У тому, що дезінформація – свідомий обман споживачів інформації – є реальністю, сьогодні у Чехії переконувати вже непотрібно. Про загрози дезінформації пишуть у звітах розвідки, це явище досліджують аналітики, про нього повідомляють поважні і потужні місцеві ЗМІ. Але вплив дезінформації від цього не зменшується. У Чехії працюють десятки «альтернативних» медіа-організацій, які поширюють найважливіші для Кремля меседжі, а також вкидають і свої теми, головною метою яких є створення інформаційного хаосу, в якому добре ведеться різним теоріям змов, і в якому легко дезорієнтувати людей, створити лінії розколу в суспільстві. Що можуть протиставити цьому демократичні країни?
Чеська громадськість категорично проти перенесення пам’ятника радянському маршалу Іванові Конєву, але голова районної ради Праги, який провів це рішення через голосування в раді – політичний маргінал, який йде проти волі народу, хоче попри все знищити пам’ятник маршалу-визволителю – так трактує ситуацію російське телебачення. Телеканал «Росія 24» стверджує, що, згідно з опитуванням лише меншість чехів вимагала «переселення» статуї, посилаючись на неіснуюче опитування, проведене неіснуючою установою.
І так подають найголоснішу за останній час політичну історію Чехії не лише російські, але і деякі чеські ЗМІ. Насправді пам’ятник знищувати ніхто не збирався, його хочуть лише перенести в інше місце, де він не викликатиме таких суперечок. Бо для одних – Конєв визволитель Європи від фашизму, для інших – жорстокий радянський генерал, який пізніше на окупованих СРСР територіях придушував продемократичні рухи і повстання. Але про останнє не повідомлять, замість цього чеського політика, голову районної ради Ондржея Коларжа публічно називають «фашистом» і «бандерівцем».
А коли проти рішення районної ради висловився ще і речник президента Чехії Мілоша Земана Їржі Овчачек, Ондржею Коларжу почали надходити погрози. Зневажати ними не стали – політику надали охорону. У Чехії до викликів безпеки ставляться серйозно. Але запобігати їм ще не навчилися.
Наприкінці минулого року Європейський союз представив план дій, що включав створення системи вчасного попередження, об’єднання зусиль різних державних органів та недержавного сектору. І про те, як практично це робиться, 18 вересня у Празі під час робочого сніданку, організованого Інститутом аналітичних центрів політики та суспільства, розповідав міністр закордонних справ Чехії Томаш Петржічек та його колега з міністерства внутрішніх справ, керівник Центру боротьби з тероризмом та гібридними загрозами Бенедикт Ванґелі.
Випадок Конєва показує, що «зовнішній актор» дуже ефективно може використовувати існуючий поділ у чеському суспільствіТомаш Петржічек
Томаш Петржічек зазначив, що саме поляризація чеського суспільства у сприйнятті маршала Конєва використовується зовнішніми акторами.
«Випадок Конєва показує, що «зовнішній актор» дуже ефективно може використовувати існуючий поділ у чеському суспільстві», – каже він.
Проте реагувати на ці події його міністерство збирається спокійно, спираючись на міжнародні угоди, роз’яснюючи свою позицію, але і не пасуючи перед силою. Наприклад, якщо російська сторона хоче вести розмову про чеські пам’ятники в Росії, то міністерство може поцікавитися, в якому вони стані. Але міністр говорить, що не хоче ескалації конфлікту навколо пам’ятника, тому показувати публічно фото того, в якому стані є пам’ятники Чехословацьким легіонерам у Росії, міністерство не збирається, сподіваючись вирішити проблему пам’ятників дипломатичними каналами.
Для міністерства внутрішніх справ це якраз та справа, яка свідчить про те, що нині внутрішня і зовнішня політика нерозривно пов’язана.
«Ми тепер маємо стежити за міжнародною політикою, знати, які стосунки мають між собою країни, які є далеко від наших кордонів, бо наслідки можуть бути помітними для нас, нашої безпекової ситуації», – сказав керівник Центру боротьби з тероризмом та гібридними загрозами Бенедикт Ванґелі.
В міру того, як проблема біженців, яка сколихнула чеське суспільство і дала поживу для різних дезінформаційних кампаній, відійшла з порядку денного, на ньому залишаються ближчі загрози. Наприклад, багато з тих людей, які боялися приходу лавини біженців із Сирії чи інших країн Близького Сходу, потім об’єдналися у різні організації «самооборони». І хоча контррозвідка пише, що більшість учасників таких організацій є передпенсійного і пенсійного віку, це не означає, що вони не можуть становити загрози.
Потрібно пам’ятати, що єдина людина, засуджена за тероризм на території Чехії – це 70-літній пенсіонер, зрадикалізований різними дезінформаційними повідомленнямиБенедикт Ванґелі
«Не треба дивитися на цих людей поблажливо. Потрібно пам’ятати, що єдина людина, засуджена за тероризм на території Чехії – це 70-літній пенсіонер, зрадикалізований різними дезінформаційними повідомленнями. Він збирався нищити мігрантів, і йому зовсім не перешкоджало, що від його дій могли постраждати десятки чехів», – пояснює позицію своєї служби Бенедикт Ванґелі.
За його словами, з того часу, як у Чехії 30 років тому після падіння комуністичного режиму перестало існувати словосполучення «хибна думка», свобода слова породила не лише вільні медіа, але і джерела дезінформації. Немає закону, згідно з яким можна було б їх закрити, але це не означає, що не можна поцікавитися їхніми джерелами фінансування, адже дуже часто гроші, які йдуть на фінансування таких проєктів, мають нечисте походження.
Щодо безпосередніх загроз безпеці, урядовець каже, що покладає надії на новий урядовий законопроєкт, що має врегулювати діяльність різних організацій «самооборони», спортивних секцій, охоронних фірм та використання ними зброї.
Якщо комусь буде потрібно зібрати 30 людей зі зброєю, щоб захопити урядовий аеропорт Кбєли, то він легко знайде таких людей серед співробітників охоронних фірмБенедикт Ванґелі
«Можливо, пенсіонери в цьому сенсі не є небезпечними, але якщо комусь буде потрібно зібрати 30 людей зі зброєю, щоб захопити урядовий аеропорт Кбєли, то він легко знайде таких людей серед співробітників охоронних фірм. Все на Заході продається так само, як і на Сході. Не потрібно робити собі ілюзій, що те, що можливо в Україні, неможливо у нас», – сказав чеський урядовець.
На його думку, Чехії потрібно більше вивчати досвід України і думати про те, як налагодити співпрацю між різними державними інституціями, перед якими стоять гібридні загрози. Поки що такої координації, стратегічної комунікації та плану дій він не бачить. Хоча, можливо, справа перенесення пам’ятника Конєву і стане такою справою, де міністерству внутрішніх та закордонних справ доведеться тісно співпрацювати і готуватися заздалегідь.
