Російські бронештурми позицій ЗСУ в напрямку Костянтинівки, Добропілля, Мирнограду – і це лише за два тижні. Деяке пожвавлення у використанні техніки російською армією на фронті були півроку тому у квітні. Однак, це все не можна порівняти із наступами колон бронетехніки 2022–2023 років.
Великі втрати у танках та іншій важкій військовій техніці через прихід дронової ери змусили російську армію змінити підхід в атаках. Замість них з'явилися малі піхотні групи та атаки на легкій техніці – від мотоциклів до самокатів.
Ще у 2023 році глава ГУР Кирило Буданов зазначав, що з урахуванням втрат і темпів відновлення техніки Росія зможе воювати приблизно до 2026 року, водночас людських ресурсів у неї вистачить надовго.
- Наскільки реальними лишаються ці прогнози?
- Чому бронештурми спостерігаються лише на на цих напрямках?
- Чого очікувати у майбутньому?
Думки обізнаних у темі людей зібрав Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Усі штурми, де була присутня бодай якась важка техніка, відбулися поблизу великих міст на Покровському та Костянтинівському напрямках.
Штурми і їхня географія
Перший за довгий час стався поблизу Новооленівки – це селище в 15 кілометрах на південний захід від Костянтинівки, де агресор залучив для прориву 8 одиниць техніки.
Поблизу Володимирівки, що розташована у підніжжя так званого Добропільського виступу, армія РФ застосувала 16 одиниць важкої техніки і навіть, як пише проєкт DeepState 10 жовтня, зуміла висадити поблизу села групу десанту з 50-70 піхотинців.
Ще дві сплановані атаки російська армія намагалась провести поблизу Мирнограду 14 жовтня, застосувавши два багатоцільових транспортера-тягача і кілька мотоциклів.
Серед останніх бронештурмів – атака біля Попового Яру. Як повідомили 16 жовтня бійці 1-го армійського корпусу «Азов», агресор знову рухався в сторону Володимирівки і Шахового, застосувавши вже 22 одиниць бронетехніки.
Усі ці штурми мають два спільних знаменники.
По-перше, противник намагається скористатися поганими погодними умовами, за яких дощ, туман чи сильний вітер можуть перешкоджати роботі українських БПЛА.
Водночас погода впливає і здатність російської піхоти швидко переміщатися, пояснює Олександра Кондратюк, лейтенант-пресофіцер підрозділу «Фенікс» в ефірі Радіо Донбас Реалії:
«Влітку ми фіксували просування малих піхотних груп противника. Особовий склад просувався невеличкими групами до 10 людей, двійками, трійками. Зараз погода не дозволяє просуватися в такому темпі піхоті армії РФ, і тому вони завжди починають активно використовувати техніку».
По-друге, жоден із механізованих штурмів не приніс противнику відчутного прориву. Попри несприятливу погоду, Сили оборони знищили або пошкодили техніку агресора, а згідно з оновленням карти Діпстейт за 15 жовтня, навіть відновили позиції в районі Нового Шахового та Кучерового Яру на Добропільському виступі.
Що приваблює агресора саме тут?
На відміну від району Покровськ–Костянтинівка–Добропілля, на інших ділянках фронту російські війська продовжують діяти звично – невеликими піхотними групами та з використанням легкої техніки. Навіть на Новопавлівському напрямку (нині Олександрівський, згідно з Генштабом – ред.), де армія РФ має просування, бронештурмів не було.
Військовий аналітик Іван Ступак пояснює такий вибір бажанням російського командування отримати швидкі та відчутні результати там, де вони бачать перспективу.
«Там, де російське командування визначає, що можна досягти великих результатів, зверху від найвищих товаришів надходить команда – потрібно дати людей, техніку і зробити великий результат до конкретного терміну», – зазначає Ступак в ефірі Радіо Донбас Реалії.
Нині саме Добропілля є таким напрямком: у серпні російські війська вже вклинилися в українську оборону майже на 10 кілометрів і тепер намагаються повторити цей успіх, додає Ступак.
Спорожнілі вулиці Добропілля: як живе місто біля фронту (фоторепортаж)
Динаміка на цій ділянці залишається вкрай непростоюВладислав Селезньов
Ба більше, на цю ділянку фронту противник перекинув чималу кількість сил та засобів, каже Владислав Селезньов, військовий аналітик та спікер Генштабу ЗСУ у 2014-2017 роках.
«Насамперед йдеться про підрозділи російської морської піхоти, російських десантників, а також спеціалізованих підрозділів російських окупантів. Тому динаміка на цій ділянці залишається вкрай непростою», – пояснює Селезньов, додавши, що на сусідніх напрямках – поблизу Покровська та Мирнограда – агресор зосередив уже близько 130 тисяч особового складу.
Чому техніку так мало?
- Росія вичерпала понад половину запасів бронетехніки, які були на базах зберігання, – таку оцінку навів OSINT-аналітик з ніком Jompy у соцмережі Х 7 жовтня. За його даними, нині там залишилося близько 19% танків та 16% бойових машин піхоти від кількості, що була до початку повномасштабного вторгнення.
- Водночас за оцінками ISW, якщо враховувати не лише склади, а й техніку, що перебуває у військах, у Росії загалом залишилося приблизно 46% запасів танків, 42% БМП та 48% бронетранспортерів.
Аналітики відзначають, що темпи втрати техніки знизилися, ймовірно, також через активніше використання мотоциклів і квадроциклів на фронті, на виробництво яких уже переорієнтувалось Міноборони РФ.
Основну частину російської бронетехніки складають відновлені старі танки. Раніше їх можна було ремонтувати відносно легко, але зараз це довгий ручний процес – танки та БМП фактично збирають із металобрухту, пояснює Павло Лакійчук, військовий експерт, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI».
Це навіть не канібалізація, а легоПавло Лакійчук
«Це навіть не канібалізація, а лего: з запчастин, які валяються у полі, – корпус, двигун, прилади спостереження – зібрати якусь придатну одиницю техніки, щоб все це запрацювало», – додає він.
Водночас Владислав Селезньов вважає, що агресор усе ще має значний бронетанковий потенціал.
«Так, він її не так активно використовує, але невикористання противником бронетехніки обумовлене реаліями нинішнього поля бою, – каже він. – Тішити себе ілюзіями, що ми здатні в найближчій перспективі якось кардинально змінити ситуацію, я б не став»
Експерт також додає, що розраховувати на затишшя на фронті найближчі тижні не варто.
Механізовані штурми можуть з’явитися і на інших ділянках фронту. За даними аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), російські війська в районі Сіверська провели ротацію підрозділів, відновили запаси та зосереджують у тилу додаткову техніку й особовий склад.
«Очікуємо пожвавлення штурмових дій саме по населеному пункту Сіверськ. Є інформація, що і техніка готова до штурмових дій, є поповнення особового складу», – сказав 14 жовтня в ефірі Радіо Донбас Реалії Дмитро Запорожець, речник 11-го армійського корпусу.
Поряд із великими втратами техніки змінюються й умови її використання на фронті.
В сучасній війні лінії бойового зіткнення – умовна лінія на місцевості, що розділяє сторони війни – в класичному її значенні більше не існує. Натомість є так звана «кілл-зона» – територія, яка повністю контролюється вогнем і, за словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, сягає вже 10 кілометрів.
Як пояснює військовий експерт Іван Ступак, в такій зоні техніку легко помітити – територію моніторять дрони:
«Це самогубці. Коли, наприклад, серед поля їде танк або БМП, його видно здалеку і відразу ж після виявлення, жити цій техніці залишається лічені хвилини»
Якими будуть штурми майбутнього?
Надбудови на дахах танків, решіткова броня, додаткові щитки захисту – російська техніка в режимі реального часу адаптується до нових умов війни, щоб залишатися боєздатною під ударами дронів. У механізованих штурмах армія РФ дедалі частіше використовує комбінований підхід.
Українські оператори FPV не встигають просто перезарядитися – взяти новий безпілотник, запустити йогоІван Ступак
«Коли з'являються перші групки піхоти, українські оператори їх помічають, починають атакувати, виснажують свої запаси FPV-дронів. Як тільки вони вичерпалися, відразу ж за цими загиблими 10-20 російськими військовослужбовцями рухається військова захищена техніка. Українські оператори FPV не встигають просто перезарядитися – взяти новий безпілотник, запустити його. А в цей час колона проскакує, встигає закріпитися і штурмує українські позиції», – пояснює Іван Ступак.
Він також проводить паралель з ракетно-дроновими атаками армії РФ по території України, коли під час обстрілів першими виснажують захист БПЛА типу «Шахед» та «Герань», а ракети, які летять опісля, – добивають важливі цілі.
Суть в обох випадках спільна – створити багаторівневу, синхронну атаку, яка одночасно вичерпує ресурси, вводить в оману й відкриває шлях для сил, що мають вирішити бій.
Ба більше, на фронті і самі «кілл‑зони» стають дедалі більшими через активне використання дронів і розвідувальних засобів.
У сірих зонах роль живої людини буде зменшуватися, через те, що вона просто там не зможе перебуватиМирослав Гай
«Ці «кілл-зони» будуть гігантськими, – вважає офіцер ЗСУ, засновник БО «Мир і Ко» Мирослав Гай. – У сірих зонах роль живої людини буде зменшуватися, через те, що вона просто там не зможе перебувати. Зараз є дрони наземні, повітряного типу, і все це буде тільки масштабуватися. У нас вже є дрони проти дронів, подумайте».
Саме тому, каже Владислав Селезньов, важливо й Силам оборони реагувати на зміни та пристосовуватися до них:
«Наша адаптивність у цьому сенсі також вкрай важлива для того, щоб ми мали технологічну перевагу на полі бою. З неї, в принципі, буде виходити наша перевага безпосередньо на полі бою».
Бронештурми, які спостерігаємо сьогодні, ймовірно, не є поверненням до масових танкових проривів минулих років, а радше – адаптованою, багаторівневою тактикою. Її ефективність залежатиме від того, наскільки швидко українські сили зможуть виявляти перші хвилі противника, відновлювати безпілотні засоби й утримувати технологічну перевагу.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505.
Форум