«Не бійтеся НАТО. Воно не окуповує інші країни». Аналітик Давід Стулік ‒ про «плюси» альянсу і ЄС для кримчан

«Україна і Грузія стануть членами НАТО», ‒ сказав заступник генерального секретаря альянсу Мірча Джоане під час виступу на саміті «Кримської платформи» 23 серпня. Україна не зможе вступити в НАТО, поки не звільнить свої окуповані території ‒ таку думку висловила президентка Естонії Керсті Кальюлайд під час візиту в Україну, який відбувався із 22 до 24 серпня. Естонська політикиня вважає, що для вступу в ЄС Україні взагалі знадобиться приблизно 20 років.

Про те, чи потрібно кримчанам боятися вступу України в НАТО, й чого чекати в разі приєднання до Європейського союзу, Крим.Реалії говорили зі старшим аналітиком празького Центру «Європейські цінності», експертом «Кримської платформи» Давідом Стуліком.

Із 2007 до 2019 року Стулік працював пресаташе представництва ЄС в Україні. Він розповів про те, які переваги можуть отримати жителі анексованого Криму від можливого приєднання України до Євросоюзу.

«Можна подивитися, на якому рівні була Україна і Польща у 2004 році або раніше ‒ перед тим, як Польща вступила в ЄС. Можна порівняти економічний рівень, рівні розвитку інфраструктури й медичної системи в Польщі і в Україні тепер. Переваги очевидні. Рівень ВВП набагато вищий у Польщі. Особисті прибутки людей там також набагато вищі. Охорона здоров’я, освіта й місцеве самоврядування в Польщі працюють краще, ніж в Україні. Там враховуються інтереси громадян і більшою мірою обмежена корупція. Це все дуже конкретні матеріальні переваги, які жителі Криму мають узяти до уваги. Найкраще побачити їх на власні очі», – каже він.

Щоб уже зараз оцінити переваги життя в Євросоюзі, аналітик із Праги рекомендує кримчанам скористатися «безвізом».

«Порада: беріть українські біометричні паспорти для того, щоб їздити в країни ЄС за безвізовим режимом. Незабаром має бути підписана угода про відкрите небо (Угода про спільний авіапростір із ЄС ‒ ред.), завдяки якому з’явиться ще більше авіарейсів між Україною й ЄС, із півдня України ‒ з Одеси і Херсона. Можна буде дуже дешево полетіти в європейські країни, подивитися, як там живуть люди. І цей особистий досвід є найбільш переконливим, щоб зрозуміти, який варіант кращий ‒ із ЄС чи без ЄС», – наголошує Давід Стулік.

Під час робочої поїздки в Україну в серпні президентка Естонії Керсті Кальюлайд сказала виданню «Європейська правда», що українцям «знадобиться 20 років роботи» для підготовки до вступу в ЄС. Але в інтерв’ю Крим.Реалії вона зазначила, що Україна має бути готовою до того, що вікно можливостей для вступу в ЄС і НАТО відкриється в будь-який момент.

«Я знаю одне: якщо це вікно можливостей відкриється о 9-й ранку, то закриється воно об 11:30 того ж ранку. І ви маєте бути готові скористатися цим шансом. Ви не повинні припиняти готуватися. У нас (в Естонії ‒ ред.) було точно так само», – сказала вона.

Кальюлайд висловила думку, що Україна «має прагнути до верховенства права в усіх аспектах, чіткого розмежування інститутів, сильних і незалежних судів, прокуратури, національних аудиторів і такого іншого».

Що стосується НАТО, то президентка Естонії сумнівається, що Україні вдасться стати членом альянсу до повного звільнення своїх окупованих територій.

«Естонія підтримує надання Україні Плану дій для членства, але поки з цього приводу відсутній консенсус (серед усіх 30 членів НАТО ‒ ред.). ПДЧ немає, бо поки немає консенсусу з цього приводу», – сказала естонська керівниця.

Старший аналітик празького Центру «Європейські цінності» Давид Стулік пояснив, чому кримчанам не варто боятися прагнення України в НАТО.

«Чехія ‒ член НАТО, Туреччина ‒ член НАТО. Чи погіршило це безпеку в сусідніх країнах? Я так не думаю. НАТО ‒ це оборонна організація, це організація колективного захисту, а не колективної агресії. І це не НАТО порушує міжнародне право, це не НАТО окупує інші країни. Тобто НАТО ‒ це група демократичних країн, де верховенство права є головним принципом ухвалення рішень. Тому такої організації не варто боятися. Я не думаю, що кримчанам потрібно боятися розширення НАТО», – наголошує аналітик.

Водночас Стулік сумнівається, що зараз альянс готовий до приєднання нових членів, зокрема й України.

«Знову діє фактор спротиву Росії. Багато представників західних країн не хочуть зайвий раз провокувати її на негативні реакції. Росія позначила «червоні лінії»: Україна і Грузія не можуть вступити в НАТО. На жаль, для деяких країн це дуже принципова позиція. НАТО має ухвалити рішення про розширення й надання Плану дій щодо членства (ПДЧ) консенсуально, тобто всі країни-члени мають бути «за». Нещодавно я спілкувався з представниками Міністерства закордонних справ і Міністерства оборони Чехії. Вони кажуть, що цього консенсусу, на жаль, зараз немає. Звісно, якби США змінили свою позицію, то багато країн, які на них орієнтуються, взяли б це до уваги», – звернув увагу Давід Стулік.

Виступаючи 23 серпня на саміті «Кримської платформи», заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане оголосив, що Україна і Грузія стануть членами НАТО, але не уточнив, коли це станеться.

«Український народ обрав шлях до свободи, демократії й євроатлантичної інтеграції. Ми підтверджуємо рішення Бухарестського саміту (2008 року ‒ ред.) про те, що Україна і Грузія стануть членами НАТО. Ми хотіли б привітати готовність України вирішувати конфлікт на сході країни мирним шляхом. І також ми захищаємо ваш суверенітет, включаючи (невизнання ‒ ред.) нелегітимної анексії Криму. Ця «Кримська платформа» ‒ важливий приклад нашого ставлення», – сказав чільний посадовець НАТО.

На Бухарестському саміті НАТО у 2008 році країни-члени альянсу відмовили Україні і Грузії в наданні Плану дій щодо членства – переважно через позицію Німеччини і Франції.

«НАТО вітає євроатлантичні прагнення України і Грузії щодо членства в НАТО. Ми досягли згоди, що ці країни будуть членами НАТО», ‒ сказав тодішній генеральний секретар альянсу Яап де Гооп Схеффер.

Напередодні «Кримської платформи» Крим.Реалії розмовляли з колишнім спеціальним представником Державного департаменту США з питань України Куртом Волкером. Ми запитали американського дипломата, чи може найближчим часом бути ухвалене рішення про надання Україні ПДЧ. Волкер відповів негативно.

«Я думаю, що усі союзники, включаючи США й саму Україну, погодяться, що сьогодні Україна не готова бути членом НАТО. Чого я дійсно хотів би, так це того, щоб США відклали убік ПДЧ. Завдяки Комісії НАТО – Україна є всі інструменти, які може надати ПДЧ: є річний національний план, Україна проводить навчання з НАТО, вона присутня у штабквартирі альянсу, бере участь у регулярному політичному діалозі в НАТО, отримує поради від членів НАТО з питань оборони, реформ і збройних сил. Тому в ПДЧ немає нічого, до чого Україна ще не мала б доступу. Ми маємо припинити використовувати ПДЧ як засіб для блокування України й замість цього почати говорити про те, що Україні потрібно зробити, щоб бути повністю готовою (до членства в альянсі ‒ ред.). І мені подобається бачити, що США ‒ лідери в цьому процесі», – сказав американський дипломат.

2 серпня голова комітету Сенату США з міжнародних відносин Роберт Менендес і десять його колег із Естонії, Чехії, Ірландії, Латвії, Польщі, Великої Британії, Литви й України підписали спільну заяву, яка засуджує угоду між США й Німеччиною про газогін «Північний потік-2». У ньому представники 11 країн засудили російську агресію й закликали НАТО та ЄС надати Україні план для отримання членства.

У червні, перед самітом НАТО, президент України Володимир Зеленський наголосив, що країна готова до отримання ПДЧ.

«Ми зробили все, що потрібно для отримання Плану дій щодо членства. Настав час, щоб наші партнери й союзники підтримали Україну конкретними діями та рішеннями», ‒ сказав голова держави.

Тоді ж президент США Джо Байден повідомив, що для вступу в НАТО Україна має викорінити корупцію й виконати інші критерії. При цьому він спростував те, що російська окупація частини української території виключає вступ країни до альянсу.

7 лютого 2019 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про закріплення в Конституції стратегічного курсу України на членство в Європейському союзі і НАТО.