П’ять тисяч морських миль – стільки може пройти наукове судно «Борис Александров», яке Бельгія подарувала Україні в жовтні 2021 року. Зараз судно стоїть на одному з причалів Одеського морського торговельного порту і чекає на новий рейс. За словами старшого помічника капітана Євгена Глушенка, той має відбутись після 15 грудня. Зараз судно чекає на нові документи – їх оформлюють після зміни назви. З 1983 по 2021 рік судно називалось «Бельгіка», а в Україні отримало назву на честь загиблого в страшній пожежі видатного українського науковця.
У грудні науковці України вирушать у морську експедицію на новому судні «Борис Александров» – фоторепортаж
1
Судно пришвартоване в глибині Одеського морського торговельного порту. Екіпаж і науковці готуються до нової наукової експедиції
2
Корабель названо на честь Бориса Александрова – покійного директора Інституту морської біології Національної академії наук України, члена-кореспондента НАН. Він загинув у пожежі, яка майже повністю знищила будівлю інституту на початку грудня 2019 року. Рішення назвати судно на його честь ухвалив президент за пропозицією колег вченого
3
Головний фрейм на кормі судна потрібний для проведення технічних робіт, забору води й ґрунту. Судно можна використовувати для хімічних, біологічних і геологічних досліджень у морі, а також для моніторингу кількості і якості риби в акваторії
4
Довжина тросу на головній лебідці 750 метрів – це максимальна глибина для аналізу і забору води й ґрунту
5
З корми відкривається вхід до відсіку для прийому і сортування риби
6
Одна з трьох «мокрих» лабораторій на судні – в цій вивчали морську воду, в тому числі на частки мікропластику
7
Майже всю бельгійську наукову апаратуру з судна зняли після того, як судно завершило перехід з Бельгії до Одеси. Зараз сюди мають встановити українську техніку. Ці холодильні камери в іншій лабораторії залишились
8
Це ізольований відсік для дослідження ґрунтів
9
В одній з лабораторій є власний гірокомпас – щоб науковці могли точно і власноруч визначати координати забору
10
Зліва ще одна лебідка – мала, але з більш довшим тросом. Його довжина близько кілометра
11
Пульт керування трьома лебідками судна – це можна робити зсередини судна
12
Пуск двигунів судна – тут їх два. Один дизель-електричний, другий, допоміжний, – виключно електричний. На допоміжному двигуні судно може рухатись зі швидкістю до 5 вузлів, на основному – до 12
13
Навігаційне обладнання «Бориса Александрова» – радар, сонар, GPS-система. У науковців є своя апаратура, в тому числі сонар – більш налагоджена для їхніх потреб. В тому числі, можна побачити кількість риби навколо судна
14
У судна чотири палуби – він може взяти на борт 15 людей екіпажу і 12 науковців. Каюти журналістам не показують – пустих там немає, всі зайняті
15
Серце будь-якого судна чи корабля – машинне відділення. Судно будувалось військовими, тому тут дуже мало вільного місця, говорить старший механік Олексій Окунь. Наукові судна Бельгії є складовою військово-морських сил королівства
16
17
Корабельна кішка
18
Раніше для наукових експедицій Україна або відправляла власних вчених в експедиції із представниками інших країн, або брала в оренду, фрахтувала, іноземні судна. Колись російські, потім румунські. Тепер експедиції можна буде проводити самостійно
19
На сусідньому причалі стоїть судно «Іскатєль» – воно належить Причорноморському державному регіональному геологічному підприємству. В 2017 році під час експедиції на цьому судні виявили 40 мільярдів кубометрів природного газу на шельфі Чорного моря в Одеській області
