Суд Євросоюзу знімає санкції з Януковича: Україна також винна

Суд Європейського союзу вирішив зняти санкції з Віктора Януковича, його сина Олександра та інших колишніх членів його команди – Олександра Клименка, Сергія Арбузова, Віктора Пшонки, Андрія Клюєва. І хоча санкції ще чинні, через пів року їх можуть зняти.

Скільки грошей, за даними журналістів, Янукович і його колишня команда вивезли з України? Скільки з них зберігається в країнах Євросоюзу? І чому Суд Євросоюзу в Люксембурзі не побачив нічого незаконного в діях експрезидента?

Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк та журналістка-розслідувачка, керівниця проєкту «Слідство.Інфо», учасниця проєкту «YanukovychLeaks» Анна Бабинець.

– У чому причина, що суд Європейського союзу в Люксембурзі не побачив того, що Віктор Янукович був корумпований, вивозив активи з України. В чому справа?

Дар’я Каленюк: Насправді, суд Євросоюзу навіть не розглядав докази стосовно корумпованості Януковича. Ці докази мали б розглядати в українському суді. Суд в Євросоюзу розглядав, наскільки було правильно накладати санкції на Януковича та його соратників і прийшов до рішення, що санкції наклалися неправильно. І цьому дві причини.

​Перша причина – українська сторона не показала достатньо доказів і прогресу в розслідуванні саме економічних і корупційних злочинів Януковича та його соратників. У нас справа по Віктору Януковичу – це справа в обвинуваченні у державній зраді, але справи по корупції Януковича, в тому числі, його захоплення території Межигір’я, різні оборудки, легалізацію доходів через компанію «Танталіт», яка володіла Межигір’ям, розслідувано не було.

Як і не було розслідувано злочинів Андрія Клюєва, Віктора Пшонки. Всі ці докази були у Генеральній прокуратурі, але вони чомусь не оформились у нормальне кримінальне переслідування й не потрапили до суду. Це було ключовою причиною, чому санкції зняли.

Друга причина – вина Євросоюзу. Суд прийняв дуже дивне рішення. Він вирішив, що в Європейському союзі не перевірили чи належним чином українська сторона гарантувала захист прав Віктора Януковича, Віктора Пшонки та Андрія Клюєва, коли накладалися санкції. А як саме мали гарантуватися ці права, невідомо з тексту судового рішення. І це показує слабкість самого санкційного режиму Євросоюзу, його треба посилювати.

– Зазначають, що де-юре ці санкції ще чинні і суд Євросоюзу скасував попереднє рішення про замороження санкцій. Що він скасував врешті-решт?

Дар’я Каленюк: Санкції накладаються кожного року, тобто вони поновлюються у березні кожного року. Санкції на 2019-2020 рік були накладені у березні 2019 року. Тобто це рішення було Європейського союзу, яке ще не оскаржили у Європейському суді в Люксембурзі. А оскаржили тільки попереднє рішення за 2018 рік. Тому де-юре санкції ще діють, але ймовірно, їх скасують ще до березня наступного року. Тому що це рішення робить санкції для Євросоюзу дорогими. Поки Євросоюз тримає Януковича під цими санкціями, кожний день може перетворюватися в гроші, які Євросоюз повинен буде потім повернути за збиток.

– Анно, звучало дуже багато цифр з приводу того, скільки Янукович та члени його команди викрали у держави. У 2014 році одразу після Революції гідності виконувач обов’язків генпрокурора Олег Махніцький заявив, що понад сто мільярдів доларів викрав Янукович. Після цього Юрій Луценко озвучив цифру у 40 мільярдів доларів. Ви обробляли десятки тисяч документів з усіма цими цифрами у проєкті «YanukovychLeaks». Чи є приблизні розрахунки журналістів, скільки Янукович та члени його команди вивели з України грошей?

Анна Бабінець: Ми так само намагалися дослідити цю цифру. Пам’ятаю ці 100 мільярдів, з часом ця цифра зменшувалася. Коли ми презентували рік тому фільм «Генеральна домовленість» про те, як рухаються справи проти колишніх членів уряду Януковича, ми зупинилися на цифрі 5-10 мільярдів доларів. Це сукупно те, що чи змогли довести, чи та цифра, на якій зупинилися тодішні правоохоронні органи.

«YanukovychLeaks» це документи з будинку Януковича з Межигір’я і тут ми можемо оцінювати лише ті гроші, які були витрачені на Межигір’я. Коли ми змогли підсумувати всі документи по Межигір’ю – це близько 2 мільярдів доларів, якщо я не помиляюся. Це те, що було витрачено на побудову Межигір’я. Там плюс була ще деяка нерухомість у Києві, якою також опікувалася фірма «Танталіт». Навколо Януковича були свої фірми.

Всі ми чули ці легенди-не легенди про ці камази вивезених грошей готівкою, скільки це насправді було, звідки цифра у 100 мільярдів доларів… Ми теж шукали Махніцького, щоб про це поговорити, на жаль, не знайшли. Але те, що рахунок йде на мільярди доларів, це поза сумнівом.

– Чи є дані скільки з цих грошей членів команди Януковича зберігаються на рахунках країн Євросоюзу? Як взагалі працюють ці санкції?

Анна Бабінець: Коли ми півтора року тому вирішили зробити ревізію, що зроблено за чотири роки, почали з’ясовувати, які є активи, де вони є. Намагалися співпрацювати з колегами з європейських країн. Часто з’ясувати це майже неможливо, тому що охороняється їхніми законами. Внутрішні органи виявляють, кому вони належать. Журналістам не сильно легко це оцінити.

– Дар’є, чи є у вас інформація про те, щоб Віктор Янукович, його адвокати та колишні члени команди боролися за зняття цих санкцій? Як це працює і чи є у них вплив у суді Євросоюзу?

Дар’я Каленюк: У них є дуже дорого оплачувані адвокати. Одним з перших, хто подав позов до суду в Люксембурзі був Андрій Портнов, він перший, хто переміг у справі. У Портнова, Януковича, Азарова та Арбузова є спільні адвокати, які працювали по зняттю санкцій. Тобто це добре продумана робота високооплачуваних європейських адвокатів. Плюс це накладалося на бездіяльність української Генеральної прокуратури.

Ми працювали з усіма генеральними прокурорами після Революції гідності. Ярема та Шокін пішли зі своїх посад, зокрема й через провал розслідування економічних злочинів Януковича та його оточення.

Я нагадаю, у нас з 2014 року західні правоохоронні органи намагалися нам допомогти розслідувати ці справи й повернути ці гроші. Санкції це річ тимчасова. Нам подарували час після Революції гідності. Європейці очікували, що ми будемо збирати докази. Але цього навіть не зробив Юрій Луценко, який саме під цими лозунгами йшов на посаду генпрокурора.

Слухачка, Луганщина: Європа постійно займається накопичуванням капіталу. Зараз у них всі банки забиті грошима корупціонерів.

Дар’я Каленюк: Я частково поділяю вашу думку. Ми не раз питали про це у західних юрисдикцій. Австрія, Кіпр – це країни, які приймають гроші й не дивляться на походження цих грошей. Це одна з причин, чому зараз справи у Євросоюзі йдуть не найкращим чином. Тому що там осіло багато корупційного капіталу.

У нас є публічна база політичних діячів України, вона англійською мовою. Ми її розіслали усім фінансовим установам, банкам та зобов’язали нею користуватися.

Чому для Януковича та його оточення важливо було зняти ці санкції. Вони їм заважають далі відмивати свої гроші. Сам факт, що ці люди у санкційних списках, ускладнює рух цих грошей. Мова навіть не про те, що повернути якісь гроші, а щоб вони спокійно могли вести фінансову діяльність на Заході.

– Суд Європейського союзу це вища судова інстанція Євросоюзу. Чи це означає, що рішення суду остаточне й оскарженню не підлягає?

Дар’я Каленюк: Можна подати апеляцію, але ще не зрозуміло, чи буде Євросоюз це робити.

Анна Бабінець: Дуже важливо, щоб гроші були заморожені. Але щоб ними не просто не могли розпоряджатися. Думаю, для багатьох відомо, що люди, які втекли з України, фінансували, зокрема, військові дії на Донбасі. Це була одна з умов Росії – їм дадуть прихисток, а вони будуть фінансувати військові дії. Тож якщо ці люди зараз отримають гроші назад, вони можуть піти на війну. Або на політичні проєкти.

– Чи є шанс, щоб ці гроші, які зберігаються на рахунках Януковича та його оточення, повернути в Україну? Чи мета України, щоб гроші далі не рухалися по цих рахунках?

Дар’я Каленюк: Є певні шанси щодо активів у Швейцарії, але їх все менше й менше. Там у Юрія Іванющенка близько 100 мільйонів доларів
заморожених, наскільки мені відомо. Аналогічна сума у нього була заморожена десь у Монако, я не впевнена, що ці гроші заарештовані досі. Але по Іванющенку вже кілька разів справу закривали, а потім відкривали. Я не можу зрозуміти, що це за гра між судом та прокуратурою. Швейцарці також не будуть тримати арешт цих активів безкінечно. Але вони не члени Євросоюзу і в них інше законодавство.

Я б радила генпрокуратурі сфокусуватися на цих грошах, це близько 200 мільйонів доларів, які можна було б реально повернути в Україну.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту
Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите).