20 березня 2012 року уряд Росії опублікував указ, підписаний тодішнім міністром оборони Анатолієм Сердюковим. Указом встановлена система виплат військовослужбовцям «за особливі досягнення на службі».
У розділі 4 наказу, який вперше було висвітлено Російською службою Радіо Свобода, зазначено, що «військовослужбовцям військових частин 99450, 74455 та структурного підрозділу військової частини 29155 виплачується щомісячна допомога».
Тоді цьому указу приділялося мало уваги: про підрозділи, які потрапляли під «дах» агентства військової розвідки, яке називали ГРУ, мало що знали.
Однак впродовж наступних років ці підрозділи потрапили в поле зору громадськості, з'являючись у обвинувальних актах, оголошеннях про санкції та політичних заявах від Вашингтона до Чорного моря.
Зокрема, в/ч 29155 привернула неабияку увагу, пов’язана до 2018 року із можливим заговором про переворот у Чорногорії та майже смертельними отруєннями колишнього офіцера російської військової розвідки у Великій Британії та торговця зброєю в Болгарії.
Тепер твердження чеського уряду про те, що члени підрозділу стояли за вибухом на чеському складі боєприпасів 2014 року, підірвали відносини між Прагою та Москвою, при цьому обидві сторони вислали дипломатів і обмінялися гнівною риторикою.
«Це хлопці, яких ви надсилаєте, коли хочете щось зламати», – каже Марк Галеотті, експерт з питань російських спецслужб.
Дивимося на російський загін військової розвідки, який привернув до себе увагу західних служб безпеки.
Розвиток розвідувальної частини
ГРУ, офіційна назва якого – Головне управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації, не є новим суб'єктом. Воно існує десятки років, працювавши спочатку паралельно з КДБ, а потім, після розпаду СРСР, із відомствами-правонаступниками КДБ: Федеральною службою безпеки та Службою зовнішньої розвідки.
Окрім надання більш традиційних тактичних розвідувальних даних на полі бою для російських командирів, відомство також здійснює нагляд за кількома підрозділами спецназу, деякі з яких звинувачуються в диверсійних операціях. Воно займається електронним спостереженням та вербуванням іноземних шпигунів, наголошують фахівці, і, що ще важливіше, кібершпигунством та наступальними кіберопераціями – злам комп'ютерів супротивників і, можливо, навіть введення руйнівного коду в комп'ютерні системи.
Підрозділи спецназу ГРУ зіграли помітну роль у вторгненнях радянському та країн Варшавського договору до Угорщини в 1956 році та Чехословаччини в 1968 році. І вони відіграли важливу роль у перевороті в Афганістані 1979 року, що призвело до катастрофічного десятиліття втручання радянських військ.
Війну 2008 року з Грузією, в якій ГРУ також відіграла провідну роль, Кремль вважав перемогою, але виявив великі проблеми в російських силах. Кремль здійснив великі реформи, в тому числі з ГРУ.
Частина 29155 та подібні підрозділи, ймовірно, були створені під час цих реформ, зазначили Галеотті та інші експерти.
Із 2018 року загальну агенцію очолює офіцер морського флоту адмірал Ігор Костюков, безпосередні керівники якого – начальник Генерального штабу генерал Валерій Герасимов та міністр оборони Росії Сергій Шойгу, близька довірена особа президента Росії Володимира Путіна.
Це означає, що великі операції, які можуть мати суттєві політичні наслідки – наприклад, використання нервово-паралітичного засобу радянської епохи, який був розроблений всупереч міжнародному праву, – ймовірно, отримують схвалення Кремля на найвищому рівні або принаймні там про них в курсі.
Весілля неподалік від Москви
Високосекретний характер розвідувальних операцій, як у Росії, так і будь-де, означає, що існує незначна інформація, що перевіряється, про частину 29155: її бюджет або штат.
Однак журналісти, дослідники відкритих даних та правоохоронні органи західних країн змогли зібрати значну кількість інформації про цей підрозділ.
Як повідомляється, в/ч 29155 підключена до командування Сил спеціальних операцій, штаб якого розташований в Сенежі, на північ від Москви. Вважається, що його командиром є генерал-майор Андрій Авер’янов, дочка якого вийшла заміж у закладі поблизу Сенежа в 2017 році.
Авер’янов став публічно відомим наприкінці 2019 року, коли The New York Times, Радіо Свобода та інші ЗМІ виявили фотографії та відео з весілля, які продемонстрували присутність Авер’янова, а також чоловіка на ім’я Анатолій Чепіга, який також вважається членом підрозділу 29155.
На момент весілля в 2017 році Чепіга не був публічно відомий. Але його обличчя та псевдонім – «Руслан Боширов» – стали новинами на першій сторінці приблизно через дев'ять місяців, коли колишній офіцер російської військової розвідки Сергій Скрипаль та його дочка Юлія ледь не загинули в Солсбері, Англія.
Британські чиновники заявили, що Скрипаль був отруєний секретним нервово-паралітичним агентом під назвою «Новічок», і вони стверджують, що винуватцями цього були двоє офіцерів ГРУ.
Пізніше дослідницька організація на основі відкритих даних Bellingcat опублікувала докази, що ідентифікують чоловіків під їхніми справжніми іменами: Чепіга та Олександр Мішкін.
Через вісім місяців, у листопаді 2018 року, ГРУ відзначила своє 100-річчя у Москві на церемонії, у якій взяв участь сам Путін.
«Як головнокомандувач я, звичайно, знаю, і це не буде перебільшенням, про ваші унікальні здібності, зокрема у проведенні спеціальних операцій», – сказав він.
Хвиля викриттів
На додаток до вислання десятків російських дипломатів з Великої Британії, Німеччини, США та інших країн, справа Скрипаля спонукала спецслужби по всій Європі переглянути старі справи.
Сюди входило майже смертельне отруєння в Софії у квітні та травні 2015 року болгарського торговця зброєю на ім'я Еміліан Гебрев. Болгарські прокурори майже не просунулися у розслідуванні за перші чотири роки – і понад рік після отруєння Скрипалем, – аж поки оголосили, що відновлять розслідування, частково завдяки інформації британської влади.
Того грудня болгарські чиновники заявили, що їхнє розслідування зосереджене на п'яти ймовірних агентах ГРУ, враховуючи вищого офіцера, який нібито наглядав за командою, яка націлилася на Скрипаля. Наступного місяця болгарські прокурори оголосили про обвинувачення проти трьох росіян.
У спільному звіті з Der Spiegel та The Insider, Bellingcat, використовуючи інформацію про відстеження польотів, витоки баз даних та записи стільникових телефонів, зазначається, що вісім офіцерів ГРУ з тієї самої частини – 29155 – могли їздити до Болгарії у тижні напередодні отруєння.
У новому аналізі, опублікованому 22 квітня, використовуючи деякі дані про подорожі Bellingcat, Болгарська служба Радіо Свобода відстежувала подорожі деяких відомих офіцерів ГРУ в Болгарію та за її межі і виявила, що візити відбувались у часи серії незрозумілих вибухів, що сталися на болгарських об'єктах озброєння в країні в 2014 та 2015 роках.
Принаймні один болгарський чиновник, колишній міністр оборони Тодор Тагарев, закликав владу відновити розслідування вибухів.
Прокуратура Болгарії має достатньо даних, щоб зробити обґрунтоване припущення про взаємозв’язок між отруєнням торговця зброєю Еміліяна Ґебрева в 2015 році в Софії, вибухами на чеських військових складах у 2014 році та чотирма схожими випадками на військових заводах та складах у Болгарії між 2011 і 2020 роками, повідомила 28 квітня речниця головного прокурора країни Сійка Мілева, інформує болгарська служба Радіо Свобода.
Галеотті заявив, що 2014 рік видається вирішальним в операціях ГРУ – рік, коли агентство, зокрема частина 29155, стало більш агресивним та далекосяжним у своїх операціях. Чому 2014-й?
Саме тоді багатомісячні протести на Майдані в Україні завершились насильством проти демонстрантів та поваленням дружнього до Москви тодішнього президента Віктора Януковича. Росія відреагувала, наголошують експерти, захопленням Кримського півострова та розпалюванням війни на сході України, яка триває і сьогодні.
«Що ми не зовсім усвідомлювали, що саме робить чеську справу справді цікавою, так це те, що 2014 рік ознаменував собою початок процесу, реакцію на те, що було сприйнято як продовження Майдану, і це переконання [в Москві], що Захід намагається викрасти в нас Україну», – сказав Галеотті.
«Росія вважала себе у стані політичної війни із Заходом і з цього моменту була готова вести її на західній землі», – сказав він.
«Вони були готові провести досить небезпечну операцію ще в 2014 році», – сказав він Радіо Свобода.
Змова в Чорногорії, зброя для України?
Частина 29155 не широко відома своїми кібератаками та хакерською діяльністю. Їх очолили інші підрозділи ГРУ – 26165 та 74455, яким влада США пред'явила звинувачення у зламі, пов'язаному з виборами, та Служба зовнішньої розвідки.
Але 29155 була пов’язана принаймні з однією спробою кіберзламу. У жовтні 2018 року нідерландські чиновники заявили, що агенти ГРУ нібито намагалися зламати комп'ютери в штаб-квартирі Організації з заборони хімічної зброї в Гаазі. Організація була глибоко залучена до розслідування речовини, використаної при отруєнні Скрипалів.
За два роки до цього, у жовтні 2016 року, влада Чорногорії заявила, що зірвала змову з метою захоплення будівлі парламенту країни та вбивства прем'єр-міністра, намагаючись заблокувати Чорногорію від вступу до НАТО.
Під час слідства та судового розгляду, що відбулися, було висунуто обвинувачення 14 особам, у тому числі громадянам Сербії та Росії. Прокурори висунули обвинувачення двом оперативникам російської військової розвідки Едуарду Шишмакову та Володимиру Попову.
Шишмаков і Попов були серед засуджених заочно за справою у травні 2019 року. Але чорногорський суд скасував вироки у лютому 2021 року, посилаючись на «суттєві порушення кримінального процесу», і попросив Верховний суд переглянути справу.
Попов – це псевдонім людини, яку попередньо ідентифікують як Володимира Мойсеєва, який також подорожував туди-сюди до Болгарії щонайменше чотири рази в 2014 році, приблизно в той самий час, що і чотири окремі вибухи у болгарських виробників зброї.
Тим часом 16 жовтня 2014 року при загадкових обставинах вибухнув склад зброї поблизу міста Врбетіце на сході Чехії; пізніше були знайдені тіла двох чеських чоловіків.
У смертельному вибуху на чеському складі в 2014 році Прага звинувачує російських агентів (фотогалерея)
Незрозуміло, скільки тривало первинне чеське розслідування цього вибуху та ще одного, що стався приблизно через два місяці після першого.
Але 17 квітня на незвичайній вечірній пресконференції прем'єр-міністр Андрей Бабіш заявив, що чеська розвідка визначила, що частина 29155 винна принаймні в першому вибуху. Чеська поліція заявила, що шукає тих же двох чоловіків, яких розшукують у Великій Британії за отруєння Скрипаля для допиту.
З моменту заяв Бабіша з’явилися й інші викриття. У Bellingcat повідомили, що Авер’янов перебував у Відні в жовтні 2014 року, безпосередньо перед вибухом у Врбетіце, і що один із двох росіян, які зараз пов'язані з вибухами, розмістив фотографію Старого міста Праги 11 жовтня.
До того ж, у першому звіті говориться, що детонований склад боєприпасів був зібраний і належав Гебреву, болгарському торговцю зброєю, і, можливо, був призначений для України, коли вона воювала з підтримуваними Росією бойовиками на сході України, що частково підтверджено вищими українськими силовиками.
Раніше Гебрев заперечував, що зброя була його власністю або що вона призначена для експорту в Україну. Однак днями видання The New York Times повідомило, що Гебрев визнав, що постачав в Україну озброєння після 2014 року: «В електронному листі до The New York Times пан Гебрев визнав, що він зберігав боєприпаси на чеському складі зброї (який підірвали у 2014 році – ред.), і визнав те, що він давно заперечував: його компанія Emco відправляла в Україну військове озброєння після 2014 року, коли сепаратисти, підтримувані російськими військовими та спецслужбами, розпочали війну з українськими силами».
Тор Буккволл, дослідник, який спеціалізується на питаннях російських спецслужб в Міністерстві оборони Норвегії, зазначив, що чеські викриття, хоч і не є революційними, дають додаткові подробиці, що свідчать про те, наскільки рано та агресивно ГРУ розгортала цей підрозділ.
«Ця демонстрація готовності [росіян] брати участь у таких видах місій і їхати в інші країни виконувати такі операції – це насправді страшно», – сказав він.
