Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп погрожує завдати удару по Ірану, він водночас неодноразово закликав Тегеран «укласти угоду». Які тут можливі сценарії?
Вимоги Дональда Трампа є чіткими: Іран має припинити свою ядерну програму, обмежити арсенал балістичних ракет і розірвати зв’язки зі збройними проксі-групами на Близькому Сході. У відповідь Сполучені Штати зобов’язуються не атакувати Іран і зняти нищівні санкції.
Якщо ж Ісламська Республіка не погодиться на ці умови, Трамп попередив, що країна зазнає наслідків, «набагато гірших», ніж торік, коли США разом з Ізраїлем завдали ударів по іранських ядерних об’єктах.
Експерти вважають, що Іран навряд чи прийме максималістські вимоги, адже це, з точки зору Тегерану, означатиме різку зміну багаторічної політики й фактичну капітуляцію.
«Поки не пізно»
У письмовому коментарі Радіо Свобода представник Білого дому заявив, що Трамп «сподівається, що жодних дій проти Ірану не доведеться застосовувати», однак закликав Тегеран укласти угоду, «поки не пізно».
За словами посадовця, Трамп «під час операцій «Опівнічний молот» та «Абсолютна рішучість» продемонстрував, що він серйозно ставиться до своїх слів», маючи на увазі удари по іранських ядерних об’єктах у червні 2025 року та американську операцію з усунення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро 3 січня 2026 року.
«Президент має у своєму розпорядженні багато можливостей для відповіді на ситуацію з Іраном», – додав представник Білого дому.
Останніми днями США розгорнули на Близькому Сході ключові військові ресурси, зокрема авіаносець і додаткові бомбардувальники.
Трамп також посилив економічний тиск на Тегеран, оголосивши про 25-відсотковий тариф для будь-якої країни, що веде з ним бізнес, а також запровадивши нові санкції.
Президент США погрожує воєнним ударом по Ірану з кінця грудня 2025 року, коли в країні спалахнули загальнонаціональні протести, які влада почала жорстоко придушувати, внаслідок чого загинули тисячі демонстрантів.
Ймовірність військових дії США
Трамп заявив, що хоче «справедливої та чесної угоди», яка гарантуватиме, що Іран «не матиме ядерної зброї». В свою чергу, Тегеран наполягає, що його ядерна програма має мирний характер.
Однак ядерне питання – лише одна з кількох вимог США. За повідомленнями, Трамп також наполягає на тому, щоб Іран погодився на обмеження своєї балістичної ракетної програми та припинив підтримку проіранських збройних угруповань у Лівані, Іраку, Ємені й на палестинських територіях.
Іран має ракети малої дальності, які загрожують американським військовим базам і економічним інтересам у Перській затоці, а також сучасні ракети середньої дальності, здатні досягти Ізраїлю – ключового союзника США.
Експерти зазначають, що Трамп намагається скористатися безпрецедентною слабкістю іранського духовного керівництва, щоб змусити Тегеран піти на масштабні поступки.
Іранську владу послабили поглиблення економічної кризи та тижні загальнонаціональних протестів, які є найбільшою загрозою для влади за останні роки. Крім того, Ізраїль послабив військову спроможність союзників Тегерану, зокрема ліванської «Хезболли», єменських хуситів та палестинського угруповання «Хамас», яке США визнали терористичною організацією.
«Деякі американські посадовці бачать можливість натиснути на Тегеран, щоб домогтися поступок щодо ядерної зброї, поведінки в регіоні та ракетного потенціалу», – каже Алекс Ватанка, директор іранської програми вашингтонського Інституту Близького Сходу.
«Крах Ісламської Республіки»
Іранські посадовці, зокрема міністр закордонних справ Аббас Аракчі та спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф, заявляють, що Тегеран відкритий до переговорів, але звинувачують Вашингтон у небажанні укласти справедливу угоду..
Виступаючи 30 січня в Стамбулі, міністр закордонних справ Ірану заявив, що його країна готова знову сісти за стіл переговорів, якщо діалог вестиметься на «справедливій і рівноправній» основі.
Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї, за словами експертів, був би «вкрай скептичним і не готовим прийняти» вимоги Трампа, оскільки сприймав би це як «прокладення шляху до краху Ісламської Республіки», зазначає Джейсон Бродскі, директор з питань політики вашингтонської організації «Об'єднані проти ядерної програми Ірану» (United Against Nuclear Iran) у Вашингтоні.
За відсутності угоди Трамп «з великою ймовірністю» санкціонує воєнні дії проти Ірану, вважає Бродскі, посилаючись на риторику президента США та нарощування американської військової присутності в регіоні.
«Це дуже схоже на заяви і дії, які призвели до 12-денної війни в червні та захоплення Ніколаса Мадуро у Венесуелі», – каже він. За його словами, Трамп чергує жорсткі та примирливі заяви, щоб дезорієнтувати іранський режим.
Бродскі вважає, що метою можливих воєнних дій було б притягнення Ірану до відповідальності за криваве придушення протестів, стримування його поведінки в регіоні та послаблення військового потенціалу.
Він додає, що Трамп може розглядати «подальші воєнні дії як прелюдію до майбутньої угоди».
Водночас Алекс Ватанка дає обережнішу оцінку, наголошуючи, що «у США все ще є підстави добре зважити свої кроки». Він підкреслює, що «Пентагон усвідомлює: будь-який удар може спровокувати ланцюгову реакцію в регіоні» від союзних Ірану збройних угруповань і проксі-сил.
За його словами, нарощування американської військової присутності на Близькому Сході може бути ознакою «переважно оборонної політики або бути спрямованим на тиск на Тегеран у дипломатичному руслі», а не на зміну режиму.
Форум