Клюжев: Розв'язання питання виборів на Донбасі короткою формулою – це ілюзія

Представник України у Тристоронній контактній групі в Мінську Леонід Кучма підписав так звану «формулу Штайнмаєра», так само як і представники Росії, та ОРДЛО. За словами президента Зеленського, це витяг з майбутнього закону про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей, які прийме Верховна Рада.

Партії «Батьківщина», «Голос», «Європейська солідарність» розкритикували рішення Зеленського й вимагають пояснити, на які саме поступки погодилася Україна заради місцевих виборів. Партія «Опозиційна платформа – За життя», спікери угруповань «Л/ДНР», а також Німеччина та Євросоюз навпаки підтримали рішення України, назвавши «шансом». Тож на що погодилася Україна в Мінську?

Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили надзвичайний і повноважний посол, зовнішньополітичний радник президента Петра Порошенка (2015–2019), колишній учасник зустрічей в «нормандському форматі» Костянтин Єлісєєв та аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев.

– Пане посол, поясність, будь ласка, що сталося? На що юридично погодилася Україна, підписавши «формулу Штайнмаєра»?

Костянтин Єлісєєв: Я говорю не тільки як дипломат, а як уродженець Донецької області, я родом з Покровська. Дійсно, Україна, погодившись на «формулу Штайнмаєра», по суті, обрала російський сценарій імплементації Мінських домовленостей. Він полягає в тому, що спочатку Україна має виконати політичні умови, а потім, можливо, Росія виконає умови безпеки. А ми збиралися робити навпаки. У Берліні 2016 року було погоджено, що спочатку безпека: припинення вогню, виведення військ, контроль ОБСЄ частини кордону тощо. І тільки потім політичні кроки. Плюс, «формула Штайнмаєра» тоді розглядалася у загальному контексті дорожньої карти, а вона мала чітко визначити порядок дій.

І не забуваймо, що така реакція Євросоюзу, яка позиціюється як великий прогрес на шляху до імплементації Мінських домовленостей означає мінімум міжнародних санкцій проти Росії. На жаль, цей прогрес досягнули коштом інтересів України.

– Юридично підписавши цей документ Леонідом Кучмою, тепер Україна зобов’язана виконувати умови?

Костянтин Єлісєєв: Так, звичайно. Це наші політичні зобов’язання.

Олександр Клюжев: У мене є занепокоєння, що за усі роки конфлікту ми так і не сформували не тільки стратегію вирішення конфлікту, ми не визначилися щодо власного ставлення до Мінських угод і комплексу заходів з імплементації.

Я не сприймаю так катастрофічно те рішення, яке прийняв президент. Мені здається у нього логіка, якщо виходити з публічної заяви, полягає у тому, що зараз визначили тільки порядок набуття чинності закону про особливості місцевого самоврядування, який ще треба написати у зв’язку з наближенням дати завершення чинності поточного закону. Інші питання будуть вирішуватися в Нормандському форматі. Президент озвучив тези про необхідність контролю над кордоном і тезу щодо неможливості організації виборів під дулами автоматів.

І тут виникає питання, що далі. Тому що суспільство має знати, яке бачення у президента перед нормандською зустріччю, яка роль у цього парламенту і чи є в планах, а я підозрюю що є, виносити цей новий закон, який може бути розроблений, на український референдум.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Українська сторона у ТКГ погодила текст «формули Штайнмаєра» – Зеленський

– Наскільки я розумію, у цій «формулі Штайнмаєра» пряма цитата тексту, який має бути у цьому майбутньому законі про особливий статус Донбасу. Олександре, чому Російська Федерація так довго добивалася, щоб цей закон на тимчасовій основі вже почав діяти о 8 годині вечора в день виборів?

Олександр Клюжев: Росія завжди займала позицію, що українська сторона неконструктивна, може кинути домовленості в межах процесу. Тому попередній етап – це намагання нав’язати свою гру. Зараз я б сприймав це як символічний крок для відкриття Нормандської зустрічі, тому що Росії важливо показати, що Україна робить поступки.

– Чи можна припустити, що Росія побоюється, що Україна не введе цей майбутній закон про особливий статус Донбасу, коли побачить попередні результати виборів?

Олександр Клюжев: Думаю, ми маємо відв’язати дискусію про формулу від теми виборів. У тому сенсі, що тема виборів глибша, складніша і якщо хтось думає, що цю тему можна вирішити короткою формулою – це ілюзія.

– Костянтине, ваші прогнози. Зараз прозвучала заява Владислава Суркова про те, що дату зустрічі Нормандської четвірки можна буде з’ясувати після розведення сил у Петровському і Золотому. Про що будуть говорити на зустрічі?

Костянтин Єлісєєв: Я буду говорити не як політолог, а як учасник цих процесів. Немає жодної довіри до Російської Федерації. Хотів нагадати, що у 2014 році після укладення двох мінських документів, українська сторона з ентузіазмом почала імплементувати політичний трек Мінських домовленостей. Тоді був прийнятий на тимчасовій основі закон про особливий порядок, про амністію, була постанова Верховної Ради про визначення меж ОРДЛО і так далі. Навіть була визначена дата проведення місцевих виборів 7 грудня 2014 року.

Що ми побачили? У листопаді відбулися фейкові вибори й Росія торпедувала процес. Ось ціна довіри.

Президент вийшов з радістю та ентузіазмом, що нарешті усунуто останню перепону на шляху до проведення Нормандського саміту, ми погодилися на «формулу Штайнмаєра». Тобто виглядає так, що Україна виконувала передумову Росії для проведення саміту, а не для миру на Донбасі. Це нонсенс.

І ваше запитання про розведення це вже друга умова Росії для проведення тільки саміту. Саміт нічим не закінчиться. Привітають ухвалення «формули Штайнмаєра», як великий прогрес. Потім Росія буде намагатися пом’якшити санкції серед країн-членів Євросоюзу. Друге, закличуть сторони виконувати Мінські домовленості і Україну ухвалити закон на постійній основі. Третє, сподіваюсь, це буде, – необхідно завершити питання обміну полоненими й заручниками.

Ми говоримо про безпекові речі, це дійсно важливо. Але у мене виникає питання, а чи ми говорили й будемо говорити з російською стороною про економічні чинники. Хочу нагадати, що перед тим як проводити вибори, має бути відновлена податкова і банківська система Україна на території ОРДЛО, має ходити українська гривня. Мають бути повернені українські підприємства.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Кордон має бути наш». Запитання, які лишилися після заяв Зеленського (рос.)

– Демократичність цих виборів має підтвердити Бюро з демократичних інститутів і прав людини, один з інститутів ОБСЄ. Як це буде виглядати? Що таке стандарти БДІПЛ ОБСЄ?

Олександр Клюжев: Ця місія базується на загальновизнаних стандартах виборів. Є чітка методологія спостереження, незалежно від того, де відбуваються вибори. Але, безумовно, жоден спостерігач не буде працювати, якщо не отримає гарантії безпеки. Вони будуть претендувати на охорону. Але якщо вони будуть у таких безпекових умовах, що тільки той, хто їх водить, визначає контент їх спостереження, то це явно не буде відповідати стандартам.

Тут не можна сподіватися, що питання виборів вирішиться за короткий термін. Звучать оптимістичні заяви про березень 2020 року, одночасно з місцевими виборами по всій Україні. Але це виглядає як фантастика. Бо тут треба розв'язувати питання не тільки безпеки, а й по реєстрації українських партій місцевих осередків, питання переселенців та біженців, відновлення функціонування державного реєстру виборців, дати відповідь щодо якості списків виборців.

Я б сказав, що на це піде не менше ніж рік. Вже не кажу про відновлення мовлення українських телеканалів, забезпечення доступу всіх кандидатів на територію. Саме словосполучення «вибори на тимчасово окупованих територіях» звучить абсурдно. Ми говоримо про відновлення певного контролю держави, щоб організувати вибори. Тому політикам треба відмовлятися від цього словосполучення. І також ще один важливий момент – фінансування виборчої кампанії. Треба припинити потік тіньових грошей з Росії на цю територію.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

П’ять негативних наслідків для України через узгодження «формули Штайнмаєра»

Костянтин Єлісєєв: Вибори мають відбутися на основі спеціального законодавства. Маємо ухвалити законодавство про особливості застосування закону України про місцеві вибори, це особлива ситуація.

І хто має забезпечувати безпеку? У команди п’ятого президента було бачення як це все робити – миротворці під егідою ООН. Бо найскладніший етап буде після виборів, цей перехід від війни до миру. Чому ми зараз не говоримо миротворців і хто має забезпечувати? Незрозуміло.

Олександр Клюжев: Важко сказати, наскільки це співвідноситься з Мінськими угодами, але на мою думку, важливо, щоб виборча система була врегульована в межах спеціального закону, який буде поширюватися на всю територію України. Я маю на увазі закон про вибори чи Виборчий кодекс.

– Костянтине, те, що підписанти цієї «формули Штайнмаєра» це представники ОРДЛО – теж прецедент. Виходить, Україна визнала їхню суб’єктність? І чи можуть так звані суспільні рухи, які представляють так звану владу на цих територіях, у майбутньому оформитися як політичні сили й брати участь у виборах?

Костянтин Єлісєєв: Це, по суті, визнання, що ми маємо з ними йти на прямий діалог, це їхня легалізація. І це визнання, що Росія вже є не стороною конфлікту, нібито в Україні громадянський конфлікт. Але це російська агресія.

Щодо партій дійсно там створено багато рухів, партій на окупованих територіях, вони фейкові. Але будуть прагнути їх легалізувати. Мені здається, вони мають бути зареєстровані у Мін’юсті України, якщо хочуть брати участь у виборах. Ще раз нагадаю, і це прописано у Мінських домовленостях, вибори мають відбутися відповідно до українського законодавства і до стандартів БДІПЛ ОБСЄ.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Фінансування виборів в ОРДЛО обговорювати зарано – міністр Маркарова

Олександр Клюжев: І тут виникає інше пов’язане питання: а хто має право висувати свої кандидатури на цих виборах? І перед тим, як це визначити, ми маємо розв’язати проблему амністії.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)