- Про занепокоєння щодо безпеки вакцини, яку Росія збирається запустити вже з 10 серпня, пишуть в статті американського телеканалу CNN, який дізнався про подробиці російських планів.
- Питання проблематики безгромадянства в Україні розглядають в матеріалі американського аналітичного центру Atlantic Council.
- Про застосування перших в історії «кіберсанкцій», зокрема й щодо Росії, пишуть в статті німецького Deutsche Welle.
Росія має намір першою у світі схвалити вакцину проти коронавірусу – і зробити вона це збирається менш ніж за два тижні, дізнався американський телеканал CNN.
«Незважаючи на занепокоєння щодо її безпеки, ефективності та того, чи не пропустили важливі етапи у її розробці, інтерес до вакцини, за словами російських чиновників, вже нібито висловили щонайменше 20 країн та навіть деякі американські компанії», – мовиться в статті на сайті телеканалу.
Російські чиновники повідомили CNN, що затвердження вакцини московським інститутом Гамалія вони очікують 10 серпня або навіть раніше. Перші дози, як вони сказали, мають отримати медичні працівники. Генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв вважає, що цю розробку можна порівняти з запуском першого штучного супутника Землі СРСР.
Сумніви щодо безпеки й тиск Кремля
«Але Росія не оприлюднила жодних наукових даних про тестування своєї вакцини, і CNN не в змозі перевірити її заявлену безпеку чи ефективність. Критики кажуть, що поштовх країни до отримання вакцини відбувається на тлі політичного тиску з боку Кремля, який прагне зобразити Росію як глобальну наукову силу», – мовиться у статті. Все це доповнюється занепокоєннями з приводу того, що вакцини не випробували на людях належним чином.
Світові розробники наразі перебувають у третій фазі випробувань, а російська вакцина ще не завершила навіть другу фазу, а завершити її планують до 3 серпня, а потім провести третю фазу тестування паралельно з вакцинацією медичних працівників, пише CNN.
Безгромадянство і коронавірус
Американський аналітичний центр Atlantic Council публікує матеріал про проблематику безгромадянства в Україні на тлі поширення коронавірусу.
«Близько 35 тисяч людей, які проживають в Україні, не мають громадянства, і їх доступ до навіть найбільш основних ресурсів, таких як продукти харчування, ліків та гігієнічних засобів, просто зупинився через пандемію», – йдеться у статті.
В групі ризику безгромадянства – меншини, такі, як роми, діти, народжені в непідконтрольних уряду районах Донецької та Луганської областей, люди похилого віку, які досі зберігають радянські паспорти, безпритульні особи, а також ув’язнені або нещодавно звільнені особи без жодних документів.
У часи коронавірусу ці люди особливо уразливі та перебувають у небезпеці залишитися без медичної допомоги. Криза, спричинена пандемією, посилила ці проблеми.
У статті також зауважують, що наразі, перетинаючи лінію розмежування на сході України, люди зобов’язані дотримуватися двотижневого карантину, що робить одноденні поїздки для отримання медичних товарів та пенсій логістично неможливими.
Однак при цьому наголошується, що нещодавно Україна зробила позитивний крок до відновлення прав людей без громадянства ухваленням відповідного закону, що дозволить тисячам сімей отримати доступ до державних послуг, медичної допомоги, роботу та навчання. «На щастя, український уряд виявив готовність усунути деякі перешкоди, які стоять перед людьми без громадянства», – зазначається в матеріалі.
Перші «кіберсанкції»
Про запровадження Радою ЄС санкцій, зокрема й проти росіян, за участь в кібератаках пишуть в статті німецького мовника Deutsche Welle. Йдеться про перші в історії санкції за ймовірні кібератаки.
Санкції застосували щодо чиновників російської військової розвідки, а також проти фірм Північної Кореї та Китаю. ЄС заявив, що шість осіб та три суб’єкти, до яких застосували санкції, були причетні до низки кібератак, враховуючи кібероперацію проти Організації із заборони хімічної зброї у Нідерландах у 2018 році, й використанні WannaCry, NotPetya.
«ЄС звинуватив спеціальний підрозділ військової розвідувальної служби ГРУ Росії у здійсненні двох кібератак у 2018 році, які націлили на кілька компаній у Європі шкідливі програми та заблокували їхні дані, спричинивши величезні фінансові втрати. Російський підрозділ, відомий як Головний центр спеціальних технологій, нібито стоїть за атаками NotPetya. Його звинувачують у націлюванні на електромережу України у 2015 та 2016 роках», – йдеться у статті.
Під обмеження потрапили Олексій Мінін, Олексій Моренець, Євген Серебряков і Олег Сотников.
Високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що ці заходи необхідні для кращого запобігання й стримування такої «шкідливої поведінки в кіберпросторі».
За його словами, напади представляли «зовнішню загрозу для Європейського союзу або його держав-членів» або мали «значний вплив проти третіх держав або міжнародних організацій».
