За чотири місяці 2019 року слідчі Національної поліції України розпочали досудове розслідування у 63 кримінальних провадженнях за злочинами у сфері професійної діяльності журналістів – такими є дані прес-служби Міністерства внутрішніх справ.
Протягом минулого року слідчі поліції почали досудове розслідування у 258 кримінальних провадженнях за злочинами, пов’язаними з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів, йдеться в повідомленні.
Об’єктами нападів стають здебільшого журналісти-розслідувачі та ті, які працюють із резонансними темами, розповів Радіо Свобода голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. В Україні, як заявляла виконувач обов’язків президента медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар, журналісти-розслідувачі стикаються з тиском з боку чиновників і олігархів. На сході України в полоні підтримуваних Росією бойовиків вже більш ніж два роки перебуває блогер і позаштатний кореспондент Радіо Свобода в Донецьку Станіслав Асєєв.
Доволі частими стали випадки, коли невідомі намагаються отримати доступ до профілів співробітників програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – на початку року під атаку потрапили їхні акаунти в месенджерах Telegram, WhatsApp і соцмережі Facebook.
У столиці сусідньої Росії Москві минулого тижня пройшла хода на підтримку журналіста інтернет-видання «Медуза» Івана Голунова, відомого своїми розслідуваннями. Його затримали за звинуваченням у спробі збуту наркотиків: нібито у Голунова виявили кілька грамів забороненої речовини. Колеги журналіста пов’язували його затримання з розслідуваннями про корупцію та тіньовий бізнес, які він публікував. Голунов наполягав, що заборонені речовини йому підкинули. Після хвилі протестів Голунова звільнили, провину не довели, справу стосовно нього закрили.
Журналісти «Настоящего времени» (проекту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки») зібрали 5 світових фільмів про гучні журналістські розслідування, які навіть впливали на політичну ситуацію в різних країнах.
«Уся президентська рать», режисер Алан Пакула (1976)
До рук двох журналістів – Карла Бернстейна (Дастін Гоффман) і Боба Вудворда (Роберт Редфорд) – потрапляють документи, які доводять, що команда чинного президента-республіканця Ніксона встановила прослуховування у штабі свого опонента. Співробітники The Washington Post, які недолюблюють один одного, беруться за розслідування і починають шукати свідків.
Фільм базується на реальних подіях – Вотерґейтському скандалі, що закінчився відставкою президента Ніксона в 1974 році. Стрічка отримала 4 премії «Оскар», у тому числі приз Джейсону Робартсу за роль Бена Бредлі – головного редактора The Washington Post, який ризикнув опублікувати компромат на президента.
«Добраніч, та нехай щастить», режисер Джордж Клуні (2005)
Ще один фільм про протистояння журналіста і влади. Стрічка заснована на історії журналіста Едварда Марроу, який оголосив війну сенатору Джозеффо Маккарті.
Події відбуваються в 1950-х, у розпал Холодної війни. Тоді сенатор-республіканець організував серію політичних гонінь проти тих, кого він підозрював у прокомуністичних поглядах. Маккарті стверджував, що комуністи проникли в усі сфери влади у США. Журналіст Ед Марроу вважав, що сенатор порушує цивільні права американців. Незважаючи на протистояння власного керівництва і ризик стати «агентом СРСР», Марроу кинув виклик діям влади в своїх передачах на телебаченні, яке тоді лише починалося.
Фільм отримав 5 нагород на Венеціанському кінофестивалі і 6 номінацій на премію «Оскар».
Фразою «Добраніч, та нехай щастить» Ед Марроу традиційно закінчував свої випуски на телебаченні.
«Citizenfour. Правда Сноудена», режисер Лора Пойтрас (2015)
Володар премії «Оскар» за найкращий документальний фільм і ще понад10 престижних нагород «Правда Сноудена» розповідає автобіографічну історію журналістки Лори Пойтрас, що отримала серію зашифрованих листів від чоловіка, який підписувався як «Citizenfour». У листах він стверджував, що має докази таємного стеження за мільйонами людей, яке проводить Агентство національної безпеки США. Пойтрас із колегами вирушає в Гонконг, де відправник листів переховувався від американської влади, щоб зустрітися з ним. Ним виявився Едвард Сноуден.
Режисер Лора Пойтрас в 2012-му залишила США і живе в Берліні. Едвард Сноуден отримав посвідку на проживання в Росії і живе в Москві.
«Правда», режисер Джеймс Вандербілт (2015)
У телевізійного продюсера Мері Мейпс (Кейт Бланшетт) і її команди є підозра, що президент Джордж Буш-молодший під час служби в армії «по блату» потрапив у Національну гвардію США, щоб уникнути відправки до В’єтнаму. Вона знаходить свідка і документи, які підтверджують, що політика, який народився в сім’ї високопоставлених батьків, «відмазали». Про це в своїй програмі заявляє телеведучий Ден Резер (Роберт Редфорд). Однак незабаром документи, надані свідком, починають викликати підозри.
Фільм заснований на мемуарах Мері Мейпс «Президент, преса і привілеї влади».
«У центрі уваги», режисер Том Мак-Карті (2015)
Фільм про американського журналіста Майкла Резендеса. У 2003 році Резендес (Марк Руффало) готував статтю про зґвалтування, скоєне священиком у 70-х роках минулого століття. Тоді сім’я жертви під тиском не подала скаргу до суду. Поговоривши з потерпілим, Резендес почав розслідування і виявив десятки випадків сексуального насильства над дітьми в бостонській митрополії. На момент виходу статті в газеті The Boston Globe у журналіста були імена 89 священиків-педофілів. Після широкого розголосу їхня кількість зросла до 250. Також з’ясувалося, що кардинал Бернард Лоу знав про сексуальні домагання і свідомо приховував факти, допомагаючи ґвалтівникам.
У 2016 році фільм отримав премії «Оскар» за «найкращий фільм» і «найкращий оригінальний сценарій». За кілька років до цього журналіст Майкл Резендес отримав Пулітцерівську премію за своє розслідування.
Оригінал публікації на сайті «Настоящее время». Над адаптацією тексту працювала Людмила Ваннек
