Миротворча місія, тиск на Росію, автономія Донецька і Луганська – кожна політична партія у своїй передвиборчій програмі пропонує шлях вирішення конфлікту на Донбасі. Які ініціативи здатні зупинити війну, а які можуть тільки посилити протистояння? Розбиралися журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Непідконтрольний українській владі Донецьк. Прапори в кольорах угруповання «ДНР» і написи про Росію. Чи стежать тут за виборами до Верховної Ради України? Журналісти «Донбас.Реалії» запитали про це людей на вулицях Донецька. Більшість опитаних не надто стежать за політичною ситуацією в Україні.
– Так, суто щоб посміятися… Не викликає довіри жодна з партій, це вже давно пройдений етап ще з довоєнного часу. Просто шапки змінюються, все одне й те саме.
– Ні, мені воно не потрібно.
– Ну, спостерігаємо.
Проблема окупованого Донбасу так чи інакше прописана в програмах усіх політичних партій, які претендують на місце в парламенті IX скликання.
Жителька Донецька поділилася sз кореспондентами своїми надіями щодо майбутнього.
– Ви знаєте, найцікавіше, що я сподівалася на нашого нового президента, всією душею, всією, але розчарована…
– А від парламенту чого чекаєте?
– Ой, ну там взагалі плутанина, я навіть не можу сказати… Загалом, досить таки все дивно, очікуємо чогось кращого для нас, для Донецька, для наших дітей, онуків.
«Слуга народу»
У передвиборчій програмі партії «Слуга народу» слова «Донбас» не зустрінеш. Єдина згадка про конфлікт – невеликий абзац, де написано «забезпечимо законодавчий супровід ініціатив президента для відновлення цілісності України».
«Повернення миру в Україну, це так і є, це мій пріоритет, це моя людська позиція і це моя позиція як президента. Це те, з чим я засинаю і прокидаюся кожного дня», – так президент України Володимир Зеленський заявляв 17 червня на прес-конференції.
«Очікування виборців «Слуги народу» все ж таки дуже різні – одні хочуть миру щонайшвидше і мало не за всяку ціну, а інші навпаки, вважають, що не можна йти на принципові поступки Росії. І як тоді бути, як це все з’єднати? З огляду на це знайшли такий найпростіший вихід, просто цієї теми не торкатися», – зауважує політолог, керівник Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко.
«Європейська солідарність» і «Батьківщина»
У програмах «Європейської солідарності» і «Батьківщини» – та ж позиція, яку їхні лідери оголосили ще під час президентської кампанії.
У Порошенка – список санкцій, тиск на Росію та ідея про миротворців.
У Тимошенко – апелювання до Будапештського меморандуму.
«Окрім Мінського процесу і Нормандського формату, ми пропонуємо започаткувати переговори за формулою «Будапешт+», залучивши до процесу врегулювання такі держави як США та Велика Британія. Ми наполягаємо на розгляді питань окупованого Донбасу і анексованого Криму в єдиному пакеті», – мовиться у програмі партії «Батьківщина».
Петро Порошенко запевняє, що його політсила буде боротися за збереження санкцій проти Росії.
«Повернення Росії у ПАРЄ – перший дипломатичний удар, який отримала Україна за останні 5 років. Не дати скасувати санкції Євросоюзу, НАТО і «великої сімки», бо тоді ми позбавлені будь-якої міжнародної підтримки тиску на Росію для звільнення української землі», – заявляє 5-й президент України і лідер партії «ЄС» Петро Порошенко.
Юлія Тимошенко ж наполягає на форматі переговорів між президентами-гарантами безпеки за Будапештським меморандумом.
«У «Будапештському» форматі збираються гаранти. Ви розумієте відмінність слів, да? Якщо збираються гаранти на рівні президентів, прем’єр-міністрів, які такі гарантії давали, це може бути принципово інша розмова», – переконувала лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко.
«Голос»
Міжнародний тиск на Росію підтримують і в партії «Голос». Але крім цього там роблять акцент на розвитку Донбасу і адміністративного кордону з Кримом – щоб показати різницю між життям в окупації і під контролем України.
«Поки ми не створимо порядок на тій територій, яку ми контролюємо, серйозно претендувати на ту територію, яку ми зараз не контролюємо і яку ми маємо повернути назад – це просто, я би сказав, це трошки інфантильно, давайте от ми зараз візьмемо, повернемо – розберіться тут», – каже лідер «Голосу» Святослав Вакарчук.
«І от люди побачать: і «буде щастя і ми швидко все повернемо», але є проблеми – як от «Батьківщина» вірить в «Будапештський меморандум», так і тут, причина не в тому, що люди хочуть чи не хочуть щось на окупованому Донбасі, люди нічого не вирішують... Їх окупували, там якщо що – то підвал», – зауважує координатор проекту «Сильні громади» Валентин Краснопьоров.
«Сила і честь», «Громадянська позиція», «ОПЗЖ»
Жорстку позицію щодо Росії декларують політсили Смешка і Гриценка, які відповідно до соцопитувань на межі прохідного бар’єру. Кардинально відрізняється програма «Опозиційної платформи – За життя» – партії, яка згідно з багатьма соцопитуваннями, на другому місці за рівнем підтримки українців.
Першочерговими кроками, згідно з програмою партії, є забезпечення прямих перемовин у чотирикутнику Київ – Донецьк – Луганськ – Москва та припинення економічної блокади Донбасу.
«Ми повернемо мир на Донбас. Україна виконає Мінські угоди. Донбас отримає автономний статус у складі України. Приймемо закон про амністію, про вибори», – заявляв один із лідерів партії Юрій Бойко.
За словами політолога Володимира Фесенка, якщо уявити що «Опозиційна платформа – За життя» реалізує ці обіцянки, то такий сценарій може призвести до серйозних наслідків.
«Припустимо, раптом вони приходять до влади і спробують реалізувати це на практиці, прямі переговори, як вони кажуть з Донецьком, Луганськом, тобто сепаратистами, фактично визнання автономії цих республік, а щось це означає – «Київ повинен платити»? А ці «республіки» залишаться у нинішньому вигляді і підкорятися Києву не будуть, вони будуть підкоряться Москві… А платити буде Київ. Ясна річ, це буде неприйнятно для значної частини українців і що тоді виникне? Війна буде не на Донбасі, війна буде в Києві і по всій Україні», – припускає політолог Володимир Фесенко.
Утім, на думку Фесенка, у переговорному процесі щодо Донбасу парламент не відіграє ключову роль. Конфлікт буде вирішувати адміністрація президента України. А що стосується партій, то про свої політичні програми вони можуть забути відразу після виборів.
«На сьогодні в нас більшість партій «патронного характеру». Ними керують патрони, які хочуть далі впливати на політичні, бізнесові процеси. Ці партії не створені ідеологічними речами і горизонтальними рухами, це паровозик, який збудований кимось, а інших вже туди кличуть. Всі, хто в списки пішли, це ж вони не будували той паровозик, вони на нього не впливають», – говорить координатор проекту «Сильні громади» Валентин Краснопьоров.
Верховна Рада IX скликання стане вже другим парламентом, який оберуть після анексії Криму та окупації Донбасу.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
