Із початком конфлікту на Донбасі прихована криза, яка почалася задовго до бойових дій, набирає все більших обертів. Україна має один із найвищих показників ВІЛ/СНІДу в Європі, а на охопленому війною Сході країни показники утричі вищі, ніж на решті території України. Угруповання «ДНР» і «ЛНР» заборонили на підконтрольній їм території діяльність більшості міжнародних медичних організацій і зайняли сувору позицію щодо людей, які живуть із ВІЛ/СНІДом. Багато інфікованих можуть залишити регіон, ставши одними із найбільш вразливих внутрішньо переміщених осіб в Україні. Фотографії Міші Фрідмана. Підготовка цієї історії частково профінансована Pulitzer Center.
ВІЛ: тиха криза на Донбасі | Фоторепортаж
1
Ольга знає про свій ВІЛ-позитивний статус протягом майже 20 років. Вона була соціальним працівником, допомагала молодим жінкам в її рідному місті Донецьку. Але після того, як вона відкрито виступала проти режиму угруповання «ДНР», вона була змушена втікати, залишивши все своє майно. Її квартира на разі зайнята бойовиками, а сама Ольга живе у тимчасовому притулку в Одесі. Ольга зізналася фотографу Міші Фрідману, що вона намагалася накласти на себе руки
2
Яна, соціальний працівник, відвідує ВІЛ-позитивного хворого, який проходить лікування від туберкульозу в Донецьку. ВІЛ-інфіковані особливо вразливі щодо таких захворювань, як туберкульоз
3
33-річна Тетяна зі своїми трьома дітьми. Вона заразилася ВІЛ від свого чоловіка, який був наркозалежним і помер від ускладнень СНІДу в січні 2016 року. Родина покинула свою домівку під час важких боїв і тепер живе в Краматорську на Донеччині, де їх підтримують неурядові організації та релігійні групи. Вона не може працювати, оскільки єдина, хто доглядає дітей
4
Вікторія, 48 років, соціальний працівник. Працює з ВІЛ-інфікованими жінками
5
Алла зі своїм сином отримали бакалію, оплачену неурядовою організацією, яка допомагає наркозалежним вимушеним переселенцям. ВІЛ-інфікована Алла покинула свою домівку на околиці Донецька під час бойових дій, і тепер живе з сином у Краматорську на Донеччині
6
Алла отримала свою щоденну дозу метадону, в рамках програми-підтримки наркозалежних, і йде до свого помешкання. Підтримувані Росією бойовики зайняли жорстку позицію щодо наркозалежних, чим унеможливили проведення подібної програми на підконтрольних їм територіях
7
Світлана зустрілася у Києві зі своїм чоловіком, Олексієм, після місяців, які він провів у полоні бойовиків. Олексій приховав свій статус ВІЛ-позитивного, тож Світлана змушена була нишком приносити йому препарати
8
28-річна Ірина тікала від війни з Єнакієва – міста на Донеччині, що зараз перебуває під контролем російсько-сепаратистських сил. ВІЛ-позитивна дівчина вживає ін’єкційні наркотики і отримує препарати, які заміщують їх. Подібні медикаменти заборонені на окупованій території
9
Роза, соціальний працівник невеликої місцевої неурядової організації, бореться з наркоманією та ВІЛ. Для того, щоб фінансувати свою наркозалежність, Роза була секс-працівницею і провела деякий час у в'язниці. Тепер вона допомагає іншим не опинитися у схожій ситуації
10
Яна (зліва), 40 років, зі своїм соціальним працівником Ольгою. Яна нещодавно вийшла з в'язниці і Ольга допомагає їй пристосуватися до повсякденного життя в Маріуполі
11
Біля станції обігріву для безпритульних, Ольга слухає дівчину, яку вигнали з дому її батьки
