Жителі тимчасово окупованого Донбасу бояться можливих переслідувань після реінтеграції, зауважують правозахисники. Сотні тисяч людей працюють у структурах під контролем угруповань російських гібридних сил «ДНР» і «ЛНР». Чи можуть вони, у разі реінтеграції, бути притягнуті до відповідальності? Чи готові вчителі та лікарі Донецька повернутися в Україну? Дізнавалися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Усі 5 років війни Максим працює дитячим лікарем у тимчасово окупованому бойовиками російських гібридних сил Донецьку – він лікує порушення слуху. Серед його пацієнтів є діти з контузіями після обстрілів. Хоча на початку бойових дій Донецьк, разом із іншими населеними пунктами неабияк постраждали від руйнувань, зараз ситуація стала спокійнішою, каже Максим.
Як і чимало його земляків, у 2014-му році ставив собі запитання – поїхати чи залишитися. Зрештою, обрав друге.
«Більша частина родини перебуває тут і виїхати кудись, зірватися на нове місце було дуже важко. Це на першому місці. Ну і друге – це, напевно, якась прихильність до Донецька. Я тут народився, тут виріс, тут розвивався як лікар», – розповідає Максим.
«Ми бачимо, що посилилися страхи» – правозахисник
Лікарі і вчителі, шахтарі і металурги, комунальники, підприємці та навіть чиновники. По той бік лінії розмежування, під контролем російських гібридних сил сьогодні працюють сотні тисяч людей. Що буде з ними після реінтеграції, про яку каже президент України Володимир Зеленський?
Усе менше, згадуючи жителів Криму та Донбасу, ми говоримо «громадяни України»Володимир Зеленський
«Наших громадян із Луганська та Донецька, незалежно від їхнього ставлення до так званих «ЛНР-ДНР», без виключення називають «сєпарами»… І все менше, згадуючи жителів Криму та Донбасу, ми говоримо «громадяни України». Все менше і менше. І це не є правильно», – заявив Зеленський під час візиту в Маріуполь.
Жителі непідконтрольних територій сьогодні бояться ймовірних переслідувань – за те, що залишилися працювати в окупації. Про це кажуть українські правозахисники.
Є страхи, що якщо людина була керівником музею в Луганську чи Донецьку, то після реінтеграції вона може бути притягнута до відповідальностіВалерій Новіков
«Коли ми зараз влаштовуємо діалоги між людьми з підконтрольної і непідконтрольної території, ми бачимо, що посилилися страхи. Є страхи, що якщо людина була керівником музею, умовно кажучи, в місті Луганськ, Алчевськ… то після реінтеграції ця людина може бути якимось чином притягнута до відповідальності – умовно, посилаючись на закон про фінансування тероризму», – зауважує голова Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» Валерій Новіков.
«Перехідне правосуддя»
До речі, це стосується також і підприємців, які на окупованій бойовиками території зараз займаються підприємницькою діяльністю.
Доки неясно, кого будуть люструвати, хто потрапить під амністію, а до кого взагалі не буде жодних запитань. Відповіді повинен дати спеціальний закон, який вже скоро може з’явитися у Верховній Раді України.
«Люстрація, або закон про колаборантів, або закон про амністію – це різні назви одного, загального, єдиного великого закону, який буде називатись «Про перехідне правосуддя». Ми чекаємо його подання – хтось казав до Нового року, хтось каже вже після Нового року», – розповідає голова комітету Верховної Ради з питань деокупації і реінтеграції ОРДЛО і Автономної республіки Крим Дмитро Лубінець.
Примирити країну і не перетнути так звані «червоні лінії». Перед розробниками рамкового законопроекту, а закон про перехідне правосуддя повинен подати в парламент президент, – постало насправді нелегке завдання. Ось що, наприклад, робити з чиновниками міських адміністрацій під контролем незаконних угруповань бойовиків «ЛДНР»? Або з так званими податківцями? Або з працівниками автоінспекції?
«Якщо по медичних працівниках ні у кого питань немає, так, – їх не потрібно притягати до відповідальності... То якщо говорити про вчителів, зараз різні є думки, так? З приводу того, що вчитель, кожен конкретний, там робив. Якщо він займався пропагандою, якщо він розпалював конфлікт – до нього можуть бути питання», – додає голова Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» Валерій Новіков.
У мережі можна знайти відео, на яких вчителі з тимчасово непідконтрольних територій проводять у школі пропагандистські уроки про так званих «героїв ДНР».
«Мені нема чого боятися. Я не вчиняла вбивств, я не відчуваю ненависті до України»
А от Олена викладає українську мову та літературу в одному з донецьких технікумів. До можливої реінтеграції ставиться скептично.
«Я думаю, практично кожен, хто тут живе скаже вам – дуже сумнівно, що Україна відновить свій контроль над тутешніми територіями. Люди в основному тут цього не хочуть, тому цього швидше за все не буде», – каже донецька вчителька Олена.
Практично кожен, хто тут живе, скаже – сумнівно, що Україна відновить свій контрольОлена
Донецька вчителька вважає: в будь-якому випадку, люструвати її – несправедливо.
«А чого мені боятися? Мені нема чого боятися. Я не вчиняла вбивств, я не відчуваю ненависті до України».
Олена також додає – якщо реінтеграція відбудеться, вона залишиться у Донецьку.
«У будь-якому випадку я залишуся. Якщо дозволять. Працювати на своєму робочому місці. Але я думаю, що все тут зазнає великих змін», – каже Олена.
«Я не готовий проголосувати за амністію абсолютно всім» – Лубінець
Яка з моделей реінтеграції буде в результаті взята за основу – досі незрозуміло. Правозахисниця з Хорватії розповідає про досвід Східної Славонії. Цю частину країни вдалося реінтегрувати без військової операції.
«Кожне питання вирішував чиновник ООН і двоє або більше людей з обох сторін. Вода – один з Хорватії, один звідти. Телефон, залізниця – один звідти, один звідси», – каже експертка з прав людини з Хорватії Бранка Шесто.
Водночас вона додає, що й цей досвід не можна назвати вдалим – через сербсько-хорватські протиріччя.
«Дуже сильно існує опір, щоб серби залишилися, так що багато з них виїхало. Я не рекомендую наш досвід. Тому що я впевнена, що ситуація зовсім інша», – зауважує Бранка Шесто.
Дійсно, на Донбасі хоча б немає міжнаціонального конфлікту. Але страх можливих переслідувань теж може призвести до виїзду частини жителів Донецька і Луганська – в Росію, зауважують експерти й аналітики. Адже, з одного боку – пропаганда бойовиків і прискорена роздача російських паспортів усім охочим. А з іншого – неготовність, як мінімум частини українського суспільства, до широкої амністії.
Я проти амністії для людей, які брали участь у встановленні діяльності утворень під назвою «ДНР-ЛНР»Дмитро Лубінець
«Я особисто категорично проти, щоб застосувати амністію для всіх людей, які брали участь у встановленні діяльності таких утворень під назвою «ДНР-ЛНР». Тому для мене це принципова позиція, я не готовий проголосувати за амністію абсолютно всім», – каже голова комітету Верховної Ради з питань деокупації і реінтеграції ОРДЛО Дмитро Лубінець.
Лікар-сурдолог із Донецька Максим, як і донецька вчителька, припускає, що у випадку реінтеграції, лікарів люструвати не будуть, бо вони «не військові». Він також упевнений, що залишиться працювати лікарем у Донецьку, бо це його улюблена робота.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
