомендує місцевій поліції не притягати до відповідальності підприємства і організації, які працюють відповідно до рішення позачергової сесії.

Міський голова Тернополя Сергій Надал пояснив позицію місцевої влади:

«Тернополяни просять забезпечити їх конституційні права, зокрема і право на працю, – розповідає міський голова. – Адже віднесення Тернополя до «червоної зони» не відповідає жодним показникам. Зупинити роботу міста ми не можемо. Місто і так від початку епідемії втратило понад 100 мільйонів гривень, натомість не отримали допомоги від держави. Придбання медикаментів, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту і навіть зарплати лікарям фінансуються за рахунок міського бюджету».

На такий демарш Луцької та Тернопільської міських рад вже відреагували у МВС. Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко попередив владу цих міст про відповідальність за її рішення.

«Ті мери міст, які займаються популізмом, хочуть стояти осторонь, розповідати, що їм не потрібен карантин, будуть відповідати за кожного загиблого у своїх містах», – відповів Геращенко «Громадському радіо».

Між тим, обидва міста живуть майже так само, як і до потрапляння до «червоної зони». Щоправда, Нацполіція попереджає підприємства про необхідність виконувати карантинні обмеження.

Тим часом «Укрзалізниця» скасувала зупинки потягів у Луцьку та Тернополі, а також припинила продаж квитків до обох міст. Проте 3 серпня пасажири потягу «Київ-Трускавець» «влаштували бунт» з вимогою зупинити потяг у Тернополі, повідомив Сергій Надал. І, зрештою, керівник потягу погодився зупинити його.

Наразі в Україні діють чотири зони з різними ступенями карантинних обмежень. «Зелена», в якій найменші обмеження, – це майже вся територія України, крім деяких західних міст і районів. Також урядова комісія виділила «жовті», «помаранчеві» та «червоні» зони: за наростанням епідеміологічного ризику.

Поділ України на різні епідеміологічні зони, а також конфлікти навколо цього зумовлені цілою низкою причин, а не лише статистикою захворюваності на СOVID-19, зауважив у коментарі Радіо Свобода політолог Євген Магда.

Причини «карантинної суперечки» між Києвом та регіонами (за версією Євгена Магди):

• З середини березня в Україні оголосили жорсткі карантинні обмеження, але більшість підприємців та звичайних громадян влада залишила напризволяще з проблемами, спричиненими карантином.
• Основний тягар боротьби з пандемією взяли на себе місцеві бюджети: від допомоги підприємцям і збитків через карантин до підтримки лікарень.
• Те, що карантинні обмеження працювали та працюють не для всіх, що є наближені до влади бізнеси, які не потерпають від заборон – і це викликає протест у суспільства, каже Магда.
• Відсутність нормальної комунікації та адекватних пояснень влади щодо коронавірусу. Це помітно навіть на тому, що президент Володимир Зеленський зрештою припинив робити свої традиційні відеозвернення щодо пандемії, зауважує експерт.
• Відсутність обіцяних 500 тисяч робочих місць від прем'єра Дениса Шмигаля, які мали б пом'якшити сплеск безробіття, викликаний карантином.
• Витрата грошей з бюджетного фонду для протидії СOVID-19 на зовсім інші речі, зокрема, «коли гроші з цього фонду йдуть повз тендери на будівництво доріг», констатує Магда.
• Відсутність програми розгортання мобільних госпіталів для хворих СOVID-19 та інших реальних дій на приборкання коронавірусу.
• З наближенням місцевих виборів у влади зростає спокуса в ручному режимі впливати на різні регіони та на локальні еліти, зокрема, і через вибіркове посилення або послаблення карантину, до цього додається характерне для України зростання політичної турбулентності, каже експерт.
• Зацікавленість Росії в тому, щоб спровокувати або посилити хаос в Україні, аж до зриву місцевих виборів, попереджає Євген Магда.

«Якщо навіть в одному районі буде зірвано місцеві вибори, це може спричинити дуже широкі ефекти, аж до розмов про федералізацію, – пояснює Євген Магда. – Насправді відсутність у влади чіткої стратегії боротьби з коронавірусом, відсутність розуміння та рівних правил – це все створює дуже суттєві проблеми. Окрім того, Україна має проблеми з тестуванням, відтак Європа українській статистиці не довіряє. Україна фактично перебуває у такому собі СOVID-гетто, і це дуже сумно, оскільки люди із західних областей, і не тільки, не можуть виїхати на роботу до ЄС».

В українців, як наслідок, закінчується гроші, і це поза сумнівом, виведе їх на вулиці, прогнозує Євген Магда: «А вже хто підхопить це і під яким гаслом – це інше питання, і питання дуже неприємне».

«Це спроба створити проблему, подолати її та показати успіх керівної партії» – експерт

Оголошення «червоних зон» із посиленням карантину не відповідає епідеміологічній статистиці в українських регіонах, водночас ці дії мають ознаки політтехнології, яку застосовує чинна влада, стверджує в розмові з Радіо Свобода політолог Володимир Цибулько.

Епідеміологічні показники по Тернополю – вони нижчі за середньоукраїнські. Відтак виділення «червоних зон» в Україні виглядає як суб'єктивне рішення, поєднане з бажанням продемонструвати владу. Плюс ідеться про саме ті регіони (з «жовтим», «помаранчевим» та «червоним» зонуванням – ред.), де не надто популярна партія «Слуга народу». Тож запровадження такого сурогатного карантину і надзвичайного стану (останній – з ініціативи МВС, через терористичну загрозу) – це спроба створити проблему, подолати її та показати успіх керівної партії. Це один з політтехнологічних прийомів. І він дуже легко читається, коли порядок денний невиразний, особливо в умовах літнього затишшя. От влада і вигадує політичні маневри, щоб заповнити цю порожнечу», – вважає політолог.

Різні рівні карантину в регіонах запроваджуються в ручному режимі, залежно від можливостей місцевої влади домовлятися із центральною, стверджує політичний експерт Віталій Кулик.

«Останнім часом таке зонування – це вже не питання медичної статистики, це питання лобістських здібностей місцевої влади чи депутатів від конкретного регіону, представників груп впливу тощо. А є регіони-аутсайдери, які не мають для такого лобізму достатніх ресурсів. От їх і призначають «жертвою» під час визначення пріоритетності запровадження більш суворого карантину», – наголошує Кулик у розмові з Радіо Свобода. За його словами, саме про це свідчить інсайдерська інформація з коридорів МОЗ та уряду в цілому. Водночас він вказує на те, що в Києві, Одесі та ще в низці великих міст реальна захворюваність на СOVID-19 є високою, однак вони з цієї ж причини не потрапляють до «червоних зон».

Очільник МОЗ Максим Степанов заявив 1 серпня, що рішення щодо продовження в Україні адаптивного карантину за новими правилами і розподілення регіонів на зони, відповідно до рівня поширення коронавірусної інфекції, не має жодного політичного підтексту: «Ми чесно говоримо, яка є ситуація в тому чи іншому регіоні. Ми показуємо цифри, у зв’язку з чим потрібно вводити зелений або жовтий, або червоний рівні. В Міністерстві охорони здоров’я немає жодного натяку на політику. Єдиний пріоритет – здоров’я і безпека українців»,

Очільник МОЗ не виключив політичних спекуляцій стосовно порядку запровадження протиепідемічних обмежень напередодні місцевих виборів, запланованих в Україні на 25 жовтня.

За словами міністра, визначення рівня поширення COVID-19 у кожному конкретному регіоні відбувається автоматично без впливу людського фактору: «Є цифри, які відображають реальну небезпеку, яка є в тому чи іншому регіоні».

Наприкінці минулого тижня «Укрзалізниця» оголосила, що з 3 серпня скасувала зупинку низки поїздів далекого сполучення в Луцьку та Тернополі через урядове посилення карантину у цих містах. Обмеження діятиме для поїздів №41/42 сполученням Дніпро–Трускавець, №98/97 Ковель–Київ, №88/87 Ковель–Новоолексіївка, №12/11 Одеса–Львів, №81/82 Київ–Ужгород, №49/50 Київ–Трускавець, №136/135 Чернівці–Одеса, №108/107 Одеса–Ужгород, №110/109 Львів–Херсон, №86/85 Львів–Новоолексіївка, №715/716 Київ–Львів.

Cтаном на 3 серпня в Україні виявили 73 158 випадків інфікування коронавірусом, померли 1 738 людей, одужали 39 876.

За абсолютною кількістю виявлених випадків хвороби лідирують Львівська, Рівненська, Чернівецька області та місто Київ.

Між тим, колективний імунітет проти COVID-19 може з’явитися в українців протягом року, вважає група вчених «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського». За їхніми словами, прискорити цей процес може лише масова вакцинація, яка наразі є малоймовірною.