«Це мені треба чи Зеленському?» – Гетманцев про касові апарати ФОПам

Як влада відповідає на продовження протестів фізосіб підприємців у центрі Києва? Навіщо взагалі запроваджувати в Україні повну фіскалізацію малого бізнесу, вимагати від платників єдиного податку використання касових апаратів? Навіщо ФОПам касовий апарат «у смартфоні»? При всій загрозі від коронавірусу – чи не є для підприємців запланований на 8-24 січня локдаун ще більшою загрозою? Яка частка української економіки схована зараз у «тінь»? Скільки заявок від ФОПів схвалено на сьогодні для отримання допомоги у 8 тисяч гривень? Що дасть Україні наступного року легалізація грального бізнесу? Наскільки можуть знизити податки? Чи готовий він піти у відставку? На ці та інші запитання відповів Радіо Свобода голова парламентського комітету фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Олександр Лащенко: Пане Гетманцев, так виходить – уже критики президента Зеленського (звісно, це порівняння, можливо, «за вуха притягнуте») проводять таку аналогію, мовляв, президент Зеленський вже отримав свій Майдан, нібито. Мовляв, свого часу Янукович, ставши президентом 2010 року, свій «Податковий Майдан» отримав у листопаді-грудні тоді. І, виходить, рівно через 10 років – Володимир Олександрович. Називають акцію «ФОП-Майдан» навіть. Хоча були рішення Верховної Ради ще 1 грудня ухвалені, коли був ухвалений компромісний проєкт закону, на думку ініціаторів цього ухвалення, який знову ж таки відклав запровадження реєстраторів розрахункових операцій, обов’язкових касових апаратів і так далі. Але, незважаючи на всі ці рішення Ради, на рішення комітету, який ви очолюєте, виходять люди на протести. Хай не 100 тисяч, не 10 тисяч, як той Майдан був, 2014 року. Але виходять. Що скажете у відповідь? І вас же критикують.

– Давайте взагалі розберемося із цим питанням. Якщо ми з вами пройдемо вулицями наших міст і зайдемо у магазини, великі, класні, дорогі магазини, де продається електроніка, вам видадуть чек від ФОПа, не фіскальний і від ФОПа. Розумієте? Це великий бізнес, це велика мережа, яка давним-давно перестала бути навіть вже середнім бізнесом. Великі обсяги продажів, продаж контрабандного товару без обліку.

Власне кажучи, якщо ми з вами визнаємо, що так може бути, якщо ми з вами погоджуємося із цим, то давайте просто скажемо людям про це правду. Вийдемо і скажемо до них, що ми не можемо працювати, як інші країни – «в білу», ми не можемо видавати чек, бо ми якісь унікальні в цьому світі, і тоді скасуємо взагалі правила фіскалізації для всіх: для тих, хто вже застосовують ці правила, для маркетів, для будь-кого скасуємо, будемо говорити, що так, ми обрали інший шлях, ми є темною плямою на економічній карті Європи, це нормально для нас, бо ми є унікальні.

Ми ж цього не говоримо.

Ми з вами говоримо про те, що необхідно проводити непопулярні, але потрібні для країни реформи. І скажіть, будь ласка, це мені потрібно? Чи це потрібно Зеленському, ця фіскалізація? Нам було би набагато спокійніше робити так, як робили 30 років – нічого!

– Незалежної України, маєте на увазі.

– Безперечно. Цей вислів «не на часі»... Ми, до речі, прийшовши до Верховної Ради, нас депутати колишніх скликань почали ознайомлювати з «парламентськими традиціями». Так от, «не на часі» – це все те, що гальмує реформи нормальні в нашій державі вже десятиліття.

Власне кажучи, нам також простіше було би гратися у популізм, говорити «не на часі», не робити цього всього, але тоді навіщо ми прийшли, навіщо ми тоді покинули нормальне своє життя, де нормально, непогано заробляли, де мали свій бізнес, я мав кафедру свою, і зайнялися тим, що необхідно для держави?

Необхідно не тому, що Гетманцев так думає чи Зеленський. А необхідно тому, що по цьому шляху вже давним-давно пройшли всі розвинуті країни світу. Польща – у 2010 році вводячи реєстратори розрахункових операцій тотальні. Причому набагато жорсткіше, ніж у нас. Причому без безоплатного додатку, який можна скачати з сайту Податкової, що ми забезпечили за державний кошт, а з обов’язку встановлювати залізні РРО для всіх.

Теж були мітинги, теж були непогодження, але країна нормально працює, все «вбілу», все класно. Ми туди їдемо. І у нас не виникає питань, а чому нам видають чек, чи чому вони працюють так? У наших бізнесменів, які там організовують бізнес, теж не виникає питань, а чому, власне кажучи, вони у Варшаві повинні видавати чек? Може, у них якийсь унікальний бізнес? Може, цього не треба робити?

– Зокрема у програмі Радіо Свобода один із лідерів цього руху протестувальників #SaveФОП Сергій Доротич серед безлічі інших критичних зауважень і на вашу адресу, і на адресу нинішньої влади щодо взаємодії з ФОПами констатував, що касовий апарат у смартфоні зараз, за нинішніх умов в Україні (при цьому пан Доротич наполягав, що ФОПи – не проти детінізації) це нереально, це може бути тільки кроком на знищення малого бізнесу і середнього.

– Усі ці міфи і легенди українські, які продукують лідери цього руху, бо зверніть увагу, будь ласка, що у фізичних осіб-підприємців дуже багато громадських організацій більш виважених, з якими ми у постійному діалозі перебуваємо, ця організація, на жаль, грається в політику і не йде на будь-які компроміси, не йде на обговорення тих чи інших питань, на жаль, для мене. Бо насправді ми хотіли би знайти певні компроміси.

– Ви не проти зустрітися з #SaveФОП?

– Я з ними зустрічався. І неодноразово зустрічався. І з Доротичем зустрічався, зустрічався з іншими представниками саме цієї політичної сили. Я вважаю, що це (#SaveФОП – ред.) політична позапарламентська сила. Так от, я зустрічався з ними. І, на жаль, крім введення норм, які звільнили би взагалі від фіскальних апаратів нашу торгівлю, нам не вдалося почути якогось конструктиву. Але ми на конструктив готові. І ми готові всі ці питання обговорювати.

Щодо програмного РРО, то я вам скажу просто, то це програма, звичайний додаток до телефону, який ти можеш скачати з сайту податкової...

– На кшталт тієї ж «Дії», так?

– Так, на кшталт «Дії». Встановити на смартфон і через смартфон, через камеру проводити облік усіх операцій, які є. Це безоплатно.

Це вже працює з 1 серпня. З 1 серпня вже близько 60 тисяч зареєстрованих таких програмних РРО.У мене інформація десь 3 тижні тому – більше 80 мільйонів, я думаю, що вже ми до 100 мільйонів підходимо чеків, які видані через ось такі смартфони.

– На який період, пане Гетманцев?

– Це з 1 серпня. Це вже працює, працює нормально.

І якщо, безперечно, шукати аргументи, чому ні, ми з вами зможемо знайти безліч цих аргументів, чому ні. Але якщо просто елементарно подивитися на сусідів і подивитися на те, як все це працює у нормальних країнах, то ми з вами прийдемо до висновку, що іншого шляху, на жаль чи на щастя, у нас немає.

І нічого складного в обліку цих операцій фізичною особою-підприємцем немає. Ніяких додаткових витрат немає. Ніяких бухгалтерів, ІТішників не треба наймати. Так само, як не наймають їх за кордоном, в інших країнах. Але працювати «вбілу» – це наш обов’язок. Ми з вами подорожуємо Європою, наприклад. Ми бачимо ті дороги, ми бачимо ті сервіси державні, які там надають...

– А обсяги «тіньової» економіки України? Ви як голова одного з профільних комітетів, одного з найважливіших комітетів Верховної Ради... От були дослідження, наприклад, із безлічі досліджень Ernst & Young, що українська економіка – до 24% від ВВП є «тіньовою». У вас є якісь цифри? Можете назвати?

– Я думаю, що це оптимістичні дані. Я вважаю, що це більше 50% (економіки перебуває у «тіні» – ред.). І я роблю висновок цей на тому, що просто порівнюю суму операцій, яка проходить через фіскальні апарати, через РРО, і та, яка не проходить.

Загальний обсяг споживання – у нас в Україні проходить десь 40% через РРО. І тому ми з вами десь в обсязі половина...

– А то і 60%?

– 60% – це, я думаю, завищено. Бо вони можуть там не проходити за певних умов через РРО, наприклад, безготівка чи щось інше. Але ми з вами повинні констатувати, що плюс-мінус це 50%. І ми з вами, на жаль, не можемо зробити якісь такі дослідження, які були би точними. Але і та цифра, про яку говорить Ernst & Young, також завелика. Вона страшна! Але я вважаю, що ця сума є більшою, цей обсяг є більшим.

– Пане Гетманцев, ось це важливе рішення 1 грудня, одне з найголовніших було в році, що минає. Знову ж таки ухвалили «компромісний» проєкт закону. І ось цей РРО, як ви кажете, вже у смартфоні діє. Це добровільно для підприємців...

– Так, зараз добровільно.

– Могло би бути вже з 1 січня 2021 року обов’язково. Перенесли на рік, на 2022-ий. А що чекає на ФОПів, малих і середніх підприємців із 1 січня 2021 року?

– Мова йде лише про три так звані ризикові галузі – це ліки, електроніка і ювелірка.Вони повинні перейти на фіскальні апарати з 1.01.2021. Але я прошу звернути вашу увагу, що електроніка і ліки вже повинні були перейти на них відповідно 3 та 2 роки тому. Це вводила ще минула влада, яка на сьогодні, будучи в опозиції, дуже критикує це ж своє рішення.

– Ви маєте на увазі політичну силу Петра Порошенка?

– Так, я маю на увазі політичну силу Петра Порошенка. Абсолютна непослідовність, абсолютне «перевбування на льоту». Коли вони перейшли в опозицію, вони почали критикувати ті рішення, які відстоювали до цього. Я вважаю, що це лицемірство та непослідовність. І, безперечно, болісно від того всього. Але таким чином ми додаємо з 1 січня лише тільки галузь з торгівлі ювелірними виробами, яка повинна перейти на електронні РРО – стандарти РРО з нового року.

– І ще одна важлива деталь. Відтепер малі підприємці-ФОПи мають використовувати для проведення своїх операцій касові апарати (зокрема преса вказує) з наступного кварталу після досягнення ними протягом календарного року рівня доходу у 220 мінімальних заробітних плат. А це 1,32 мільйони гривень. Хоча раніше «стеля» була 1 мільйон гривень. Поясніть, що це означає?

– Це така лукава норма, з якою ми не погоджувалися і з якою ми, власне кажучи, боролися, ми її хотіли скасувати.

– У комітеті?

– Так. Ми її хотіли скасувати, але її відстрочили на рік.

Мова йде про те, що неможливо проконтролювати, де цей мільйон завершується, а де починається другий мільйон. І для цього якраз і є це РРО, щоб проконтролювати. Тому говорити про те, що підприємець буде працювати до мільйона гривень без РРО, а після мільйона гривень – з РРО, то це залежить тільки від його доброї волі. І я знаю багато підприємців, які дійсно встановлюють РРО, відповідально до цього ставляться. І я дякую їм за це! Але в більшості своїй, на жаль, ось цей ліміт роботи без РРО використовується саме задля уникнення обов’язку з використання...

– Для заходу в «тінь», наполягаєте, знову ж таки? І ще щодо відкладеного 1 грудня цього року ось цього рішення Верховною Радою. Відкладені кешбек і штрафи. Так?

– Ні. Кешбек взагалі скасовано. І штрафи також скасовані.

– Тобто не буде повернення до цього питання?

– Я думаю, що по кешбеку не буде повернення. І по штрафах також не буде повернення. У частині штрафів я погоджуюся. І в нас також були пропозиції щодо скасування тих штрафів, які були скасовані, разом з відповідною звітністю.

А щодо кешбеку я не погоджувався з таким рішенням. Я його ухвалив, але не погоджувався у зв’язку з тим, що кешбек – це реальна можливість кожному громадянину, 40 мільйонам наших громадян проконтролювати підприємця, який продає товар, і поскаржитися відповідно, якщо він отримає не фіскальний чек.

– Але ні – вирішили скасувати, не буде ані кешбеку, ані штрафів?

– Верховна Рада вирішила скасувати.

– Ви почали самі вказувати політичні сили, які, на ваш погляд, пане Гетманцев, правильно чи ні, кажучи з вашої точки зору, деструктивно ведуть себе у цьому питанні... Можна таке слово вжити?

– Так.

– Це, я так розумію, ви Ніну Южаніну вважаєте? Це людина з політичної сили Петра Порошенка. І Юлія Тимошенко також є одним із авторів альтернативних законопроєктів в даній темі, щодо ФОПів.

– Якраз у Юлії Тимошенко є позиція достатньо послідовна. Я не хотів би її у цьому контексті критикувати. Я, скажімо так, не розділяю цю позицію, але вона є послідовною. Я її розумію. Вона вважає, що в період карантину краще це рішення відкласти. А я з цим не зовсім погоджувався.

Але щодо, ну я не хотів би називати прізвища, бо, напевне, це не одна людина, а це позиція всієї політичної сили. Якщо ти вводиш відповідні норми у 2017 році, у 2018 році, ці норми запрацювали, ефект від фіскалізації електроніки – це плюс 300% надходжень до бюджету, це при тому, що дійсно галузь ще недофіскалізована...

– Це вже ефект, який існує чи..?

– Це за 3 роки того, що вдалося досягти.

– По 100 фактично на рік?

– 297% – це зростання відрахувань. І потім чомусь ти кардинально змінюєш цю позицію і починаєш критикувати фіскалізацію як таку, то мені здається, що це дещо непослідовно, скажімо м’яко.

– Ніну Южаніну маєте на увазі? Вона очолювала комітет попередньої Верховної Ради, восьмого скликання. Фактично вона вашим попередником була.

– Я маю на увазі цю політичну силу.

– Щодо політичного підґрунтя цих акцій. У самому русі #SaveФОП наполягають, що відстоюють тільки інтереси своїх колег-підприємців, побратимів. Але на акції (звернули увагу журналісти) серед політиків, які прийшли, умовно кажучи, на цей «ФОП-Майдан», були зокрема нардепи Сергій Рудик, Антон Поляков з групи «За майбутнє». Ви вбачаєте, що, можливо, якась залаштункова підтримка цих акцій з боку тих самих великих підприємців, які так не люблять, коли їх називають олігархами? Ми знаємо, хто стоїть за «За майбутнє». Ігор Коломойський. Чи не вбачаєте такого моменту?

– Це прізвище, яке ви назвали, я абсолютно не вбачаю його підтримку тут. Але я вважаю, що, безперечно, різні політичні сили намагаються хайпанути на тій інформаційній хвилі, яка піднімається у зв’язку з тим, і використати на свою користь, як опозиційні сила.

На жаль, в нас в Україні не прийнято думати про наступні покоління. У нас прийнято думати про наступні вибори, а ще краще – про рейтинги наступного місяця. І я вважаю, що, власне, те, де ми зараз перебуваємо, а ми є найбіднішою країною Європи, якщо не рахувати Молдову (у Молдові гірша ситуація, але ми з нею змінюємося рік від року), то ось це результат того популізму і того, що політики думають про себе і про свої рейтинги, а не про прийдешні покоління.

Я готовий піти взагалі з політики.

– Законопроєкти залишаються у Верховній Раді про вашу відставку як голови комітету?

– Так, вони є у Верховній Раді. Я не є тією людиною, яка мріяла все життя займатися політикою, але я прийшов сюди, аби зробити те, що ми обіцяли людям, коли йшли на вибори – непопулярні, важкі, але дуже потрібні для країни реформи. Якщо це вдасться зробити, якщо ми цю точку неповернення пройдемо... І для мене є така глобальна мета – це детінізація.

– Для підприємців... Теж важлива річ, новація, яка вже діє з 14 грудня цього року. ФОПи і наймані працівники отримали право подавати заявки на отримання одноразової допомоги у 8 тисяч гривень через карантин. До речі, одна з вимог, не єдина, бо ми ж зараз говорили про вимогу під час цих акцій протесту в столиці України скасування фіскалізації ФОПів, але вони ще виступають … вони не проти локдауну як такого, а проти того, як він запроваджується. А відомо, що з 8 січня по 24 січня2021 року буде в Україні локдаун з протидії коронавірусу. Що з приводу цього кажете?

– Про 8 тисяч – це нормальна, успішна абсолютно програма допомоги бізнесу. 261 тисяча вже є схвалених заявок від ФОПів, від тих, хто відповідає тим формальним критеріям, що визначені при їх подачі. Їх буде ще більше. Тому я думаю, що це абсолютно нормально.

А щодо критики про те, що це мала сума, то ви знаєте, це також пов’язано з нашим попереднім питанням. Неможливо вбивати країну 30 років, розкрадати і ухилятися від оподаткування, а потім розводити руками і казати: а як же ж так, ми допомагаємо менше, ніж Франція чи Польща навіть. Як це так? А ось так! Бо для того, аби держава дійсно у великих обсягах допомагала бізнесу...

Польща допомогла бізнесу і громадянам в обсязі більше, ніж наш увесь бюджет! Абсолютно весь бюджет, тотальна сума. Так от, для того, аби держава мала би можливість це робити і допомагати, необхідно, щоб і громадяни, і бізнес виконували обов’язки по відношенню до держави. Ця вулиця з двостороннім рухом. Інакше це не працює. Права завжди пов’язуються з обов’язками. І доки ми це не зрозуміємо, ми будемо таким самим інфантильним суспільством, яким були всі 70 років при СРСР і 30 років при незалежній Україні. І залишаємося, на жаль.

– А щодо саме локдауну з 8 січня? Як ви вважаєте, це буде такий удар дуже болючий? Ви наполягаєте, що зокрема ця допомога якось вже «​амортизує»​?

– Взагалі моя точка зору, я прихильник повного локдауну з припиненням транспорту. Я послідовний прихильник цього рішення. Бо будь-які половинчасті обмеження не дають тієї користі, на яку ми розраховуємо.

Разом з тим, треба відзначити і те, що те рішення, ухвалене урядом про карантин «вихідного дня», дозволило нам на сьогодні спостерігати менші цифри вже заражених коронавірусом в Україні.

– Ви вважаєте, що був ефект?

– За свідченням уряду, і ми не можемо не погодитися, зважаючи на статистику, що це мало би позитивний ефект.

Зрозумійте, будь ласка: ніхто у світі не знає, як діяти, ніхто не знає чітких алгоритмів. От Великобританія знову вводить повний локдаун. Ізраїль вводить повний локдаун. Тобто безліч країн пройшла через повні локдауни. Наш уряд вирішив зробити якісь компромісні заходи, ввівши локдаун «вихідного дня» наприклад чи ввівши з 8 січня локдаун, не припинивши роботу транспорту. Він намагається знайти певний компроміс.

Погано це добре? Є уряд, який політично відповідальний за ухвалені рішення. Ніхто не знає, яке рішення є правильним. Є уряд, який може брати на себе відповідальність, а ми, я вважаю, повинні підтримувати його в цьому і довіряти.

– Тобто на шальках цих терезів: дійсно, коронавірус, який нікуди не відступає, дуже небезпечна інфекція; а з іншого боку, інтереси бізнесу малого і середнього.

– Я ці терези взагалі не хочу розглядати. Розумієте, якщо ми зможемо врятувати одного, одне життя українця ціною 0,5% ВВП, ми повинні це зробити, навіть не замислюючись. Навіть не замислюючись! Якщо ми з вами мислимо інакше, то ми з вами – не цивілізована нація, ми взагалі з вами не нація, яка повинна гуртуватися навколо проблем, яка повинна допомагати і рятувати один одного, а не думати про власну кишеню ціною життя людини, якої ти можеш не знати.

– Ви днями давали інтерв’ю виданню «Сегодня» і зокрема констатували: «В Україні можуть (я так розумію, що законопроєкт про це готується) об'єднати єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб і військовий збір в єдиний платіж і таким чином знизити ставку по них до 25%». Це ж зниження податків.

– Для всіх.

– Це на 20% буде зниження, правильна цифра?

– Не на 20%. Там просто коли коментатори коментували, вони не зовсім розуміли логіку пропозицій. Мова йде дійсно про об’єднання трьох платежів в один. Це спрощення адміністрування, а друге – про зменшення ефективної ставки. Ефективна ставка – це ставка, яка реально сплачується на сьогодні з Фонду оплати праці. Це десь 34%. Пропонується зменшити їх до 30% з поступовим зниженням до 25% щороку. Тобто не відразу, а впродовж 5 років.

– До 30% вже цього року, 2021-го?

– Ні, воно ще не ухвалене. Це, щонайменше, з 2022 року запрацює. Якщо знову ж таки ми обговоримо і це всіма буде це схвалено. Це як проєкт, який сьогодні обговорюється на рівні ЗМІ, експертів, Міністерства фінансів. Він ще навіть не зареєстрований як законопроєкт. Але він вже готовий. Я за такий законопроєкт. Бо це ще один потужний крок для виведення зарплати з «тіні». І ми будемо мати компенсатори, ми компенсуємо втрати цих 4%, а потім по 1% щороку компенсуємо за рахунок збільшення бази оподаткування, коли дійсно зарплатні вийдуть з «тіні». А там досить великі гроші.

– А тут немає суперечностей? От ви критикуєте ухвалений законопроєкт №3656 щодо аграріїв, де знизили ПДВ з 20% до 14%, а самі зниження податків тут пропонуєте?

– Ми мали би таку суперечність, якщо я пропонував би зменшити податки на Фонд оплати праці для аграріїв чи для родовиків, чи, наприклад, для когось іншого. Тоді певна суперечність була б. А це рішення абсолютно різного порядку, різного рівня і різного впливу на економіку.

– Ще одне свіже інтерв’ю. Не ваше. А голови Державної податкової служби Олексія Любченка. В ефірі «Свободи слова» Савіка Шустера 18 грудня він констатував (на секундочку!): «Понад 4 мільйони українців (я так розумію, що 10 років) роками не сплачують податків». А в Україні населення – десь 40 мільйонів.

– Мова йде про працездатних. Мова йде не про ФОПи і не пенсіонерів. Вони виключені з цього списку. Мова йде про працездатних громадян. Якщо брати взагалі по Україні включно з ОРДЛО, то там більше 5 мільйонів. Я цю цифру також озвучував. Це більше 4 мільйонів. Люди ж святим духом харчуються 10 років!

– А скільки людей зараз мають статус ФОПів – фізичних осіб підприємців?

– 1 900 тисяч. Але вони не відносяться до цієї категорії. Це просто люди такі, як ми з вами, які 10 років не отримують жодної копійки. А якщо (і ви в цьому інтерв’ю також знайдете цю цифру у Любченка) 13,8 мільйони у 2019 році жодної копійки не отримали!

– Йдеться не про те, що ці люди щось приховують. Вони не отримують доходів, так?

– Ні. Вони отримують доходи, але в іншій формі. От в чому проблема.

– У «тіні» зокрема. Про це йдеться.

– Безперечно. Про це йдеться. Певні пільги, які скасовані, вже приносять до бюджету певні гроші. І це правда.

– Хоча би порядки можете назвати?

– Ми скасували пільгу на податок на прибуток за рахунок акцизу на дизель для ГЗК (для них була встановлена ця пільга), то це десь мільярд. Якщо ми говоримо про ставки, які ми урівняли для тютюну, тільки з ТВЕНів, айкосів – це близько 4 мільярдів по року наступному очікується. Вступає в силу з 1 січня. Якщо ми говоримо про руду і ставку на руду, яка (на хвилинку!) в країні, що воює, в найбіднішій країні Європи, була найменша в усьому світі. Якщо порівняти податкове навантаження на родовиків наших і, наприклад, Австралії і навіть Росії. Так от, ми підняли на 50% ставку.

– Це вже діє?

– Так, це вже діє. І це достатньо потужна допомога для державного бюджету.

Тобто ми діємо в усіх напрямах і намагаємося нічого не пропустити. Безперечно, десь помиляємося. Безперечно, щось не бачимо. Але ми доведемо це до кінця.

– Пане Гетманцев, одне з найважливіших рішень року, що минає, 2020-го. Верховна Рада легалізувала гральний бізнес. Що ви вбачаєте: дійсно великий успіх чи просто ухвалили рішення – одна «тінь» у цьому гральному бізнесі... ? Він же ж з 2009 року, з року заборони, нікуди не дівся – всі бачили, коли повз наприклад будь-яку станцію метро проходили.

– Ви ж погоджуєтеся з тим, що зараз його вже набагато-набагато менше?

– Бачите успіх, так? Поясніть.

– По-перше, це, до речі, до того ж питання про доходи, про яке ми говорили, то 7,5 мільярда гривень від грального бізнесу закладено в наступний бюджет. І вони будуть, ці гроші, безперечно. Але це одне з тих непопулярних рішень, які не могли ухвалити в Україні 30 років. Ви бачили, як критикували цей закон, як вимагали повної заборони грального бізнесу. Але, на хвилиночку, повна заборона грального бізнесу у нас діє з 2009 року.

Більше того, повна заборона грального бізнесу в США діяла з 1905 року...

– ... у поєднанні з сухим законом.

– ... у поєднанні з алкоголем. І це призвело до формування найпотужнішої організованої злочинності у світі. Бо повна заборона грального бізнесу, до речі, як і алкоголю, ніколи не призводила до позитивних результатів для суспільства. Завжди це мало зворотній ефект.

– Пане Гетманцев, коли ще тільки розглядали цей законопроєкт, а ухвалили його 14 липня 2020 року, але ще торік восени, коли якраз «Слуга народу», монобільшість, Верховна Рада, ви очолювали комітет, то знову ж таки деякі ваші критики, зокрема Юрій Ніколов, редактор сайту «Наші гроші», констатував, що, мовляв, ви, не виключено, є зацікавленою особою, тому що ви «раніше були відомі як міноритарний акціонер лотерейної компанії «МСЛ».

– Це правда. Що я там можу сказати? Дійсно до квітня 2019 року я мав 0,01% в статутному капіталі апарату «МСЛ». Я починав свою кар’єру як юрист цієї компанії. І в 1998-у чи в 1999 році, коли була приватизація, я отримав цю частку. І, власне кажучи, продав її тільки в 2019 році.

Якщо вважати, що ця частка могла вплинути на вирішення якихось питань на цьому підприємстві, я так не думав би. І знаю напевне, що так не є насправді. Я не пов'язаний на сьогодні жодним чином з будь-яким оператором. Хоча я глибоко знаю цей ринок зсередини.

– Не вийде так, що у 2021 році, дійсно закон важливий, а все рівно чи в «тінь», чи будуть якісь махінації? Це така ж дуже прибуткова, м’яко кажучи, галузь.

– Махінації можливі завжди у будь-якій галузі. Не тільки в цій. А наше з вами завдання – зробити так, щоб цих махінацій не було.

– Держава має механізми контролю?

– Орган сформований, закон ухвалений. Нехай видають ліцензії і контролюють виконання ліцензійних умов.

– Щодо пільг у сировинній галузі. Теж можете докладніше розказати. Що тут треба врегулювати? На відміну від переробки знову ж таки.

– Моє враження таке і моя думка така, що ми повинні оподатковувати більше великий бізнес, що працює в сировинних галузях. Більше ми повинні оподатковувати, перерозподіляючи через бюджет ці гроші на підтримку розвитку промисловості. Я вважаю, що це так. Якщо ми з вами побачимо ту суму, яку від доходу сплачують, наприклад, аграрії, то це 1% від доходу і менше в залежності від галузі.

– Податками сплачують?

– Так. Якщо ми візьмемо промисловість, скільки вони сплачують від свого доходу, то це 2% і більше, аж до 8% в залежності від галузі. Але, вочевидь, ми з вами стимулюємо на рівні оподаткування сировинну галузь замість переробної. І це неправильно. Якщо ми з вами хочемо побудувати економіку, нам це не вдасться за цього покоління точно зробити, але таку, як у Франції, у Німеччині, у Великобританії, хоча би стати на цей шлях побудови такої економіки, то ми повинні розвивати галузі з високою доданою вартістю. Ту ж саму переробку в сільському господарстві ми повинні стимулювати державою, але не вирощуванням сільськогосподарських культур. Це галузь, яка і так розвивається достатньо непогано і не потребує...

– В інших сферах, не аграрній, наведіть приклад, де переробка, де сировинна. Ось ці моменти.

– Давайте згадаємо авіабудівництво. Давайте суднобудівництво згадаємо. Ті галузі, в яких ми займали першість у світі... Давайте згадаємо врешті-решт нашу оборонку. Це ж величезна галузь із величезним державним замовленням, яка може розвиватися і гідно конкурувати.

– А не просто качати, грубо кажучи, з землі. Що робиться Верховною Радою у цьому напрямку, щоб саме переробні, не сировинні галузі, а переробні, ось тут перерозподіляти?

– Ми, по-перше, ухвалили законопроєкт про «інвестняні». Він уже ухвалений Верховною Радою. І, я думаю, набуде найближчим часом чинності. Де ми даємо інвестору, який з України або з-за кордону заходить на наш ринок, цілий ряд пільг, аби він міг розвивати свій бізнес.

– 2021 року набуде чинності. Так?

– Так. Але він ще не підписаний президентом. Якщо він підпише, а я думаю, що підпише, то з наступного року.

Ми на сьогодні вже розробили законопроєкт на нашому саме комітеті, спрямований саме на підтримку от якраз тут за рахунок зниженої ставки ПДВ на виробництво обладнання в Україні. Бо нам необхідне обладнання. Ввезення обладнання з-за кордону, яке не виробляється в Україні, і виробництво, реалізація обладнання тут. Бо у нас від 60% до 80% зношення основних засобів. Ми не конкуруємо з усією Європою зараз. З Білоруссю ми не конкуруємо. Бо у нас таке зношення основних засобів! Ми вже ухвалили норму про прискорену амортизацію, коли вартість основного засобу, що придбав підприємець, він може списати за 2 роки, а не чекати 10 років, як це було раніше.

Тобто ми робимо те, аби підтримати власну промисловість. На жаль, в проєкті бюджету на 2021 рік не так багато є програм, які спрямовані саме на розвиток промисловості. І це було одним із наших як Верховної Ради зауважень до проєкту цього бюджету.

– Це ви вважаєте не найкращим варіантом?

– Це недолік бюджету. Безумовно.

– З Володимиром Зеленським як підтримуєте контакти як голова комітету? Часто зустрічаєтеся?

– Досить часто.

– Відчуваєте підтримку президента?

– На нарадах – так.

– У зв’язку з цими питаннями, що ми на початку говорили, ваших критиків, які хочуть вашої відставки – ​відчуваєте підтримку президента Зеленського?

– Я думаю, що це краще, безперечно, у Володимира Олександровича запитати. Але я не чув від нього (Зеленського – ред.) претензій чи пропозицій якихось щодо полишення цієї посади.

ПОВНІСТЮ РОЗМОВА З ДАНИЛОМ ГЕТМАНЦЕВИМ У ВІДЕОВАРІАНТІ ІНТЕРВ’​Ю.

НАЗВАНІ В ЦЬОМУ ІНТЕРВ’​Ю ОСОБИ МАЮТЬ ПРАВО ТЕЖ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ПОЗИЦІЮ