На Донбасі оголошено чергове перемир'я, а в команді президента України Володимира Зеленського відразу після виборів заявили: сподіваються на розведення військ не тільки в Станиці Луганській, а й по всій лінії розмежування. Чи варто очікувати швидкого повернення окупованих територій під контроль України, яку роль в цьому процесі може зіграти Віктор Медведчук і на яких умовах Росія може піти на мир – розбиралися журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Партія «Слуга народу» перемагає на парламентських виборах в Україні. Серед святкових заяв із партійного штабу загубилися слова Володимира Зеленського про телефонні переговори з президентом Росії.
«Мені здається, що ми знайдемо порозуміння, тому що мені це здалося упродовж цього дзвінка», – заявив після розмови президент України Володимир Зеленський.
Офіційно Зеленський і Путін обговорювали долю українських моряків. Але цікаво, що через 6 днів після тієї розмови в Мінську погодили безстрокове перемир'я і просунулися в питанні обміну полоненими і засудженими.
«Я хотів би нагадати, що це перший президент, який почав реально імплементувати Мінські домовленості – у нас припинення вогню, розведення військ, на жаль, поки що тільки на окремо взятій території, але я сподіваюся, що це буде поширюватися на всю лінію розмежування і «Мінськ» почне виконуватися», – каже голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков.
Найвища ставка – автономія Донбасу
Виконання Мінських угод в нинішніх умовах навряд чи є в інтересах УкраїниЄвген Магда
Ключовим в цій ситуації буде підсумок перемир'я. Якщо воно дійсно стане довгостроковим, вважає політолог Євген Магда, не тільки Кремль, але і Євросоюз будуть підштовхувати Україну до виконання політичної складової «Мінська».
«Виконання Мінських домовленостей в нинішніх умовах навряд чи є в інтересах України. Україна стала більш потужною, Україна не стоїть перед загрозою військового вторгнення такого, що могло б відрізати значну частину української території, і Україна має певний простір для маневру, але для того, щоб його здійснювати, потрібно мати певну дипломатичну команду», – зауважує політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда.
Головною загрозою Магда вважає фактичну «автономію Донецької і Луганської областей». Ідею створення «автономного регіону Донбас» ще з початку року просуває проросійський політик Віктор Медведчук. Тепер його партія, що отримала другий результат на виборах до Верховної Ради України, пропонує «Слузі народу» разом закріпити цей статус в Конституції.
«Розмова про «автономію Донбасу» і про «автономний регіон Донбас» – це найвища сьогодні ставка, це ставка для початку торгів, в кінцевому підсумку, думаю, ми прийдемо до положень Мінських угод, затверджених резолюцією Ради безпеки ООН, в яких написано про розширення прав місцевого самоврядування окремих районів Донецької, Луганської області», – розповідає директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.
Пастка «особливого статусу»
Різниці між розширенням прав місцевого самоврядування окремих районів Донецької, Луганської області та автономією Донбасу немаєРуслан Бортник
Закон, як його називають, «про особливий статус Донбасу» Верховна Рада ухвалила ще у вересні 2014 року. Документ передбачає самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської області, але після позачергових вільних виборів там. Оскільки війна триває, а незаконні збройні формування з Донбасу не вивели, закон так і не запрацював.
«По суті, різниці між розширенням прав місцевого самоврядування окремих районів Донецької, Луганської області та автономією Донбасу немає. В обох моделях в однаковій мірі органи місцевого самоврядування, грубо кажучи, місцевих рад, будуть мати право призначати свого прокурора, призначати своїх суддів, призначати місцеву міліцію, визначати офіційну мову на своїх територіях, мати право безпосередньо економічно комунікувати і укладати договори як з Києвом за спеціальними програмами, спеціальні бюджетні статті, так і з Москвою», – каже Руслан Бортник.
Фоторепортаж: як виглядає зона розведення поблизу Золотого на Луганщині
Дія закону про особливий статус закінчується в кінці цього року. Продовжувати його або шукати нові законодавчі ініціативи у вирішенні конфлікту на Донбасі буде вже нова Верховна Рада. І, можливо, в нових реаліях виконання Мінських угод.
«Росія має достатньо чітку позицію – вона хоче засунути назад в Україну окуповані на сьогоднішній момент території на власних умовах, щоб вони стали, хочете, ярмом, хочете, капканом на русі України до НАТО та Європейського союзу», – вважає політолог Євген Магда.
«Як тільки ці території отримають особливий статус, у нас почнеться парад цих суверенітетів і всього іншого – це питання нашої стабільності, нашої цілісності, тому ми не можемо на це піти. І я переконаний, що на це ніхто не піде. Можуть бути якісь компромісні рішення, наприклад, що ці території мають особливий статус 5 років, тобто це перехідний період, але, відповідно, вони не беруть участі у нашому житті, вони не голосують, тому що це перехідний період і про такі компроміси можна і треба навіть говорити», – каже виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів.
В Українському інституті майбутнього пропонують українській владі нову стратегію щодо Донбасу. Мовляв, поки Путін згоден на мир тільки на своїх умовах, потрібно визнати конфлікт довгостроковим. Чи не шукати швидкого миру з Росією, а боротися за уми українців на окупованих територіях.
«Створювати всі умови, щоб люди залишали окуповані території, переїжджали сюди, інтегрувалися на нових умовах, а, відповідно, ті території втрачали можливість жити самостійно, і таким чином Путін буде змушений витрачати на них ще більше коштів, що врешті-решт призведе до того, що він таки нам їх поверне», – додає Віктор Андрусів.
Швидкий мир на умовах Росії або довгостроковий конфлікт з невідомим фіналом? Яку стратегію обере нова українська влада? Відповідь доведеться чекати щонайменше до першої офіційної зустрічі Зеленського і Путіна.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
