Щоб врятувати легендарну колекцію картин музею у пустельному місті Нукус (Узбекистан) від розкрадання, активісти та волонтери відцифрували їх і виклали в мережу.
Добровольці створили відкритий інтернет-каталог однієї з найунікальніших і найцінніших колекцій творів мистецтва в Азії. Тепер на спеціальному вебсайті є 900 експонатів з Музею мистецтв Нукуса.
Музей мистецтв Нукуса у пустельному регіоні Каракалпакстану (Узбекистан) був створений у 1966 році. Російський художник та археолог Ігор Савицький переконав місцеву владу надати приміщення для зберігання переважно місцевих культурних артефактів. Заклад поступово перетворився на джерело забороненого мистецтва. Це сталося завдяки колекціонерським поїздкам Савицького, у тому числі до Москви, де він зустрічався з родичами та вдовами митців, яких радянська влада, зокрема, відправила в ГУЛАГ чи стратила.
Завдяки особистим зв'язкам та приміщенню в Нукусі Савицький зміг непомітно зібрати десятки тисяч робіт художників, які були занесені до «чорного списку» в тодішньому СРСР. У деяких випадках для купівлі робіт творчих авангардистів, творчість яких радянська влада вважала «дегенеративною», колекціонер використав державні кошти. Особливу увагу Савицький приділяв художникам, пов’язаним із Центральною Азією або які малювали узбецькі пейзажі.
Після смерті Савицького в 1984 році керівницею музею стала Марініка Бабаназарова, яку Савицький обрав сам. Коли в 2015 році влада Узбекистану звільнила Бабаназарову, багато хто побоювався, що картини можуть розікрасти. Деякі з них коштують мільйони доларів, а в колекції музею налічується понад 82 000 творів мистецтва.
Після суперечливого звільнення Бабаназарової у 2015 році й розпочався проєкт відцифрування творів музею Нукуса та їхньої публікації в загальнодоступному онлайн-каталозі. Світлана Горшеніна, історик із Парижу, та куратор із Монреалю Борис Чухович заснували сайт обсерваторії Alerte Héritage.
Горшеніна розповіла Радіо Свобода, що поштовх до створення такого сайту став невідкладним після того, як «щонайменше одна робота Олександра Волкова з колекції Ферганського музею (Фергана, місто в Узбекистані – ред.) з’явилася на аукціоні в Лондоні, замінена, як ми вважаємо, копією на стінах музею».
Горшеніна каже, що фотографії найцінніших творів музею на загальнодоступному вебсайті служитимуть орієнтиром у випадку виникнення підозри, що оригінал замінили підробкою. «Справа в тому, що неможливо зробити точну копію будь-якої картини, і якщо зображення (оригіналу – ред.) відоме, воно служить механізмом безпеки для музейних колекцій».
Савицький навмисно залучав маловідомих художників для музею, а це означає, що колекція Нукуса зараз є єдиним сховищем для багатьох робіт художників, що потенційно ускладнює виявлення шахрайства.
За словами Горшеніної, проєкт відцифрування був звичайним: волонтери робили знімки на камери, а в деяких випадках навіть на мобільні телефони. Потім дослідники склали короткі біографії 124 художників, роботи яких зберігаються в музеї Нукуса. Багато з цих митців були б забуті, якби не музей і його засновник Ігор Савицький.
Горшеніна каже, що вебсайт на сьогодні є «безперечно найбільш повною колекцією репродукцій творів Музею мистецтв Нукуса, які коли-небудь були опубліковані».
