Львів – Два роки у Львові триває демонтаж радянського монументу слави. Цими днями почали знімати елементи зі скульптурної експозиції, які поповнять міський музей «Територія терору». Що саме збудують на місці колишнього радянського пам’ятника, який прославляв перемогу Червоної армії та «визволення» Львова? Наразі ще не оголошений конкурс, міська влада і громадські активісти мають своє бачення, якою б мала бути ця площа.
Два роки тому, 23 квітня 2018 року, обгородили основну частину монументу слави. Львівська міська рада вирішила демонтувати радянський пам’ятник, тому що він перебував в аварійному стані, і створити тут громадський простір.
Цей монумент, за оцінкою Українського інституту національної пам’яті, не підпадав під дію закону про декомунізацію, не перебував ні на якому балансі, тому міська рада з громадою мала право ухвалювати рішення щодо монументу. До того ж роками у Львові тривали розмови про демонтаж монументу, бо, за словами праворадиальних середовищ, він символізує комуністичні злочини. У 2002 році напис «Слава советской армии» активісти замінили на «Переможцям над нацизмом».
З міського бюджету на металевий високий паркан виділили понад 400 тисяч гривень.
Наприкінці січня 2019 року почали демонтаж аварійного 30-метрового пілону, що прославляв «визволення» радянською армією Львова у 1939-му і, вдруге, у липні 1944 року. У березні його повалили за 300 тисяч гривень із бюджету.
Цього тижня розпочався черговий етап демонтажу радянського пам’ятника. Зараз розбирають елементи скульптурної експозиції. А це горизонтальна стела з залізобетону, облицьована гранітними плитами (камінь лабрадорит), а по обох боках 43 горельєфи, зображення солдат, матерів. Знімають горельєфи з міді двоє працівників вручну.
Працюємо вручнуВіктор Дубиняк
«На сьогодні, згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради, на підставі угоди укладеної з підрядною організацією, демонтуються елементи момументу бойової слави. Щоби не пошкодити елементи, працюємо вручну», – пояснює Віктор Дубиняк, начальник відділу комунального господарства Галицької райадмінстрації Львова.
Горельєфи, які вдасться зняти цілими і неушкодженими, стануть експонатами музею «Територія терору». Скільки часу демонтовуватимуть елементи – невідомо. Якщо одну фігуру знімають 2 дні, то щоби демонтувати всі 43, знадобиться майже три місяці. На роботи спрямували з міського бюджету понад 300 тисяч гривень, але, ймовірно, цієї суми забракне.
На місці монументу – громадський простірАндрій Москаленко
«У березні затвердили бюджет, замовили проєкти і визначили компанію, яка ці роботи розпочала. Під час демонтажу один елемент почав дрібнитися і ми узгоджували технологію, як далі працювати. У кінці минулого року виконком визначив план, за яким рухатимемося.Коли демонтуємо все цілком – важко сказати. Буде оголошено архітектурний конкурс, завершується підготовка документації для його проведення. На місці монументу має бути громадський простір із патріотичним скеруванням, узгодимо це з усіма середовищами», – наголосив заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
Поза металевим парканом залишилась головна частина композиції монументу – бронзові фігури батьківщини-мати і червоноармійця, який тримає меч. Спершу тривали дискусії, щоб ці скульптури залишити, але їх міська влада теж демонтовуватиме. Цього вимагають і окремі громадські рухи.
Доброволець Антон Петрівський – представник руху «Суспільство майбутнього». Він у числі активістів, які ініціювали знесення монументу повністю і створення на цьому місці меморіалу пошану українським воїнам.
Побоюємося затягування процесуАнтон Петрівський
«Ми побоюємося затягування процесу, тому що бачимо, що Україна для Росії є об’єктом пристальної уваги, і Москва свого часу розставила маркери по Україні, ними є комуністична символіка і пам’ятники. У Львові таким маркером є монумент слави. Його знесення – це повна деокупація України від Москви.
Наша принципова позиція, щоб там був меморіал пошани всіх захисників України, різних періодів. Він має бути таким, щоб курсант сухопутніх військ, який поруч навчаються, виходив з академії, розумів, що він нащадок і наступник воїна», – каже Антон Петрівський.
Очевидно, щодо майбутнього облаштування території замість радянського монументу будуть суперечки. Місце розташування прив'язане до двох парків, поруч розташована академія сухопутніх військ.
Демонтаж чергової частини комплексу почали незадовго до 9 травня. Чи використають просійські середовища цей момент для організації провокації у Львові? У мерії такий сценарій відкидають, хоча біля залишків монументу міська влада 9 травня обіцяє посилену охорону. Антон Петрівський наголосив, що добровольці недопустять жодних провокацій у місті.
«Монумент бойової слави Збройних сил Радянського Союзу» – так його назвали у радянський час – встановили у травні 1970 року. Скульптурну композицію створювали відомі львівські митці Емануїл Мисько, Дмитро Крвавич і Ярослав Мотика.
