Доступність посилання

«Броньованим бусом, який возив алмази, зараз вивозимо людей». Евакуація на Запоріжжі

Представник «Капеланського патруля» допомогає вийти з броньованого транспорту евакуйованим
Представник «Капеланського патруля» допомогає вийти з броньованого транспорту евакуйованим

ЗАПОРІЖЖЯ – Від початку повномасштабної війни Росії проти України місто прийняло понад 300 тисяч людей, які евакуювалися із окупованих і прифронтових територій, повідомляє міська рада Запоріжжя. Із перших днів вторгнення, місто фактично стало хабом для тих, хто тікав від російських військ, виїжджав із прифронтових територій і вибирася із окупації.

Як це відбувалося тоді? І як зараз евакуйовують людей із прифронту?

У 2022 році на Запоріжжя діяв єдиний на півдні України гуманітарний коридор із окупованих російською армією територій. Ним виїжджали як жителі Запорізької, так і сусідніх Донецької та Херсонської областей.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії до України на території Запорізької області точились бойові дії. Одразу гостро постало питання про евакуацію населення, зокрема дітей. Так, 6 березня 2022 року до Запоріжжя евакуювали із Гуляйполя 106 вихованців школи-інтернату, а 8 березня – учнів спеціалізованої школи у прифронтовому селі Кам’янському.

4 березня 2022 року тодішній голова Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух повідомив, що між Україною і Росією з участю «Червоного Хреста» ведуть переговори щодо організації гуманітарних коридорів через лінію фронту.

На в’їзді до Запоріжжя на паркувальному майданчику магазину «Епіцентр» було розгорнуто хаб з прийому евакуйованих.

Перша евакуація погодженим гуманітарним коридором відбулася 9 березня 2022 року.

До обласного центру з Енергодара (місто, де розташована ЗАЕС) та сусідніх населених пунктів, які на той момент опинилися під контролем російської армії, прибуло дванадцять автобусів і близько сотні легкових авто.

Тоді автобусами до Запоріжжя із окупованої території змогли виїхати 613 жінок і дітей.

Запоріжжя: 12 автобусів і 100 машин з жінками та дітьми Енергодару та Василівки (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:28 0:00
Ми їхали на свій страх і ризик
Артем Аліференко

Евакуаційними автобусами, які поверталися із Запоріжжя, на окуповану територію також доправляли гуманітарну допомогу – ліки та продукти харчування.

Як це тоді відбувалося, розповідає очільник курортного селища Кирилівка Іван Малеєв. З його громади тричі було організовано автобусну колону до Запоріжжя:

«Сюди вивозили людей; звідси везли нам гуманітарні вантажі. В Запоріжжі нам навантажували, і там, в Кирилівці, ми роздавали. Працював наш Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Дівчата видавали пенсіонерам, малозабезпеченим, всім, хто потребував. Такі експедиції ми тричі відправляли. Коли були вільні місця, то людей із сусідніх громад брали, бо людей дуже багато просилося, особливо з сусідньої громади, Якимівської. Багато людей виїжджало машинами. Вони ставали також у групу, в колону. Виїжджали усі разом. Десь двісті людей тільки автобусами вивезли. А плюс машинами і всім іншим виїздили».

Евакуація Маріуполя

На початку березня 2022 року також було оголошено, що гуманітарні коридори будуть відкриті для Маріуполя.

6 березня із Запоріжжя, зокрема, було відправлено першу колону автобусів, якою планувалось вивезти людей з оточеного міста.

Втім, через посилення бойових дій колона евакуаційного транспорту повернулась до Запоріжжя. Згодом мали місце ще кілька невдалих спроб організувати евакуаційний транспорт із Запоріжжя для маріупольців.

Лише 15 березня до Запоріжжя дістались перші евакуйовані маріупольці. Це були люди, які змогли виїхати з міста власним автотранспортом.

«Ми їхали на свій страх і ризик. Ми, коли виїжджали, я всім, хто зі мною в колону приткнувся, одразу сказав: «Це шлях в один кінець. Виживемо чи ні – я не можу гарантувати. Просто тримайтесь від мене на відстані кілометра. Якщо я десь підірвусь, мене застрелять чи влучить снаряд, то ви розгортаєтесь і їдете назад. У вас є хоч якесь сховище, щоб вижити. Якщо авіація не попала, то від «Граду» тебе підвал врятує». І так вийшло, що 14-го березня, набравшись духу, ми вивели з міста першу колону», – так описував у своєму інтерв’ю, як вдалося виїхати з Маріуполя, волонтер Артем Аліференко, який вивів із Маріуполя першу колону машин з евакуйованими.

Згодом у травні 2022 року саме до Запоріжжя за участі ООН і Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) було евакуйовано близько 600 цивільних, які перебували на заводі «Азовсталь» у Маріуполі.

Евакуація з Херсону

Крім жителів окупованої Запорізької та Донецької областей, улітку 2022 року на підконтрольну Україні територію починають виїжджати і жителі окупованої Херсонщини.

Евакуація відбувалася як приватним транспортом, так і спеціально організованими волонтерами евакуаційними автобусами.

Для прийому вимушено переміщених осіб із Херсонської області у Запоріжжі в 2022 році був тимчасово розгорнутий транзитний хаб «Я Херсон». У ньому евакуйовані могли перепочити, отримати необхідну допомогу, а також скористатися організованими рейсами для евакуації у віддаленіші від лінії фронту регіони України.

Безпекова ситуація

Від самого початку повномасштабного вторгнення евакуація в регіоні відбувалася в умовах російських обстрілів.

Вже навесні 2022 року фіксувалися випадки російських атак по евакуаційних колонах.

Так, 16 березня під Степногірськом війська РФ завдали удару по колоні машин з евакуйованими, п’ятеро людей зазнали поранень.

Вже за кілька днів, 21 березня 2022 року Запорізька ОВА повідомила, що під російський обстріл у Пологівському районі Запорізької області також потрапило авто маріупольців, які намагалися своєю машиною дістатися Запоріжжя.

Ще один виклик, з яким стикалися ті, хто намагався евакуюватися з окупованих територій до Запоріжжя – проходження огляду російськими окупаційними силами на блокпостах, або так звана «Фільтрація – це концтабори в сучасному світі, коли чоловіків, жінок роздягають догола, шукають татуювання, у першу чергу – патріотичного характеру, шукають сліди від застосування зброї», – сказав в інтерв'ю Радіо Свобода від 28 лютого 2023 року омбудсмен Лубінець. «Я можу сказати, що ми зафіксували в кожному населеному пункті – в кожному – от в кожному місті є фільтраційний табір».
Експерт українського «Центру громадянських свобод» Михайло Савва у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, де російські силовики зазвичай проводять фільтраційні заходи.
«Вона (фільтрація – ред.) відбувається на КПП, у свідомо-фільтраційних пунктах, і вона є обов'язковою для громадян України, які мешкають на окупованих територіях. Вона відбувається навіть на території Російської Федерації, коли громадяни України повертаються до своєї країни.
.

Під всебічну перевірку, за свідченнями евакуйованих, підпадали як документи, так і особисті речі.

«Нас змушували вивертати всі сумки, нижню білизну, хоч видно, що їдуть жінки з дітьми. Все виверталося, дивилося, перевірялося», – так описувала Радіо Свобода огляд на російських блокпостах жителька Нової Каховки Світлана, яка змогла дістатися до Запоріжжя 7 вересня 2022 року волонтерським евакуаційним автобусом.

У другій частині літа 2022 року процес евакуації гуманітарним коридором на Запоріжжі ускладнився. Російська окупаційна влада почала обмежувати час, коли можна було скористатися коридором і виїхати на підконтрольну Україні територію. Також лімітувалася кількість транспорту, який пропускали упродовж доби.

Як наслідок в окупованій Василівці Запорізької області, якою проходив коридор, утворювалися черги з автівок: перетин крайніх російських блокпостів, за свідченнями евакуйованих, міг займати у бажаючих евакуюватися від кількох діб до тижня.

Восени 2022 року російські окупаційні сили практично припинили пропускати людей гуманітарним коридором на підконтрольну Україні територію.

Так, наприклад, 4 жовтня 2022 року, за даними тодішнього голови запорізької обласної військової адміністрації Олександра Старуха, за добу пройти пункт перетину лінії розмежування гуманітарним коридором змогли лише вісім людей. А з середини грудня 2022 року російські окупаційні сили, як повідомляла Запорізька ОВА, взагалі припинили пропускати людей гуманітарним коридором.

Припиненню роботи гуманітарного коридору передувала російська атака по автоколоні, яка формувалася на околицях Запоріжжя для виїзду на окуповану територію.

Внаслідок російського удару 30 вересня 2022 року загинуло 30 людей, в тому числі двоє дітей, 88 отримали поранення.

Ракетний удар по гуманітарній колоні: 30 загиблих та 88 поранених (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:55 0:00

Евакуація триває

Ми на броньованому бусі, який возив до цього алмази, вивозимо людей
Ігор Корнієнко

Дотепер триває евакуація з прифронтових громад Запоріжжя.

Зокрема, 2 січня 2026 року оголошена обов’язкова примусова евакуація дітей із чотирьох населених пунктів Запорізької області, а 14 січня – ще з п’яти.

Евакуює із прифронтових зон місцевих жителів поліція. Робить це у співпраці з волонтерами. Вивозять людей у броньованому транспорті.

Броньований транспорт для евакуації волонтерам надав американський ветеран та благодійник Джаред Мелоун, чий фонд Project Victory від початку повномасштабного вторгнення допомагає Україні.

«Великий бус – 7 клас захисту. Возив алмази до цього. І ми на цьому броньованому бусі зараз вивозимо людей», – ділиться представник «Капеланського патруля» Ігор Корнієнко, який разом з поліцією та іншими волонтерами займається евакуацією з прифронтових населених пунктів на Запоріжжі.

«Три дні відкопувався з-під завалів». Історії переселенців, яких евакуював «Капеланський патруль»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:09:00 0:00

Всі евакуації з наближених до фронту зон відбуваються під прикриттям – маршрути евакогруп обстежують антидронові групи поліції.

Їде протидронова група, шукає «ждунів», а потім вже їде евакуаційна група
Ігор Корнієнко

«Коли поліцейські виїжджають на евакуацію або ми разом з ними, то їде протидронова група, шукає «ждунів» (дрони у засідці), а потім вже їде евакуаційна група. Наразі дуже тісно працюємо з поліцією. Самому їздити дуже небезпечно, якщо ти не знаєш обстановку, нема інформації, що по небу», – ділиться Ігор Корнієнко.

Для прийому вимушено переміщених осіб, які прибувають з прифронтових зон, в кінці листопада 2025 року у Запоріжжі відкрили транзитний центр. У ньому, поруч з представниками державних служб, чергують благодійні організації.

«Це перший транзитний центр, який запрацював відповідно до норм чинного законодавства, а саме функціонує мультидисциплінарна команда. Хто включається в цю команду? Це органи соціального захисту населення. Люди мають змогу отримати довідку ВПО прямо у транзитному центрі. Вони більше не потребують руху по місту, аби отримати ті чи інші виплати. Представлений Пенсійний фонд України. Разом з ним працюють банки: люди не повинні виїжджати з транзитного центру, щоб відкрити картковий рахунок, якщо його не мають. Також надається медична, психологічна, юридична допомога», – пояснила директор департаменту соціального захисту населення Запорізької ОВА Світлана Лисенко під час спеціальної пресконференції щодо примусової евакуації дітей в регіоні.

Евакуація поблизу Гуляйполя через наближення фронту та постійні обстріли (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:45 0:00
Люди мають змогу проживати у транзитному центрі від 7 до 21 дня
Світлана Лисенко

Зазначає, що бувають випадки, коли переселенці потребують відновлення документів, без яких не можуть заселитися в шелтери та інші місця тимчасового проживання, або ж евакуюватись у більш безпечні регіони. Відповідно вони можуть проживати у транзитному центрі, поки не буде вирішено подібні питання:

«Люди мають змогу проживати у транзитному центрі від 7 до 21 дня. Є різні кейси, різні проблеми, і транзитний центр надає всю необхідну допомогу, поки людина знаходиться у транзитному центрі».

Від початку роботи транзитного центру через нього, за даними Запорізької ОВА, пройшло понад 4 тисячі вимушено переміщених осіб.

У Запоріжжі наразі проживає понад 160 тисяч переселенців.

Повномасштабна війна Росії проти України триває від ранку 24 лютого 2022 року. У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Керівництво РФ називає загарбницьку війну «спеціальною операцію». Кремль заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і геноцид.

  • Зображення 16x9

    Євгенія Назарова

    Співпрацює з Радіо Свобода з 2015 року. Народилася в 1985 році у Запоріжжі. У 2007 році закінчила історичний факультет, а у 2011 році – аспірантуру Запорізького національного університету. Має ступень кандидата історичних наук. Із 2013 року працює у сфері журналістики.

Форум

XS
SM
MD
LG