Президент Чехії Мілош Земан у виступах на телебаченні висловив сумнів у висновках розслідування про причетність спецслужб Росії до вибухів на складах озброєнь 2014 року, внаслідок яких загинули дві людини, – за що його розкритикувала опозиція. При цьому він говорив про неприпустимість присутності працівників російських спецслужб у Чехії.
Виступаючи з телезверненням, Земан спеціально наголосив, що в таємному звіті про це розслідування чеської Служби безпеки і інформації (BIS, контррозвідки країни) мовиться: наразі немає твердих доказів чи свідчень, що двоє російських агентів, які під іменами прикриття зареєструвалися на відвідування тих складів, дійсно їх відвідали.
Він також повідомив, що далі розслідуються дві версії: первісна, що вибухи могло спричинити неналежне поводження з вибуховими матеріалами, і друга, що то могла бути акція іноземної розвідки. За його словами, він серйозно ставиться до обох версій і хоче, щоб обидві були ретельно розслідувані.
Водночас Земан, відомий своєю проросійською позицією, заявив: «Жодна суверенна держава не може допустити, щоб на її території два агенти іноземної держави влаштували терористичний замах, унаслідок якого загинули чеські громадяни і була заподіяна мільярдна шкода».
При цьому він додав, що довіряє Поліції Чехії, яка веде розслідування, і Верховній прокуратурі, яка наглядає за ним.
В іншому телевиступі Земан іще раз висловив занепокоєння тим, що на території Чехії перебували два агенти російської військової розвідки, відомої за попереднім скороченням ГРУ, – ті самі, які 2018 року брали участь в отруєнні в Великій Британії подвійного російського агента Сергія Скрипаля і його дочки.
«Що ці двоє росіян, підозрювані в отруєнні Скрипаля, робили тут? Точно не були тут у відпустці», – сказав Земан.
Він заявив, що повністю підтримав рішення уряду Чехії вислати 18 працівників посольства Росії в Празі, яких викрили як працівників ГРУ і зовнішньої розвідки СВР.
Тим часом слова Земана з першого виступу про відсутність доказів присутності російських агентів безпосередньо на підірваних складах активно підхопили російські засоби інформації, щоб поставити під сумнів усе розслідування про причетність до вибухів російського ГРУ.
Натомість чеська опозиція різко розкритикувала заяви Земана, в яких він, серед іншого, викрив деякі моменту звіту контррозвідки, що мав лишатися таємним.
Як заявив із цього приводу член нижньої Палати депутатів парламенту Чехії від опозиційної партії STAN Ян Фарський, виступ Земана мав одну головну мету: відкрити двері для російської кампанії дезінформації.
Голова опозиційної Громадянської демократичної партії (ODS) Петр Фіала звернув увагу, що Земан тягнув зі своїм виступом більш ніж тиждень після того, як про причетність російських спецслужб до вибуху оголосили минулої суботи, 17 квітня, – за його словами, для того, щоб поставити розслідування під сумнів.
Голова опозиційних християнських демократів KDU-ČSL, відомих також як «народовці», Маріан Юречка заявив, що від президента як верховного головнокомандувача чекав би на вміння аналізувати ситуацію швидше. Він також звернув увагу, що Земан перед виступом так і не зустрівся з керівниками чеських спецслужб, що він назвав незрозумілим.
Голова Піратської партії Іван Бартош, зі свого боку, наголосив, що докази причетності російських спецслужб до тих вибухів були надані партнерам Чехії в ЄС і в НАТО, але Земан продовжує говорити на рівні гіпотез і ставить під сумнів довіру до спецслужб власної країни.
А голова Сенату, верхньої палати парламенту, Мілош Вістрчил, який теж належить до ODS, наголосив, що розкриттям даних чеської контррозвідки про ще не до кінця розслідувану справу Земан поставив під загрозу і саме розслідування, і загалом безпеку Чехії. За його словами, такі слова Земана були безвідповідальні.
Увечері 17 квітня уряд Чехії оголосив, що існує обґрунтована підозра про причетність працівників російської військової розвідки ГРУ до вибухів на складах озброєнь у Чехії восени і взимку 2014 року. У зв’язку з цим оголосили про вислання з країни 18 російських дипломатів, які були ідентифіковані як працівники російських спецслужб ГРУ і СВР. Наступними днями сторони обмінялися взаємним висланням дипломатів і врешті домовилися, що в посольствах обох країн у столиці іншої буде однакове число дипломатів, адміністративно-технічних і місцевих працівників.
Тим часом Поліція Чехії оголосила в розшук двох працівників ГРУ, найбільше відомих під іменами прикриття «Петров» і «Боширов», – тих самих, які, як з’ясувало розслідування в Великій Британії, пізніше, 2018 року, труїли там Сергія Скрипаля бойовою хімічною речовиною з групи «Новічок». Вони були в Чехії в час першого з вибухів, а перед тим зареєструвалися на відвідини тих складів озброєнь іще з інакшими документами.
Міжнародна група громадянських розслідувань Bellingcat встановила, що в час біля першого вибуху в Чехії діяли загалом не менш ніж шість офіцерів ГРУ.
Як припускає чеське розслідування, обидва вибухи озброєнь, власником яких був легальний болгарський торговець зброєю Еміліян Ґебрев, мали статися разом уже в час, коли вони мали б бути вивезені до Болгарії. 2015 року Ґебрева теж намагалися отруїти «Новічком» офіцери ГРУ.
Росія не визнає своєї причетності до вибухів у Чехії, попри всі докази.
