Синодальне управління військового духовенства Православної церкви України (ПЦУ) капелани порівнюють із великою родиною: близько шестисот осіб надають душпастирську підтримку воїнам Збройних сил, Національної гвардії, Прикордонної служби України. Для капеланів і бійців Великдень – важливе свято, до якого священники традиційно готувались. Нині вони роз’їхались по «своїх» бригадах. Як за умов карантину на передовій відзначають Великдень, розповідає капелан отець Максим Чебан. Його відповіді лаконічні, бо капелан їздить по підрозділах і проводить урочисті служби Божі.
– Служба відбудеться, як завжди, потім я їду по підрозділах. Освячення і молитва відбудуться просто неба. А бійців, хто має навіть у свято вільний час, не дуже багато.
– Чи бійці забезпечені пасочками?
– Звісно. Правда, цим не я займаюсь, а наші волонтери. У нашої бригади чудова волонтерська команда, яка підтримує бійців.
– Як давно ви є капеланом 93-ї бригади?
– Я проводжу душпастирську роботу, є капеланом у 93-й бригаді «Холодний Яр», офіційно вже рік. Але з бійцями бригади знайомий із 2015 року: Піски, «Республіка Міст», шахта «Бутівка», Водяне.
– Ви щодня спостерігаєте за життям бригади, як воно змінилось?
– За цей час бригада змінилась, прийшли молоді офіцери, серед бійців учорашні добровольці, я молодим бійцям кажу: вчіться у цих хлопців. Це ж найбільш вмотивована частина вояків.
