За радянського часу 9 травня стало неробочим днем у 1965 році – через 20 років після завершення війни. В Україні до переліку свят День перемоги потрапив у 1991 році. Як відтоді відзначає цей день Україна?
У 90-х роках 9 травня відзначали без якоїсь особливої помпезності та заполітизованості. Влаштовували зустрічі із ветеранами у парках, де грала музика, звучали вітання.
З початку 2000-х років кожен наступний День Перемоги ставав більш «радянизованим», ніж попередній: з більшою кількістю комуністичної символіки, ідеологічної обробки.
У 2005 році в Росії започатковують акцію «Георгіївська стрічка» на кошти російських підприємств і бюджету. Поширюють її і на сусідні країни: людям роздавали стрічки, аби вони носили їх як символи перемоги.
«Навмисно в 2005 році після перемоги Помаранчевої революції, яка дуже широко використовувала помаранчеві стрічки, в Росії хотіли перебити помаранчеву стрічку і взяли й домалювали до неї свої чорні мотиви», – пояснював це явище історик Олександр Палій.
«Георгіївська стрічка» вперше з'явилася на нагородах царської Росії, потім символ був реабілітований Сталіним, ставши стрічкою до радянського ордена Слави.
Однак цей символ використовували і росіяни, які у Другій світовій війні воювали проти СРСР, так звані «власівці» з Російської визвольної армії (Русская освободительная армия – РОА).
А от щодо військової техніки, то, на відміну від Москви, її практично не використовували на парадах в Києві.
Вперше за роки незалежності військова техніка на параді 9 травня з'явилася у 2010 році, за президента Віктора Януковича.
Того ж року Володимир Путін заявив, що перемогти у Другій світовій війні Росія могла б і без України.
«Це означає, що війна виграна за рахунок ресурсів Російської Федерації», – заявив він.
Схожий вислів свого часу дозволив собі і Йосип Сталін: на кремлівському прийомі 24 травня 1945 року він назвав переможцем у Другій світовій війні російський народ.
Насправді ж, українці склали майже третину від мобілізованих до лав армії СРСР, а населення України внаслідок війни скоротилося із 41 мільйона до 27, за даними істориків.
Економічні збитки склали 42% від завданих всьому Радянському Союзу
У 2011 році український День перемоги знову ряснів червоними кольорами.
Напередодні 9 травня Верховна Рада силами Партії регіонів, Народної партії та Комуністичної партії ухвалила закон, який передбачав, що під час урочистостей на День перемоги поруч із державним прапором має використовуватися червоний «прапор перемоги».
І хоча Конституційний суд згодом скасував цей закон, адепти традиції її підтримували.
Наступного 2012 року урочиста хода проходила так само, тільки ще й під прапорами Партії регіонів
2013 рік. Святковий парад на Хрещатику з військовою технікою, концерт на майдані Незалежності і акція Комуністичної партії спільно з російськими націоналістами та організаціями російського православного козацтва.
Радіо Свобода зафіксувала, як після акції деякі учасники отримують гроші.
А от 2014 рік вніс історичні корективи.
Революція гідності в Україні змінила політичний ландшафт і вперше в історії перемогу над гітлерівським нацизмом у Другій світовій війні відзначали з червоними маками, символом пам’яті полеглих у війнах, і протягом двох дні.
8 травня – День пам’яті та примирення – як це заведено у більшості країн світу. І традиційно 9 травня, як було в СРСР.
Весною 2014-го Росія вже анексувала Крим, а в інших містах України в День перемоги відбувалися тривожні події.
У Маріуполі – протистояння між українськими силовиками та бойовиками російських гібридних сил. Близько двох десятків добре озброєних людей зранку намагалися захопити міське управління МВС. У підсумку відбувся бій із десятками загиблих та поранених.
Жителям Слов’янська 9 травня 2014 року довелося евакуйовуватися.
У Донецьку в цей день напали на диригента оркестру, який з нагоди Дня перемоги зіграв гімн України.
Громадські активісти просили усіх перехожих піти з центру Донецька, бо там з'явились озброєні люди.
У центрі Луганська, де проходив мітинг з нагоди Дня перемоги, людям роздали прапори угруповання «ЛНР».
У Харкові проросійськи налаштовані особи, прихильники федералізації України розгорнули 100-метровий «георгіївський» прапор.
У 2014 році цю стрічку в Україні ще не заборонили, але рекомендували вже не використовувати.
Україна в тому році відмовилася від проведення параду в столиці. На офіційному рівні провели молебень в пам'ять загиблих у Другій світовій війні.
Через три роки – у 2017-му – «георгіївська стрічка» опинилася поза законом. 238 депутатів підтримали законопроєкт Антона Геращенка про заборону виготовлення і пропаганди «георгіївської стрічки» в Україні.
Заборона не стосується орденів та зображень на документах, лише самої стрічки.
«Ця символіка – символ агресії проти України 2014–2017 років. Обвішені цими стрічками бойовики вбивають наших воїнів кожного дня і ночі», – заявив тодішній президент Петро Порошенко.
Та на заміну цій стрічці з Росії в Україну прийшли нові ініціативи, які знову породили сутички під час заходів 9 травня – це акція «Безсмертний полк». В Україні вона проходила і минулого року.
Щоразу супроводжується проросійськими гаслами, сутичками, великою кількістю правоохоронців та використанням забороненої в Україні комуністичної символіки та портретів Сталіна, а також кольорами російського прапора.
Цього року світова пандемія коронавірусу внесла свої корективи і в святкування Дня перемоги в Росії. Володимир Путін оголосив про перенесення параду до 9 травня на невизначену дату.
В Україні масові заходи через карантин теж заборонені, але в календарі так само є 8 та 9 травня – День пам'яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Офіційним символом вшанування є червоний мак.
