Минулого тижня у Львові завершився вже 28-й Форум видавців. Ця знакова для культурного життя країни подія, що протягом десятиліть задавала ритм і фактично створювала зачатки книжкового ринку, цього разу залишила по собі сум’яття. Чимало видавців, для яких участь у Форумі коштує немалих грошей, зазнали збитків. Основне питання – це криза росту для самого Форуму видавців, чи тривожний дзвіночок для всього книжкового бізнесу в Україні?
Дощ, ковід, онлайн?
Основні нарікання учасників Форуму видавців зводяться до того, що книжковий ярмарок відвідала дуже мала кількість людей, а відтак і виторги були невтішними. Причин цьому називають чимало: тут і дощ, і страх заразитися ковідом, і незручна для пошуку програма заходів, і необхідність купувати вхідні квитки на ярмарок, і відсутність знижок від видавців, і зміна купівельних звичок у самих читачів, які тепер охочіше замовляють книжки через інтернет-книгарні. Більшість із цих факторів – не нові, зміни на ринку назрівали давно, але Форум видавців виявився неготовим до них. Заради справедливості слід сказати, що й самі видавці не готові до таких змін, адже за рідкісними винятками майже ніхто з них не запропонував відвідувачам Форуму можливості вигідно продовжити покупку в онлайні.
Розкажу свій приклад: я мав купити кілька відомих дитячих книжок на подарунок. На стенді видавництва мені назвали одну ціну, але це ж видавництво на своєму сайті продає ці книги зі знижкою, тобто дешевше. Крім того, онлайн-книгарня видавництва пропонує безкоштовну доставку замовлень вартістю понад 500 гривень (а моє вартувало більше). Тобто у мене була альтернатива: купити ці книжки дорожче на стенді і потім цілий день носити їх на собі під дощем, або ж повернутися додому й замовити весь пакет дешевше. Ясна річ, я замовив онлайн.
Думаю, чимало покупців керувалися цією ж логікою, тому купували на стендах мало або ж узагалі не відвідували ярмарок. Адже поза ярмарком у рамках Форуму відбулося чимало подій, що тішилися читацькою увагою і збирали повнісінькі зали.
Заризикую твердженням, що однією з проблем, яка давно вже втомила відвідувачів (і учасників також), є втома від Палацу мистецтв, де й розташовані книжкові стенди. Це непристосоване, некомфортне, важкодоступне приміщення ще 15 років тому було доброю локацією для ярмарку, але тепер люди – за свої гроші – хочуть якості, комфорту, сучасності. Зросли запити й очікування, а Палац мистецтв давно не відповідає духу «інстаграмної доби». Прийти туди, купити книжку і зробити фото – вже не модно.
Львів мусить подбати про новий і ультрасучасний виставковий простір у центрі міста
І це велика проблема не так Форуму видавців, як самого Львова. У Львові немає зручного й сучасного простору для проведення таких масштабних заходів. І якщо Львів має амбіції бути центром не лише Західної України, а й важливою точкою зустрічі для Центральної Європи, то мусить подбати про новий і ультрасучасний виставковий простір у центрі міста. За приклад можна взяти розкішний Міжнародний конгрес-центр у Кракові, що розташований у пішій доступності до центру міста. Потреба в такому просторі для Львова – колосальна.
Яким буде Форум у 2022-му?
Після цьогорічного Форуму учасники роз’їжджалися зі змішаними емоціями, але одне переконання було спільним для всіх – наступного року Форум видавців уже точно буде іншим. Готовність до змін і відкритість до діалогу підтвердили й самі організатори, тож залишилося єдине питання – яких саме змін слід очікувати.
Для мене є очевидним, що формат ярмарку в Палаці мистецтв вичерпав себе, тож доведеться шукати іншу локацію, а з нею – й новий формат. Свого часу лунали навіть пропозиції проводити Форум на стадіоні «Арена Львів», але я б запропонував інший простір, в якому вже досить успішно проходять масові заходи. Це «!Festrepublic», що розташований відносно близько до центру міста і має все необхідне для такого формату подій.
Форум видавців має щось таке, чого не мають жодні інші фестивалі і ярмарки – магію Львова
У такій локації Форум можна було б поєднати з фестивалем крафтових продуктів, авторської кухні чи навіть дегустаціями українських вин; словом, оточити стенди видавців численними фудкортами, а поруч організувати приміщення для презентацій, лекцій і дискусій. Щоб людина захотіла приїхати сюди і провести тут цілий день – з насолодою для інтелекту і шлунку. Важливо також, щоб вхід був вільним, а до самої локації з центру й вокзалу їздили безкоштовні автобуси. Ці автобуси, наприклад, могли б оплачувати самі видавці, які за 20-30 хвилин проїзду могли б коротко представити пасажирам асортимент своїх стендів і топових авторів. Усе це, звісно, ідеї, але мені здається, що саме час шукати нові креативні формули, які могли б опиратися на бізнесовий інтерес видавців і лідерські амбіції Львова як міста.
Над місцем і форматом можна думати, одне ясно вже – Форум видавців на складному етапі треба підтримати, допомогти і зберегти
Адже Форум видавців має щось таке, чого не мають жодні інші фестивалі і ярмарки – магію Львова. Найсильнішою стороною Форуму завжди було те, що – на відміну від ярмарків у Франкфурті, Ляйпцизі чи того ж «Книжкового Арсеналу» – він інкорпорований у місто, вписаний у його географію. Ми їдемо на Форум, бо хочемо до Львова, і ми їдемо до Львова, бо хочемо на Форум – ця нерозривна єдність є неймовірною цінністю, яку треба плекати й надалі. Як саме? Можливо, окремою вечірньою програмою, яка після ділового ярмаркового дня буде продовжуватися в театрах, клубах і ресторанах центру міста.
Словом, над місцем і форматом можна думати, одне ясно вже – Форум видавців на складному етапі треба підтримати, допомогти і зберегти. Бо це та подія, яка потрібна нам, письменникам і видавцям, але також читачам і самому Львову.
Андрій Любка – письменник
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
