За час війни на Донбасі Україна та Росія (яка підтримує бойовиків угруповань «ДНР» та «ЛНР») вже два десятки разів домовлялися про повне припинення вогню на передовій. Якісь домовленості порушували через кілька годин, якісь – через декілька днів. Стрілянина поновлювалася. Чергову спробу сторони зробили 27 липня. І ось вже три тижні в боях на Донбасі не гинуть українські військові. Чому Росія цього разу вирішила дотримуватися домовленостей і що Путін попросить за тишу на передовій? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Позиції українських військових в районі окупованої Горлівки. Бійці підтверджують – на цій ділянці фронту обстріли зараз дійсно припинились. Водночас бойовики продовжують порушувати інші умови перемир’я.
Під час перемир’я бойовики повним ходом обладнують позиціїЛюбомир
«Вчора зранку я побачив дві бійниці, яких там не було. Ми одразу це зняли. Періодично, раз на годину, я робив фото через оптику. І до вечора бійнички вже були присипані землею. Вони зробили нову позицію. Тобто під час перемир’я вони повним ходом обладнують собі позиції», – розповідає військовослужбовець ЗСУ Любомир.
Крім зведення нових укріплень на передовій, згідно з умовами перемир’я, яке розпочалось 27 липня, також заборонена робота безпілотників.
«З настанням ночі, після того, як безпілотник ОБСЄ пролетів, вони починають провокаційно злітати, робити якісь обльоти вночі, тому що факт враження ворожого безпілотника вночі – це майже неможливо», – додає військовослужбовець Сергій.
За перші три тижні перемир’я ОБСЄ зафіксувала понад триста порушень режиму тиші, однак українська сторона не поспішає заявляти про зрив домовленостей.
Дуже багато всього робимо як в Україні, так і на зустрічах в «мінському форматі»Володимир Зеленський
«Для нас це дуже важливо. Прогарантувати нічого не можу, але скажу, що ми все робимо. Дуже багато всього робимо як в Україні, так і на зустрічах в «мінському форматі». Якщо б все залежало тільки від нашої сторони, я впевнений, що це був би зараз принциповий режим тиші, і ми би перейшли до наступних кроків, до наступних етапів закінчення війни», – наголосив президент України Володимир Зеленський.
За даними штабу ООС, з першого дня перемир’я на Донбасі під час бойових дій не загинув і не отримав поранень жоден український військовий. Що ж сталося? Чому Росія раптом змінила тактику?
Це пастка імплементації Мінських угод. І я думаю, що Україні в жодному разі не можна йти на їх виконанняВалерій Кравченко
«Фактично вони говорять – ну, ви ж хотіли: стаття перша Мінських угод – припинення вогню. Ось, воно є. Ми хочемо рухатися далі – ось є порядок, який затверджений. А там порядок, який ми не визнаємо: спочатку – вибори, а потім – кордон. Це пастка імплементації Мінських угод. І я думаю, що Україні в жодному разі не можна йти на їх виконання», – зазначив експерт Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко.
На думку експертів, йтися може саме про спробу Росії перейти від питань безпеки на Донбасі, на яких наполягає Київ, до політичної складової.
«Вони вимушені це зробити, тому що бажаного результату їм не забезпечили. Не забезпечили ані в «консультативній раді», ані в тому, що згодом відбувалося в мінській ТКГ. Можливо, для того, щоб з іншого боку зачепити на гачок українську сторону і українських переговорників: що, от, начебто ми готові до встановлення якогось режиму тиші, а ви будьте готові до політичного діалогу», – коментує політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна.
Що ж може вимагати Кремль? Одне з ключових питань, про яке Україна і Росія не можуть домовитися, – це вибори. Точніше: контроль за кордоном під час голосування на Донбасі. Російський президент, посилаючись на Мінські домовленості, наполягає: Україна може отримати контроль тільки після виборів. Київ такі умови вважає неприпустимими.
Які можуть бути стандарти ОБСЄ на території, яку ми не контролюємо? Тому це невирішуване питанняСергій Гармаш
«Це суперечить тому ж мінському комплексу заходів, тому що там один пункт говорить про те, що вибори повинні пройти відповідно до стандартів ОБСЄ, а інший – що спочатку вибори, а потім передача кордону. Але воно одне з одним не поєднується. Які можуть бути стандарти ОБСЄ на території, яку ми не контролюємо? Тому це невирішуване питання в рамках комплексу заходів. Його повинні вирішити, напевно, лідери «нормандської четвірки», – каже представник ОРДЛО у Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш.
Президент Зеленський неодноразово заявляв: цієї осені хоче провести місцеві вибори по всій країні, включно з окупованою частиною Донбасу. На думку експертів, до призначеної дати голосування у жовтні, організувати там вибори за українським законодавством вже не встигнуть.
Щоб провести вибори, недостатньо поставити урни, як це було 2014-го, на окупованому нині ДонбасіМарія Золкіна
«Для того, щоб провести вибори, недостатньо просто поставити урни, як це було 11 травня 2014 року, на окупованому нині Донбасі. Для цього треба відновити фінансову, організаційну, владну структуру. Для цього треба відновити судову і правоохоронну системи на відповідних територіях. А це зробити за два-три місяці неможливо», – зазначає Марія Золкіна.
Ще одна важлива для Росії тема – прямі переговори між Києвом і угрупованнями «ЛНР» та «ДНР». І хоча президент України заперечує можливість такого формату, новий глава української делегації в Тристоронній контактній групі вже не настільки однозначний у висловлюваннях. В інтерв’ю «Донбас Реалії» Леонід Кравчук не виключив поїздки на окуповану територію.
«Нам головне – почути тих людей, які живуть на Донбасі. Ми заявляємо скрізь, що це українці, що це наша територія. Вона українська. Але для того, щоб встановити мир, треба знати не тільки бажання тих «керівників», які сьогодні є на тій частині Донецької і Луганської областей, а головне – людей, які там живуть», – зазначив керівник української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук.
Для Росії принципово важливі саме оці два питання: кордон і прямий діалогМарія Золкіна
«Для Росії принципово важливі саме оці два питання: кордон і прямий діалог в якійсь формі. Для того, щоб остаточно зняти з себе роль учасника переговорів і, відповідно, сторони міжнародного збройного конфлікту. І при цьому залишити за собою механізм впливу на ситуацію, на політичне врегулювання, шляхом недопуску українських прикордонників чи будь-яких інших сил, бо це могли б бути, наприклад, міжнародні сили, з контролю за українсько-російським кордоном», – каже Марія Золкіна.
Уже 18 серпня повинна відбудуться нова зустріч Тристоронньої контактної групи. Там, серед іншого, планують обговорювати черговий обмін. До 10 листопада на Донбасі також домовилися відкрити два нових КПВВ. Все це – пункти домовленостей, підписаних в Парижі. Їх виконання дає підстави для наступного «нормандського саміту». Цього разу його хочуть провести в Берліні. Саме там лідери України, Франції, Німеччини та Росії повинні обговорювати політичні умови проведення виборів на окупованій частині Донбасу.
З 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню», досягнута 22 липня на переговорах Тристоронньої контактної групи.
Президент України Володимир Зеленський 26 липня зателефонував російському лідерові Володимиру Путіну, повідомили офіційні сайти глав держав.
Українська сторона вказала, що «Зеленський порушив питання безпеки на Донбасі».
Російська сторона зазначила, що глави держав детально обговорили «різні аспекти врегулювання внутрішньоукраїнської кризи».
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
