Президент України Володимир Зеленський і глава Радбезу Росії Микола Патрушев для поїздки в Оман використовували той самий літак, стверджують розслідувачі проєкту «Схеми». Пресслужби Києва і Кремля заперечують цю інформацію, а офіс Зеленського подає в суд на програму «Схеми».
Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Данилюк в ефірі програми «Вечір» телеканалу «Настоящее время» розповів, чи могла, на його думку, відбутися така зустріч, що дивного у візиті українського президента до Оману і чому весь час шукають таємні секретні зв’язки Зеленського з Росією.
– Ми з вами востаннє зустрічалися на виборах Володимира Зеленського – ви відтоді встигли увійти і вийти з його команди. Цікава ваша думка з приводу цієї історії в Омані, як, на ваш погляд, могли відбуватися у Зеленського або у когось з його помічників в цей час якісь формальні або неформальні переговори з Росією. І якщо так, то чому вони могли бути присвячені?
Якщо вона була, то це спричинить, мені здається, дуже серйозні політичні наслідки – це буде якась політична криза
– Я хочу, напевно, все-таки почати з того, що давайте не будемо виходити з позиції, що ця зустріч відбулася. Це дуже важливо розуміти. Якщо вона була, то це спричинить, мені здається, дуже серйозні політичні наслідки – це буде якась політична криза. Але відразу хочу сказати: так, якийсь набір таких фактів – він насправді виглядає трохи дивно. Я сподіваюся, що поки що це все збіги і певні, скажімо так, логічні зв'язки.
– Буває так, що президент України – необов'язково Зеленський – літає чиїмось чартером. Чи це не прийнято?
– По-перше, в Оман президент полетів регулярним рейсом, а вже назад він повертався чартерним рейсом, оскільки йому потрібно було терміново опинитися в Києві, для того щоб вже на робочому місці працювати з кризою, пов'язаною зі збитим українським літаком в небі над Іраном. Це офіційна інформація.
Я не знаю, чи є підтвердження, що він відлітав регулярним рейсом, але нехай цим питанням займаються журналісти. А те, що він повернувся на чартерному рейсі, – це можна пояснити.
Володимир Зеленський потрапив не в дуже хорошу ситуацію
Дивіться, що саме викликає у мене питання. По-перше, викликає питання Оман як країна. Чому саме туди була поїздка? Чесно, я розумію, що з точки зору сприйняття суспільства це погано сприймається. Все-таки перший рік президентства, дуже багато обіцянок, все-таки Володимир Зеленський в даному випадку потрапив не в дуже хорошу ситуацію. Я думаю, що тут радники не допомогли йому з цим.
Потім говорилося про те, що це була начебто приватна поїздка, а потім вона переросла в офіційну поїздку. Все це, вся ця незграбна комунікація викликала дуже багато питань. І зараз, особливо після вчорашньої інформації про те, що саме Патрушев відвідував Оман, то на тлі, знову ж таки, такої незграбної комунікації, мені здається, перед адміністрацією зараз велика проблема.
– А могли його підставити?
– Підставити хто?
– Дивіться, замовляє собі Зеленський терміновий чартер для того, щоб повернутися в Україну, оплачує його, можливо, грошима зі свого рахунку – я не знаю, припустимо. І такі росіяни: «А чи не злітати Патрушеву на цьому ж літаку в Оман – нехай потім поговорять журналісти».
Підставити могли, але підставляти польотом Патрушева – це, напевно, все-таки занадто
– Я думаю, що підставити могли, але підставляти польотом Патрушева – це, напевно, все-таки занадто.
– Чому протягом всього президентства Володимира Зеленського з такою наполегливістю шукають його якісь таємні секретні зв'язки з Росією? Розумієте, саме у нього їх шукають. Це якось пов'язано з його персоною, з його бекграундом – у чому справа?
Попередня адміністрація робить все можливе, щоб наголосити те, що Зеленський намагається за будь-яких умов домовитися з Росією
– Справа в тому, що президент Зеленський, коли ще був кандидатом, він у своїй президентській кампанії робив основний акцент на тому, що він буде домагатися врегулювання військового конфлікту на Донбасі. Це неможливо зробити, як ми розуміємо, без спілкування з Російською Федерацією. При цьому у попередньої адміністрації спілкування з Російською Федерацією було мінімізовано максимально. Там була досить напружена конфліктна атмосфера. І зрозуміло, що попередня адміністрація робить все можливе, щоб наголосити те, що Зеленський намагається за будь-яких умов домовитися з Росією. Це досить агресивна тактика опозиції.
– Як вам здається, корисні для України секретні, несекретні – які завгодно – саме неофіційні переговори з Росією?
Вести секретні переговори зараз не те, що не корисно, а подібно смерті. Секретність ніяк не буде сприйматися нашим суспільством – взагалі все, що стосується Росії.
– Давайте це розкладемо на частини. Перше – це секретні, несекретні. Я вважаю, що вести секретні переговори зараз не те, що не корисно, а подібно смерті. Навіть не хочу це пояснювати. Секретність зараз взагалі ніяк не буде сприйматися нашим суспільством – взагалі все, що стосується Росії. Тому, якщо виявиться, що ця зустріч насправді відбулася у будь-якому форматі, – це буде серйозний політичний удар.
Західні партнери будуть щасливі, якщо Україна перейде на двостороннє спілкування між Україною і Росією
Далі. Чи потрібно спілкуватися з Росією? Я вважаю, що так, це неминуче – без цього прогресу не досягти. Росія – сторона конфлікту, навіть якщо вона це не визнає. Питання: як вести це спілкування? Треба виходити з таких фактів. Перше – треба розуміти, що західні партнери будуть щасливі, якщо Україна перейде на двостороннє спілкування між Україною і Росією, тобто на прямі переговори. У такому випадку вони просто не несуть ніякої відповідальності. Вони просто зникнуть, скажуть: це ваші (проблеми, – ред.)
– «Нарешті ми зможемо зітхнути вільно і купувати газ», я зрозумів вас.
– Абсолютно вірно – щось у такому дусі. Це перше. Друге: якщо вести переговори, необхідно мати дуже сильну команду, яка може на рівні спілкуватися з російською стороною.
– Хто повинен з української сторони проводити такі неформальні розмови: глава Ради безпеки і оборони або Єрмак, Медведчук?
– Я взагалі не прихильник неформальних переговорів, тому мені складно говорити. Я завжди дотримувався формальної сторони.
– Але в команді напевне хочуть цих неформальних переговорів. Чи так не можна сказати?
– Я впевнений, що хочуть, але я впевнений також, що це небезпечно і це помилково. Я б не рекомендував неформальні переговори. Це просто неможливо, це підриває довіру до влади.
Оригінал матеріалу – на сайті телеканалу Радіо Свобода «Настоящее время»
