Глава Мінфіну Марченко про бюджет, дефолт і стабільність гривні

Проєкт держбюджету-2012 є реалістичним і збалансованим. Він не надутий щодо доходів, не популістський за видатками. Дефіцит його скорочується – 2022 року він становитиме 4,5%, а 2023-го – 3,5%. У цьому запевнив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода міністр фінансів України Сергій Марченко. Він також відповів на запитання, до чого б міг привести Україну дефолт, чи не забагато витрат на Офіс президента і на медзаклади для можновладців та як міністр сприймає постійні пропозиції деяких народних депутатів його відставити.

Олександр Лащенко: Пане Марченко, 29 до 1. Так? Гривня-долар. На наступний рік так плануєте?

– Середньорічний.

– Середньорічний курс. Бачимо, останнім часом ніякого, звісно, катастрофічного падіння гривні немає. Але певне просідання фіксується от у ці вересневі дні, є, за офіційним курсом НБУ. Звідки така впевненість у міцності національної грошової одиниці України у 2021 році?

– Я почну з цього року. Є впевненість в тому, що НБУ продовжить свою стабільну політику. Це перший чинник. Інший чинник – це макроекономіка. У зв’язку з локдауном у нас баланс імпорту-експорту вирівнюється у цьому році. В наступному він знову ж таки зміниться на користь імпорту. Але ми бачимо можливість перекрити за рахунок інших джерел валютну недостачу. Тому я не бачу особливих ризиків в частині валютно-курсової політики і стабільності валютно-курсової. Тобто я вважаю, що динаміка буде, волатильність не буде значною і коливатиметься в нинішніх межах.

– Тобто все-таки 29 до 1, так, курс гривні до долара розраховуєте?

– Ми так рахуємо.

– Але все це на тлі доволі високого дефіциту бюджету. На рівні аж 6% ВВП. Це ж дуже висока цифра. Цей чинник не завадить утриманню курсу гривні наступного року на таких показниках?

– Навпаки. Ми вважаємо, що одним з джерел покриття дефіциту бюджету у нас є зовнішні запозичення. Це співпраця з МВФ, з нашими міжнародними партнерами. Це обов’язкова умова для наступного року. Тобто ми не розглядаємо інших варіантів. Самостійно ми поки що не готові фінансувати дефіцит бюджету. Тому це буде притік валюти, який дозволить нам профінансувати дефіцит.

Закиди щодо величини дефіциту бюджету я вважаю необґрунтованими з декількох причин. Перша причина – це цикли економічної динаміки. У цьому році всі країни світу пережили страшенну кризу. Економічний спад сягав рівня 50-річної давнини.

– Так. Через коронавірус...

– Коронавірус вплинув на економіку. І ми не відрізняємося від інших країн. Можливо, у нас ситуація трошки краща з точки зору економічних втрат, але стимули економічні і держава, яка може через бюджет перерозподіляти і давати стимули для економіки, для всіх країн на даному етапі – це один із основних таких маркерів наступного року і цього року.

Тому сказати, що ми можемо зараз радикально скоротити дефіцит – це було би неправильно як з точки зору економічної теорії, так і з точки зору наслідків для економіки, для громадян. Тому що відсоток ВВП коштує 45 мільярдів гривень. Ми скоротили з 7,5%, які зараз є в цьому році, до 6%. Тобто ми фактично його скоротили... Рахуйте: 45 плюс 22,5 – це фактично та цифра. Ми скоротили на 68 мільярдів порівняно з...

– ... але ж не 3%. Скільки у державах розвинутих, умовно кажучи, економічно? Україна відстає удвічі, якщо 6% дефіциту.

– У нас 6%. А в інших країнах він ще вищий.

– Наприклад?

– Наприклад, та ж Британія, США – там вище 15% дефіцит. Іспанія, Італія – 11-12%. Сусідні країни? Польща – також вище дефіцит. Польща на наступний рік планує 6% дефіцит бюджету. Це співмірний з нами. Але рахуйте, у Польщі інші стартові можливості. Вони інтегровані в ЄС.

Тому в даному випадку ми хочемо бути самостійно фіскально незалежними, будувати власну боргову політику. Я не бачу в цьому проблеми. Проблема була би в тому, якби ми намагалися себе обманути і зробити дефіцит, умовно, 3%.

– Погодьтеся, є держави, які мають і такий дефіцит – 3%.

– Є держави, які мають такий дефіцит. Питання в тому, яке співвідношення між ВВП і дефіцитом. Якщо плануються якісь інтервенції, суттєвий буде ріст ВВП, то це може бути так.

Ми плануємо в наступному році 4,6% зростання ВВП. І по цих параметрах, я вважаю, у нас все досить так нормально, помірно. Цей бюджет є реалістичним. Він не надутий щодо доходів, не популістський за видатками. Цей бюджет збалансований. І ми намагатимемося... Наприклад, у 2022 році дефіцит вже буде 4,5%, а в 2023-у – 3,5%.

До речі, ми разом із бюджетом комітетом подали індикативи по кожному міністерству до 2023 року з чітким вказуванням сум видатків, які вони можуть отримати. Тобто, ми провели практику середньострокового планування, яку, на жаль, ми не змогли вчасно зробити через коронакризу в червні.

«Ми зараз запозичуємо дешевше, погашаючи попередні дорогі борги»

– У цьому зв’язку ви наполягаєте, що неправі ваші критики, які стверджують, що такий високий показник дефіциту бюджету, запланований на наступний рік, й інші речі – це просто намагання зараз в умовах, дійсно, і об’єктивної кризи, і війну не забуваймо, яка триває і розв’язана Росією, нинішнього уряду за рахунок наступних поколінь жити. Що скажете таким критикам?

– Це некоректне висловлювання. Тому що треба дивитися ті запозичення, які ми зараз робимо, на який період часу вони здійснюються, яка дохідність. Наприклад, ми запозичуємо довгі інструменти зараз. Ми не намагаємося запозичувати короткі. Запозичувати довгі – низька дохідність. Ми запозичили, євробонд у нас був із рекордною ставкою за 13 останніх років – 7,25 в доларах США. І в євро на початку року була також дохідність досить низька – 4,374, мені здається.

Тобто, з точки зору думки про майбутні покоління, ми зараз запозичуємо дешевше, погашаючи дорогі борги попереднього періоду часу. Чому саме ми збільшили, наприклад, ДБР порівняно з НАБУ? Пояснюю. НАБУ було створене ще в 2015 році. І до цього часу бюджет НАБУ вже сформований, і ми його чітко розуміємо, і ми індексуємо на рівень інфляції, і ми індексуємо дійсно ті речі, які дійсно необхідні. ДБР – орган, який був створений досить недавно. У них немає абсолютно забезпечення ані комп’ютерною технікою, ані набрана достатня кількість людей. Тобто, це питання суто технічне. І люди, які дійсно хочуть розібратися, вони можуть запитати у нас.

Більше грошей на Офіс президента?

Ми чітко пояснимо, чому, наприклад, ми збільшили. Те ж саме стосується Офісу президента.

– 40% справді?

– 300 мільйонів гривень з плюсом. Я поясню! За останні роки, я думаю, що, напевне, за 5-6 років, президенти України не вважали за необхідне турбуватися про офіс, думати про видатки офісу і так далі. У зв’язку з цим рівень зарплат службовців, а це люди, які працюють в Офісі президента, порівнюючи з секретаріатом Кабміну і апаратом Верховної Ради, значно нижчі.

– Ну, скільки? Це ж державні службовці – можна цікавитися. Скільки пересічний працівник отримує на місяць?

– Я думаю, що до 20 тисяч гривень нормальний спеціаліст має отримувати в Офісі президента. В Кабміні й у Верховній Раді значно більше.

– Ви вважаєте, що треба зрівняти все це?

– Це не те, що я вважаю. Це була би нормальна практика. Тому що вони співмірні по своїх функціях. Коли ми це зробили, нам почали дорікати, що це якась, вибачте, політика. Я готовий взяти на себе цю відповідальність. Ми рахуємо бюджет – побачили диспропорцію, то ми перерахували. І зараз, наскільки я знаю, в офісі вважають за необхідне провести скорочення і зменшити видатки до рівня 2020 року. Гаразд. Це їхнє рішення...

– Тобто, при цьому закладено більше фінансування на наступний рік?

– У другому читанні розгляду бюджету за пропозиціями народних депутатів можна змінити.

З приводу закидів, що ми не працювали з парламентом. У зв’язку з тим, що у нас були досить жорсткі обмеження по підготовці бюджету, у зв’язку з тим, що серпень місяць – на жаль, парламентські канікули були, ми підготували бюджет саме під початок вересня, збалансували його, провели необхідні консультації з головними розпорядниками коштів, міністерствами. І, за законодавством, у нас не було необхідності проводити консультації з депутатськими фракціями, групами.

Тому що на даному етапі ми готували бюджет, це кабмінівський варіант бюджету, який потім в Раді доопрацьовується, звичайно, за пропозиціями народних депутатів. Ми готові до цього. Консультації тільки розпочинаються. Тому всі ці закиди я вважаю необґрунтованими.

– Щодо представлення у Верховній Раді. Я так розумію, що крайні терміни ухвалення бюджету в першому читанні – 20 жовтня. До нового року мають ухвалити, не буде ніяких затягувань? Бували раніше приклади в історії України, що затягували.

– Ми відкриті. Нам дорікали, що ми не встигнемо до 15 вересня. Встигли. Зараз кажуть, що там щось не так. Я готовий до дискусії. Питання, знаєте, іноді є політика, є політичні речі, а іноді є технічні речі. Я готовий дискутувати по технічних речах. По політичних також, але тут їх треба відрізняти.

– Є запитання до вас у твітері, сторінка Радіо Свобода.

Людина з ніком «Агатангел». Я цитую його. «На вашу думку, чи є економічні підстави для збільшення видаткової частини українського бюджету на соцпрограми з огляду на кризу, відсутність можливості для зростання? Чи не загрожує це у перспективі дефолтом і галопуючим ростом інфляції?»

– Усі необхідні соціальні видатки, які закладені в бюджеті, ретельно прораховані й забезпечені в повній мірі. Йде мова і про виплату пенсій у повному обсязі, і про проведення індексації пенсій, і про доплату пенсій пенсіонерам, так звана доплата «75 плюс», й інші соціальні наші необхідні зобов’язання.

Чи впливатиме це на наші зобов’язання по виплаті боргових платежів? Не впливає. Тому що це різні речі. Тому що ми говоримо про видатки, а тут йде мова про фінансування. Ми вважаємо, що статтю фінансування ми матимемо можливість забезпечити в повній мірі. І немає зараз підстав казати, що може бути невиплата якихось боргів.

Дефолт України – катастрофа чи… ок?

– Виключається дефолт, не може йти й мови, ви наполягаєте на цьому?

– Виключається (дефолт – ред.).

– Це слово зокрема з вуст відомого, далеко не останнього бізнесмена Ігоря Коломойського пролунало, давненько, Зеленський ще тільки до влади як президент приходив. Наводили ЗМІ думку Коломойського в інтерв’ю Financial Times. Він наводив приклади Греції, Аргентини, які, з точки зору Коломойського, показують, що «ми повинні ставитися до наших кредиторів, як Греція, це приклад для України. Скільки разів оголошувала дефолт Аргентина? І нічого. Вони реструктуризували борги – зараз все нормально». Щоправда, у Греції, як ми знаємо, цей період дефолту два тижні тривав, і все рівно й кризу завдяки співпраці з міжнародними фінансовими організаціями вдалося цій країні тоді, 5 років тому, вгамувати.

Для України така аргументація? Це ж не тільки Коломойський. Хоча з його вуст це має особливу вагу, можливість дефолту?

– Для того, щоб коментувати такі речі, треба, як мінімум, бути спеціалістом у сфері боргової політики або працювати в інвестиційній сфері, на інвестиційних ринках.

Я простий наведу приклад. Ви живете на площадці з сусідами. Ви прийшли до них одного разу і кажете: позичте мені гроші – мені потрібно купити холодильник. Сусіди скинулися – ви купили холодильник. А потім минуло кілька... Ви кажете: не можу вам віддати всю суму, давайте я вам половину віддам. Сусіди кажуть: ти ж наш сусід, добре, вибачимо. І Аргентина так робила 9 разів. Як ви думаєте, чи можна 9 разів обманювати своїх сусідів? Це нормальна практика? Я вважаю, що навіть один раз, якщо ви так зробите, наступного разу вам просто двері не відкриють, скажуть: шановні товариші, які хочуть запозичити...

– …російською звучить «єдиножди солгав»…

– …от не можна цього робити. Це не є практика, яку взагалі варто копіювати і про це навіть розказувати, казати, що це прекрасні ініціативи! Коли про це кажуть шановні народні депутати, то у мене волосся стає дибки. Думаю: добре, це можна зробити раз, а потім забудьте про все інше років на 5. Вам не буде ніхто довіряти. Ми це вже проходили, до речі.

Виходимо з боргової ями?

– Але щодо саме держборгу. За 2 роки Україна збільшує борг на понад 10% ВВП. Принаймні це твердження заступника голови бюджетного комітету Ради Володимира Цабаля. На кінець 2018 року який рівень держборгу до ВВП України – майже 61%. А скільки зараз?

– Зараз у нас рівень боргу 85 мільярдів доларів США. У відсотках? Ми хочемо зменшити його у наступному році до 63,4. Зараз на кінець року буде 68. Тобто це прогнозний показник.

– Тобто, виходимо з боргової ями? Якщо це назвати борговою ямою.

– Ми поступово. Цей рік у нас кризовий. І в нас є ризик того, що наш борг трошки збільшиться. Але у зв’язку з тим, що останні роки була досить помірна і виважена боргова політика, держборг знизився з 80% 2015 року до майже нижче 60% наприкінці минулого року.

Гроші на медицину взагалі й на «Феофанію» зокрема

– Павло Козенко (продовжую цитувати запитання глядачів Радіо Свобода, підготовлені ще до ефіру) запитує у фейсбуці: «Чому медицина, згідно проєкту бюджету-2021, буде фінансуватися на рівні 4% ВВП, якщо в законі про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення сказано мінімум 5%? А Національна служба здоров’я України порахувала, що для виконання програми медичних гарантій держава має виділити близько 225 мільярдів гривень щодо повноцінного забезпечення населення медпослугами. В проєкті бюджету на програми медгарантій ця служба заклала лише близько 150 мільярдів гривень. Цього замало. От що скажете – медицина, ці цифри відповідають дійсності?»

– Наведені цифри відповідають дійсності. Але реальність така, що ми можемо вийти на рівень 5% у 2023 році. Тобто мають бути співмірні наші потреби з нашими можливостями.

Дійсно є потреба забезпечити необхідними видатками медицину з держбюджету. І в наступному році видатки на медицину збільшуються майже на 28 мільярдів гривень. І це досить серйозна сума. Це один із основних пріоритетів наступного року. Але дозволити собі збільшити на 100 мільярдів ми не можемо. Тому що ваше перше запитання про дефіцит бюджету, то ось вам відповідь. Це майже 2% дефіциту, навіть більше. Тобто якщо ми хочемо йти таким шляхом, то ми можемо, але це буде шлях в нікуди. Тому що ми не зможемо покрити цей дефіцит. Тут треба виходити з реальності.

Є інше питання. Кажуть: перерозподіліть з інших міністерств. Я кажу: покажіть, де саме взяти, у кого забрати­ – в освітян, у сфері культури, у сфері спорту чи, можливо, у військових? Кажуть: ви вирішуйте – ви ж Мінфін. Ні, так не буває. Ми вирішуємо і бюджет не влаштовує... Коли на Кабміні бюджет розглядається, то тих міністрів, які задоволені бюджетом, не було і немає і ніколи не може бути. Тому що всі незадоволені. Хочеться завжди більше.

– Грошей завжди мало.

– Тому давайте виходити з реальності. До 5% (від ВВП – ред.) до 2023 року можна забезпечити.

– Але у цьому зв’язку не факт, що бракує державі коштів. Наскільки можна судити з запропонованого проєкту бюджету, буде задоволене прохання Державного управління справами (те ж саме ДУС знамените) виділити мільярд гривень бюджетних коштів для програм щодо надання коштів медичним закладам, але от за цими формулюваннями бюрократичними… Йдеться про чотири заклади ДУС. І з них ось ця легендарна «Феофанія». І на це все більше грошей виділиться. Якщо я не помиляюся, на 200 мільйонів гривень більше, ніж у 2020 році.

– Так.

– Виходить, що на це гроші є?

– 200 мільйонів і 100 мільярдів – це різні речі. От ви кажете, що от у вас є «Феофанія». Так що, ви пропонуєте закрити «Феофанію» в період коронакризи, в період, коли треба лікувати? Можливо, потрібно відкрити доступ у «Феофанію» для всіх.

– А ви за відкритий доступ?

– Звичайно. Я вважаю, що всі медичні заклади мають бути в єдиній системі медичних гарантій надання медичних послуг. І немає бути винятків. І тому ось ці всі порівняння... Ну, забрати 200 мільйонів у «Феофанії» і дати їх на систему медичних гарантій – це ні про що, якщо там потреба 100 мільярдів. Тобто ви ж розумієте прекрасно, що питання не у «Феофанії».

І на вакцинацію проти COVID-19

– Звісно коронавірус нікуди не дівається. На наступний рік не буде відповідного фонду, але буде, звісно, фінансування. Є цифри. Навіть на вакцинацію запланували. Розкажіть про це.

– Це була така ініціатива. Ми вирішили, що кошти потрібні на вакцинацію. Підтримали цю ініціативу і прем’єр, і президент. Вартість однієї вакцини була порахована – десь близько 6 доларів США. І ми заклали суму, ми вважаємо необхідну, для того, щоб покрити мінімальну потребу для категорій громадян, які дійсно потребуватимуть обов’язкової вакцинації. Тобто не добровільної, а обов’язкової. Ті ж медики. І там десь йде мова про більше 7 мільйонів вакцин може бути закуплено. Тому ми зробили крок, який дозволяє це питання вирішити. 2,6 мільярда гривень (заплановане фінансування цієї програми - ред).

– Галина Штефанець – так вона підписалася у фейсбуці на сторінці Радіо Свобода. «Нові реформи – щоб створити робочі місця. Люди не працюють, зарплати мінімальні, люди не живуть, не відпочивають, не йдуть у ресторан. Від праці залежить обороноздатність країни. Що з цим робити?» Тут чимало різних аспектів.

– В даному випадку ми кажемо, які в нас економічні посили для економічної динаміки. Ми маємо тоді казати, що через бюджет ми маємо можливість передбачити фінансування інфраструктурних проєктів. Це додаткові робочі місця. Це мається на увазі дорожнє будівництво, ремонти шкіл, лікарень, будівництво спортивних споруд. Це робочі місця. Далі це програма іпотечного кредитування. В наступному році ми готові будемо передбачити надання іпотечних кредитів для 30 тисяч сімей.

– А зараз скільки надається?

– Зараз практично не надається. Тобто, це нова програма.

– Майже з нуля до 30 тисяч?

– Так. Тобто ми докапіталізуємо нову установу, яка зможе надавати іпотечні кредити і також надавати фінансовий лізинг, кредит. Тобто, це будівництво житла.

Далі. Вперше програма в бюджеті – закупівля пасажирських вагонів. Пасажирський парк вагонів ніхто не оновляв вже довгий період часу. Для «Укрзалізниці» це невигідний вид бізнесу, тому що він низький по тарифах і не покриває навіть собівартість. Тому це питання також стояло гостро як для держави, показати, що ми в цьому напрямку також створюємо економічні стимули.

Далі йде мова про регіональний розвиток. Фонд регіонального розвитку – 9,4 мільярди. Аграрна сфера – 4,2 мільярда передбачено додатково, видатки на сферу. І я це тільки назвав ті сфери, які лежать на поверхні. І я вважаю, що саме, стимулюючи через створення попиту з боку держави на такого роду послуги або сервіси, ми можемо створити необхідну кількість робочих місць.

Мінімалка росте, інфляція розганяється?

– Щодо мінімальної зарплати – теж дуже важлива річ. 6 тисяч з нового року і з 1 червня – 6 500. Зараз 5 тисяч. При цьому ж загроза інфляції існує. Не буде розгону інфляції, якщо піднімати мінімалку?

– Якщо піднімати її (мінімалку – ред.) різко і не застосовувати певних запобіжників, які має НБУ, тобто не контролювати грошову масу, то це може вплинути частково на інфляцію. Розрахунки показують, що вплив може бути в межах одного чи піввідсотка. Не більше. Це розрахунки НБУ. В даному випадку йде мова про те, як будуть розвиватися події наступного року.

Інфляційна динаміка цього року. В серпні місяці інфляція до грудня – 1,2%. Рік до року – 2,5%. Це цього року. Тобто, у нас фактично дефляційний тренд. Тобто питання більше стоїть, яким чином створити умови для того, щоб інфляція вийшла в межі п’ять, плюс-мінус 1%, як закладено у меморандумі з МВФ. Тому я не бачу ризиків на даному, конкретному етапі, що в нас будуть якісь різкі інфляційні шоки.

– Максимум 1%?

– Це максимум. Це (1% – ред.) найгірший варіант.

Денис Пудрик –​ «з точки зору професійних якостей​ питань не було»

– Ще одне запитання. Знову ж таки сторінка Радіо Свобода у фейсбуці. Сергій Афанасьєв (такий нік у нашого читача): «Марченко погодив призначення Дениса Пудрика на посаду голови одеської митниці». Мінфін... Митниця – це теж ваша парафія, скажімо так. Ви знаєте, скільки було критики. До речі, навіть від пана Саакашвілі. Справа навіть не в персоналіях. Денис Пудрик очолив одну з найключовіших митниць України. До нього дуже багато запитань. Що скажете у відповідь щодо пана Пудрика і до вас тепер, якщо ви погоджували?

– Я на це запитання відповідав. Мене часто запитують про призначення тих або інших осіб на митницю. Ми як Мінфін, згідно закону, маємо погоджувати призначення регіональних керівників. І за поданням керівництва митниці ми здійснюємо таке погодження. Ми можемо перевірити на наявність чи на відсутність кримінальних проваджень щодо тієї чи іншої особи. Це для нас може бути причиною не призначати. І ми проводимо співбесіду. І за результатами співбесіди, перевірок і так далі оцінити доброчесність тієї або іншої людини, я вважаю, складно.

З приводу Дениса Пудрика. По ньому питань не було до його призначення. Потім з’явилися питання у пресі щодо його статків і так далі. Я думаю, що можете запитати Дениса Пудрика. І він пояснить, яким чином він сформував свої статки.

– Ви не шкодуєте зараз, що така кандидатура затверджена на ключовий пункт митниці в Україні?

– Я не знаю, як би я діяв, знаючи резонанс. Чи, можливо, я перевіряв би на наявні у нього статки, задав би це питання Денису Пудрику? Я, можливо, задав би. Знаєте, задньою думкою можна багато чого подивитися. Але з точки зору професійних якостей до нього питань не було.

– І те, що він раніше там працював, то це на плюс, а не на мінус, ви вважаєте. Я так вас розумію?

– У митниці дуже багато....

– Не «нове обличчя» пан Пудрик, погодьтеся.

– На митниці складно з новими обличчями. Усі обличчя на митниці плюс-мінус однакові. Питання: чи вони виконують планові показники?

– А виконують, до речі, планові показники? Зараз вже не про пана Пудрика. В цілому митниця запрацювала краще?

– Виконує планові показники, починаючи з травня місяця. Травень, червень, липень, серпень – стовідсоткове виконання.

– А понаднормово є?

– Ми сподіваємося, що останні, можливо, рішення дозволять підвищити ефективність і посилити боротьбу з контрабандою. І митниця буде перевиконувати показники.

– З травня – 100%. А до травня скільки в середньому виконувала митниця?

– Не було виконання у цьому році. Це було вперше в травні виконання. Тобто, план не виконувався. Недобір був в середньому до 5 мільярдів гривень.

– А зараз немає недобору?

– Зараз немає недобору.

Україна і МВФ без дати нового траншу

– І, звісно, Україна і МВФ. Ось заява голови комітету Верховної Ради з питань фінансів Данила Гетманцева, що, мовляв, Україна може отримати черговий транш МВФ вже в грудні цього року. Як ми знаємо, Рада директорів МВФ затвердила програму співпраці з Україною на 5 мільярдів доларів. Поки один транш надійшов.

– 2,1 мільярда.

– Можна сподіватися, пан Гетманцев має рацію з таким оптимістичним доволі прогнозом, знаючи реакцію МВФ. Ми знаємо, є і реакція МВФ після підписання цієї програми. Адже є і певні вимоги щодо справді боротьби з корупцією в Україні, інші питання. Що скажете, у грудні новий транш можливий МВФ?

– Я не знаю, звідки голова комітету має таку інформацію. Я такою інформацією як міністр фінансів і людина, яка в уряді відповідає за перемовини з МВФ, не володію.

– Що скажете як міністр, на якому зараз етапі?

– На даному етапі ми проводимо перемовини з МВФ. І ми хотіли би, щоб найближчим часом, надаємо всю необхідну інформацію, отримати перегляд програми, приїзд онлайн-місії в Україну. Тобто, це такий умовний приїзд. Тому що коронакриза – ніхто не буде фізично приїжджати. Але ми хотіли би, щоб це було визначення щодо дати. Ми робимо для цього все необхідне. І зняли обмеження по зарплатах, і проводимо достроково аудит кабмінівського фонду, і так далі, тобто проводимо реформу митниці в статусі юридичної особи єдиної. Тобто, заходи, які ми передбачали виконати, ми намагаємося виконувати вчасно і у повному обсязі.

– Але зараз дату певну ви можете назвати чи ні?

– Дату ми назвати не можемо. Я думаю, що в цій країні ніхто цю дату назвати не може, крім самої місії і представників місії.

– Кирило Шевченко, голова НБУ, заявив про те, що свіжий прогноз НБУ побудований на припущенні, що другому траншу від МВФ у цьому, 2020-у, році –​ бути.

– Ми також сподіваємося. У нас інших сценаріїв в Мінфіні немає. Ми закладали ці кошти в бюджет. І ми очікуємо, що нам вдасться отримати ці кошти до кінця цього року. Ми робимо для цього все можливе.

– До речі, щодо ковідфонду і грошей на дороги. Як ви зараз оцінюєте? Багато критики з цього приводу.

– Критики багато. Але я вам скажу прості цифри. З 66 мільярдів коштів фонду навіть з дорогами використано 23. На дороги використано менше 10-и. Питання стоїть в ефективності використання цих коштів і можливості деяких міністерств правильно розпоряджатися бюджетними видатками. Тобто, було би гірше (я вам поясню), якщо би в грудні місяці ми половину коштів фонду використали, а половину не використали. І виникло питання, чому ж ми не прийняли в той період часу ті рішення, які дозволили би нам більш ефективно розпоряджатися державними фінансами. Тому що в грудні місяці дороги вже ніхто не побудував би. А зараз ми можемо казати, що і мали можливість фонд більш ефективно використати.

Це було рішення Верховної Ради. Я не вважаю в цьому великої проблеми. Це ще один такий крок, з точки зору підтримки економіки, економічної динаміки. І представників фонду ми також у цьому переконуємо. Це нормально.

Що лишається в «тіні»?

– А який обіг зараз «тіньової» економіки в Україні? Можна назвати бодай більш-менш точну цифру? Різні ж цифри наводять. Проблема залишається.

– Це не зовсім питання Мінфіну. Тому що, якби ми почали рахувати «тіньову» економіку, то ми були б Мінекономіки. Є різні цифри – від 70% до 50%. Називають різні цифри.

Боротьба з ПДВ-скуртками довела, що ми з «тіні» вивели приблизно від 15% до 20% ПДВ за останні чотири місяці. І ми цю детінізацію заклали фактично у бюджеті наступного року. Тобто якщо буде така ж сама ефективність надходження ПДВ, бюджет наступного року буде цілком реалістичним до виконання.

ПОВНІСТЮ РОЗМОВА З СЕРГІЄМ МАРЧЕНКОМ У ВІДЕОВАРІАНТІ ІНТЕРВ’​Ю

УСІ НАЗВАНІ В ЦЬОМУ ІНТЕРВ’​Ю ОСОБИ ТЕЖ МАЮТЬ ПРАВО ВИСЛОВИТИСЯ НА РАДІО СВОБОДА