Тривалий карантин, очікування локдауну, економічні проблеми, втрата роботи, зниження соціальної активності, брак спілкування – все це пригнічує людей і негативно впливає на їхній емоційний стан, зазначають психологи і лікарі-психіатри. Голова Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Гебреєсус заявив, що пандемія коронавірусу вплинула на психічне здоров’я мільйонів людей у світі, адже «спричинила страх і тривожність». Генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш також наголосив, що «пандемія COVID-19 зараз вражає сім’ї і громади з додатковим психічним стресом». Як долати негативний вплив коронавірусу на ментальне здоров‘я українців і де шукати джерела натхнення?
Фахівці з американського Університету Чепмена одними з перших провели дослідження, яке показало, як пандемія коронавірусу впливає на психічне здоров’я людей.
З понад 4 тисяч опитаних 61 % респондентів зазначили, що помітили в себе високий рівень стресу, а 45 % учасників опитування розповіли, що відчували пригнічення або безнадійність.
Згідно з результатами дослідження, люди стали їсти більше шкідливої їжі, втратили мотивацію до занять спортом, а серед розваг перегляд телевізора випередив читання художньої літератури.
Більше половини респондентів заявили, що сильно переймаються пандемією коронавірусу.
Ще одне дослідження, яке провели співробітники Центру біомедичних досліджень охорони здоров'я Оксфорда та Національного інституту медичних досліджень, виявило, що у 18% пацієнтів, у яких був позитивний тест на COVID, спостерігалися психічні розлади. Ці люди мали тривогу, депресію або порушення сну протягом трьох місяців після виявлення інфекції.
Через циркуляцію у світі надмірної кількості інформації, пов’язаної з COVID-19, ВООЗ ввела в обіг новий термін «інфодемія», тобто поширення великого обсягу відомостей про певну проблему, що ускладнює її розв’ֹязання.
Медики стверджують, що навала «фейків» у соціальних мережах чинить серйозний негативний вплив на психіку людини.
«Можемо говорити про психопандемію» – Чабан
На психічне здоров’я людей впливають одразу два фактори, зауважив у розмові з Радіо Свобода завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, доктор медичних наук Олег Чабан.
Перший – це сам вірус SARS-СоV-2 як реальна біологічна загроза, що негативно діє на центральну нервову систему, а також на головний мозок.
Другий чинник – стресово-психологічний, тобто ті ідеї, які поширюються, як кола на воді, навколо самої пандемії. Йдеться про безпомічність, безпорадність, страх захворіти.
«Я щодня приймаю пацієнтів і бачу, що на 50% зросла кількість людей, які мають депресії, тривожні стани. Стрімко зросла агресія, збільшилася кількість сімейних конфліктів. На вулицях навіть стиль керування авто став різкіший, люди стали більш нетерпимі.
Можемо спостерігати багато конфліктів, бійок у маршрутках, бачимо, як люди агресивно реагують на прохання надягнути маску. Без сумніву, зросла кількість тих, хто потребує психологічної допомоги».
В Україні померло 5 000 пацієнтів від коронавірусу і 50 000 онкохворих людей. Але страх викликає перша цифраОлег Чабан
За словами Олега Чабана, відомості, у який спосіб їх подають ЗМІ, лякають людей, а в страху неможливо робити логічні вчинки.
«За один і той самий період в Україні померло 5 000 пацієнтів від коронавірусу і 50 000 онкохворих людей. Але страх у нас чомусь викликає перша цифра, бо ми не володіємо збалансованою інформацією. COVID став об’єктом емоційно-стресової пандемії».
Писаренко: «Моя хата з краю – найбільш поширена наша реакція на стрес»
З моменту поширення пандемії ми сміливо можемо стверджувати, що психічне здоров'я населення нашої країни дуже нестабільне і розхитане раптовими змінами життя абсолютно всіх людей, стверджує доктор психотерапевтичних наук, засновниця Центру практичної психології і психоаналізу Тетяна Писаренко.
Як зазначила вона у інтерв’ю Радіо Свобода, невідомість, економічна нестабільність, нагнітання в мас-медіа, страх захворіти, заперечення інфекції, важка форма хвороби, тривале відновлення не сприяють зміцненню ментального здоров'я.
«Карантин колосально вплинув на взаємини людей. Китайці першими звернули увагу, що після нього кількість розлучень збільшилася вдвічі. Української статистики з цього питання не ведеться, проте з практики можу відзначити, що проблеми страхів у людей і проблеми у відносинах вийшли на перший план».
Пандемія скасувала звичний перебіг життя з його поїздками, плануванням робочих зустрічей і дозвілля, відпустки з дітьми, зустрічі з друзями. Люди виявилися безсилими, бо втратили психологічну безпеку, каже Тетяна Писаренко.
Перша група визнає небезпеку, переглядає новини, аналізує інформацію. Друга заперечує коронавірус через неусвідомлений страх смертіТетяна Писаренко
«Людей умовно можна розділити на кілька груп. Перша група визнає небезпеку, переглядає новини, аналізує інформацію. Друга заперечує коронавірус через неусвідомлений страх смерті. Третя група змістила власний страх смерті на переживання за близьких і рідних. Четверта група перебуває у нав'язливій підвищеній тривозі, ці люди постійно дезінфікують руки, телефони, не виходять з дому тощо».
Світ зіштовхнувся з абсолютно новим викликом перед невідомим, проте в кожній країні люди реагують на пандемію по-своєму.
За словами Тетяни Писаренко, українці схильні ховати свої тривоги і хвилювання за приказкою «моя хата з краю», в такий спосіб вони дистанціюються від проблеми.
Олег Чабан, в свою чергу, називає відсутність дисципліни і любов до страждань особливостями українського менталітету. Нехтування законами, стверджує він, і надмірна емоційність заважає людям мислити раціонально, а діяти чітко і злагоджено.
Структурувати час і бути вдячними
Фахівці вважають стрес нормальною реакцією на щось нове і незвичне, не обов’язково з негативним змістом. Часом він допомагає подивитися на життя від новим кутом. З цим твердженням погоджується адміністратор одного з київських фітнес-центрів Тетяна Петропольська.
У розмові з Радіо Свобода вона зауважила, що вдячна пандемії за можливість знизити шалений ритм життя і переосмислити його.
Парадокс, зараз більша кількість хворих, але такої напруги я вже не відчуваюТетяна Петропольська
«Коли у березні почався карантин і мені прийшла смс, що клуб, де я викладала танці, не працюватиме, я спочатку розгубилася, відчула дискомфорт і неспокій.
Був страх вийти в магазин, боялась, що я можу заразитися чи заразити інших людей. Парадокс, зараз більша кількість хворих, але такої напруги я вже не відчуваю».
За словами Тетяни, вона належить до невеликої групи людей, які на карантині відчували психологічний комфорт. У неї з’явилась можливість зайнятися улюбленими справами – танцями і малюванням, на які раніше бракувало часу.
«Я змогла спокійно почитати книжки. Звозила свою собаку до ветеринара на операцію, на це також до пандемії не вистачало часу. З подружкою ми запустити ранкову онлайн-руханку – півгодинні тренування. Спробувала вести майстер-клас з малювання через фейсбук».
Тетяна розповідає, що гарним стимулом і джерелом енергії для неї став чіткий розклад дня. Вона почала вести щоденник, куди записувала, які можливості у неї з’явилися під час карантину, і за що вона вдячна пандемії.
«У мене народилося таке відчуття легкості! Я планувала меню на тиждень, намагалась харчуватися здоровою їжею. В «докарантинний» період я навіть дорікала собі, що не живу в мейнстрімі – рухатися, заробляти гроші, бути успішним. Тут всі завмерли і я разом з ними».
«Коронавірус дав можливість подумати, доробити старі справи, або почати нові. У нас в клубі є заняття для дітей. Так от я придумала для них рецепт корисного вівсяного печива з сухофруктами. Я знайшла для себе нові види діяльності. Для того, щоб не впадати у відчай і паніку, треба бути добре організованою людиною».
Міністерство охорони здоров’я України ще у березні розробило рекомендації щодо підтримки психологічного стану під час пандемії.
Щоб зберегти своє ментальне здоров’я, фахівці радять гуляти на природі, приділити увагу самоосвіті і дотримуватися інформаційної гігієни.
