Україну накрила нова хвиля корупції – експерти

В Україні зростає рівень корупції. Такі висновки роблять і спеціалізовані експерти, і журналісти-розслідувачі. Більшість із фахівців, опитаних Радіо Свобода, вважають це наслідками зміни уряду та політики глави держави і його оточення. Причому є окремі сфери, в яких ознаки корупції найбільш помітні: від будівництва доріг до роботи правоохоронних органів і реклами.

Остання зміна уряду в Україні призвела до різкого зростання корупційних схем: як загальноукраїнських, так і місцевих. Таку заяву зробив днями головний редактор видання «Наші гроші» Олекса Шалайський.

«Наступного дня після призначення Дениса Шмигаля крива корупції різко полізла вгору. Ще тижні 3-4 ми встигали бодай відслідковувати нові-старі схеми. Зараз вже втратили лік. Деякі галузі ще випадково залишаються «неохопленими» тільки через те, що чекають призначення нового керівника-«професіонала». Але прізвища вже всім відомі, – зауважує головний редактор «Наших грошей». – Відсутність стрункої вертикалі влади дозволила кожному чиновнику відчути себе автономним сатрапом на ввіреній території. «Сам придумав схему – сам реалізував». Ефект правоохоронних органів гаситься відкатом з маржі».

Допис у фейсбуці, де Шалайський по пунктах обґрунтовує свою позицію, викликав шквальну реакцію в українському суспільстві. Він набрав понад півтори тисячі лайків та майже 700 поширень лише в цій соцмережі, а крім того, спонукав суперечки між прихильниками чинної та попередньої влад.

У коментарі Радіо Свобода Олекса Шалайський пояснює, чому корупція в Україні зросла, порівнюючи роботу двох останніх урядів:

«По-перше, корупцію видно в конкретних рішеннях. Коли уряд ухвалює постанову, яка вигідна (бізнесмену) Рінату Ахметову – то це корупція. Друге: коли був уряд Олексія Гончарука, то ми зафіксували, як до десяти відомих корупційних схем в Україні «схлопнулися» чи були мінімізовані. Ми скептично ставилися до того уряду (як до професійного органу), але за час його роботи ми не зафіксували якоїсь яскравої корупційної схеми за участі когось із його міністрів. На час відставки Гончарука ми мали інформацію від наших джерел про те, що система, яка генерує хабарі та передає їх по вертикалі, в багатьох випадках зупинялася на середній ланці, яка не розуміла, куди передавати гроші далі».

Однак в перші тижні роботи чинного прем'єра Дениса Шмигаля з'явилися три-чотири рішення, які одразу були корупційними, або ж з'являлися проєкти рішень, які містили в собі корупцію, зазначає Шалайський.

«Далі ми бачили таку систему: на якесь місце призначалася свіжа людина, а чиновник попереднього уряду вимивався, і там одразу починалися якісь корупційні історії. Деінде люди ще не замінені, однак ми вже знаємо, хто прийде і що далі буде», – говорить Шалайський про урядові структури або про держпідприємства, на яких очікується локальна зміна керівництва.

Одночасно колишній голова Офісу президента Андрій Богдан у своєму інтерв'ю Дмитру Гордону зауважив, що за час його роботи на Банковій корупції в уряді майже не було, але після його відставки ситуація змінилася.

«Є маркери, які дуже важливі... Сам міністр вкрасти нічого не може: там (в міністерствах) грошей немає. Гроші крадуться на держпідприємствах і в центральних органах влади, які розподіляють гроші та видають ліцензії. Як побороти корупцію? Продати державні підприємства! Так ось: міністр економіки в Кабміні Олексія Гончарука передав кілька тисяч підприємств на приватизацію. В Кабміні Шмигаля відкликали (з приватизації) та повернули назад приблизно 130 підприємств», – стверджує колишній керівник ОП.

Напередодні Денис Шмигаль в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що українські олігархи не тиснуть та не впливають на нього. Що ж до конкретно Ріната Ахметова, з яким пов'язують чинного прем'єра (через його минулу роботу в компанії «ДТЕК»), то Шмигаль цей зв'язок спростовує. Так само, як і відкидає те, що в роботі уряду та в його співпраці з президентом є «неприйнятні речі» для нього.

«У момент зустрічі президента України з крупним бізнесом ми візуально познайомилися (з Рінатом Ахметовим) вперше у житті. Я не знаю, як вони ставляться до мене. Я з «ДТЕК» звільнився фактично у першому півріччі 2019 року. У мене інших контактів, окрім офіційних по роботі, нема, – запевняє Шмигаль. – Немає політичного тиску або якихось речей, які для мене особисто неприйнятні. Цього не існує. І ми коли з президентом ще вели розмови про спільну роботу, ще коли я працював на інших посадах, я розумів, що у нас бачення розвитку держави однакове».

Між тим, посилення корупції та одночасну спробу «відкату» тих здобутків, які мали місце після Революції гідності, помічають й інші експерти.

Так, голова юридичного відділу організації Transparency International Ukraine Катерина Риженко характеризує нинішній стан справ як «рівномірне погіршення ситуації».

«Якщо ми говоримо про антикорупційну інфраструктуру і загалом про органи державної влади, про Кабінет міністрів та конкретні міністерства, то чіткою ознакою зростання корупції є хаотичність в роботі цих органів, незрозуміла логіка ухвалення рішень. Так, є різні точки впливу на суб'єкта ухвалення рішення, і він, ухвалюючи рішення, просто не знає, кого слухати, – пояснює Катерина Риженко. – Те погіршення ситуації, яке ми спостерігаємо протягом останніх місяців – зовсім не нівелює тих досягнень, які Україна мала впродовж п'яти років після перемоги Революції гідності. Більше того, саме зроблене тоді дає можливість вистояти в новій хвилі спроб «відкотити» назад все те, що досягли держава та громадянське суспільство. І наразі головна мета – не дати «відкотити» ці досягнення».

В цьому контексті Катерина Риженко згадує спроби лобіювання інтересів фінансово-промислових груп у владі, і шквал різноманітних звернень до Конституційного суду, і різноспрямовані законодавчі ініціативи. Частина з цих дій має виразні корупційні цілі, підсумовує експертка.

Нині про зростання корупції в Україні говорять без винятку всі ті, хто опонує чинній владі: від опозиції до експертів і частини громадянського суспільства.

Між тим, фахівці виділяють у розмові з Радіо Свобода конкретні ознаки того, що корупція в Україні зростає.

Ознаки зростання рівня корупції в Україні

(на думку експертів):

• Поділ сфер інтересів між декількома впливовими гравцями в оточенні президента та відмова їх від взаємопоборювання (Олекса Шалайський, Олександр Лємєнов).
• Поява інформації від підприємців про нові корупційні схеми. Їхня поява збігається з кадровим змінами в конкретній сфері та з концентрацією повноважень, як-от в Міністерстві стратегічних галузей (Олекса Шалайський, Олександр Лємєнов).
• Поява нових корупційних схем на місцевому рівні: фінансова «махновщина», якій не перешкоджає центральна влада (Віталій Шабунін, Олекса Шалайський).
• Ухвалення органами влади рішень, вигідних конкретному олігарху (Олекса Шалайський, Катерина Риженко, Віталій Шабунін).
• Наявність кількох «місць впливу» на рішення влади, а відтак і дезорієнтація тих, хто їх ухвалює (Катерина Риженко).
• Стрімке зростання кількості спроб змінити закони через парламент або КСУ (Катерина Риженко).
• Монополія кількох компаній в конкретному секторі, який фінансує держава. Приклад – дорожнє будівництво (Олекса Шалайський, Віталій Шабунін).
• Втручання силових структур, зокрема СБУ та МВС, які нівелюють спроби розслідувати та викрити факти корупції (Олекса Шалайський, Віталій Шабунін).
• Спроби впливати на систему електронних закупівель «ПроЗорро» (Віталій Шабунін).
• Спроби поставити під сумнів ефективність антикорупційних органів (Катерина Риженко, Олександр Лємєнов).
• Значна кількість реклами, яку замовляють влада та держпідприємства коштом платників податків (Ярослав Пилипенко).
• Наростання проблем з виконанням бюджету в Україні (Віталій Шабунін).

«Чи відчуває звичайний платник податків, пересічний українець таке зростання корупції? Ще поки не відчуває економічно, – визнає у коментарі Радіо Свобода голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін. – Але вже скоро відчуватиме, коли вже наприкінці цього бюджетного року не буде звідки взяти грошей на базові державні зобов'язання. І тоді альтернативи зовнішнім позикам просто не буде».

Олекса Шалайський порівнює тенденцію до зростання корупції на другий рік правління Володимира Зеленського з другим роком перебування на посаді його попередника – Петра Порошенка.

«Якщо порівняти нинішній рівень корупції з кінцем правління Петра Порошенка – то ще ні, той рівень не досягнуто. Якщо брати перші півтора року – то це дуже подібно за динамікою: я пригадую, що в час Порошенка перша корупційна історія з'явилася через сім місяців після початку його правління. Я не впевнений, що за Зеленського буде така ж струнка корупційна вертикаль, як за Порошенка – передовсім через інтелектуальні здібності... Але, в принципі, для України не має великого значення, хто очолює корупцію, одна група впливу чи вісім», – підсумовує керівник проєкту «Наші гроші».

Засновник організації StateWatch Олександр Лємєнов, між тим, стверджує, що президент України та його оточення наразі концентрують корупційні впливи.

«Олекса Шалайський, як я розумію, говорив про те, що Володимир Зеленський, використовуючи владний ресурс, розставляє своїх людей на потоки. І є чудовий приклад того, як він хоче сконцентрувати, централізувати корупцію по цілих галузях економіки. Це створення Міністерства стратегічних галузей. Створення цього міністерства-монстра потрібне для того, щоб контролювати галузі економіки та впливати на роботу системи «ПроЗорро», а ще – підпорядкувати концерн «Укроборонпром» з щорічною виручкою 35 мільярдів гривень. І все це наводить на думку, що на найвищому рівні корупція зростає», – стверджує експерт.

Однак Лємєнов наголошує, що корупція в час правління Володимира Зеленського навіть близько не є такою всеохопною, якою вона була в часи Віктора Януковича. І водночас, на його думку, вирішити цю проблему зараз українському суспільству вартуватиме значно менших зусиль, ніж це вартувало у 2014 році.

Водночас є галузі, в яких рівень незаконного збагачення посадовців зростає, а то й виникла чітка корупційна вертикаль, додає він.

Будівництво доріг

Програма «Велике будівництво», ініційована президентом Зеленським, наразі є вертикальною схемою, яка стосується розподілу понад 100 мільярдів гривень. За словами Олекси Шалайського, в цій схемі чітко прописані компанії-учасники (фактичні монополісти) та прибутковість для тих, хто її контролює. Дорожнє будівництво є істотно дорожчим, ніж було б за умови вільної конкуренції виконавців, і якщо брати корупційну «націнку» 15%, то бенефіціари отримують з неї 15 мільярдів гривень на рік.

Про корумпованість проєкту, на який переорієнтували частину коштів з «протиепідемічного» фонду бюджету, говорить більшість співрозмовників Радіо Свобода. І він є головною темою для звинувачень Зеленського з боку опозиції. Після того, як на дороги пішли кошти, які первинно резервували для лікарень, депутат від «ЄС» Володимир Ар'єв назвав цей проєкт «Велике крадівництво».

Енергетика

Тут експерти виділяють інтереси як Ріната Ахметова, так й Ігоря Коломойського та інших гравців. Ознаками зростання корупції у галузі вони називають зміну керівництва в НАЕК «Енергоатом» та продаж його електроенергії на ринку за заниженими цінами, частину з якої перепродує з вигодою держкомпанія «Центренерго», яка перебуває в орбіті впливу Ігоря Коломойського. Як працює ця схема – з'ясувала програма «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший).

Раніше «Схеми» з'ясували, як Коломойський отримує зиск з контролю над «Центренерго».

Правоохоронці

Правоохоронні органи, зокрема і МВС, віддавна працюють за принципом «відкрив справу – заробив – закрив справу», стверджує Олекса Шалайський. Втім, наразі вибудувана чітка система відкатів, коли підприємець платить кожному з правоохоронних органів певний відсоток, пояснює очільник «Наших грошей», посилаючись на підприємців, які його інформують про це.

Оборонна галузь

Концерн «Укроборонпром» наразі зберіг керівництво, призначене через конкурс під час роботи минулого уряду. Однак чинна влада налаштована змінити його та взяти цей сектор під контроль, про що свідчить поява Міністерства стратегічних галузей.

Про такі наміри говорить більшість експертів, які спілкувалися з Радіо Свобода.

Реклама

Представники центральної та місцевої влади, а також державні підприємства рекламують себе коштом платників податків. Так за вісім місяців 2020 року вони витратили на рекламу 172,6 мільйона гривень, свідчать дані системи «ПроЗорро». Переважну більшість цих грошей витратили в Київській області та в Києві (52%), а також в Дніпропетровській та у Харківській областях, наводить свій аналіз експерт «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Ярослав Пилипенко.

Він згадує про чотирьох найбільших рекламодавців за кошти платників податків: це «Укргазбанк», «Укргазвидобування», Дніпровська міська рада і «Укрпошта».

Корупція на місцях

В умовах децентралізації бюджетних коштів боротьба за них посилюється, особливо напередодні місцевих виборів, це визнають і Олекса Шалайський, і Віталій Шабунін. Останній пояснює таку ситуацію безкарністю з боку правоохоронців та центральної влади.

«Почалася «махновщина». Схеми виникають та відновлюються в усіх сферах. Тому що держава нічого не протиставляє цьому. Більше того, на найвищому рівні показують, що корупція – це нормально. Як ми бачимо у справах Окружного адмінсуду Києва, в тому, як СБУ захищає інтереси Ігоря Коломойського щодо «Приватбанку» і Ахметова – з «Ротердам плюс». Коли СБУ зливає справи, фактично вже розслідувані НАБУ. Президентська команда показує приклад захисту корупціонерів, і цей сигнал чітко сприймається на всіх рівнях», – пояснює Шабунін.

Будівництво – одна зі сфер, з якої годується «місцева» корупція, визнає Олекса Шалайський, наводячи приклади легалізації незаконної забудови в Києві та в інших містах.

Олекса Шалайський згадує і про те, що в Україні реанімовано інститут «смотрящих» в уряді, який охоплює майже всі сфери, цікаві для фінансово-промислових груп.

«Важлива деталь: почалася поява в міністерствах людей, які представляють фінансово-промислові групи на посадах заступників міністрів. Деякі міністри вже реально не керують міністерствами, бо найжирніші шматочки вже курують їхні заступники – від різних «друзів президента», – наголошує експерт.

Радіо Свобода наводить у матеріалі точки зору експертів, політиків та представників медіа, які можуть відрізнятися від позиції українських високопосадовців та представників великого бізнесу. Тому ми пропонуємо висловитися президенту України Володимиру Зеленському, прем'єру Денису Шмигалю, а також Рінату Ахметову, Ігорю Коломойському та іншим особам, згаданим у матеріалі.