Скандальний післяноворічний відпочинок президента Володимира Зеленського в Омані став логічним продовженням його передноворічного привітання. В обох випадках ідеться про цінності – критично важливі для майбутнього не лише конкретного політика, а й усієї України, наголошує «Газета по-українськи». Видання зазначає, що для когось найвищими цінностями справді є заасфальтовані й освітлені вулиці, – але вони можуть бути і на окупованих територіях чи в колоніях.
Говорячи про «квітучу Україну», Зеленський водночас ігнорує чи заперечує цінності, без яких така Україна просто неможлива, наголошують газетярі. І це небезпечно. Президент дозволяє собі фактично закрити справу вбивць Майдану, що став символом боротьби та жертовності за незалежність. Як ні в чому не бувало привітати з Новим роком Володимира Путіна, який загарбав частину території України, винен у загибелі тисяч українців. Особисто освятити зшиту білими нитками справу вбивства Павла Шеремета.
Пообіцяти скасувати корупціогенну депутатську недоторканність, а насправді лише зміцнити її. Вирішити питання участі в концерті «95 кварталу» співака, що гастролював в анексованому Криму. Ну й вишенька на торті – скандальний відпочинок в Омані. Спочатку боягузливо втаємничений, потім терміново підігнаний під нібито якийсь гібридний «візит». Усе це прямий конфлікт із цінностями, що формують українську національну ідею. На цьому наголошується в статті «Національна ідея» Зеленського позбавлена сенсу».
А в публікації «Офіс президента України збрехав» дописувач «Газети по-українськи» політолог Євген Магда стверджує, що пресслужба Офісу президента має низький професійний рівень. Пояснення про «плідні переговори» на найвищому рівні з перельотом в Оман за власні кошти створило більше проблем, ніж переваг. Зустріч і з міністром, який відповідає за закордонні справи, Юсуфом бін Аляві бін Абдаллою, навряд чи додає ваги українській позиції в світі. Напередодні він розкритикував дії США у регіоні Перської затоки. Оман не надто позитивно сприймає Європейський союз.
Інтереси України в Омані представляє українське посольство в Саудівській Аравії. Оману в Україні – посольство Султанату в Москві. Тому візит мали б довго й ретельно готувати й планувати. Цього не було. Як не було й українських міністрів, які мали б підписувати в Омані документи про співпрацю.
Як Україні вирватися з «постмодерного феодалізму»? Топ-рецепти в газеті «День» пропонує соціолог Світлана Хутка. Вона стверджує, що в Україні ухвалення рішень суттєвою мірою зав’язане на особистостях, інституційні правила не завжди працюють незалежно від конкретних посадовців. Внаслідок історично частої зміни політичних режимів чи політичних векторів на перший план вийшла система персональної лояльності замість довіри до закону. Відповідно, в Україні існує своєрідний постмодерний феодалізм, коли формуються групи впливу за принципом особистої відданості й квітне непотизм. Це інша логіка, на відміну від економічно розвинутих демократичних країн із сильною правовою системою.
За роки незалежності змінилося фактично двадцять прем’єр-міністрів, і це не сприяє створенню іміджу прогнозованої держави, зазначає соціолог. Політична нестабільність впливає і на економіку, адже це питання ризиків, захисту прав, прогнозованого планування, що є суттєвим для системних інвесторів, для розуміння, чи зберігається спадковість парадигм роботи економіки, наскільки високою є корупція, діє «телефонне право» і «особисті гарантії» чи незалежний суд.
Через непрогнозоване та алогічне укріплення гривні, а також низку помилок влади у державному бюджеті за підсумками минулого року в Україні утворився величезний дефіцит. Уже в перші дні нового року величина «дірка» у державній казні сягнула 39 мільярдів гривень, констатує газета «Україна молода».
Експерти видання зазначають, що зростання курсу національної валюти на 16,5% суттєво знизило обсяги доходів від експорту, на які розраховував уряд. А Держбюджет-2019 було сформований з урахуванням середнього обмінного курсу 28,2 гривні за долар, хоча пізніше курс скорегували до 26,4 гривні. Насправді ж валюта тупцює на рівні 24 гривень. Таким чином, розрив між прогнозованими і реальними доходами бюджету склав 39 мільярдів.
Влада при цьому старанно робить хорошу міну при поганій грі. Міністр фінансів Оксана Маркарова заявила: ситуація під контролем і в жодному випадку не призведе до скорочення державних витрат. Прем’єр Олексій Гончарук трохи самокритичніший. «Інформація про те, що в нас є певні недонадходження до державного бюджету, – це правда. Дійсно, деякі програми до кінця року не будуть профінансовані», – сказав Гончарук.
Експрезидент Петро Порошенко вважає винним за провальну бюджетну політику особисто Володимира Зеленського, оскільки той сконцентрував у своїх руках усі важелі влади.
Наслідки для країни, якщо влада швидко не розв’яже проблему, будуть неприємними, попереджає автор статті Юрій Патиківський. З одного боку – це недофінансування місцевого самоврядування, руйнування системи децентралізації. З другого боку – недофінансування соціальних і культурних витрат, у тому числі субсидій, позиція щодо фінансування оборони. Нестача фінансів очікує на державне оборонне замовлення, армію.
