Собор Святої Софії, що у Стамбулі, змінив статус із «музею» на «мечеть» 10 липня. Відповідний указ підписав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, а перед тим таке рішення підтримав головний адміністративний суд країни – Державна рада. Дискусії щодо зміни статусу історичної пам'ятки не вщухають досі: Анкару настійливо просять змінити рішення, а вона натомість вимагає не втручатися у внутрішні справи країни і вже збирається проводити перші богослужіння. В чому конфлікт? І яка роль України в цьому процесі?
Чому Айя-Софія така особлива?
Собор Святої Софії у Стамбулі, або ж Айя-Софія – одна з найвизначніших історичних пам'яток міста та найпопулярніших туристичних точок. Щороку храм, який ще донедавна був музеєм, відвідує близько 4 мільйонів туристів, а отримані з квитків кошти поповнюють бюджет міста. Айя-Софію вважають символом єдності культур та особливим місцем, зокрема, через його історію.
Збудований у VI столітті, храм майже тисячу років проіснував як християнська святиня і головний собор православного світу. І лише 1453 року після завоювання Константинополя (тепер Стамбула) османським султаном став мечеттю, а зовнішній вигляд собору змінили на мусульманський лад: добудували мінарети, хрест змінили на півмісяць, а фрески зашпаклювали.
Через пів тисячоліття статус храму знову змінили – на музей. Таке рішення ухвалив у 1934 році тодішній президент Мустафа Кемаль Ататюрк, якого вважають засновником сучасної турецької держави. Того часу його політика була спрямована на створення світської Туреччини, де церква відділена від держави. А рішення зробити колишній християнський храм музеєм стало способом поєднання різних культур в одному місці, пише колумніст Washington Post.
З того часу Айя-Софія протягом 86 років, існувала як музей, у якому поєднано християнське та мусульманське минуле – з візантійськими фресками та з цитатами з Корану на стінах. Будівлю вважають світовим культурним надбанням, а ще вона належить до спадщини ЮНЕСКО.
Хто протестує?
Проти рішення турецького суду і Ердогана виступили як релігійні об'єднання, так і організації та цілі держави.
Європейський Союз закликав Туреччину переглянути своє рішення. «Це рішення неминуче підживлюватиме недовіру, сприятиме відновленню розбіжностей між релігійними громадами і підриватиме наші зусилля для діалогу та співпраці», – заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.
Повернути статус музею храму просить і Всесвітня рада церков і назвала Айя-Софію місцем відкритості, зустрічей та натхнення для представників усіх націй. Про рішення шкодують і в ЮНЕСКО.
Папа Римський Франциск заявив, що ситуація із собором Святої Софії в Туреччині «завдає великої скорботи». А Вселенський патріарх Варфоломій ще раніше заявляв, що «перетворення Святої Софії на мечеть розчарує мільйони християн у всьому світі». Він вказував, що Айя-Софія завдяки своїй сакральності є «життєво важливим центром, де Схід приймає Захід», і зміна статусу на мечеть «розірве ці два світи».
Чи не найбільше обурила зміна статусу собору Святої Софії Грецію. Там назвали рішення Анкари провокацією. Проти також виступили у Кіпрі, США та Росії.
Чому це так принципово для Ердогана?
Попри критику з боку світової спільноти, Анкара вимагає не втручатися у внутрішні справи країни. Зокрема президент Ердоган заявив, що вимагати зберегти за Айя-Софією статус музею все одно, що закрити для молитов Ватикан.
«Як і у всіх інших наших мечетях, двері Айя-Софії будуть відчинені для усіх місцевих мешканців та іноземців. Будучи спільним спадком людства, Айя-Софія, й надалі радо прийматиме усіх у більш щирий та унікальний спосіб, у новому статусі», – заявив у зверненні Ердоган.
Храм і справді не збираються зачиняти для туристів, але натомість обіцяють зробити вхід у собор безкоштовним. Візантійські фрески замальовувати теж не будуть. «На час молитов, ікони будуть накриті завісами або затемнені спеціальною світловою системою. Це також частина нашої традиції», – сказав речник правлячої Партії справедливості та розвитку Туреччини Омер Челік.
Рішення змінити статус Айя-Софії не раптове і навіть очікуване. Про такий намір президент Реджеп Таїп Ердоган заявив ще минулої весни у розпал передвиборчої кампанії. Тим паче, до цього низка музейних храмів вже перетворили на мечеті, а храм Святої Софії став найбільш помітним у цьому ланцюжку.
За опитуваннями, 73% турецьких громадян підтримують повернення Святої Софії до статусу мечеті. Тож однією з причин, чому Ердоган вирішив зробити це зараз – підняття рейтингів, які похитнулися через пандемію коронавірусу, кажуть експерти.
«Це реалізація Ердоганом політики неоосманізму. Він намагається переглянути той спадок світськості, який був закладений Ататюрком, і хоче повернутися до витоків, до джерел буття Туреччини як Османської імперії, і боротися за лідерство мусульман у світі», – каже релігієзнавець, директор ГО «Центр релігійної безпеки» Дмитро Горєвой.
За його словами, після відмов Брюсселем щодо глибшої інтеграції з Євросоюзом і на тлі євроскептицизму у самій Туреччині, країна переорієнтовується з європейської інтеграції на ісламську: збільшується ісламська ідентичність, присутність релігії у публічній сфері та переорієнтація геополітичного напрямку.
Чи має це рішення наслідки для України?
«Для України тут якихось наслідків серйозних не буде, тому що Софія і так не функціонує як православний храм вже більше, як пів тисячоліття», – каже Горєвой. Утім, запевняє, що Свята Софія, як символ, важлива для України. Адже майже протягом 500 років – це був головний кафедральний собор для України-Русі, де освячувалися митрополити. Тому його і можна назвати частиною нашої спадщини.
Ще у червні ініціативна група мирян і духовенства Православної церкви України під назвою «Десять тез для ПЦУ» звернулася з відкритим листом до президента Туреччини щодо статусу Святої Софії. У ньому попросили залишити Айя-Софію у нейтральному статусі, як запоруку міжнаціональної та міжрелігійної дружби. Утім, уточнили, що остаточне рішення за Туреччиною, адже храм розташований на її території.
Претензій до Туреччини Україна мати не може, впевнена релігієзнавиця Людмила Филипович, адже храм зводили ще задовго до Хрещення України-Русі. То ж у соборі українські предки були як гості.
За її словами, зміна статусу Айя-Софії рішення, скоріше, геополітичне, аніж релігійне. «На мою думку, Ердоган менше всього поставив собі за мету «насолити» Вселенському патріархату і православним християнам. Цілком очевидно, що він використовує релігію у своїх політичних цілях, так само як і православ'я», – зазначає Людмила Филипович.
